www.wikidata.uk-ua.nina.az

S2 зоря S2 також відома як S0 2 зоря в зоряному скупченні поблизу надмасивної чорної діри Стрілець A яка обертається нав

S2 (зоря)

S2, також відома як S0–2, — зоря в зоряному скупченні поблизу надмасивної чорної діри Стрілець A*, яка обертається навколо чорної діри з періодом 16,0518 років, великою напіввіссю близько 970 а.о. і перицентральнаою відстанню 120 а.о (17 світлових годин). Її орбітальний період лише приблизно на 30% довший, ніж у Юпітера, але вона не наближається до чорної діри ближче, ніж приблизно чотири відстані Нептуна від Сонця. За оцінками Європейської південної обсерваторії, на момент утворення зорі її маса становила приблизно 14 M☉.

Зміна видимого положення зорі S2 спостерігалося з 1995 року двома групами (в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі та в Інституті позаземної фізики Макса Планка) у рамках спроби зібрати докази існування надмасивної чорної діри в центрі галактики Чумацький Шлях. Зібрані дані вказують на Стрілець A* як на місце розташування такої чорної діри, а її рух повністю узгоджується з метрикою Шварцшильда. Особливо надійну перевірку загальної теорії відносності зали спостереження S2 під час близького проходу біля Стрільця A* в травні 2018 року.

Група астрономів, в основному з Інституту позаземної фізики Макса Планка, використовувала спостереження орбітальної динаміки S2 навколо Стрільця A* для вимірювання відстані від Землі до центру Галактики. Вони визначили, що воно становить 7,94 ± 0,42 кпк, що добре узгоджується з попередніми визначеннями іншими методами.

Назва ред.

Позначення S0–2 вперше було використано в 1998 році. S0 вказує на зорю в межах однієї кутової секунди від Стрільця A*, а S0–2 була другою найближчою зорею на час вимірювань. Та сама зоря була роком раніше занесена в інший каталог просто як S2 - друге з одинадцяти інфрачервоних джерел поблизу галактичного центру, пронумерованих приблизно проти годинникової стрілки. Випадково в обох списках зоря опинилась під номером «2».

Орбіта ред.

Дуже ексцентрична орбіта S2 дає можливість перевірити загальну теорію відносності. Релятивістські ефекти досягли максимуму під час проходу зорею перицентру орбіти в середині 2018 року.

Рух S2 також корисний для виявлення присутності інших об’єктів поблизу Стрільця A*. Вважається, що існують тисячі зір, а також темні залишки зір (зоряні чорні діри, нейтронні зорі, білі карлики), розподілені в обʼємі, через який рухається S2. Ці об’єкти мають збурювати орбіту S2, змушуючи її поступово відхилятися від кеплерівської еліптичної орбіти, яка б відповідала руху навколо однієї точкової маси. Дослідження руху S2 дозволило оцінити, що загальна маса таких зоряних залишків становить менше одного відсотка маси надмасивної чорної діри.

Проходження перицентру в 2018 році ред.

У 2018 році S2 максимально наблизилась до Стрільця A*, досягнувши швидкості 7650 км/с або майже 3% швидкості світла і пройшовши на відстані всього 120 астрономічних одиниць від чорної діри (приблизно 1400 радіусів Шварцшильда). S2 досягла перицентру 19 травня 2018 року, тоді як її видима з Землі променева швидкість досягла піку в квітні, а пізніше досягла мінімуму в кінці серпня та на початку вересня.

Незалежні дослідження, проведені командою GRAVITY (на чолі з Райнхардом Ґензелем ) і Групою галактичного центру KECK/UCLA (на чолі з Андреа Ґез) виявили червоне зміщення, яке узгодилось з передбаченнями загальної теорії відносності.

Додатковий аналіз виявив шварцшильдівську прецесію орбіти S2 на 12 кутових хвилин (0,2 градуса), спричинену близьким проходженням, що також повністю відповідає передбаченням загальній теорії відносності.

S0–102 ред.

