www.wikidata.uk-ua.nina.az

Scheme мультипарадигмова мова програмування підтримує функціональну та процедурну парадигми програмування Словник мови м

Scheme

Scheme — мультипарадигмова мова програмування, підтримує функціональну та процедурну парадигми програмування. Словник мови можна розширювати засобами самої мови. Існують розширення, які додають підтримку об'єктно-орієнтованої, декларативної і інших парадигм програмування. Є діалектом мови програмування Лісп.

Scheme
Парадигма декілька
Дата появи 1970-ті
Творці Гай Стіл та Джеральд Сассмен
Останній реліз
Система типізації сувора, динамічна
Основні реалізації PLT Scheme, MIT/GNU Scheme, Scheme 48, Chicken, Gambit, Guile, Bigloo, Chez Scheme, STk, STklos, Larceny, SCM, Kawa
Діалекти T
Під впливом від Lisp, Алгол
Вплинула на Common Lisp, JavaScript, Ruby, Dylan
Звичайні розширення файлів .scm або .ss
Вебсайт scheme-reports.org
 Scheme у Вікісховищі

Історія створення Редагувати

Перший опис Scheme написано в 1975 році. Творцями мови є Гай Стіл (англ. Guy L. Steele) та Джеральд Сассмен (англ. Gerald Jay Sussman) з Массачусетського технологічного інституту. В 1981 та 1982 роках почались три різних проекти по використанню Scheme для навчального процесу в університетах США.

Мова програмування Scheme визначається двома стандартами: стандартом де-юре в редації IEEE, та стандартом де-факто. Поточна версія описання стандарту де-факто має назву «Revised 5 Report on the Algorithmic Language Scheme». 28 серпня 2007 року було затверджено наступну редакцію: R6RS.

Основну увагу, при створенні діалекту, було приділено елегантності та концептуальній довершеності мови. Як наслідок, повна специфікація мови програмування Scheme вмістилася в 50 сторінок, в той час, як специфікація Common Lisp має розмір 1300 сторінок.

Стислий опис Редагувати

Як і в Алголі, області видимості в Scheme статичні, кожне використання змінної відповідає лексично видимому значенню цієї змінної.

Типи асоціюються із значеннями (об'єктами), а не із змінними. Іншими словами, Scheme — мова програмування із динамічною типізацією. Однак, існують діалекти Scheme із статичною типізацією.

Всі об'єкти, які створюються під час виконання програми, включаючи процедури та продовження існують до її завершення. Жоден із об'єктів не знищується. Однак, інтерпретаторам та компіляторам Scheme дозволяється звільняти місце, зайняте об'єктом у випадку, якщо вони можуть довести що цей об'єкт в програмі більше не використовується. Цю задачу звільнення місця в пам'яті від невикористовуємих об'єктів виконує прибиральник сміття.

Процедури в Scheme є повноцінними об'єктами. Процедури можна створювати під час виконання програми, зберігати в структурах даних, повертати як результат роботи інших процедур, і так далі.

Однією із відмінних рис Scheme є те, що продовження також мають статус звичайних об'єктів. Продовження корисні для реалізації багатьох складних конструкцій керування, включаючи нелокальні виходи (non-local exits), зворотне виконання (backtracking), та співпрограми (coroutines).

Аргументи завжди передаються в процедури за значенням. Це значить, що всі значення аргументів обчислюються до того, як буде передано керування до процедури, не зважаючи на те, чи використовуються ці аргументи під час виконання процедури. Це відрізняється від семантики лінивого обчислення мови програмування Haskell, або семантики виклику по імені Algol 60, в якій значення виразу аргумента обчислюється тільки в разі використання в процедурі.

Модель арифметики Scheme розроблялась таким чином, щоб залишатись як можна незалежнішою від представлення чисел в комп'ютері. В Scheme, кожне ціле є раціональним числом, кожне раціональне є дійсним, а кожне дійсне — комплексне. Тому, різниця між арифметикою дійсних та комплексних чисел, яка присутня в інших мовах програмування, для Scheme не виникає. Замість цього розрізняється точна арифметика (яка відповідає математичним ідеалам), та наближена (яка базується на апроксимаціях). Як і в Common Lisp, точна арифметика не обмежується операціями з цілими числами.

В Scheme наявні оператори циклів. Ще одним способом організації циклічності виконання певного блоку є використання рекурсивних процедур. Всі реалізації Scheme мають виконувати правильну оптимізацію хвостової рекурсії.

Приклади програм Редагувати

Наприклад, функція обчислення значення факторіалу з використанням операторів циклу матиме вигляд: 

 (define (factorial n)  (let loop ((total 1)  (i n))  (if (= i 0)  total  (loop (* i total) (- i 1)))))

Однак, цю функцію можна переписати із використанням рекурсії: 

 (define (factorial n)  (if (= n 0) 1  (* n (factorial (- n 1)))))

Тут рекурсивний виклик в знаходиться в хвості тіла процедури, але не є останньою дією функції, тобто, не є прикладом хвостової рекурсії.

