www.wikidata.uk-ua.nina.az

Турбінікарпус Turbinicarpus pseudomacrochele subsp lausseriБіологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Росл

Турбінікарпус

?
Турбінікарпус

Turbinicarpus pseudomacrochele subsp. lausseri
Біологічна класифікація
Типовий вид
Turbinicarpus schmiedickeanus
(Boed.) Buxb. & Backeb., 1846
Види

див. текст

Посилання
Вікісховище: Turbinicarpus
Віківиди: Turbinicarpus
EOL: 49077
IPNI: 5563-1
ITIS: 564913
NCBI: 130181

Турбінікарпус (Turbinicarpus (Backeb.) Buxb. & Backeb., 1937) — рід з родини кактусових. Ареал — США (Техас) і Мексика (від півночі до центральних штатів Ідальго, Сан-Луїс-Потосі, Тамауліпас.

Історія роду ред.

Назва роду походить від лат. turbinatus — кеглеподібний і грец. carpos — плід. Пов'язана з формою плодів рослин.

Перший представник роду був описаний як Echinocactus schmiedickeanus Boed. 1928 р. Фрідріхом Бедекером. 1936 р. Курт Баккеберг вводить у ботанічну номенклатуру назву Turbinicarpus як підрід монотипного роду Strombocactus Br. & R., але вже через рік, 1937 р. спільно з Ф. Буксбаумом переводить його в ранг самостійного роду. Згодом до роду Turbinicarpus увійшли роди Gymnocactus, Normanbokea, Rapicactus. Споріднений з родами Neolloydia, Escobaria, Coryphantha, Thelocactus, Sclerocactus.

Природні умови росту й розвитку ред.

Turbinicarpus schmiedickeanus subsp. schwarzii

Ареал розповсюдження обмежений мексиканськими штатами Сан-Луїс-Потосі, Тамауліпас, Ідальго та Техасом (США). Здебільшого турбінікарпуси виростають серед насичених вапняними породами кам'янистих осипів і надають перевагу пологій, злегка горбистій місцевості, а не крутим схилами гір. Невеликі за розмірами стебла рослин знаходять тимчасовий захист від палючих сонячних променів, притискаючись до граней уламків гірських порід, або в півтіні від більш великих представників флори. Більшість видів у посушливий період зменшує об'єм стебла і майже повністю заглиблюється у ґрунт. Надлишок вологи в період вегетації призводить навіть до розтріскування стебел, що більше спостерігається не в природних умовах, а в культурі. Для турбінікарпусів характерний дуже повільний ріст і різкі відмінності ювенільних форм від зрілої стадії розвитку, хоча вони можуть цвісти на 2-3-й рік після посіву. Останнім часом у каталогах торговельних фірм з'явилася велика група нових видів, таксономічний ранг яких досить сумнівний, незважаючи на їх видові описи, виконані в установленому порядку.

Утримання в колекціях ред.

У колекціях турбінікарпусам виділяють сонячне місце з постійним припливом свіжого повітря. Полив у період вегетації помірний і нерегулярний, щоб земляний ком не тільки повністю просихав, а й перебував у такому стані деякий час. Турбінікарпуси добре ростуть на субстраті, який складається з 50 % суміші глини та піску, не більше 15 % листової землі, до 20 % гравійних крихт з додаванням дробленого мармуру або гіпсу, решта — наповнювачі. Взимку турбінікарпуси утримують сухо при температурі 6-10 °C. До кінця зимівлі стебла рослин дещо зморщуються, стають порівняно м'якими і помітно втягуються в субстрат. Перші весняні поливання не повинні призводити до застою вологи в ґрунті, оскільки це може призвести до загнивання рослини. З появою ознак вегетації і розвитком пуп'янків норму поливання збільшують. Розмножують турбінікарпуси посівом.

Перелік видів ред.

Рід Turbinicarpus ред.

Підрід Turbinicarpus ред.

