www.wikidata.uk-ua.nina.az

Двадцята династія єгипетських фараонів XX династія одна з династій фараонів в Стародавньому Єгипті Її правлінням закінчи

Двадцята династія єгипетських фараонів

XX династія — одна з династій фараонів в Стародавньому Єгипті. Її правлінням закінчилося Нове царство, після чого настав так званий Третій перехідний період. Разом з XIX династією їх часто об'єднують в династію Рамессидів.

Двадцята династія єгипетських фараонів
Дата створення / заснування 1189 до н. е.
Попередник XIX династія
Наступник Двадцять перша династія єгипетських фараонів
Час/дата припинення існування 1077 до н. е.
 Двадцята династія єгипетських фараонів у Вікісховищі

Історія Редагувати

Обставини зміни XIX династії на XX не дуже добре відомі. Ймовірно після смерті Рамсеса II Великого центральна влада ослабла, а також відновилося протистояння між різними угрупованнями, затихле на деякий час після закінчення правління Аменхотепа IV (Ехнатона). Наприкінці правління жінки-фараона Таусерт, з XIX династії, в Єгипті виникла громадянська війна, в якій взяли участь і іноземці. В результаті на престолі її змінив (можливо повалив) Сетнахт, що заснував XX династію. Його походження невідоме, але можливо, що його батьком був один із синів фараона Рамсеса II Великого. Його дружина Тейє Меренісет можливо була дочкою фараона Мернептаха.

Євсевій Кесарійський, цитуючи Манефона, повідомляє, що в XX династії було 12 фараонів, що правили 172 роки. Сучасні єгиптологи хронологічно правління XX династії відносять до періоду:

  • 1186/1185 — 1070/1069 роки до н. е. (бл. 116 років) — по Ю. фон Бекерату;
  • 1190–1077 роки до н. е. (бл. 113 років) — по Е. Хорнунгу, Р. Крауссу і Д. Уорбертону.

Під час свого недовгого правління енергійний Сетнахт, який намагався продовжувати традиції Рамсеса II Великого, зміг вивести Єгипет з кризи, придушивши повстання в Єгипті і зміцнивши центральну владу. Під час тривалого правління його сина Рамсеса III, яке ознаменувалося військовими походами і перемогами, а також колосальним храмовим будівництвом, влада фараона ще більше зміцнилася. Але це був останній період розквіту Єгипту. Незважаючи на окремі успіхи Рамсеса III, під час його правління процес ослаблення Єгипту продовжився. Бажаючи отримати допомогу жрецтва, фараон надав багато привілеїв храмам, а також робив їм величезні пожертвування. В результаті значення жрецтва значно зросло, храми стали себе протиставляти центральній владі. Крім того, завойовницькі походи, які вів Рамсес III, призвели до зменшення армії. Внутрішнє становище в Єгипті погіршувалося, а скарбниця меншала. На тлі цього почалися чвари між різними придворними угрупованнями, а сам Рамсес III став жертвою однієї зі змов.

Стела з гробниці ХХ династії Єгипту, на якій зображений ряд фараонів Середнього і Нового царства

При спадкоємцях Рамсеса III влада фараона ще сильніше ослабла. Вже під час правління Рамсеса IV Єгипет втратив практично всі завойовані раніше володіння в Палестині і Сирії, зберігши за собою тільки Нубію. При цьому посилився політичний та економічний поділ Нижнього і Верхнього Єгипту, де влада поступово зосередилася в руках фіванських жерців Амона. При цьому пост верховного жерця Амона у Фівах став фактично спадковим. Під час правління Рамсеса III і Рамсеса IV цю посаду обіймав Рамсеснахт, потім його змінив син, Аменхотеп, який під час правління Рамсеса III був верховним жерцем Амона в Ель Кабі. Аменхотеп був верховним жерцем Амона у Фівах ще під час правління Рамсеса IX. У той час як влада і престиж фараонів зменшувалися, влада і багатство Аменхотепа збільшувалося. Фараони не могли цьому нічого протиставити, верховний жрець Аменхотеп мав сильний вплив на фараона, отримуючи від нього різні почесті. Спроба Рамсеса IX зменшити права верховного жерця Амона провалилися.

Під час правління XX династії почастішали розграбування гробниць фараонів в Долині царів. Збереглися папіруси Еббота і Амхерста, які стосуються 19 року правління Рамсеса IX, в яких описується розслідування обставин розграбування поховань фараона XIII династії Собекемсафа, а також фараонів XIX династії Рамсеса II і Сеті I. З фараонів XVIII — XX династій тільки мумії Аменхотепа II і Тутанхамона були знайдені в своїх гробницях.