У 2012 році було виявлено, що зоря під назвою S0–102 (або S55) обертається ще ближче до Стрільця A*, ніж S0–2. Ця зоря в шістнадцять разів тьмяніша від S0–2, і знадобилося багато років спостережень, щоб відрізнити її від місцевого інфрачервоного фону. Орбітальний період S0–102 становить всього 11,5 років. 

Пізніше була відкрита ще ближча зоря S62 з орбітальним періодом 9,9 року.

Галерея зображень ред.

Список літератури ред.

  1. Habibi, M. (2017). Twelve years of spectroscopic Monitoring in the galactic center: The closest look at S-stars near the black hole. The Astrophysical Journal 847 (2): 120. Bibcode:2017ApJ...847..120H. arXiv:1708.06353. doi:10.3847/1538-4357/aa876f. 
  2. Abuter, R.; Amorim, A.; Bauböck, M.; Berger, J. P.; Bonnet, H.; Brandner, W.; Cardoso, V.; Clénet, Y.; De Zeeuw, P. T. (16 квітня 2020). Detection of the Schwarzschild precession in the orbit of the star S2 near the Galactic centre massive black hole. Astronomy & Astrophysics 636 (L5): L5. Bibcode:2020A&A...636L...5G. arXiv:2004.07187. doi:10.1051/0004-6361/202037813. 
  3. Do, Tuan (16 серпня 2019). Relativistic redshift of the star S0–2 orbiting the Galactic center supermassive black hole. Science 365 (6454): 664–668. Bibcode:2019Sci...365..664D. PMID 31346138. arXiv:1907.10731. doi:10.1126/science.aav8137. 
  4. . Max-Planck-Institut für extraterrestrische Physik. Архів оригіналу за 6 вересня 2006. Процитовано 26 березня 2013. 
  5. ↑ Ghez, A.M.; Klein, B.L.; Morris, M.; Becklin, E.E. (1998). High Proper‐Motion Stars in the Vicinity of Sagittarius A*: Evidence for a supermassive black hole at the center of our galaxy. The Astrophysical Journal 509 (2): 678–686. Bibcode:1998ApJ...509..678G. arXiv:astro-ph/9807210. doi:10.1086/306528. 
  6. Eckart, A.; Genzel, R. (1997). Stellar proper motions in the central 0.1 pc of the Galaxy. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 284 (3): 576–598. Bibcode:1997MNRAS.284..576E. doi:10.1093/mnras/284.3.576. 
  7. Black hole as peep-hole. ScienceNews. 
  8. Ghez, Andrea M. (speaker) (19 квітня 2016). Black Holes @ 100 Workshop: Galactic Center (video lecture). Harvard University: Black Hole Initiative. Подія сталася на 31:55. «... we are ‘2018 or bust’ these days, because at that moment your orbital determination becomes so much better» 
  9. A star is about to plunge head first toward a monster black hole. Astronomers are ready to watch. 7 березня 2018. 
  10. Sabha, Nadeen; Eckart, Andreas; Merritt, David; Zamaninasab, Mohammad; Witzel, Gunther; García-Marín, Macarena; Jalali, Behrang; Valencia-S., Monica та ін. (September 2012). The S-Star Cluster at the Center of the Milky Way: On the nature of diffuse NIR emission in the inner tenth of a parsec. Astronomy and Astrophysics 545: A70. Bibcode:2012A&A...545A..70S. arXiv:1203.2625. doi:10.1051/0004-6361/201219203. 
  11. Gillessen, S. (2009). Monitoring stellar orbits around the massive black hole in the galactic center. The Astrophysical Journal 692 (2): 1075–1109. Bibcode:2009ApJ...692.1075G. arXiv:0810.4674. doi:10.1088/0004-637X/692/2/1075. 
  12. ↑ Witze, Alexandra (26 липня 2018). Milky Way's black hole provides long-sought test of Einstein's general relativity. Nature (англ.) 560 (7716): 17. Bibcode:2018Natur.560...17W. PMID 30065325. doi:10.1038/d41586-018-05825-3. 