Секція Gracilis ред.
Секція Lophophoroides ред.
Секція Macrochele ред.
  • Turbinicarpus macrochele
  • Turbinicarpus macrochele subsp. frailensis
  • Turbinicarpus macrochele subsp. polaskii
  • Turbinicarpus macrochele subsp. valteri
Секція Turbinicarpus ред.
  • Turbinicarpus klinkerianus
  • Turbinicarpus klinkerianus subsp. schwartzii
  • Turbinicarpus klinkerianus subsp. hiemalis
  • Turbinicarpus klinkerianus subsp. planiziei
  • Turbinicarpus schmiedickeanus
  • Turbinicarpus schmiedickeanus subsp. rubriflorus
  • Turbinicarpus schmiedickeanus subsp. andersonii
Секція Valdeziani ред.
  • Turbinicarpus pseudopectinatus
  • Turbinicarpus valdezianus
Секція Gymnocactus ред.
  • Turbinicarpus nieblae
  • Turbinicarpus saueri subsp. saueri
  • Turbinicarpus saueri subsp. nelissae
  • Turbinicarpus ysabelae
Секція Viereckii ред.
  • Turbinicarpus gielsdorfianus
  • Turbinicarpus major
  • Turbinicarpus viereckii subsp. viereckii
  • Turbinicarpus viereckii subsp. neglectus
Природні гібриди ред.
  • Turbinicarpus × mombergeri (pseudopectinatus × laui)

Підрід Kadenicarpus ред.

Секція Bravocactus ред.
  • Turbinicarpus horripilus
Секція Kadenicarpus ред.
  • Turbinicarpus krainzianus
  • Turbinicarpus krainzianus subsp. minimus
  • Turbinicarpus pseudomacrochele

Підрід Rapicactus ред.

  • Rapicactus beguinii
  • Rapicactus beguinii subsp. hintoniorum
  • Rapicactus booleanus
  • Rapicactus canescens
  • Rapicactus donatii
  • Rapicactus subterraneus
  • Rapicactus zaragosae

Підрід Lodia ред.

  • Rapicactus mandragora
  • Rapicactus pailanus

Охорона у природі ред.

16 видів роду Турбінікарпус входять до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи


Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Turbinicarpus в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
  2. Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
  3. Червоний Список Міжнародного Союзу Охорони Природи (англ.)

Джерела ред.

  • Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
  • Український сайт про кактуси і кактусистів(рос.)
  • О. В. Ильяшенко и др. Кактусы. Донецк, «Скиф», 2003. (рос.)
  • Нико Вермёлен Кактусы Пер. с англ. Л. Р. Ермаковой. — М.: Издательский Дом «Кладезь», 1998. — 144 с. с ил. ISBN 5-85292-021-5 (рос.)
  • Буренков А. А. Кактусы в гостях и дома, — Феникс, 2007 г., — 472 с. — ISBN 978-966-651-431-1 (рос.)
  • Борисенко Т. И. Кактусы. Справочник, — Киев: Наукова думка, 1986 г., — 286 с., ил. (рос.)
  • Edward F. Anderson. «The Cactus Family». 776 р. ISBN 0 881924989 (англ.)

