www.wikidata.uk-ua.nina.az

Vi текстовий редактор написаний для BSD систем у 1976 році Зараз він став стандартом для UNIX і міститься майже у будь я

Vi

Vi — текстовий редактор, написаний для BSD систем у 1976 році. Зараз він став стандартом для UNIX і міститься майже у будь-якій поставці (FreeBSD, Linux, Solaris тощо).

Історія Редагувати

Перша версія була написана Біллом Джоєм в 1976 році.

У той час найпоширенішим був редактор ed. Оскільки він був досить складним для «простих смертних», George Coulouris розробив редактор em (editor for mortals — редактор для смертних). Білл Джой модифікував редактор em і назвав його en, а пізніше — він отримав назву ex, на якому і заснований vi.

Опис Редагувати

Для редагування у vi використовуються спеціальні команди. Також існує декілька режимів редагування: Normal mode, Insert mode, Command mode. У Insert mode редактор вставляє символи набрані на клавіатурі. Перехід у Normal mode виконується за допомогою клавіші <ESC>. У цьому режимі редактор виконує набрані на клавіатурі команди, наприклад:

  • j — перехід вниз
  • l — перехід вправо
  • x — видалення символу
  • w — перехід на початок наступного слова
  • dd — видалення рядка
  • d2d — видалення двох рядків
  • dt( — видалення символів до символу (
  • dt) — видалення символів до символу)
  • yy — копіювання рядка
  • y2y — копіювання двох рядків
  • p — вставлення попередньо скопійованих або видалених рядків
  • . — повторення команди, виконаної в режимі вставки (insert mode)
  • i — перехід у режим вставки (insert mode)
  • % — перехід на дужку, відповідну до дужки під курсором
  • n — перехід до наступного знайденого результату пошуку

Це надає можливості майже не відривати руки від основної клавіатури щоб рухатись та редагувати текст. Також освоєння потужніших команд може допомогти прискорити редагування текстів. Наприклад:

  • :10,20s/кішка/собака/g — замінити у тексті в рядках з десятого по двадцятий всі слова «кішка» на «собака».
  • :%s/кішка/собака/g — замінити у всьому тексті всі слова «кішка» на «собака».
  • :/кішка — пошук «кішка» з поточної позиції до кінця файлу
  • :?кішка — пошук «кішка» з поточної позиції до початку файлу

Зараз існує декілька модифікацій цього редактора майже під всі операційні системи. Популярними є vim (VI Modified — модификований vi), та gvim — Gui VIM (vim з графічним інтерфейсом користувача).

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. The Traditional Vi
  2. . Архів оригіналу за 3 червня 2014. Процитовано 6 грудня 2010. 

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття про програмне забезпечення.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vi tekstovij redaktor napisanij dlya BSD sistem u 1976 roci Zaraz vin stav standartom dlya UNIX i mistitsya majzhe u bud yakij postavci FreeBSD Linux Solaris tosho viVi redaguvannya timchasovogo fajlu Tip tekstovij redaktorAvtor Bill DzhojdRozrobnik Bil DzhojVersiyi 050325 25 bereznya 2005 1 Operacijna sistema BagatoplatformnistMova programuvannya CLicenziya BSD LicenseRepozitorij ex vi cvs sourceforge net ex vi ex vi Vebsajt ex vi sourceforge net vi u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Opis 3 Div takozh 4 Primitki 5 PosilannyaIstoriya RedaguvatiPersha versiya bula napisana Billom Dzhoyem v 1976 roci U toj chas najposhirenishim buv redaktor ed Oskilki vin buv dosit skladnim dlya prostih smertnih George Coulouris rozrobiv redaktor em editor for mortals redaktor dlya smertnih Bill Dzhoj modifikuvav redaktor em i nazvav jogo en a piznishe vin otrimav nazvu ex na yakomu i zasnovanij vi 2 Opis RedaguvatiDlya redaguvannya u vi vikoristovuyutsya specialni komandi Takozh isnuye dekilka rezhimiv redaguvannya Normal mode Insert mode Command mode U Insert mode redaktor vstavlyaye simvoli nabrani na klaviaturi Perehid u Normal mode vikonuyetsya za dopomogoyu klavishi lt ESC gt U comu rezhimi redaktor vikonuye nabrani na klaviaturi komandi napriklad j perehid vniz l perehid vpravo x vidalennya simvolu w perehid na pochatok nastupnogo slova dd vidalennya ryadka d2d vidalennya dvoh ryadkiv dt vidalennya simvoliv do simvolu dt vidalennya simvoliv do simvolu yy kopiyuvannya ryadka y2y kopiyuvannya dvoh ryadkiv p vstavlennya poperedno skopijovanih abo vidalenih ryadkiv povtorennya komandi vikonanoyi v rezhimi vstavki insert mode i perehid u rezhim vstavki insert mode perehid na duzhku vidpovidnu do duzhki pid kursorom n perehid do nastupnogo znajdenogo rezultatu poshukuCe nadaye mozhlivosti majzhe ne vidrivati ruki vid osnovnoyi klaviaturi shob ruhatis ta redaguvati tekst Takozh osvoyennya potuzhnishih komand mozhe dopomogti priskoriti redaguvannya tekstiv Napriklad 10 20s kishka sobaka g zaminiti u teksti v ryadkah z desyatogo po dvadcyatij vsi slova kishka na sobaka s kishka sobaka g zaminiti u vsomu teksti vsi slova kishka na sobaka kishka poshuk kishka z potochnoyi poziciyi do kincya fajlu kishka poshuk kishka z potochnoyi poziciyi do pochatku fajluZaraz isnuye dekilka modifikacij cogo redaktora majzhe pid vsi operacijni sistemi Populyarnimi ye vim VI Modified modifikovanij vi ta gvim Gui VIM vim z grafichnim interfejsom koristuvacha Div takozh Redaguvatinvi en vim bviPrimitki Redaguvati The Traditional Vi Bill Joy s greatest gift to man the vi editor Arhiv originalu za 3 chervnya 2014 Procitovano 6 grudnya 2010 Posilannya RedaguvatiDokumentaciya po vi u FreeBSD Arhivovano 11 listopada 2013 u Wayback Machine domashnya storinka Vim Online Arhivovano 15 chervnya 2004 u Wayback Machine Bilsh nizh standartnij redaktor vi Arhivovano 18 chervnya 2008 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya pro programne zabezpechennya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vi amp oldid 40195745