  13. Devlin, Hannah (26 липня 2018). Star spotted speeding near black hole at centre of Milky Way. The Guardian. Процитовано 18 січня 2021. 
  14. Genzel, Reinhard (26 липня 2018). Detection of the gravitational redshift in the orbit of the star S2 near the Galactic centre massive black hole. Astronomy & Astrophysics (Letter to the editor) 615: L15. Bibcode:2018A&A...615L..15G. arXiv:1807.09409. doi:10.1051/0004-6361/201833718. 
  15. First Successful Test of Einstein's General Relativity Near Supermassive Black Hole - Culmination of 26 years of ESO observations of the heart of the Milky Way. www.eso.org (англ.). Процитовано 17 січня 2021. 
  16. Do, Tuan; Hees, Aurelien; Ghez, Andrea; Martinez, Gregory D.; Chu, Devin S.; Jia, Siyao; Sakai, Shoko; Lu, Jessica R. та ін. (16 серпня 2019). Relativistic redshift of the star S0-2 orbiting the Galactic center supermassive black hole. Science (англ.) 365 (6454): 664–668. Bibcode:2019Sci...365..664D. ISSN 0036-8075. PMID 31346138. arXiv:1907.10731. doi:10.1126/science.aav8137.  {{cite journal}}: рекомендується |displayauthors= (довідка)
  17. Siegel, Ethan (1 серпня 2019). General Relativity Rules: Einstein Victorious In Unprecedented Gravitational Redshift Test. Medium (англ.). Процитовано 17 січня 2021. 
  18. Abuter, R.; Amorim, A.; Bauböck, M.; Berger, J. P.; Bonnet, H.; Brandner, W.; Cardoso, V.; Clénet, Y. та ін. (1 квітня 2020). Detection of the Schwarzschild precession in the orbit of the star S2 near the Galactic centre massive black hole. Astronomy & Astrophysics (англ.) 636: L5. Bibcode:2020A&A...636L...5G. ISSN 0004-6361. arXiv:2004.07187. doi:10.1051/0004-6361/202037813.  {{cite journal}}: рекомендується |displayauthors= (довідка)
  19. Dance around the heart of our Milky Way. Max Planck Society (англ.). 16 квітня 2020. Процитовано 18 січня 2021. 
  20. Sai Zhai (4 серпня 2020). The first detection of the Schwarzschild precession in the orbit of the star S2. Astrobites (амер.). Процитовано 18 січня 2021. 
  21. S62 on a 9.9 yr Orbit around SgrA*. The Astrophysical Journal (American Astronomical Society) 889 (1). 2020: 61. Bibcode:2020ApJ...889...61P. arXiv:2002.02341. doi:10.3847/1538-4357/ab5afd. 
  22. First successful test of Einstein's General Relativity near supermassive black hole – Culmination of 26 years of ESO observations of the heart of the Milky Way (пресреліз). European Southern Observatory. Процитовано 26 липня 2018. 
  23. Eisenhauer, F.; Genzel, R.; Alexander, T.; Abuter, R.; Paumard, T.; Ott, T.; Gilbert, A.; Gillessen, S.; Horrobin, M.; Trippe, S.; Bonnet, H.; Dumas, C.; Hubin, N.; Kaufer, A.; Kissler‐Patig, M.; Monnet, G.; Strobele, S.; Szeifert, T.; Eckart, A.; Schodel, R.; Zucker, S. (2005). SINFONI in the Galactic Center: Young Stars and Infrared Flares in the Central Light‐Month. The Astrophysical Journal 628 (1): 246–259. Bibcode:2005ApJ...628..246E. arXiv:astro-ph/0502129. doi:10.1086/430667. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
