www.wikidata.uk-ua.nina.az

Угай тихоокеанський Kanagawa Prefectural Museum of Natural History photo by H Senou Біологічна класифікаціяДомен Ядерні

Угай тихоокеанський

?
Угай тихоокеанський

© Kanagawa Prefectural Museum of Natural History (photo by H. Senou)
Біологічна класифікація
Біноміальна назва
Tribolodon brandtii
(Dybowski, 1872)
Посилання
EOL: 215184
ITIS: 690213
NCBI: 263867

Угай тихоокеанський, також краснопірка-угай тихоокеанська, дрібнолускова краснопірка-угай, (Tribolodon brandtii) — вид риб родини Cyprinidae. Солонуватоводна анадромна риба.

Є одним з трьох видів краснопірок (дрібнолускова, великолускова, сахалінська краснопірка-угай) які, єдині з родини карпоподібних, здатні нагулюватись протягом тривалого часу в водах з океанічною солоністю.

Класифікація ред.

Вперше угай тихоокеанський був описаний Бенедиктом Дибовським у 1872 році як Telestes brandti. Російські , а потім і радянські іхтіологи аж до початку 1960-х років визнавали існування лише одного роду Leuciscus brandti, до якого належали Leuciscus brandti, Leuciscus hakonensis, Leuciscus sachalinensis. Здатність цих трьох видів нагулюватись протягом тривалого часу в воді океанічної солоності, область розповсюдження (Далекий Схід), а також особливості нерестового забарвлення свідчать про те, що ця група близько споріднених видів далеко відхилилася від попередника, що належав до роду Leuciscus. На основі генетичних досліджень (швидкість еволюції гена, що кодує синтез цитохрома b) було доведено, що дивергенція далекосхідних краснопірок від спільного попередника Leuciscinae відбулася 10-15 мільйонів років тому. У зв'язку з цим їх було виділено як окремий рід Tribolodon (по первинному написанню Sauvage, 1883).

Загальний опис ред.

Максимальна зареєстрована довжина тіла — 50 см, вага — до 1.5 кг, максимальна тривалість життя — 10 років. Тіло витягнуте, з дрібною лускою. Головною видовою ознакою є кількість лусок в боковій лінії (80-95 для даного виду). Верхня щелепа трохи видається вперед (рот нижній). Спина чорна, боки та черевце світлі. Спинний та хвостовий плавці в темних дрібних плямах. Однією з діагностичних ознак виду є плавальний міхур із загостреним заднім кінцем. Як у всіх карпових,в цього виду шлунок відсутній.

Найбільш чітко міжвидові розбіжності виявляються протягом нересту, коли риби набувають шлюбного забарвлення. У тихоокеанського угая з'являється одна червона смуга нижче бокової лінії та червона пляма на кінці жаберної кришки, яке заходить на початок бокової лінії. У обох статей з'являється перлисте висипання у вигляді слабо помітних білих плям на голові, а в самців — ще на спині та на грудних плавцях. Черево та губи, анальний, грудні та черевні плавці набувають червоного кольору. Луска вростає в шкіру. З'являється слиз на нижній частині тіла.

Розповсюдження ред.

Ареал охоплює північно-західну Пацифіку від Шантарських островів до Кореї, на південь до 34°N, у річках Сахаліну й Японії, також на островах Ітуруп і Кунашир. У радянські часи його було занесено до Азовського моря, а саме до дельти річки Кубані, помічено й вздовж азовських берегів України.

Розмноження та життєвий цикл ред.

Нерестовий хід в південних районах ареалу продовжується з травня по червень-липень, в північних районах може затримуватись до серпня-вересня. Дорослі особини проти течії, наче горбуша проти течії заходять до прісних річок, де відкладають від 2 до 42 тисяч ікринок діаметром від 1.8 до 2.3 мм. Забарвлення ікринок від безкольорового до зеленуватого. Ікра клейка, міцно кріпиться до каменів та гальки. Деякі автори спостерігали закопування цим видом риб ікри до прибережного річкового ґрунту. Після нересту дорослі риби повертаються до моря.

У відносно великих річках молодь затримується в прісній воді на рік, але з малих (коротких) річок личинки майже відразу мігрують до моря або лагунних озер. Описана деякими дослідниками затримка молоді на нагул в пониззях річок часто пояснюється тим, що статево незрілі та дорослі краснопірки можуть неодноразово протягом року заходити з моря до гирла річок, а на зимування підійматись до річок та лагунних озер.

Відмічено існування гібридів між даним видом та двома іншими видами роду: краснопірками великолусковою та сахалінською.

Харчування ред.

Молодь живиться личинками комарів, дрібними молюсками та ракоподібними. Дорослі риби в прісноводний період життя є всеїдними: споживають нитчасті водорості, вищі водні рослини, насіння суходольних рослин, які потрапили до води, личинок комах, молюсків, ікру та молодь риб. Зі збільшенням розмірів спостерігається зсув до хижого типу харчування. Активно виїдають молодь лососевих, яку випускають з риборозплідних заводів. У морі дорослі особини живляться, переважно, зоопланктоном. У період нерестового ходу живлення не припиняється, хоча його інтенсивність знижується.

Господарське використання ред.

Промисел здійснюється неводами різних типів, переважно, в період нерестового ходу. В середині 1970-х років улови складали кілька тисяч тон, в 1990-ті роки знизились до 300–500 тон. Риба продається в свіжому або свіжомороженому вигляді. Є популярним об'єктом аматорського риболовства. На Сахаліні вилов рибаками-аматорами перевищує промисловий. М'ясо смачне, хоча, як у більшості коропових, містить велику кількість дрібних міжм'язових кісток.

Джерела ред.

  1. BioLib
  2. Sauvage H. E. 1883. Sur une collection de poissons recuellie dans le lac Biwako (Japon) par M. F. Steenackers. Bull. Soc. Philomath. Paris (Ser. 7) v. 7. 144–150.
  3. Riede, K., 2004. Global register of migratory species — from global to regional scales. Final Report of the R&D-Projekt 808 05 081. Federal Agency for Nature Conservation, Bonn, Germany. 329 p.
  4. Гриценко О. Ф. Систематика дальневосточных краснопёрок рода Tribolodon Sauvage 1883 (-Leuciscus brandti (Dybowski).(Cyprinidae)// Вопросы ихтиологии. — 1974. — Том 14, вып. 5(88). — с. 782–795.
  5. Sasaki T., Kartavtsev Y. P., Chiba S. N., Uematsu T., Sviridov V. V., Hanzawa N. Genetic divergence and phylogenetic independence of Far Eastern species in subfamily Leuciscinae (Pisces: Cyprinidae) inferred from mitochondrial DNA analyses// Genes Genet. Syst. — 2007. — v. 82. — P. 329–340.
  6. Froese R., Pauly D. (eds.) (2023). Tribolodon brandtii'Tribolodon brandtii=Tribolodon brandtii' на FishBase. Версія за лютий 2023 року.
  7. Чуриков А. А., Сабитов Э. Х. 1982. Дополнение к диагнозу дальневосточных красноперок рода Tribolodon (Cyprinidae)// Вопросы ихтиологии. — 1982. — Т.22. — Вып. 4. — С.881-883.
  8. ↑ Гриценко О. Ф. Проходные рыбы острова Сахалин (систематика, экология, промысел). — М.: ВНИРО, 2003. — 248 с. — 300 экз. — ISBN 5-85382-258-6
  9. ↑ Гавренков Ю. И., Свиридов В. В. Экология размножения дальневосточных краснопёрок рода Tribolodon в бассейнах рек Приморья// Чтения памяти Владимира Яковлевича Леванидова. Вып.1. — 2001. — С.296 — 304.
  10. Дирипаско О. А., Извергин Л. В., Демьяненко К. В. Рыбы Азовского моря. — Бердянск, 2011. — 288 с.
  11. Атлас пресноводных рыб России / под ред. Ю. С. Решетникова. — М.: Наука, 2003. — 1030 экз. — ISBN 5-02-002873-8}
  12. Sakai H., Hamada K. Electrophoretic discrimination of Tribolodon species (Cyprinidae) and the occurrence of their hybrids// Japanese journal of ichthyology. — 1985. — Vol. 32. — № 2. — P.216 — 224.
  13. Лабай В. С., Ни Н. К., Роготнёв М. Г. Некоторые аспекты питания мелкочешуйной красноперки Tribolodon brandti (Dybowski) озера Тунайча (остров Сахалин)// Чтения памяти Владимира Яковлевича Леванидова. Вып.2. — 2003. — С.444 — 453.