Інтерпретатори та компілятори Редагувати

Для мови програмування Scheme існує велика кількість інтерпретаторів та компіляторів. Деякі інтерпретатори використовуються в інших програмах для написання макросів і розширення функціональності (наприклад, у графічному редакторі GIMP використовується інтерпретатор Guile). Для повного переліку, дивіться відповідну сторінку ЧАПів [ 18 лютого 2010 у Wayback Machine.].

Засоби розробки Редагувати

Для Scheme, також, існує велика кількість допоміжних засобів розробки, інтегрованих середовищ. До інтегрованих середовищ належить Dr. Scheme [ 17 травня 2008 у Wayback Machine.]. Для GNU Emacs та XEmacs існує спеціальний основний режим: scheme-mode [ 11 жовтня 2006 у Wayback Machine.].

Джерела Редагувати

  1. Richard Kelsey, William Clinger, Jonathan Rees et al. (August 1998). . Higher-Order and Symbolic Computation 11 (1): 7–105. doi:10.1023/A:1010051815785. Архів оригіналу за 5 січня 2007. Процитовано 4 грудня 2007. 
  2. R6RS.org. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 4 грудня 2007. 

Література Редагувати

  • Revised 5 Report on the Alogrithmic Language Scheme, Richard Kelsey, William Clinger, Jonathan Rees, 1998.
  • Teach Yourself Scheme in Fixnum Days, Dorai Sitaram, 2004.

