Xiongguanlong

Xiongguanlong — це вимерлий рід тиранозавроїдних тероподів раннього крейдяного періоду на території сучасного Китаю. Тип і єдиний вид – X. baimoensis. Родова назва походить від міста Цзяюйгуань (раніше називалося «Xiong Guan» або «великий перевал») і мандаринського слова «long», що означає дракон. Видовий епітет «baimoensis» є латинізацією мандаринського слова «білий привид» щодо однієї з геологічних особливостей типової місцевості (на прізвисько «замок білих привидів»).

Xiongguanlong Період існування: рання крейда ~124 to 113 Ma - аптський вік PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N
Скелет Xiongguanlong на виставці в Китаї поруч із Beishanlong
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Динозаври (Dinosauria)
Ряд:	Ящеротазові (Saurischia)
Підряд:	Тероподи (Theropoda)
Клада:	†Pantyrannosauria
Рід:	†Xiongguanlong Li et al., 2009
Типовий вид
†Xiongguanlong baimoensis Li et al., 2009
Вікісховище: Xiongguanlong

Відкриття

Xiongguanlong був виявлений у верхній частині формації Xiagou групи Xinminbao в місцевості, яка називається «Замок білих привидів», яка лежить у басейні Yujingzi в Ганьсу, Китай. Це та сама місцевість, з якої було знайдено голотип орнітомімозавра Бейшаньлона.

Він був відкритий і підготовлений у 2006 і 2007 роках Марком Нореллом, Пітером Маковіцкі та командою вчених з Пекінського університету. У своєму початковому описі автори припускають, що він походить або з аптського, або з альбського етапів, але наступні автори обмежили верхню частину конкретно аптським етапом.

Голотип і єдиний зразок Xiongguanlong отримав позначення FRDC-GS JB16-2-1 і був збережений у Центрі досліджень і розробок копалин Бюро георозвідки та розробки корисних копалин провінції Ганьсу в Ланьчжоу, Китай. Він складається з повного черепа (без нижніх щелеп), повного ряду шийних і спинних хребців, частково правої клубової кістки та правої стегнової кістки. Його спочатку виявили на початку 2000-х років, але його не було описано до 2009 року, коли в «Працях Королівського товариства» була опублікована стаття палеонтологів Daqing Li, Mark Norell, Ke-Qin Gao, Nathan D. Smith, Peter J. Makovicky.

У своєму початковому описі та в численних публікаціях після цього він був відзначений як вартий уваги перехідний вид між основними тиранозавридами юрського періоду та похідними тиранозавридами пізньої крейди.

Опис

Автори його початкового опису підрахували, що Xiongguanlong мав довжину ≈ 5 метрів. Вони використовували регресійний аналіз, заснований на роботах P. Christiansen і R.A. Fariña оцінити його масу ≈ 270 кілограмів. Однак Грегорі С. Пол підрахував, що він важив лише ≈ 200 кілограмів. Вважається, що голотип був повністю або майже повністю дорослим через спостережене закриття нейрокраніальних швів. Його передбачуваний розмір набагато більший, ніж у ранніх тиранозавроїдів, таких як Dilong і Guanlong, що змусило авторів припустити, що збільшення розміру тіла тиранозавроїдів було безперервним процесом протягом крейдяного періоду. Хоча більшість ніг і хвоста не збереглися, вважається, що він мав пропорції тіла, подібні до Alioramus.

Палеоекологія

Формація Xiagou є другою наймолодшою формацією групи Xinminbu, яка стратиграфічно розташована між старшою формацією Chinjinpu та молодшою формацією Zhonggou, усі з яких розташовані в басейні Yujingzi на заході Ганьсу. Сьогодні цей регіон є частиною пустелі Гобі, але в період ранньої крейди це було значно менш посушливе середовище, і воно, ймовірно, знаходилося на узбережжі моря Тетіс або поблизу нього.

Склад формації Сягоу вказує на те, що там, ймовірно, були низовини, оточені вузькими пагорбами, що дозволяло фауні динозаврів подорожувати територіями без географічних бар’єрів. У деяких скам'янілих водно-болотних птахів збереглися м’які тканини їхніх перетинчастих лап і пір'я, що змусило авторів зробити висновок про наявність озер із безкисневим дном.

Xiongguanlong є найбільшим хижаком, виявленим наразі у формації Xiagou. Великі тероподи, знайдені в цьому районі, Beishanlong і Suzhousaurus, обидва вважаються травоїдними. Однак він не мав пристосувань для сильних ударних сил, характерних для похідних тиранозавридів. Подібні таксони, такі як Suskityrannus, вважаються хижаками середнього розміру в їхній екосистемі, але великих хижих тероподів ще не було знайдено в тій самій місцевості, що може свідчити про еволюційний перехід, який відбувався під час пізнього апта в Китаї.

Галерея

Примітки

1. You, H.; Morschhauser, E. M.; Li, D.; Dodson, P. (2018). Introducing the Mazongshan Dinosaur Fauna. Journal of Vertebrate Paleontology. 38 (sup. 1): 1−11. doi:10.1080/02724634.2017.1396995. S2CID 202867591. 
2. Li, Daqing; Norell, Mark A.; Gao, Ke-Qin; Smith, Nathan D.; Makovicky, Peter J. (2009). A longirostrine tyrannosauroid from the Early Cretaceous of China. Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences. 277 (1679): 183–190. doi:10.1098/rspb.2009.0249. PMC 2842666. PMID 19386654. 
3. Carrano, Matthew (2009). White Ghost Castle (Cretaceous of China) Also known as Yujingzi Basin. The Paleobiology Database. Процитовано 15 серпня 2023. «Where: Gansu, China (40.5° N, 98.1° E: paleocoordinates 40.0° N, 98.6° E); When: Upper Member (Xiagou Formation), Aptian (125.0 - 113.0 Ma); Saurischia - Xiongguanlong baimoensis n. gen. n. sp.» 
4. Makovicky, Peter J.; Li, Daqing; Gao, Ke-Qin; Lewin, Matthew; Erickson, Gregory M.; Norell, Mark A. (2010). A giant ornithomimosaur from the Early Cretaceous of China. Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences. 277 (1679): 191–198. doi:10.1098/rspb.2009.0236. PMC 2842665. PMID 19386658. 
5. Brusatte, Stephen L.; Averianov, Alexander; Sues, Hans-Dieter; Muir, Amy; Butler, Ian B. (2016). New tyrannosaur from the mid-Cretaceous of Uzbekistan clarifies evolution of giant body sizes and advanced senses in tyrant dinosaurs. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 113 (13): 3447–3452. Bibcode:2016PNAS..113.3447B. doi:10.1073/pnas.1600140113. PMC 4822578. PMID 26976562. 
6. Naish, D.; Cau, A. (2022). The osteology and affinities of Eotyrannus lengi, a tyrannosauroid theropod from the Wealden Supergroup of southern England. PeerJ. 10: e12727. doi:10.7717/peerj.12727. PMC 9271276. PMID 35821895. {{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
7. Christiansen, P.; Fariña †, R.A. (2004). Mass Prediction in Theropod Dinosaurs. Historical Biology. 16 (2–4): 85–92. doi:10.1080/08912960412331284313. S2CID 84322349. 
8. Paul, G. S. (2010). The Princeton Field Guide to Dinosaurs. Princeton University Press. ISBN 978-0-691-13720-9. 
9. You, H. L.; Lamanna, M. C.; Harris, J. D.; Chiappe, L. M.; O'connor, J.; Ji, S. A.; ... & Ji, Q. (2006). A Nearly Modern Amphibious Bird from the Early Cretaceous of Northwestern China. Science. 312 (5780): 1640–1643. Bibcode:2006Sci...312.1640Y. doi:10.1126/science.1126377. PMID 16778053. S2CID 42723583. 
10. Holtz, Thomas R. (2021). Theropod guild structure and the tyrannosaurid niche assimilation hypothesis: Implications for predatory dinosaur macroecology and ontogeny in later Late Cretaceous Asiamerica¹. Canadian Journal of Earth Sciences. 58 (9): 778–795. doi:10.1139/cjes-2020-0174. 
11. Brusatte, Stephen L.; Carr, Thomas D. (2016). The phylogeny and evolutionary history of tyrannosauroid dinosaurs. Scientific Reports. 6: 20252. Bibcode:2016NatSR...620252B. doi:10.1038/srep20252. PMC 4735739. PMID 26830019.