Література ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ugaj tihookeanskij c Kanagawa Prefectural Museum of Natural History photo by H Senou Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Promeneperi Actinopterygii Pidklas Novoperi Neopterygii Infraklas Kostisti ribi Teleostei Ryad Koropopodibni Cypriniformes Rodina Koropovi Cyprinidae Rid Ugaj Tribolodon Vid Ugaj tihookeanskijBinomialna nazvaTribolodon brandtii Dybowski 1872 1 2 PosilannyaEOL 215184ITIS 690213NCBI 263867Ugaj tihookeanskij takozh krasnopirka ugaj tihookeanska dribnoluskova krasnopirka ugaj Tribolodon brandtii vid rib rodini Cyprinidae Solonuvatovodna anadromna riba 3 Ye odnim z troh vidiv krasnopirok dribnoluskova velikoluskova sahalinska krasnopirka ugaj yaki yedini z rodini karpopodibnih zdatni nagulyuvatis protyagom trivalogo chasu v vodah z okeanichnoyu solonistyu Zmist 1 Klasifikaciya 2 Zagalnij opis 3 Rozpovsyudzhennya 4 Rozmnozhennya ta zhittyevij cikl 5 Harchuvannya 6 Gospodarske vikoristannya 7 Dzherela 8 LiteraturaKlasifikaciya red Vpershe ugaj tihookeanskij buv opisanij Benediktom Dibovskim u 1872 roci yak Telestes brandti Rosijski a potim i radyanski ihtiologi azh do pochatku 1960 h rokiv viznavali isnuvannya lishe odnogo rodu Leuciscus brandti do yakogo nalezhali Leuciscus brandti Leuciscus hakonensis Leuciscus sachalinensis Zdatnist cih troh vidiv nagulyuvatis protyagom trivalogo chasu v vodi okeanichnoyi solonosti oblast rozpovsyudzhennya Dalekij Shid a takozh osoblivosti nerestovogo zabarvlennya svidchat pro te sho cya grupa blizko sporidnenih vidiv daleko vidhililasya vid poperednika sho nalezhav do rodu Leuciscus 4 Na osnovi genetichnih doslidzhen shvidkist evolyuciyi gena sho koduye sintez citohroma b bulo dovedeno sho divergenciya dalekoshidnih krasnopirok vid spilnogo poperednika Leuciscinae vidbulasya 10 15 miljoniv rokiv tomu 5 U zv yazku z cim yih bulo vidileno yak okremij rid Tribolodon po pervinnomu napisannyu Sauvage 1883 Zagalnij opis red Maksimalna zareyestrovana dovzhina tila 50 sm vaga do 1 5 kg maksimalna trivalist zhittya 10 rokiv 6 Tilo vityagnute z dribnoyu luskoyu Golovnoyu vidovoyu oznakoyu ye kilkist lusok v bokovij liniyi 80 95 dlya danogo vidu Verhnya shelepa trohi vidayetsya vpered rot nizhnij Spina chorna boki ta cherevce svitli Spinnij ta hvostovij plavci v temnih dribnih plyamah Odniyeyu z diagnostichnih oznak vidu ye plavalnij mihur iz zagostrenim zadnim kincem 7 Yak u vsih karpovih v cogo vidu shlunok vidsutnij Najbilsh chitko mizhvidovi rozbizhnosti viyavlyayutsya protyagom nerestu koli ribi nabuvayut shlyubnogo zabarvlennya U tihookeanskogo ugaya z yavlyayetsya odna chervona smuga nizhche bokovoyi liniyi ta chervona plyama na kinci zhabernoyi krishki yake zahodit na pochatok bokovoyi liniyi 8 U oboh statej z yavlyayetsya perliste visipannya u viglyadi slabo pomitnih bilih plyam na golovi a v samciv she na spini ta na grudnih plavcyah Cherevo ta gubi analnij grudni ta cherevni plavci nabuvayut chervonogo koloru Luska vrostaye v shkiru Z yavlyayetsya sliz na nizhnij chastini tila 9 Rozpovsyudzhennya red Areal ohoplyuye pivnichno zahidnu Pacifiku vid Shantarskih ostroviv do Koreyi na pivden do 34 N u richkah Sahalinu j Yaponiyi takozh na ostrovah Iturup i Kunashir U radyanski chasi jogo bulo zaneseno do Azovskogo morya a same do delti richki Kubani 10 pomicheno j vzdovzh azovskih beregiv Ukrayini Rozmnozhennya ta zhittyevij cikl red Nerestovij hid v pivdennih rajonah arealu prodovzhuyetsya z travnya po cherven lipen v pivnichnih rajonah mozhe zatrimuvatis do serpnya veresnya Dorosli osobini proti techiyi nache gorbusha proti techiyi zahodyat do prisnih richok de vidkladayut vid 2 do 42 tisyach ikrinok diametrom vid 1 8 do 2 3 mm Zabarvlennya ikrinok vid bezkolorovogo do zelenuvatogo Ikra klejka micno kripitsya do kameniv ta galki 9 Deyaki avtori sposterigali zakopuvannya cim vidom rib ikri do