www.wikidata.uk-ua.nina.az

Таясові Tayassuidae родина ссавців підряду Свиновидих що мешкають в Південній та Центральній Америці Період існування 37

Таясові

Tayassuidae — родина ссавців підряду Свиновидих, що мешкають в Південній та Центральній Америці.

Таясові
Період існування: 37.8–0 млн р. т. пізній еоцен — наш час
Tayassu pecari
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Парнокопитні (Artiodactyla)
Підряд: Свиновиді (Suina)
Родина: Таясові (Tayassuidae)
Palmer, 1897
Роди
Поширення родини Tayassuidae
Синоніми

Dicotylidae

Вікісховище: Tayassuidae

Склад родини Редагувати

родина Tayassuidae

Морфологія Редагувати

Голова і тіло довжиною 750-1112 мм, а довжина хвоста становить 15-102 мм. Tayassuidae мають тільки 6-9 хребців хвоста, а у Suidae 20-23. Хутро щетинисте, є грива з довгого, жорсткого волосся на середній спинній лінії від маківки до крижів. Форма тіла свиноподібна, але ноги довгі й тонкі і копита малі. Є чотири пальці на передніх ступнях, з них двоє бічних, скорочених і вони не торкаються землі. Є два функціональних пальці на задніх ступнях. Існує рудиментарний, середній палець на зворотному боці задніх ступнів у Pecari і Tayassu, але не в Catagonus. Третя і четверта кістки ступні, які повністю відокремлені в Suidae, об'єднані в своїх проксимальних кінцях у Tayassuidae, як у жуйних. Рило таке ж, як в Suidae: подовжене, рухливе і хрящовове з майже голою кінцевою поверхнею, на якій розташовані ніздрі. Вуха овальні і підняті. Всі роди мають запахові залози близько 75 мм в діаметрі на крупу перед хвостом. Шлунок двокамерний і нежуйний, але складніший, ніж у Suidae. Самиці Pecari і Tayassu мають дві пари молочних залоз, в той час як самиці Catagonus чотири пари.

Зубна формула: I 2/3, C 1/1, P 3/3, M 3/3 = 38. Верхні ікла утворюють бивні, але вони спрямовані вниз, а не назовню або вгору, як в Suidae, і вони менші, ніж у свиней, їх середня довжина — близько 40 мм. Існує простір між іклами і премолярами. Премоляри і моляри утворюють безперервний ряд зубів, поступово збільшуючись у розмірах від першого до останнього. Останній премоляр майже такий складний, як корінні зуби. Моляри мають квадратні коронки з чотирма вістрями.

Часовий діапазон Редагувати

Геологічним діапазоном Tayassuidae є ранній олігоцен — кінець міоцену в Європі, середній міоцен — ранній пліоцен в Азії, міоцен в Африці, ранній олігоцен — дотепер у Північній Америці і кінець пліоцену — дотепер в Південній Америці. Пізньоплейстоценовий рід Platygonus, який був значно більший, ніж сучасні роди, очевидно, зустрічався по всій території США близько 12.000 років тому.