Під час правління Рамсеса XI, останнього правителя XX династії, в руках верховного жерця Амона Херіхора виявилися зосереджені всі вищі державні посади — чаті і глави єгипетської армії.

Традиційно вважається, що після смерті Рамсеса XI влада в Південному Єгипті виявилася в руках верховного жерця Херіхора, який проголосив себе фараоном, утворивши незалежну жрецьку державу. При цьому в Дельті це не визнали, там утворилася своя династія — XXI, котра правила з Танісі. В результаті, Єгипет як єдина держава перестала існувати, почався період староєгипетської історії, який називається Третім перехідним періодом. Водночас історик І. А. Стучевський висунув гіпотезу, за якою Херіхор був проголошений фараоном ще за життя Рамсеса XI, оскільки він помер до 25 року правління Рамсеса XI, коли його на посаді верховного жерця Амона змінив Піанхі. Згідно Стучевського, після смерті Херіхора його син Піанхі не ризикнув прийняти титул фараона, оскільки його противником виступив правитель Нижнього Єгипту Несубанебджед. Тільки син Піанхі, Пінеджем I, став знову використовувати царську титулатуру.

Список фараонів Редагувати

Ім'я Тронне ім'я Дати правління (роки до н. е.) Примітки
Е. Хорнунг, Р. Краусс,
Д. Уорбертон		 Ю. фон Бекерат
Сетнахт Усеркаура 1190—1188 1186/1185 — 1183/1182
Рамсес III Усермаатра Меріамон 1187—1157 1183/1182 — 1152/1151
Рамсес IV Усер/Хекамаатра Сетепенамон 1156—1150 1152/1151 — 1145/1144
Рамсес V Усермаатра Сехеперенра 1149—1146 1145/1144 — 1142/1140
Рамсес VI Небмаатра Меріамон 1145—1139 1142/1140 — 1134/1132
Рамсес VII Усермаатра Сетепенра Меріамон 1138—1131 1134/1132 — 1126/1123
Рамсес VIII Усермаатра Ахенамон 1130 1126/1123 — 1125/1121
Рамсес IX Неферкара Сетепенра 1129—1111 1125/1121 — 1107/1103
Рамсес X Хепермаатра Сетепенра 1110—1107 1107/1103 — 1103/1099
Рамсес XI Менмаатра Сетепенптах 1106—1077 1103/1099 — 1070/1069

У культурі Редагувати

Кінець правління XX династії описаний в романі польського письменника Болеслава Пруса «Фараон», головним героєм якого є вигаданий фараон Рамсес XIII, син реально існуючого фараона Рамсеса XI (в романі він названий Рамсес XII), який намагається протистояти могутньому жерцеві Амона Херіхору. Цей роман був екранізований польським режисером Єжи Кавалеровичем.

Література Редагувати

  • Авдиев В. И. Военная история древнего Египта. — М.: Издательство «Советская наука», 1948. — Т. 1. Возникновение и развитие завоевательной политики до эпохи крупных войн XVI–XV вв. до х. э. — 240 с.
  • Бикерман Э. Хронология древнего мира. Ближний Восток и Античность / Перевод с английского И. М. Стеблин-Каменского; Ответственный редактор М. А. Дандамаев. — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1975. — 336 с. — 15 000 экз.
  • Брэстед Дж. Г. История Египта с древнейших времен до персидского завоевания / Авторизированный перевод с английского В. Викентьева. — М.: Книгоиздательство М. и С. САБАШНИКОВЫХЪ, 1915. — Т. 1. — 343 с.
  • История Востока: в шести томах. Т. 1. Восток в древности / Отв. ред. В. А. Якобсен. — М.: Вост. лит., 1997. — 688 с. — ISBN 5-02-017936-1.
  • История древнего мира / Под редакцией И. М. Дьяконова, В. Д. Нероновой, И. С. Свенцицкой. — Изд. 3-е, испр. и доп. — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1989. — Т. 2. Расцвет древних обществ. — 572 с. — 50 000 экз. — ISBN 5-02-016781-9.
  • Древний Восток и античность. // Правители Мира. Хронологическо-генеалогические таблицы по всемирной истории в 4 тт. / Автор-составитель В. В. Эрлихман. — Т. 1.
  • Стучевский И. А. Рамсес II и Херихор. — М.: Наука, 1984. — 176 с.
  • Jürgen von Beckerath. Chronologie des pharaonischen Ägypten: Die Zeitbestimmung der ägyptischen Geschichte von der Vorzeit bis 332 v. Chr. — Mainz: Verlag Philipp von Zabern, 1997. — XIX + 244 p. — (Münchner Ägyptologische Studien, Band 46). — ISBN 3-8053-2310-7.
  • Hornung E., Krauss R., Warburton D. A. Ancient Egyptian Chronology. — Leiden-Boston-Köln: Brill, 2006. — 517 S. — ISBN 90-04-11385-1.

Примітки Редагувати

  1. Усі роки подані до нашої ери.
  2. Eusebius. Chronicle. — P. 145—146.
  3. ↑ Hornung E., Krauss R., Warburton D. A. Ancient Egyptian Chronology.
  4. Брэстед Дж. Г. История Египта с древнейших времен до персидского завоевания. — Т. 1.
  5. Брэстед Дж. Г. История Египта с древнейших времен до персидского завоевания. — Т. 1.
  6. Брэстед Дж. Г. История Египта с древнейших времен до персидского завоевания. — Т. 1.
  7. Стучевский И. А. Рамсес II и Херихор.
  8. Стучевский И. А. Рамсес II и Херихор.
  9. Стучевский И. А. Рамсес II и Херихор.
  10. Стучевский И. А. (1984). . Издательство "Наука", Главная редакция восточной литературы, г.Москва, стр.4. Архів оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 4 травня 2013. 
Попередник:
Дев'ятнадцята династія 		Династії Єгипту
1189–1077 до н. е. 		Наступник:
Двадцять перша династія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
XX dinastiya odna z dinastij faraoniv v Starodavnomu Yegipti Yiyi pravlinnyam zakinchilosya Nove carstvo pislya chogo nastav tak zvanij Tretij perehidnij period Razom z XIX dinastiyeyu yih chasto ob yednuyut v dinastiyu Ramessidiv Dvadcyata dinastiya yegipetskih faraonivData stvorennya zasnuvannya1189 do n e PoperednikXIX dinastiyaNastupnikDvadcyat persha dinastiya yegipetskih faraonivChas data pripinennya isnuvannya1077 do n e Dvadcyata dinastiya yegipetskih faraoniv u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Spisok faraoniv 3 U kulturi 4 Literatura 5 PrimitkiIstoriya RedaguvatiObstavini zmini XIX dinastiyi na XX ne duzhe dobre vidomi Jmovirno pislya smerti Ramsesa II Velikogo centralna vlada oslabla a takozh vidnovilosya protistoyannya mizh riznimi ugrupovannyami zatihle na deyakij chas pislya zakinchennya pravlinnya Amenhotepa IV Ehnatona Naprikinci pravlinnya zhinki faraona Tausert z XIX dinastiyi v Yegipti vinikla gromadyanska vijna v yakij vzyali uchast i inozemci V rezultati na prestoli yiyi zminiv mozhlivo povaliv Setnaht sho zasnuvav XX dinastiyu Jogo pohodzhennya nevidome ale mozhlivo sho jogo batkom buv odin iz siniv faraona Ramsesa II Velikogo Jogo druzhina Tejye Mereniset mozhlivo bula dochkoyu faraona Merneptaha Yevsevij Kesarijskij cituyuchi Manefona povidomlyaye sho v XX dinastiyi bulo 12 faraoniv sho pravili 172 roki 2 Suchasni yegiptologi hronologichno pravlinnya XX dinastiyi vidnosyat do periodu 1186 1185 1070 1069 roki do n e bl 116 rokiv po Yu fon Bekeratu 1190 1077 roki do n e bl 113 rokiv po E Hornungu R Kraussu i D Uorbertonu 3 Pid chas svogo nedovgogo pravlinnya energijnij Setnaht yakij namagavsya prodovzhuvati tradiciyi Ramsesa II Velikogo zmig vivesti Yegipet z krizi pridushivshi povstannya v Yegipti i zmicnivshi centralnu vladu Pid chas trivalogo pravlinnya jogo sina Ramsesa III yake oznamenuvalosya vijskovimi pohodami i peremogami a takozh kolosalnim hramovim budivnictvom vlada faraona she bilshe zmicnilasya Ale ce buv ostannij period rozkvitu Yegiptu Nezvazhayuchi na okremi uspihi Ramsesa III pid chas jogo pravlinnya proces oslablennya Yegiptu prodovzhivsya Bazhayuchi otrimati dopomogu zhrectva faraon nadav bagato privileyiv hramam a takozh robiv yim velichezni pozhertvuvannya V rezultati znachennya zhrectva znachno zroslo hrami stali sebe protistavlyati centralnij vladi Krim togo zavojovnicki pohodi yaki viv Ramses III prizveli do zmenshennya armiyi Vnutrishnye stanovishe v Yegipti pogirshuvalosya a skarbnicya menshala Na tli cogo pochalisya chvari mizh riznimi pridvornimi ugrupovannyami a sam Ramses III stav zhertvoyu odniyeyi zi zmov nbsp Stela z grobnici HH dinastiyi Yegiptu na yakij zobrazhenij ryad faraoniv Serednogo i Novogo carstvaPri spadkoyemcyah Ramsesa III vlada faraona she silnishe oslabla Vzhe pid chas pravlinnya Ramsesa IV Yegipet vtrativ praktichno vsi zavojovani ranishe volodinnya v Palestini i Siriyi zberigshi za soboyu tilki Nubiyu Pri comu posilivsya politichnij ta ekonomichnij podil Nizhnogo i Verhnogo Yegiptu de vlada postupovo zoseredilasya v rukah fivanskih zherciv Amona Pri comu post verhovnogo zhercya Amona u Fivah stav faktichno spadkovim Pid chas pravlinnya Ramsesa III i Ramsesa IV cyu posadu obijmav Ramsesnaht potim jogo zminiv sin Amenhotep yakij pid chas pravlinnya Ramsesa III buv verhovnim zhercem Amona v El Kabi Amenhotep buv verhovnim zhercem Amona u Fivah she pid chas pravlinnya Ramsesa IX U toj chas yak vlada i prestizh faraoniv zmenshuvalisya vlada i bagatstvo Amenhotepa zbilshuvalosya Faraoni ne mogli comu nichogo protistaviti verhovnij zhrec Amenhotep mav silnij vpliv na faraona otrimuyuchi vid nogo rizni pochesti Sproba Ramsesa IX zmenshiti prava verhovnogo zhercya Amona provalilisya 4 Pid chas pravlinnya XX dinastiyi pochastishali rozgrabuvannya grobnic faraoniv v Dolini cariv Zbereglisya papirusi Ebbota i Amhersta yaki stosuyutsya 19 roku pravlinnya Ramsesa IX v yakih opisuyetsya rozsliduvannya obstavin rozgrabuvannya pohovan faraona XIII dinastiyi Sobekemsafa a takozh faraoniv XIX dinastiyi Ramsesa II i Seti I Z faraoniv XVIII XX dinastij tilki mumiyi Amenhotepa II i Tutanhamona buli znajdeni v svoyih grobnicyah 5 Pid chas pravlinnya Ramsesa XI ostannogo pravitelya XX dinastiyi v rukah verhovnogo zhercya Amona Herihora viyavilisya zoseredzheni vsi vishi derzhavni posadi chati i glavi yegipetskoyi armiyi Tradicijno vvazhayetsya sho pislya smerti Ramsesa XI vlada v Pivdennomu Yegipti viyavilasya v rukah verhovnogo zhercya Herihora yakij progolosiv sebe faraonom utvorivshi nezalezhnu zhrecku derzhavu Pri comu v Delti ce ne viznali tam utvorilasya svoya dinastiya XXI kotra pravila z Tanisi V rezultati Yegipet yak yedina derzhava perestala isnuvati pochavsya period staroyegipetskoyi istoriyi yakij nazivayetsya Tretim perehidnim periodom 6 Vodnochas istorik I A Stuchevskij visunuv gipotezu za yakoyu Herihor buv progoloshenij faraonom she za zhittya Ramsesa XI oskilki vin pomer do 25 roku pravlinnya Ramsesa XI koli jogo na posadi verhovnogo zhercya Amona zminiv Pianhi 7 Zgidno Stuchevskogo pislya smerti Herihora jogo sin Pianhi ne riziknuv prijnyati titul faraona oskilki jogo protivnikom vistupiv pravitel Nizhnogo Yegiptu Nesubanebdzhed Tilki sin Pianhi Pinedzhem I stav znovu vikoristovuvati carsku titulaturu 8 Spisok faraoniv RedaguvatiIm ya Tronne im ya Dati pravlinnya roki do n e PrimitkiE Hornung R Krauss D Uorberton 3 Yu fon BekeratSetnaht Userkaura 1190 1188 1186 1185 1183 1182Ramses III Usermaatra Meriamon 1187 1157 1183 1182 1152 1151Ramses IV User Hekamaatra Setepenamon 1156 1150 