Primula deorum — вид дводольних рослин роду Первоцвіт (Primula) родини Первоцвітові (Primulaceae). Рослина вперше описана чеським ботаніком Йозефом Веленовським у 1890 році. Льодовиковий релікт.
| Primula deorum | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Вересоцвіті (Ericales) |
| Родина: | Первоцвітові (Primulaceae) |
| Рід: | Первоцвіт (Primula) |
| Вид: | P. deorum |
| Біноміальна назва | |
| Primula deorum Velen., 1890 |
Місцева (болгарська) назва — «рілска ігліка».
Поширення та опис ред.
Ендемік Болгарії, поширений на ділянках гірських масивів Вітоша (гори Голям-Резен і Черні-Врих) та Ріла, на висоті 1900—2800 м.
Багаторічна трав'яниста рослина з довгим горизонтальним або похилим кореневищем. Стебло прямостояче, заввишки до 39 см, зеленого або фіолетового кольору. Листя ланцетової форми, м'ясисте. Суцвіття — зонтик, що несе 2-22 квітки темно-фіолетового кольору, трубчастої форми. Плід — коробочка.
Населяє вологі місця; зустрічається вздовж струмків, озер та боліт.
Зауваження щодо охорони ред.
Внесений у Червону книгу Болгарії як вразливий вид. Перебуває під особливою охороною з боку місцевого уряду. Основною загрозою для існування виду вважається зміна природних умов, викликаних посухою та сходженням лавин. Діяльність туристів на ділянках виростання також чинить негативний вплив на рослину.
Синоніми ред.
Назва-синонім — Auricula-ursi deorum (Velen.) Soják.
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 18 грудня 2016.
- ↑ Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 18 грудня 2016.
- ↑ . Архів оригіналу за 30 квітня 2018. Процитовано 18 грудня 2016.
- ↑ . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 грудня 2016.
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 18 грудня 2016.
| Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |