Паличка синьогнійна

? Паличка синьогнійна
P. aeruginosa на агарі
Біологічна класифікація
Домен: Бактерії (Bacteria) Тип: Proteobacteria Клас: Gamma Proteobacteria Ряд: Pseudomonadales Родина: Pseudomonadaceae Рід: Pseudomonas Вид: P. aeruginosa
Біноміальна назва
Pseudomonas aeruginosa Schroeter 1872, Migula 1900
Посилання
Вікісховище: Pseudomonas aeruginosa EOL: 973051 ITIS: 965278 NCBI: 287

Pseudomonas aeruginosa (також відома як Паличка синьогнійна, Pseudomonas pyocyanea) — грам-негативна аеробна паличковидна бактерія, що пересувається за допомогою одного джгутика. P. aeruginosa є опортуністичним патогеном людини, деяких тварин та рослин, спричиняючи нозокоміальні інфекції у людини, лікування яких ускладнюється через резистентність до великого числа антибіотиків.

Біологічні властивості

Флюоресценція піовердіну

Продукція синьо-зеленого пігменту піоціаніну (ліворуч) — важлива діагностична ознака

Клітини бактерій виду — прямі або скривлені палички розмірами 1-5 х 0,5-1,0 мікрон, монотрихи. За типом метаболізму — хемоорганогетеротрофи, аероби або факультативні анаероби (денітрификатори).

Росте на МПА (великі напівпрозорі слизуваті колонії синьо-зеленого кольору з перламутровим відтінком, мають специфічний запах жасмину, фіалок, або мигдалю, що квітне; середовище забарвлюється в синьо-зелений колір), МПБ (у середовищі утворюються помутніння і плівка, також синьо-зелений колір). На агарі Плоскірєва виростають колонії інтенсивного жовтого кольору, які через 48 годин стають коричневими, в'язкими. Росте при температурах до 42 °C (оптимум — 37 °C), селективне середовище — ЦПХ-агар (живильний агар з цетилпіридинію хлоридом). Утворює екзопротеази. На твердих живильних середовищах популяція розпадається на три форми: R-, S- і M- форми.

Синьогнійна паличка має слабкі цукролітичні властивості. Розкладає до кислоти лише глюкозу. Значно вище виражена протеолітична дія: розріджує желатин і згорнуту сироватку крові, спричинює зброджування молока і гідролізує казеїн. Відновлює нітрати до нітрітів, не утворює індол і сірководень.

Продукує характерні пігменти:

• піоціанін (феназіновий пігмент, забарвлює живильне середовище в синьо-зелений колір, екстрагується хлороформом),
• піовердін (жовто-зелений пігмент, що флюоресцує в ультрафіолетових променях)
• піорубін (бурого кольору).
• піомеланін (темно-коричневий)

Патогенність

Першим описав ранову інфекцію А. Люкке (1892 рік), спостерігаючи за характерним синьо-зеленим забарвленням матеріалу після перев'язування ран.

Pseudomonas aeruginosa виявляється при абсцесах і гнійних ранах, асоціюється з ентеритами і циститами. P. aeruginosa є одним з найпоширеніших збудників нозокоміальних інфекцій з огляду на те, що P. aeruginosa особливо легко вражає осіб з ослабленим імунним статусом. Факторами патогенності P. aeruginosa є наявність рухливості, утворення токсинів, продукція гідролітичних ферментів. Прогноз погіршується високою резистентністю до дії антибіотиків. P. aeruginosa стійка до дії багатьох беталактамов, аміноглікозидів, фторидів хінолону. Pseudomonas aeruginosa є причиною найрізноманітніших захворювань у людини: сепсису, гнійного менінгіту, остеомієліту, артриту, отиту, пневмонії, плевриту, абсцесів печінки і мозку, запалення сечостатевої системи, часто спричиняє харчові токсикоінфекції тощо. Величезну роль бактерія відіграє у гнійно-запальних ускладненнях операційних ран, опіків, які зводять нанівець лікування і часто призводять до летального наслідку.

Деякі штами здійснюють руйнування вуглеводнів, зокрема формальдегіду.