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття про мови програмування.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Scheme multiparadigmova mova programuvannya pidtrimuye funkcionalnu ta procedurnu paradigmi programuvannya Slovnik movi mozhna rozshiryuvati zasobami samoyi movi Isnuyut rozshirennya yaki dodayut pidtrimku ob yektno oriyentovanoyi deklarativnoyi i inshih paradigm programuvannya Ye dialektom movi programuvannya Lisp SchemeParadigma dekilkaData poyavi 1970 tiTvorci Gaj Stil ta Dzherald SassmenOstannij relizSistema tipizaciyi suvora dinamichnaOsnovni realizaciyi PLT Scheme MIT GNU Scheme Scheme 48 Chicken Gambit Guile Bigloo Chez Scheme STk STklos Larceny SCM KawaDialekti TPid vplivom vid Lisp AlgolVplinula na Common Lisp JavaScript Ruby DylanZvichajni rozshirennya fajliv scm abo ssVebsajt scheme reports org Scheme u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya stvorennya 2 Stislij opis 3 Prikladi program 4 Interpretatori ta kompilyatori 5 Zasobi rozrobki 6 Dzherela 7 Literatura 8 Div takozh 9 PosilannyaIstoriya stvorennya RedaguvatiPershij opis Scheme napisano v 1975 roci Tvorcyami movi ye Gaj Stil angl Guy L Steele ta Dzherald Sassmen angl Gerald Jay Sussman z Massachusetskogo tehnologichnogo institutu V 1981 ta 1982 rokah pochalis tri riznih proekti po vikoristannyu Scheme dlya navchalnogo procesu v universitetah SShA Mova programuvannya Scheme viznachayetsya dvoma standartami standartom de yure v redaciyi IEEE ta standartom de fakto Potochna versiya opisannya standartu de fakto maye nazvu Revised 5 Report on the Algorithmic Language Scheme 1 28 serpnya 2007 roku bulo zatverdzheno nastupnu redakciyu R6RS 2 Osnovnu uvagu pri stvorenni dialektu bulo pridileno elegantnosti ta konceptualnij dovershenosti movi Yak naslidok povna specifikaciya movi programuvannya Scheme vmistilasya v 50 storinok v toj chas yak specifikaciya Common Lisp maye rozmir 1300 storinok Stislij opis RedaguvatiYak i v Algoli oblasti vidimosti v Scheme statichni kozhne vikoristannya zminnoyi vidpovidaye leksichno vidimomu znachennyu ciyeyi zminnoyi Tipi asociyuyutsya iz znachennyami ob yektami a ne iz zminnimi Inshimi slovami Scheme mova programuvannya iz dinamichnoyu tipizaciyeyu Odnak isnuyut dialekti Scheme iz statichnoyu tipizaciyeyu Vsi ob yekti yaki stvoryuyutsya pid chas vikonannya programi vklyuchayuchi proceduri ta prodovzhennya isnuyut do yiyi zavershennya Zhoden iz ob yektiv ne znishuyetsya Odnak interpretatoram ta kompilyatoram Scheme dozvolyayetsya zvilnyati misce zajnyate ob yektom u vipadku yaksho voni mozhut dovesti sho cej ob yekt v programi bilshe ne vikoristovuyetsya Cyu zadachu zvilnennya miscya v pam yati vid nevikoristovuyemih ob yektiv vikonuye pribiralnik smittya Proceduri v Scheme ye povnocinnimi ob yektami Proceduri mozhna stvoryuvati pid chas vikonannya programi zberigati v strukturah danih povertati yak rezultat roboti inshih procedur i tak dali Odniyeyu iz vidminnih ris Scheme ye te sho prodovzhennya takozh mayut status zvichajnih ob yektiv Prodovzhennya korisni dlya realizaciyi bagatoh skladnih konstrukcij keruvannya vklyuchayuchi nelokalni vihodi non local exits zvorotne vikonannya backtracking ta spivprogrami coroutines Argumenti zavzhdi peredayutsya v proceduri za znachennyam Ce znachit sho vsi znachennya argumentiv obchislyuyutsya do togo yak bude peredano keruvannya do proceduri ne zvazhayuchi na te chi vikoristovuyutsya ci argumenti pid chas vikonannya proceduri Ce vidriznyayetsya vid semantiki linivogo obchislennya movi programuvannya Haskell abo semantiki vikliku po imeni Algol 60 v yakij znachennya virazu argumenta obchislyuyetsya tilki v razi vikoristannya v proceduri Model arifmetiki Scheme rozroblyalas takim chinom shob zalishatis yak mozhna nezalezhnishoyu vid predstavlennya chisel v komp yuteri V Scheme kozhne cile ye racionalnim chislom kozhne racionalne ye dijsnim a kozhne dijsne kompleksne Tomu riznicya mizh arifmetikoyu dijsnih ta kompleksnih chisel yaka prisutnya v inshih movah programuvannya dlya Scheme ne vinikaye Zamist cogo rozriznyayetsya tochna arifmetika yaka vidpovidaye matematichnim idealam ta nablizhena yaka bazuyetsya na aproksimaciyah Yak i v Common Lisp tochna arifmetika ne obmezhuyetsya operaciyami z cilimi chislami V Scheme nayavni operatori cikliv She odnim sposobom organizaciyi ciklichnosti vikonannya pevnogo bloku ye vikoristannya rekursivnih procedur Vsi realizaciyi Scheme mayut vikonuvati pravilnu optimizaciyu hvostovoyi rekursiyi Prikladi program RedaguvatiNapriklad funkciya obchislennya znachennya faktorialu z vikoristannyam operatoriv ciklu matime viglyad define factorial n let loop total 1 i n if i 0 total loop i total i 1 Odnak cyu funkciyu mozhna perepisati iz vikoristannyam rekursiyi define factorial n if n 0 1 n factorial n 1 Tut rekursivnij viklik v znahoditsya v hvosti tila proceduri ale ne ye ostannoyu diyeyu funkciyi tobto ne ye prikladom hvostovoyi rekursiyi Interpretatori ta kompilyatori RedaguvatiDlya movi programuvannya Scheme isnuye velika kilkist interpretatoriv ta kompilyatoriv Deyaki interpretatori vikoristovuyutsya v inshih programah dlya napisannya makrosiv i rozshirennya funkcionalnosti napriklad u grafichnomu redaktori GIMP vikoristovuyetsya interpretator Guile Dlya povnogo pereliku divitsya vidpovidnu storinku ChAPiv Arhivovano 18 lyutogo 2010 u Wayback Machine Zasobi rozrobki RedaguvatiDlya Scheme takozh isnuye velika kilkist dopomizhnih zasobiv rozrobki integrovanih seredovish Do integrovanih seredovish nalezhit Dr Scheme Arhivovano 17 travnya 2008 u Wayback Machine Dlya GNU Emacs ta XEmacs isnuye specialnij osnovnij rezhim scheme mode Arhivovano 11 zhovtnya 2006 u Wayback Machine Dzherela Redaguvati Richard Kelsey William Clinger Jonathan Rees et al August 1998 Revised5 Report on the Algorithmic Language Scheme Higher Order and Symbolic Computation 11 1 7 105 doi 10 1023 A 1010051815785 Arhiv originalu za 5 sichnya 2007 Procitovano 4 grudnya 2007 R6RS org Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 4 grudnya 2007 Literatura RedaguvatiRevised 5 Report on the Alogrithmic Language Scheme Richard Kelsey William Clinger Jonathan Rees 1998 Teach Yourself Scheme in Fixnum Days Dorai Sitaram 2004 Div takozh RedaguvatiCommon Lisp inshij populyarnij dialekt movi programuvannya Lisp Lisp Lyambda chislennyaPosilannya Redaguvatischemers org Arhivovano 31 grudnya 2006 u Wayback Machine Spilnota Scheme programistiv angl ChAPi perelik realizacij Arhivovano 18 lyutogo 2010 u Wayback Machine Open Directory Scheme Arhivovano 15 chervnya 2006 u Wayback Machine posilannya na riznomanitni resursi prisvyacheni Scheme nbsp Ce nezavershena stattya pro movi programuvannya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Scheme amp oldid 35729043