Рукія довгодзьоба Охоронний статусБлизький до загрозливого МСОП 3 1 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Ц

?

Рукія довгодзьоба

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Окулярникові (Zosteropidae)
Рід:	Рукія (Rukia)
Вид:	Рукія довгодзьоба

Біноміальна назва

Rukia longirostra
(Taka-Tsukasa & Yamashina, 1931)

Посилання

Вікісховище:	Rukia longirostra
Віківиди:	Rukia longirostra
EOL:	1178290
ITIS:	179905
МСОП:	22714271

Рукія довгодзьоба (Rukia longirostra) — вид горобцеподібних птахів родини окулярникових (Zosteropidae). Ендемік Федеративних Штатів Мікронезії.

Поширення і екологія ред.

Довгодзьобі рукії є ендеміками острова Понпеї. Вони живуть в тропічних рівнинних лісах і на плантаціях, на висоті до 600 м над рівнем моря.

Поведінка ред.

Довгодзьобі рукії харчуються переважно нектаром пальм, а також комахами і плодами.

Збереження ред.

МСОП вважає стан збереження цього виду близьким до загрозливого. За оцінкою дослідників, популяція довгодзьобих рукій складає 31600 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища а також можливість появи на острові інвазивної бурої бойги.

Примітки ред.

BirdLife International (2016). Rukia longirostra.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (January 2021). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 1 вересня 2021.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). Rukia longirostra.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (January 2021). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 1 вересня 2021.