Крім того, P. aeruginosa продукує екзотоксини: гемотоксин, лейкоцидин, гістотоксин, ентеротоксин. Їхній синтез контролюється плазмідами.

Продукує низку ферментів, що є факторами агресії та підсилюють патогенні властивості: колагеназу (руйнує строму сполучних тканин і сприяє поширенню збудника); протеази (деякі з них блокують систему комплемента); лецитиназу, нейрамінідазу тощо.

До факторів патогенності належать адгезини, що забезпечують прикріплення псевдомонад до епітеліальних клітин, та піоціанін, який сприяє пошкодженню тканин через продукування токсичних радикалів кисню.

Перебіг захворювання доволі тяжкий, що зумовлено наявністю у збудника великої різноманітності факторів патогенності, а також великої кількості R-плазмід, які визначають його стійкість до багатьох антибіотиків. Захворювання часто переходить у хронічну форму (уретрит, остеомієліт, цистит).

Діагностування

Основний метод діагностування — бактеріологічний із подальшою ідентифікацією збудника на основі молекулярних особливостей ДНК або рРНК. Фаго-, піоціно-, серотипування використовують у референс-лабораторіях.

Матеріалом для лабораторного аналізу є гній, рановий вміст, ексудат, сеча, жовч, ліквор, випорожнення. Pseudomonas aeruginosa добре росте на простих і диференціально-діагностичних середовищах в аеробних умовах. Ідентифікують синьогнійну паличку за морфологічними, культуральними та біохімічними властивостями.

Серологічну діагностику проводять за допомогою реакції аглютинації з визначенням специфічних O- H-антигенів.

Вакцини

Розроблена асоційована вакцина, що містить антигени синьогнійної палички.

Примітки

1. Гудзь С. П. Мікробіологія: підручник: [для студ.вищ.навч.закл.]/ С. П. Гудзь, С. О. Гнатуш, І. С. Білінська.—Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2009.—360с. ISBN 978-966-613-697-1
2. Ryan KJ; Ray CG (editors) (2004). Sherris Medical Microbiology (вид. 4th ed.). McGraw Hill. ISBN 0-8385-8529-9. 
3. Iglewski BH (1996). Pseudomonas. In: Baron's Medical Microbiology (Barron S et al, eds.) (вид. 4th ed.). Univ of Texas Medical Branch. (via NCBI Bookshelf) ISBN 0-9631172-1-1. 
4. Вспышки нозокомиальных инфекций, вызванных Pseudomonas aeruginosa, связанные с дефектами бронхоскопического оборудования. Антибиотики и антимикробная терапия. 24 березня 2003. 
5. Устойчивость pseudomonas aeruginosa к карбапенемам: уроки исследования MYSTIC. Фарматека 8/9. 2007. 
6. . Антибиотики и антимикробная терапия. 8 грудня 2003. Архів оригіналу за 8 січня 2014. Процитовано 24 грудня 2008. 
7. П.В.Фурсова, Е.С.Милько, А.П.Левич (2008). Культивирование диссоциантов Pseudomonas aeruginosa в устовиях заданного лимитирования. Микробиология 77 (1): 1–6. 
8. Hocquet, Didier; Petitjean, Marie; Rohmer, Laurence; Valot, Benoît; Kulasekara, Hemantha D.; Bedel, Elodie; Bertrand, Xavier; Plésiat, Patrick та ін. (10 2016). Pyomelanin-producing Pseudomonas aeruginosa selected during chronic infections have a large chromosomal deletion which confers resistance to pyocins. Environmental Microbiology 18 (10). с. 3482–3493. ISSN 1462-2920. PMC PMC5295658. PMID 27119970. doi:10.1111/1462-2920.13336. Процитовано 2 лютого 2019.  рекомендується |displayauthors= (довідка)
9. Синегнойная палочка (Pseudomonas aeruginosa). ЛабоРУтория. 
10. Панрезистентная Pseudomonas aeruginosa. 
11. Госпитальные инфекции, вызванные Pseudomonas aeruginosa. Распространение и клиническое значение антибиотикорезистентности. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 24 грудня 2008. 
12. . Описание изобретения. Архів оригіналу за 13 жовтня 2008. Процитовано 24 грудня 2008.