Класифікація родини разом з викопними таксонами Редагувати

Родина Tayassuidae


      • рід †Albanohyus (Ginsburg 1974)
      • рід †Antaodon (Ameghino 1886)
        • вид †Antaodon cinctus (Ameghino 1886)
      • рід †Cynorca (Cope 1868)
        • вид †Cynorca hesperia (Marsh 1871)
        • вид †Cynorca occidentale (Woodburne 1969)
        • вид †Cynorca sociale (Marsh 1875)
  • підродина †Doliochoerinae (Simpson 1945)
    • триба †Doliochoerini (Simpson 1945)
      • рід †Barberahyus (Golpe-Posse 1977)
      • рід †Pecarichoerus (Colbert 1933)
        • вид †Pecarichoerus orientalis (Colbert 1933)
      • рід †Lorancahyus (Pickford and Morales 1998)
        • вид †Lorancahyus daamsi (Pickford and Morales 1998)
        • вид †Lorancahyus hypsorhizus (Pickford and Morales 1998)
      • рід †Floridachoerus (White 1941)
        • вид †Floridachoerus olseni (White 1941)
      • рід †Macrogenis (Wright 1993)
        • вид †Macrogenis crassigenis (Gidley 1904)
      • рід †Odoichoerus (Tong and Zhao 1986)
        • вид †Odoichoerus uniconus (Tong and Zhao 1986)
      • рід †Prosthennops (Gidley 1904)
        • вид †Prosthennops niobrarensis (Colbert 1935)
        • вид †Prosthennops serus (Cope 1877)
        • вид †Prosthennops xiphodonticus (Barbour 1925)
      • рід †Selenogonus (Stirton 1947)
        • вид †Selenogonus narinoensis (Stirton 1947)
  • підродина Tayassuinae (Palmer 1897)
      • рід †Argyrohyus (Kraglievich 1959)
      • рід †Brasiliochoerus (Rusconi 1930)
      • рід Catagonus (Ameghino 1904)
        • вид †Catagonus brachydontus (Dalquest and Mooser 1980)
        • вид Catagonus wagneri (Wetzel 1975)
      • рід †Dyseohyus (Stock 1937)
        • вид †Dyseohyus fricki (Stock 1937)
      • рід †Egatochoerus (Durocq 1994)
      • рід †Hesperhys (Douglass 1903)
        • вид †Hesperhys antiquus (Marsh 1870)
        • вид †Hesperhys ferus (Loomis 1910)
        • вид †Hesperhys pinensis (Matthew 1907)
        • вид †Hesperhys vagrans (Douglass 1903)
      • рід †Mylohyus (Cope 1869)
        • вид †Mylohyus elmorei (White 1942)
        • вид †Mylohyus floridanus (Kinsey 1974)
        • вид †Mylohyus fossilis (Leidy 1860)
        • вид †Mylohyus longirostris (Thorpe 1924
      • рід Pecari (Reichenbach 1835)
        • вид Pecari tajacu (Linnaeus 1758)
      • рід †Platygonus (Leconte 1848)
        • вид †Platygonus bicalcaratus (Cope 1892)
        • вид †Platygonus brachirostris (Shotwell 1956)
        • вид †Platygonus compressus (Leconte 1848)
        • вид †Platygonus intermedius (Gidley 1920)
        • вид †Platygonus oregonensis (Colbert 1938)
        • вид †Platygonus pearcei (Gazin 1938)
        • вид †Platygonus vetus (Leidy 1882)
      • рід Tayassu (Fischer 1814)
        • вид †Tayassu edensis (Frick 1921)
        • вид Tayassu pecari (Link 1795)
      • рід †Thinohyus (Marsh 1875)
        • вид †Thinohyus lentus (Marsh 1875)