priberezhnogo richkovogo gruntu 8 Pislya nerestu dorosli ribi povertayutsya do morya U vidnosno velikih richkah molod zatrimuyetsya v prisnij vodi na rik ale z malih korotkih richok lichinki majzhe vidrazu migruyut do morya abo lagunnih ozer 8 Opisana deyakimi doslidnikami 11 zatrimka molodi na nagul v ponizzyah richok chasto poyasnyuyetsya tim sho statevo nezrili ta dorosli krasnopirki mozhut neodnorazovo protyagom roku zahoditi z morya do girla richok a na zimuvannya pidijmatis do richok ta lagunnih ozer 8 Vidmicheno isnuvannya gibridiv mizh danim vidom ta dvoma inshimi vidami rodu krasnopirkami velikoluskovoyu ta sahalinskoyu 12 Harchuvannya red Molod zhivitsya lichinkami komariv dribnimi molyuskami ta rakopodibnimi Dorosli ribi v prisnovodnij period zhittya ye vseyidnimi spozhivayut nitchasti vodorosti vishi vodni roslini nasinnya suhodolnih roslin yaki potrapili do vodi lichinok komah molyuskiv ikru ta molod rib Zi zbilshennyam rozmiriv sposterigayetsya zsuv do hizhogo tipu harchuvannya 13 Aktivno viyidayut molod lososevih yaku vipuskayut z riborozplidnih zavodiv U mori dorosli osobini zhivlyatsya perevazhno zooplanktonom U period nerestovogo hodu zhivlennya ne pripinyayetsya hocha jogo intensivnist znizhuyetsya Gospodarske vikoristannya red Promisel zdijsnyuyetsya nevodami riznih tipiv perevazhno v period nerestovogo hodu V seredini 1970 h rokiv ulovi skladali kilka tisyach ton v 1990 ti roki znizilis do 300 500 ton 8 Riba prodayetsya v svizhomu abo svizhomorozhenomu viglyadi Ye populyarnim ob yektom amatorskogo ribolovstva Na Sahalini vilov ribakami amatorami perevishuye promislovij 8 M yaso smachne hocha yak u bilshosti koropovih mistit veliku kilkist dribnih mizhm yazovih kistok Dzherela red BioLib Sauvage H E 1883 Sur une collection de poissons recuellie dans le lac Biwako Japon par M F Steenackers Bull Soc Philomath Paris Ser 7 v 7 144 150 Riede K 2004 Global register of migratory species from global to regional scales Final Report of the R amp D Projekt 808 05 081 Federal Agency for Nature Conservation Bonn Germany 329 p Gricenko O F Sistematika dalnevostochnyh krasnopyorok roda Tribolodon Sauvage 1883 Leuciscus brandti Dybowski Cyprinidae Voprosy ihtiologii 1974 Tom 14 vyp 5 88 s 782 795 Sasaki T Kartavtsev Y P Chiba S N Uematsu T Sviridov V V Hanzawa N Genetic divergence and phylogenetic independence of Far Eastern species in subfamily Leuciscinae Pisces Cyprinidae inferred from mitochondrial DNA analyses Genes Genet Syst 2007 v 82 P 329 340 Froese R Pauly D eds 2023 Tribolodon brandtii Tribolodon brandtii Tribolodon brandtii na FishBase Versiya za lyutij 2023 roku Churikov A A Sabitov E H 1982 Dopolnenie k diagnozu dalnevostochnyh krasnoperok roda Tribolodon Cyprinidae Voprosy ihtiologii 1982 T 22 Vyp 4 S 881 883 a b v g d e Gricenko O F Prohodnye ryby ostrova Sahalin sistematika ekologiya promysel M VNIRO 2003 248 s 300 ekz ISBN 5 85382 258 6 a b Gavrenkov Yu I Sviridov V V Ekologiya razmnozheniya dalnevostochnyh krasnopyorok roda Tribolodon v bassejnah rek Primorya Chteniya pamyati Vladimira Yakovlevicha Levanidova Vyp 1 2001 S 296 304 Diripasko O A Izvergin L V Demyanenko K V Ryby Azovskogo morya Berdyansk 2011 288 s Atlas presnovodnyh ryb Rossii pod red Yu S Reshetnikova M Nauka 2003 1030 ekz ISBN 5 02 002873 8 Sakai H Hamada K Electrophoretic discrimination of Tribolodon species Cyprinidae and the occurrence of their hybrids Japanese journal of ichthyology 1985 Vol 32 2 P 216 224 Labaj V S Ni N K Rogotnyov M G Nekotorye aspekty pitaniya melkocheshujnoj krasnoperki Tribolodon brandti Dybowski ozera Tunajcha ostrov Sahalin Chteniya pamyati Vladimira Yakovlevicha Levanidova Vyp 2 2003 S 444 453 Literatura red Froese R Pauly D eds 2013 Tribolodon brandtii na FishBase Versiya za January 2013 roku Catalogue of Life Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ugaj tihookeanskij amp oldid 38482794