USS Georgia BB 15 У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна USS Georgia Джорджія англ американський пре дредн

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: USS Georgia.

«Джорджія» (англ. USS Georgia (BB-15) — американський пре-дредноут типу «Вірджинія» та перший корабель військово-морських сил США, названий на честь штату Джорджія.

«Джорджія»
USS Georgia (BB-15)

Пре-дредноут «Джорджія»
Служба
Тип/клас	Пре-дредноут типу «Вірджинія»
Держава прапора	Сполучені Штати Америки
На честь	перший корабель флоту «Джорджія», названий на честь однойменного штату
Корабельня	Bath Iron Works, Бат
Первинна вартість	~ $ 3 млн.
Закладено	31 серпня 1901
Спущено на воду	11 жовтня 1904
Введено в експлуатацію	24 вересня 1906
На службі	1906–1920
Виведений зі складу флоту	15 липня 1920
Статус	10 листопада 1923 року проданий на брухт
Бойовий досвід	Мексиканська революція * Американська окупація Веракруса Перша світова війна
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	15 188 т (стандартна) 16 352 т (стандартна)
Довжина	134 м (загальна)
Ширина	23 м
Осадка	7 м
Бронювання	Головний пояс: 152—279 мм Палуба: 50-76 мм Башти головного калібру: 305 мм Барбети: 254 мм Бойова рубка: 229 мм
Технічні дані
Рухова установка	12 парових машин Babcock & Wilcox 2 парові котли
Гвинти	2 гвинти
Потужність	19 000 к.с. (14 000 кВт)
Швидкість	19 вузлів (35 км/год)
Екіпаж	812 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія	4 (2 × 2) × 330-мм гармати 12"/40 8 (4 × 2) × 203-мм гармат 8"/45 12 × 152-мм гармат 6"/50 20 × 76-мм універсальних гармат 3"/50 12 × 47-мм гармат QF 3-pounder Hotchkiss
Торпедно-мінне озброєння	4 × 533-мм торпедних апарати

«Джорджія» був закладений 31 серпня 1901 року на верфі компанії Bath Iron Works у Баті, штат Мен, де 11 жовтня 1904 року корабель був спущений на воду. 24 вересня 1906 року він увійшов до складу ВМС США.

Історія служби ред.

Карта маршруту Великого Білого флоту (державні кордони на карті 2009 року)

Найбільш значущою подією у проходженні служби «Джорджії» був похід «Великого Білого флоту», який за підтримки суден забезпечення за наказом Президента США Т. Рузвельта у 1907 році здійснив навколосвітню подорож, продемонструвавши усьому світові зрослу міць та силу американського флоту. 17 грудня флот, до якого входили майже усі американські лінійні кораблі того часу, виплив з Гемптон-Роудс і здійснив перехід на південь до Карибського басейну, а потім до Південної Америки, зупиняючись у Порт-оф-Спейн, Ріо-де-Жанейро, Пунта-Аренас та Вальпараїсо серед інших міст. Після прибуття до західного узбережжя Мексики в березні 1908 року флот провів три тижні, тренуючись у бойових стрільбах корабельної артилерії.

Потім флот відновив подорож уздовж Тихоокеанського узбережжя Америки, зупинившись у Сан-Франциско та Сіетлі, а потім перетнувши Тихий океан до Австралії, по дорозі зупинившись на Гаваях. Зупинки в південній частині Тихого океану включали Мельбурн, Сідней та Окленд.

Після Австралії флот повернув на північ до Філіппін, зупинившись у Манілі, а потім продовжив рух до Японії, де в Йокогамі відбулася церемонія привітання. У листопаді в Субік-Бей на Філіппінах протягом трьох тижнів проходили морські навчання. 6 грудня американські кораблі пройшли Сінгапур і увійшли в Індійський океан. У Коломбо флот поповнив запаси вугілля, перш ніж вирушити до Суецького каналу і знову поповнив свої льохи вугіллям у Порт-Саїді. Флот відвідав кілька середземноморських портів, перш ніж зупинитися в Гібралтарі, де міжнародний флот британських, російських, французьких та голландських військових кораблів привітав американців. Потім американські кораблі перетнули Атлантику, щоб повернутися на Гемптон-Роудс 22 лютого 1909 року, подолавши 46 729 морських миль (86 542 км). Там Теодор Рузвельт провів військово-морський огляд свого флоту.

Див. також ред.

Примітки ред.

Склад «Великого Білого флоту»: пре-дредноути «Коннектикут», «Канзас», «Вермонт», «Луїзіана», «Джорджія», «Нью-Джерсі», «Род-Айленд», «Вірджинія», «Міннесота», «Мен», «Міссурі», «Огайо», «Алабама», «Іллінойс», «Кірсадж», «Кентуккі»; ескадрені міноносці «Гопкінс», «Стюарт», «Галл», «Тракстон», «Лоуренс», «Віппл», «Арет'юза»; допоміжні військові судна «Калгоа», «Гласіер», «Пантер», «Янктон», «Реліф».
В Гібралтарі флот вітали: британські лінкори «Албемарл», «Альбіон», крейсер «Девоншир», російські ескадрені броненосці «Слава», «Цесаревич», крейсери «Богатир», «Адмірал Макаров», «Олег» та низка голландських і французьких канонерських човнів

JO2 [Journalist Second Class] Mike McKinley (1 квітня 2015). . Naval History and Heritage Command. Архів оригіналу за 16 листопада 2015. Процитовано 11 листопада 2015.

Посилання ред.

USS Georgia (Battleship # 15, later BB-15)(англ.)
USS Georgia BB-15(англ.)
USS Georgia(англ.)
USS GEORGIA (BB-15)(англ.)
USS Georgia (1904)(рос.)

Література ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: USS Georgia (BB-15)

Albertson, Mark (2007). They'll Have to Follow You!: The Triumph of the Great White Fleet. Mustang, Oklahoma: Tate Publishing & Enterprises. ISBN 978-1-60462-145-7.
Friedman, Norman (1985). U.S. Battleships: An Illustrated Design History. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-715-1.
Reilly, John C.; Scheina, Robert L. American Battleships 1886—1923: Predreadnought Design and Construction. — Annapolis, Maryland: United States Naval Institute, 1980. — ISBN 0-87021-524-8(англ.)
Jones, Jerry W. (1998). U.S. Battleship Operations in World War I. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 1-55750-411-3.

[1] Склад «Великого Білого флоту»: пре-дредноути «Коннектикут», «Канзас», «Вермонт», «Луїзіана», «Джорджія», «Нью-Джерсі», «Род-Айленд», «Вірджинія», «Міннесота», «Мен», «Міссурі», «Огайо», «Алабама», «Іллінойс», «Кірсадж», «Кентуккі»; ескадрені міноносці «Гопкінс», «Стюарт», «Галл», «Тракстон», «Лоуренс», «Віппл», «Арет'юза»; допоміжні військові судна «Калгоа», «Гласіер», «Пантер», «Янктон», «Реліф».

[3] В Гібралтарі флот вітали: британські лінкори «Албемарл», «Альбіон», крейсер «Девоншир», російські ескадрені броненосці «Слава», «Цесаревич», крейсери «Богатир», «Адмірал Макаров», «Олег» та низка голландських і французьких канонерських човнів

[GWF-H-00-2] JO2 [Journalist Second Class] Mike McKinley (1 квітня 2015). . Naval History and Heritage Command. Архів оригіналу за 16 листопада 2015. Процитовано 11 листопада 2015.