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
TurbinikarpusTurbinicarpus pseudomacrochele subsp lausseriBiologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Roslini Plantae Viddil Vishi roslini Streptophyta Nadklas Pokritonasinni Magnoliophyta Klas EvdikotiPoryadok Gvozdikocviti Caryophyllales Rodina Kaktusovi Cactaceae Pidrodina CactoideaeTriba CacteaeRid Turbinikarpus Turbinicarpus Tipovij vidTurbinicarpus schmiedickeanus 1 Boed Buxb amp Backeb 1846Vididiv tekstPosilannyaVikishovishe TurbinicarpusVikividi TurbinicarpusEOL 49077IPNI 5563 1ITIS 564913NCBI 130181Turbinikarpus 2 Turbinicarpus Backeb Buxb amp Backeb 1937 rid z rodini kaktusovih Areal SShA Tehas i Meksika vid pivnochi do centralnih shtativ Idalgo San Luyis Potosi Tamaulipas Zmist 1 Istoriya rodu 2 Prirodni umovi rostu j rozvitku 3 Utrimannya v kolekciyah 4 Perelik vidiv 4 1 Rid Turbinicarpus 4 1 1 Pidrid Turbinicarpus 4 1 1 1 Sekciya Gracilis 4 1 1 2 Sekciya Lophophoroides 4 1 1 3 Sekciya Macrochele 4 1 1 4 Sekciya Turbinicarpus 4 1 1 5 Sekciya Valdeziani 4 1 1 6 Sekciya Gymnocactus 4 1 1 7 Sekciya Viereckii 4 1 1 8 Prirodni gibridi 4 1 2 Pidrid Kadenicarpus 4 1 2 1 Sekciya Bravocactus 4 1 2 2 Sekciya Kadenicarpus 4 1 3 Pidrid Rapicactus 4 1 4 Pidrid Lodia 5 Ohorona u prirodi 6 Div takozh 7 Primitki 8 Dzherela 9 PosilannyaIstoriya rodu red Nazva rodu pohodit vid lat turbinatus keglepodibnij i grec carpos plid Pov yazana z formoyu plodiv roslin Pershij predstavnik rodu buv opisanij yak Echinocactus schmiedickeanus Boed 1928 r Fridrihom Bedekerom 1936 r Kurt Bakkeberg vvodit u botanichnu nomenklaturu nazvu Turbinicarpus yak pidrid monotipnogo rodu Strombocactus Br amp R ale vzhe cherez rik 1937 r spilno z F Buksbaumom perevodit jogo v rang samostijnogo rodu Zgodom do rodu Turbinicarpus uvijshli rodi Gymnocactus Normanbokea Rapicactus Sporidnenij z rodami Neolloydia Escobaria Coryphantha Thelocactus Sclerocactus Prirodni umovi rostu j rozvitku red nbsp Turbinicarpus schmiedickeanus subsp schwarziiAreal rozpovsyudzhennya obmezhenij meksikanskimi shtatami San Luyis Potosi Tamaulipas Idalgo ta Tehasom SShA Zdebilshogo turbinikarpusi virostayut sered nasichenih vapnyanimi porodami kam yanistih osipiv i nadayut perevagu pologij zlegka gorbistij miscevosti a ne krutim shilami gir Neveliki za rozmirami stebla roslin znahodyat timchasovij zahist vid palyuchih sonyachnih promeniv pritiskayuchis do granej ulamkiv girskih porid abo v pivtini vid bilsh velikih predstavnikiv flori Bilshist vidiv u posushlivij period zmenshuye ob yem stebla i majzhe povnistyu zagliblyuyetsya u grunt Nadlishok vologi v period vegetaciyi prizvodit navit do roztriskuvannya stebel sho bilshe sposterigayetsya ne v prirodnih umovah a v kulturi Dlya turbinikarpusiv harakternij duzhe povilnij rist i rizki vidminnosti yuvenilnih form vid zriloyi stadiyi rozvitku hocha voni mozhut cvisti na 2 3 j rik pislya posivu Ostannim chasom u katalogah torgovelnih firm z yavilasya velika grupa novih vidiv taksonomichnij rang yakih dosit sumnivnij nezvazhayuchi na yih vidovi opisi vikonani v ustanovlenomu poryadku Utrimannya v kolekciyah red U kolekciyah turbinikarpusam vidilyayut sonyachne misce z postijnim priplivom svizhogo povitrya Poliv u period vegetaciyi pomirnij i neregulyarnij shob zemlyanij kom ne tilki povnistyu prosihav a j perebuvav u takomu stani deyakij chas Turbinikarpusi dobre rostut na substrati yakij skladayetsya z 50 sumishi glini ta pisku ne bilshe 15 listovoyi zemli do 20 gravijnih kriht z dodavannyam droblenogo marmuru abo gipsu reshta napovnyuvachi Vzimku turbinikarpusi utrimuyut suho pri temperaturi 6 10 C Do kincya zimivli stebla roslin desho zmorshuyutsya stayut porivnyano m yakimi i pomitno vtyaguyutsya v substrat Pershi vesnyani polivannya ne povinni prizvoditi do zastoyu vologi v grunti oskilki ce mozhe prizvesti do zagnivannya roslini Z poyavoyu oznak vegetaciyi i rozvitkom pup yankiv normu polivannya zbilshuyut Rozmnozhuyut turbinikarpusi posivom