S2 takozh vidoma yak S0 2 zorya v zoryanomu skupchenni poblizu nadmasivnoyi chornoyi diri Strilec A yaka obertayetsya navkolo chornoyi diri z periodom 16 0518 rokiv velikoyu napivvissyu blizko 970 a o i pericentralnaoyu vidstannyu 120 a o 17 svitlovih godin Yiyi orbitalnij period lishe priblizno na 30 dovshij nizh u Yupitera ale vona ne nablizhayetsya do chornoyi diri blizhche nizh priblizno chotiri vidstani Neptuna vid Soncya Za ocinkami Yevropejskoyi pivdennoyi observatoriyi na moment utvorennya zori yiyi masa stanovila priblizno 14 M 1 Zmina vidimogo polozhennya zori S2 sposterigalosya z 1995 roku dvoma grupami v Kalifornijskomu universiteti v Los Andzhelesi ta v Instituti pozazemnoyi fiziki Maksa Planka u ramkah sprobi zibrati dokazi isnuvannya nadmasivnoyi chornoyi diri v centri galaktiki Chumackij Shlyah Zibrani dani vkazuyut na Strilec A yak na misce roztashuvannya takoyi chornoyi diri a yiyi ruh povnistyu uzgodzhuyetsya z metrikoyu Shvarcshilda 2 Osoblivo nadijnu perevirku zagalnoyi teoriyi vidnosnosti zali sposterezhennya S2 pid chas blizkogo prohodu bilya Strilcya A v travni 2018 roku 3 Grupa astronomiv v osnovnomu z Institutu pozazemnoyi fiziki Maksa Planka vikoristovuvala sposterezhennya orbitalnoyi dinamiki S2 navkolo Strilcya A dlya vimiryuvannya vidstani vid Zemli do centru Galaktiki Voni viznachili sho vono stanovit 7 94 0 42 kpk sho dobre uzgodzhuyetsya z poperednimi viznachennyami inshimi metodami 4 Zmist 1 Nazva 2 Orbita 2 1 Prohodzhennya pericentru v 2018 roci 3 S0 102 4 Galereya zobrazhen 5 Spisok literaturi 6 PosilannyaNazva red Poznachennya S0 2 vpershe bulo vikoristano v 1998 roci S0 vkazuye na zoryu v mezhah odniyeyi kutovoyi sekundi vid Strilcya A a S0 2 bula drugoyu najblizhchoyu zoreyu na chas vimiryuvan 5 Ta sama zorya bula rokom ranishe zanesena v inshij katalog prosto yak S2 druge z odinadcyati infrachervonih dzherel poblizu galaktichnogo centru pronumerovanih priblizno proti godinnikovoyi strilki 6 Vipadkovo v oboh spiskah zorya opinilas pid nomerom 2 5 Orbita red Duzhe ekscentrichna orbita S2 daye mozhlivist pereviriti zagalnu teoriyu vidnosnosti 7 Relyativistski efekti dosyagli maksimumu pid chas prohodu zoreyu pericentru orbiti v seredini 2018 roku 8 9 Ruh S2 takozh korisnij dlya viyavlennya prisutnosti inshih ob yektiv poblizu Strilcya A Vvazhayetsya sho isnuyut tisyachi zir a takozh temni zalishki zir zoryani chorni diri nejtronni zori bili karliki rozpodileni v obʼyemi cherez yakij ruhayetsya S2 Ci ob yekti mayut zburyuvati orbitu S2 zmushuyuchi yiyi postupovo vidhilyatisya vid keplerivskoyi eliptichnoyi orbiti yaka b vidpovidala ruhu navkolo odniyeyi tochkovoyi masi 10 Doslidzhennya ruhu S2 dozvolilo ociniti sho zagalna masa takih zoryanih zalishkiv stanovit menshe odnogo vidsotka masi nadmasivnoyi chornoyi diri 11 Prohodzhennya pericentru v 2018 roci red U 2018 roci S2 maksimalno nablizilas do Strilcya A dosyagnuvshi shvidkosti 7650 km s abo majzhe 3 shvidkosti svitla i projshovshi na vidstani vsogo 120 astronomichnih odinic vid chornoyi diri priblizno 1400 radiusiv Shvarcshilda 12 13 S2 dosyagla pericentru 19 travnya 2018 roku todi yak yiyi vidima z Zemli promeneva shvidkist dosyagla piku v kvitni a piznishe dosyagla minimumu v kinci serpnya ta na pochatku veresnya 12 Nezalezhni doslidzhennya provedeni komandoyu GRAVITY 14 12 15 na choli z Rajnhardom Genzelem i Grupoyu galaktichnogo centru KECK UCLA 16 17 na choli z Andrea Gez viyavili chervone zmishennya yake uzgodilos z peredbachennyami zagalnoyi teoriyi vidnosnosti Dodatkovij analiz viyaviv shvarcshildivsku precesiyu orbiti S2 na 12 kutovih hvilin 0 2 gradusa sprichinenu blizkim prohodzhennyam sho takozh