Зображення представників родини Редагувати

Джерела Редагувати

  • Don E. Wilson & DeeAnn M. Reeder (editors). 2005. Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed)
  • Ronald M. Nowak. Walker's mammals of the world. — JHU Press, 1999. — Т. 1. — С. 1063,1064. — ISBN 0801857899.
  • Палеобіологічна база даних [ 8 травня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Tayassuidae rodina ssavciv pidryadu Svinovidih sho meshkayut v Pivdennij ta Centralnij Americi TayasoviPeriod isnuvannya 37 8 0 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ Npiznij eocen nash chasTayassu pecariBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Parnokopitni Artiodactyla Pidryad Svinovidi Suina Rodina Tayasovi Tayassuidae Palmer 1897RodiTayassu Catagonus Pecari Floridachoerus Mylohyus Platygonus Prosthennops SkinnerhyusPoshirennya rodini TayassuidaeSinonimiDicotylidaeVikishovishe Tayassuidae Zmist 1 Sklad rodini 2 Morfologiya 3 Chasovij diapazon 4 Klasifikaciya rodini razom z vikopnimi taksonami 5 Zobrazhennya predstavnikiv rodini 6 DzherelaSklad rodini Redaguvatirodina Tayassuidae rid Catagonus vid Catagonus wagneri rid Pecari vid Pecari tajacu takozh Pecari maximus mozhlivij vid rid Tayassu vid Tayassu pecariMorfologiya RedaguvatiGolova i tilo dovzhinoyu 750 1112 mm a dovzhina hvosta stanovit 15 102 mm Tayassuidae mayut tilki 6 9 hrebciv hvosta a u Suidae 20 23 Hutro shetiniste ye griva z dovgogo zhorstkogo volossya na serednij spinnij liniyi vid makivki do krizhiv Forma tila svinopodibna ale nogi dovgi j tonki i kopita mali Ye chotiri palci na perednih stupnyah z nih dvoye bichnih skorochenih i voni ne torkayutsya zemli Ye dva funkcionalnih palci na zadnih stupnyah Isnuye rudimentarnij serednij palec na zvorotnomu boci zadnih stupniv u Pecari i Tayassu ale ne v Catagonus Tretya i chetverta kistki stupni yaki povnistyu vidokremleni v Suidae ob yednani v svoyih proksimalnih kincyah u Tayassuidae yak u zhujnih Rilo take zh yak v Suidae podovzhene ruhlive i hryashovove z majzhe goloyu kincevoyu poverhneyu na yakij roztashovani nizdri Vuha ovalni i pidnyati Vsi rodi mayut zapahovi zalozi blizko 75 mm v diametri na krupu pered hvostom Shlunok dvokamernij i nezhujnij ale skladnishij nizh u Suidae Samici Pecari i Tayassu mayut dvi pari molochnih zaloz v toj chas yak samici Catagonus chotiri pari Zubna formula I 2 3 C 1 1 P 3 3 M 3 3 38 Verhni ikla utvoryuyut bivni ale voni spryamovani vniz a ne nazovnyu abo vgoru yak v Suidae i voni menshi nizh u svinej yih serednya dovzhina blizko 40 mm Isnuye prostir mizh iklami i premolyarami Premolyari i molyari utvoryuyut bezperervnij ryad zubiv postupovo zbilshuyuchis u rozmirah vid pershogo do ostannogo Ostannij premolyar majzhe takij skladnij yak korinni zubi Molyari mayut kvadratni koronki z chotirma vistryami Chasovij diapazon RedaguvatiGeologichnim diapazonom Tayassuidae ye rannij oligocen kinec miocenu v Yevropi serednij miocen rannij pliocen v Aziyi miocen v Africi rannij oligocen doteper u Pivnichnij Americi i kinec pliocenu doteper v Pivdennij Americi Piznoplejstocenovij rid Platygonus yakij buv znachno bilshij nizh suchasni rodi ochevidno zustrichavsya po vsij teritoriyi SShA blizko 12 000 rokiv tomu Klasifikaciya rodini razom z vikopnimi taksonami RedaguvatiRodina Tayassuidae rid Albanohyus Ginsburg 1974 rid Antaodon Ameghino 1886 vid Antaodon cinctus Ameghino 1886 rid Cynorca Cope 1868 vid Cynorca hesperia Marsh 1871 vid Cynorca occidentale Woodburne 1969 vid Cynorca sociale Marsh 1875 pidrodina Doliochoerinae Simpson 1945 triba Doliochoerini Simpson 1945 rid Barberahyus Golpe Posse 1977 rid Pecarichoerus Colbert 1933 vid Pecarichoerus orientalis Colbert 1933 rid Lorancahyus Pickford and Morales 1998 vid Lorancahyus daamsi Pickford and Morales 1998 vid Lorancahyus hypsorhizus Pickford and Morales 1998 rid Floridachoerus White 1941 vid Floridachoerus olseni White 1941 rid Macrogenis Wright 1993 vid Macrogenis crassigenis Gidley 1904 rid Odoichoerus Tong and Zhao 1986 vid Odoichoerus uniconus Tong and Zhao 1986 rid Prosthennops Gidley 1904 vid Prosthennops niobrarensis Colbert 1935 vid Prosthennops serus Cope 1877 vid Prosthennops xiphodonticus Barbour 1925 rid Selenogonus Stirton 1947 vid Selenogonus narinoensis Stirton 1947 pidrodina Tayassuinae Palmer 1897 rid Argyrohyus Kraglievich 1959 rid Brasiliochoerus Rusconi 1930 rid Catagonus Ameghino 1904 vid Catagonus brachydontus Dalquest and Mooser 1980 vid Catagonus wagneri Wetzel 1975 rid Dyseohyus Stock 1937 vid Dyseohyus fricki Stock 1937 rid Egatochoerus Durocq 1994 rid Hesperhys Douglass 1903 vid Hesperhys antiquus Marsh 1870 vid Hesperhys ferus Loomis 1910 vid Hesperhys pinensis Matthew 1907 vid Hesperhys vagrans Douglass 1903 rid Mylohyus Cope 1869 vid Mylohyus elmorei White 1942 vid Mylohyus floridanus Kinsey 1974 vid Mylohyus fossilis Leidy 1860 vid Mylohyus longirostris Thorpe 1924 rid Pecari Reichenbach 1835 vid Pecari tajacu Linnaeus 1758 rid Platygonus Leconte 1848 vid Platygonus bicalcaratus Cope 1892 vid Platygonus brachirostris Shotwell 1956 vid Platygonus compressus Leconte 1848 vid Platygonus intermedius Gidley 1920 vid Platygonus oregonensis Colbert 1938 vid Platygonus pearcei Gazin 1938 vid Platygonus vetus Leidy 1882 rid Tayassu Fischer 1814 vid Tayassu edensis Frick 1921 vid Tayassu pecari Link 1795 rid Thinohyus Marsh 1875 vid Thinohyus lentus Marsh 1875 Zobrazhennya predstavnikiv rodini Redaguvati nbsp Catagonus wagneri nbsp Pecari tajacu nbsp Tayassu pecariDzherela RedaguvatiDon E Wilson amp DeeAnn M Reeder editors 2005 Mammal Species of the World A Taxonomic and Geographic Reference 3rd ed Ronald M Nowak Walker s mammals of the world JHU Press 1999 T 1 S 1063 1064 ISBN 0801857899 Paleobiologichna baza danih Arhivovano 8 travnya 2012 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tayasovi amp oldid 40174969