Фіалка багнова Viola uliginosaБіологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Рослини Plantae Відділ Вищі росли

?

Фіалка багнова
Viola uliginosa

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Рослини (Plantae)
Відділ:	Вищі рослини (Streptophyta)
—	Ембріофіти (Embryophyta)
—	Судинні (Tracheophyta)
—	Euphyllophyta
—	Насінні (Spermatophyta)
—	Покритонасінні (Magnoliophyta)
—	Дводольні (Eudicots)
—	Розиди (Rosids)
Порядок:	Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина:	Фіалкові (Violaceae)
Рід:	Фіалка (Viola)
Вид:	Фіалка багнова

Біноміальна назва

Viola uliginosa
Besser, 1809

Посилання

Вікісховище:	Viola uliginosa
Віківиди:	Viola uliginosa
IPNI:	869452-1
NCBI:	502525

Фіалка багнова або фіялка багнова (Viola uliginosa) — вид трав'янистих рослин родини фіалкові (Violaceae), поширений у центральній і східній частинах Європи.

Опис ред.

Багаторічна рослина 5–20 см заввишки. Прилистками майже до середини зрощені між собою і з черешками, яйцеподібні або яйцеподібно-ланцетні. Квітки фіолетові, одиночні, великі, діаметром 20–30 мм, без запаху. Коріння повзуче. Стебло майже безлисте. Листя у базальній розетці; листові пластини яйцеподібно-серцеподібні, туповерхі, з закругленими зубами, голі, світло-синювато-зелені, базальний виріз мілкий і широкий. Пелюсток 5, чашолистків 5, тичинок 5. Плоди: 3-дольні коробочки..

Поширення ред.

Європа: Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Росія; Україна, Німеччина, Польща, Данія, Фінляндія, Швеція, Хорватія, Словенія, Сербія, Румунія. Населяє прибережні луки, луки, багаті змішані болота, періодично затоплені болота.

В Україні зростає на болотах, заболочених місцях — у Закарпатті рідко; в Поліссі звичайно; в Лівобережному Лісостепу зрідка. Декоративна. Входить у переліки видів, які перебувають під загрозою зникнення на територіях Закарпатської, Київської, Сумської областей.

Див. також ред.

Список видів роду фіалка

Джерела ред.

↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 105. (рос.)(укр.)
↑ Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
Viola uliginosa // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
↑ NatureGate. Процитовано 06.04.2018. (англ.)
The Euro+Med PlantBase. Процитовано 06.04.2018. (англ.)
Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 06.04.2018. (англ.)

Це незавершена стаття про квіткові рослини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[Опред-1] Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 105. (рос.)(укр.)

[переліки-2] Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.

[3] Viola uliginosa // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.

[NatureGate-4] NatureGate. Процитовано 06.04.2018. (англ.)

[5] The Euro+Med PlantBase. Процитовано 06.04.2018. (англ.)

[6] Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 06.04.2018. (англ.)