povnistyu vidpovidaye peredbachennyam zagalnij teoriyi vidnosnosti 18 19 20 S0 102 red U 2012 roci bulo viyavleno sho zorya pid nazvoyu S0 102 abo S55 obertayetsya she blizhche do Strilcya A nizh S0 2 Cya zorya v shistnadcyat raziv tmyanisha vid S0 2 i znadobilosya bagato rokiv sposterezhen shob vidrizniti yiyi vid miscevogo infrachervonogo fonu Orbitalnij period S0 102 stanovit vsogo 11 5 rokiv Piznishe bula vidkrita she blizhcha zorya S62 z orbitalnim periodom 9 9 roku 21 Galereya zobrazhen red nbsp Zobrazhennya hudozhnika S2 sho prohodit povz nadmasivnu chornu diru zvernit uvagu sho chorna dira zobrazhena ne v masshtabi u centri Chumackogo Shlyahu sho pidtverdzhuye gravitacijne chervone zmishennya 22 nbsp Rozrahovani orbiti S2 ta p yati inshih zir navkolo nadmasivnoyi chornoyi diri Sgr A u galaktichnomu centri 23 nbsp Sposterezhni dani dlya orbiti S2 navkolo galaktichnogo centruSpisok literaturi red Habibi M 2017 Twelve years of spectroscopic Monitoring in the galactic center The closest look at S stars near the black hole The Astrophysical Journal 847 2 120 Bibcode 2017ApJ 847 120H arXiv 1708 06353 doi 10 3847 1538 4357 aa876f Abuter R Amorim A Baubock M Berger J P Bonnet H Brandner W Cardoso V Clenet Y De Zeeuw P T 16 kvitnya 2020 Detection of the Schwarzschild precession in the orbit of the star S2 near the Galactic centre massive black hole Astronomy amp Astrophysics 636 L5 L5 Bibcode 2020A amp A 636L 5G arXiv 2004 07187 doi 10 1051 0004 6361 202037813 Do Tuan 16 serpnya 2019 Relativistic redshift of the star S0 2 orbiting the Galactic center supermassive black hole Science 365 6454 664 668 Bibcode 2019Sci 365 664D PMID 31346138 arXiv 1907 10731 doi 10 1126 science aav8137 Galactic Center Research Max Planck Institut fur extraterrestrische Physik Arhiv originalu za 6 veresnya 2006 Procitovano 26 bereznya 2013 a b Ghez A M Klein B L Morris M Becklin E E 1998 High Proper Motion Stars in the Vicinity of Sagittarius A Evidence for a supermassive black hole at the center of our galaxy The Astrophysical Journal 509 2 678 686 Bibcode 1998ApJ 509 678G arXiv astro ph 9807210 doi 10 1086 306528 Eckart A Genzel R 1997 Stellar proper motions in the central 0 1 pc of the Galaxy Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 284 3 576 598 Bibcode 1997MNRAS 284 576E doi 10 1093 mnras 284 3 576 Black hole as peep hole ScienceNews Ghez Andrea M speaker 19 kvitnya 2016 Black Holes 100 Workshop Galactic Center video lecture Harvard University Black Hole Initiative Podiya stalasya na 31 55 we are 2018 or bust these days because at that moment your orbital determination becomes so much better A star is about to plunge head first toward a monster black hole Astronomers are ready to watch 7 bereznya 2018 Sabha Nadeen Eckart Andreas Merritt David Zamaninasab Mohammad Witzel Gunther Garcia Marin Macarena Jalali Behrang Valencia S Monica ta in September 2012 The S Star Cluster at the Center of the Milky Way On the nature of diffuse NIR emission in the inner tenth of a parsec Astronomy and Astrophysics 545 A70 Bibcode 2012A amp A 545A 70S arXiv 1203 2625 doi 10 1051 0004 6361 201219203 Gillessen S 2009 Monitoring stellar orbits around the massive black hole in the galactic center The Astrophysical Journal 692 2 1075 1109 Bibcode 2009ApJ 692 1075G arXiv 0810 4674 doi 10 1088 0004 637X 692 2 1075 a b v Witze Alexandra 26 lipnya 2018 Milky Way s black hole provides long sought test of Einstein s general relativity Nature angl 560 7716 17 Bibcode 2018Natur 560 17W PMID 30065325 doi 10 1038 d41586 018 05825 3 Devlin Hannah 26 lipnya 2018 Star spotted speeding near black hole at centre of Milky Way The Guardian Procitovano 18 sichnya 2021 Genzel Reinhard 26 lipnya 2018 Detection of the gravitational redshift in the orbit of the star S2 near the Galactic centre massive black hole Astronomy amp Astrophysics Letter to the editor 615 L15 Bibcode 2018A amp A 615L 15G arXiv 1807 09409 doi 10 1051 0004 6361 201833718 First Successful Test of Einstein s General Relativity Near Supermassive Black Hole Culmination of 26 years of ESO observations of the heart of the Milky Way www eso org angl Procitovano 17 sichnya 2021 Do Tuan Hees Aurelien Ghez Andrea Martinez Gregory D Chu Devin S Jia Siyao Sakai Shoko Lu Jessica R ta in 16 serpnya 2019 Relativistic redshift of the star S0 2 orbiting the Galactic center supermassive black hole Science angl 365 6454 664 668 Bibcode 2019Sci 365 664D ISSN 0036 8075 PMID 31346138 arXiv 1907 10731 doi 10 1126 science aav8137 b cite journal b rekomenduyetsya displayauthors dovidka Siegel Ethan 1 serpnya 2019 General Relativity Rules Einstein Victorious In Unprecedented Gravitational Redshift Test Medium angl Procitovano 17 sichnya 2021 Abuter R Amorim A Baubock M Berger J P Bonnet H Brandner W Cardoso V Clenet Y ta in 1 kvitnya 2020 Detection of the Schwarzschild precession in the orbit of the star S2 near the Galactic centre massive black hole Astronomy amp Astrophysics angl 636 L5 Bibcode 2020A amp A 636L 5G ISSN 0004 6361 arXiv 2004 07187 doi 10 1051 0004 6361 202037813 b cite journal b rekomenduyetsya displayauthors dovidka Dance around the heart of our Milky Way Max Planck Society angl 16 kvitnya 2020 Procitovano 18 sichnya 2021 Sai Zhai 4 serpnya 2020 The first detection of the Schwarzschild precession in the orbit of the star S2 Astrobites amer Procitovano 18 sichnya 2021 S62 on a 9 9 yr Orbit around SgrA The Astrophysical Journal American Astronomical Society 889 1 2020 61 Bibcode 2020ApJ 889 61P arXiv 2002 02341 doi 10 3847 1538 4357 ab5afd First successful test of Einstein s General Relativity near supermassive black hole Culmination of 26 years of ESO observations of the heart of the Milky Way presreliz European Southern Observatory Procitovano 26 lipnya 2018 Eisenhauer F Genzel R Alexander T Abuter R Paumard T Ott T Gilbert A Gillessen S Horrobin M Trippe S Bonnet H Dumas C Hubin N Kaufer A Kissler Patig M Monnet G Strobele S Szeifert T Eckart A Schodel R Zucker S 2005 SINFONI in the Galactic Center Young Stars and Infrared Flares in the Central Light Month The Astrophysical Journal 628 1 246 259 Bibcode 2005ApJ 628 246E arXiv astro ph 0502129 doi 10 1086 430667 Posilannya red Star orbiting massive Milky Way centre approaches to within 17 light hours presreliz European Southern Observatory 16 zhovtnya 2002 Stars Orbiting around the Black Hole at the Center of the Milky Way na YouTube animations page Galactic Center Group University of California Los Angeles Arhiv originalu za 3 veresnya 2018 Procitovano 12 kvitnya 2016 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title S2 zorya amp oldid 40645798