1152 1151 1145 1144Ramses V Usermaatra Seheperenra 1149 1146 1145 1144 1142 1140Ramses VI Nebmaatra Meriamon 1145 1139 1142 1140 1134 1132Ramses VII Usermaatra Setepenra Meriamon 1138 1131 1134 1132 1126 1123Ramses VIII Usermaatra Ahenamon 1130 1126 1123 1125 1121Ramses IX Neferkara Setepenra 1129 1111 1125 1121 1107 1103Ramses X Hepermaatra Setepenra 1110 1107 1107 1103 1103 1099Ramses XI Menmaatra Setepenptah 1106 1077 1103 1099 1070 1069U kulturi RedaguvatiKinec pravlinnya XX dinastiyi opisanij v romani polskogo pismennika Boleslava Prusa Faraon golovnim geroyem yakogo ye vigadanij faraon Ramses XIII sin realno isnuyuchogo faraona Ramsesa XI v romani vin nazvanij Ramses XII yakij namagayetsya protistoyati mogutnomu zhercevi Amona Herihoru Cej roman buv ekranizovanij polskim rezhiserom Yezhi Kavalerovichem 9 10 Literatura RedaguvatiAvdiev V I Voennaya istoriya drevnego Egipta M Izdatelstvo Sovetskaya nauka 1948 T 1 Vozniknovenie i razvitie zavoevatelnoj politiki do epohi krupnyh vojn XVI XV vv do h e 240 s Bikerman E Hronologiya drevnego mira Blizhnij Vostok i Antichnost Perevod s anglijskogo I M Steblin Kamenskogo Otvetstvennyj redaktor M A Dandamaev M Glavnaya redakciya vostochnoj literatury izdatelstva Nauka 1975 336 s 15 000 ekz Brested Dzh G Istoriya Egipta s drevnejshih vremen do persidskogo zavoevaniya Avtorizirovannyj perevod s anglijskogo V Vikenteva M Knigoizdatelstvo M i S SABAShNIKOVYH 1915 T 1 343 s Istoriya Vostoka v shesti tomah T 1 Vostok v drevnosti Otv red V A Yakobsen M Vost lit 1997 688 s ISBN 5 02 017936 1 Istoriya drevnego mira Pod redakciej I M Dyakonova V D Neronovoj I S Svencickoj Izd 3 e ispr i dop M Glavnaya redakciya vostochnoj literatury izdatelstva Nauka 1989 T 2 Rascvet drevnih obshestv 572 s 50 000 ekz ISBN 5 02 016781 9 Drevnij Vostok i antichnost Praviteli Mira Hronologichesko genealogicheskie tablicy po vsemirnoj istorii v 4 tt Avtor sostavitel V V Erlihman T 1 Stuchevskij I A Ramses II i Herihor M Nauka 1984 176 s Jurgen von Beckerath Chronologie des pharaonischen Agypten Die Zeitbestimmung der agyptischen Geschichte von der Vorzeit bis 332 v Chr Mainz Verlag Philipp von Zabern 1997 XIX 244 p Munchner Agyptologische Studien Band 46 ISBN 3 8053 2310 7 Hornung E Krauss R Warburton D A Ancient Egyptian Chronology Leiden Boston Koln Brill 2006 517 S ISBN 90 04 11385 1 Primitki Redaguvati Usi roki podani do nashoyi eri Eusebius Chronicle P 145 146 a b Hornung E Krauss R Warburton D A Ancient Egyptian Chronology Brested Dzh G Istoriya Egipta s drevnejshih vremen do persidskogo zavoevaniya T 1 Brested Dzh G Istoriya Egipta s drevnejshih vremen do persidskogo zavoevaniya T 1 Brested Dzh G Istoriya Egipta s drevnejshih vremen do persidskogo zavoevaniya T 1 Stuchevskij I A Ramses II i Herihor Stuchevskij I A Ramses II i Herihor Stuchevskij I A Ramses II i Herihor Stuchevskij I A 1984 Ramses II i Herihor Izdatelstvo Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury g Moskva str 4 Arhiv originalu za 25 veresnya 2013 Procitovano 4 travnya 2013 Poperednik Dev yatnadcyata dinastiya Dinastiyi Yegiptu1189 1077 do n e Nastupnik Dvadcyat persha dinastiya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dvadcyata dinastiya yegipetskih faraoniv amp oldid 40585790