Perelik vidiv red Rid Turbinicarpus red Pidrid Turbinicarpus red Sekciya Gracilis red Turbinicarpus dickisoniae Turbinicarpus gracilis Turbinicarpus hoferi Turbinicarpus swobodaeSekciya Lophophoroides red Turbinicarpus alonsoi Turbinicarpus bonatzii Turbinicarpus flaviflorus Turbinicarpus knuthianus Turbinicarpus jauernigii Turbinicarpus laui Turbinicarpus lophophoroides Turbinicarpus rioverdensisSekciya Macrochele red Turbinicarpus macrochele Turbinicarpus macrochele subsp frailensis Turbinicarpus macrochele subsp polaskii Turbinicarpus macrochele subsp valteriSekciya Turbinicarpus red Turbinicarpus klinkerianus Turbinicarpus klinkerianus subsp schwartzii Turbinicarpus klinkerianus subsp hiemalis Turbinicarpus klinkerianus subsp planiziei Turbinicarpus schmiedickeanus Turbinicarpus schmiedickeanus subsp rubriflorus Turbinicarpus schmiedickeanus subsp andersoniiSekciya Valdeziani red Turbinicarpus pseudopectinatus Turbinicarpus valdezianusSekciya Gymnocactus red Turbinicarpus nieblae Turbinicarpus saueri subsp saueri Turbinicarpus saueri subsp nelissae Turbinicarpus ysabelaeSekciya Viereckii red Turbinicarpus gielsdorfianus Turbinicarpus major Turbinicarpus viereckii subsp viereckii Turbinicarpus viereckii subsp neglectusPrirodni gibridi red Turbinicarpus mombergeri pseudopectinatus laui Pidrid Kadenicarpus red Sekciya Bravocactus red Turbinicarpus horripilusSekciya Kadenicarpus red Turbinicarpus krainzianus Turbinicarpus krainzianus subsp minimus Turbinicarpus pseudomacrochelePidrid Rapicactus red Rapicactus beguinii Rapicactus beguinii subsp hintoniorum Rapicactus booleanus Rapicactus canescens Rapicactus donatii Rapicactus subterraneus Rapicactus zaragosaePidrid Lodia red Rapicactus mandragora Rapicactus pailanusOhorona u prirodi red 16 vidiv rodu Turbinikarpus vhodyat do Chervonogo spisku Mizhnarodnogo Soyuzu Ohoroni Prirodi 3 Turbinicarpus alonsoi status Vidi na mezhi zniknennya Turbinicarpus beguinii status Najmenshij rizik Turbinicarpus gielsdorfianus status Vidi na mezhi zniknennya Turbinicarpus hoferi status Vidi na mezhi zniknennya Turbinicarpus horripilus status Vidi pid zagrozoyu vimirannya Turbinicarpus laui status Vidi na mezhi zniknennya Turbinicarpus lophophoroides status Vidi blizki do zagrozlivogo stanu Turbinicarpus mandragora status Vidi na mezhi zniknennya Turbinicarpus pseudomacrochele status Vidi pid zagrozoyu vimirannya Turbinicarpus pseudopectinatus status Najmenshij rizik Turbinicarpus saueri status Urazlivi vidi Turbinicarpus schmiedickeanus status Vidi blizki do zagrozlivogo stanu Turbinicarpus subterraneus status Vidi pid zagrozoyu vimirannya Turbinicarpus swobodae status Vidi na mezhi zniknennya Turbinicarpus valdezianus status Urazlivi vidi Turbinicarpus viereckii status Najmenshij rizik Div takozh red Sistematika kaktusovihPrimitki red Turbinicarpus v bazi danih Tropicos Missurijskogo botanichnogo sadu angl Shirobokova D N Nikitina V V Gajdarzhi M M Baglaj K M Kaktusi ta inshi sukulentni roslini K Ukrayinski propileyi 2003 110 s ISBN 966 7015 28 9 Chervonij Spisok Mizhnarodnogo Soyuzu Ohoroni Prirodi angl Dzherela red Shirobokova D N Nikitina V V Gajdarzhi M M Baglaj K M Kaktusi ta inshi sukulentni roslini K Ukrayinski propileyi 2003 110 s ISBN 966 7015 28 9 Ukrayinskij sajt pro kaktusi i kaktusistiv ros O V Ilyashenko i dr Kaktusy Doneck Skif 2003 ros Niko Vermyolen Kaktusy Per s angl L R Ermakovoj M Izdatelskij Dom Kladez 1998 144 s s il ISBN 5 85292 021 5 ros Burenkov A A Kaktusy v gostyah i doma Feniks 2007 g 472 s ISBN 978 966 651 431 1 ros Borisenko T I Kaktusy Spravochnik Kiev Naukova dumka 1986 g 286 s il ros Edward F Anderson The Cactus Family 776 r ISBN 0 881924989 angl Posilannya red Cactofili fotografiyi kaktusiv Turbinicarpus Jardin Urumbe Cultivo de Cactus y otras Suculentas isp Desert tropicals angl Germplasm Resources Information Network angl Plantsystematics angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Turbinikarpus amp oldid 39751507