www.wikidata.uk-ua.nina.az

Pathé У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Пате Пате фр або фр Frères французька кіностудія Патефр Логот

Pathé

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Пате.

Пате́ (фр. Pathé або фр. Pathé Frères) — французька кіностудія.

Пате
фр. Pathé
Логотип
Тип кіностудія
кінокомпанія[d] і мережа кінотеатрівd
Галузь кінематограф
Засновано 1896
Засновник(и) Шарль Пате, Еміль Пате
Штаб-квартира Париж, Франція
Продукція кінофільми
Дочірні компанії
  • Pathé Cinémasd, Pathé Distribution[d], Pathé Productiond і Брати Пате (Московське відділення)
    • pathe.fr
     Pathé у Вікісховищі

    Заснована в 1896 році. Торговою маркою фірми Пате став символ Франції Галльський півень.

    В 1908 році в Москві відкрилася філія кіностудії в Російській імперії. Частину своїх фільмів фірма знімала в Україні, зокрема ігрові фільми «Єврейські куплети» (1907), «Чи не час, Пантелею, посоромитись людей» (1908), «Жидівка-вихрестка» (1911), а також багато хронікальних сюжетів.

    Історія ред.

    Компанія була заснована під назвою Société Pathé Frères (компанія Pathé Brothers) в Парижі, Франція, 28 вересня 1896 року чотирма братами Шарлем, Емілем, Теофілем і Жаком Пате. Протягом першої половини 20-го століття Pathé стала найбільшою у світі компанією з кіновиробництва кіноустаткування, а також великим виробником грамплатівок.

    Pathé Records ред.

    Рушійною силою виробництва фільмів і фонографів був Шарль Пате, який допоміг відкрити фонографний магазин у 1894 році і заснував фонографну фабрику в Шату на західній околиці Парижа. Брати Пате почали продавати фонографи Edison і Columbia і супровідні циліндрові платівки, а пізніше брати розробили та продали власні фонографи, які включали елементи інших брендів. Незабаром після цього вони також почали продавати попередньо записані циліндрові записи. До 1896 року брати Пате мали офіси та студії звукозапису не тільки в Парижі, а й у Лондоні, Мілані та Санкт-Петербурзі. Пате виготовляв циліндрові платівки приблизно до 1914 року. У 1905 році брати Пате вийшли на ринок грамофонних платівок.

    У Франції Pathé стала найбільшим і найуспішнішим дистриб'ютором циліндрових платівок і патефонів. Однак вони не змогли досягти успіху на зовнішніх ринках, таких як Сполучене Королівство та Сполучені Штати, де вже широко використовувалися інші бренди.

    У грудні 1928 року французькі та британські фонографи Pathé були продані компанії British Columbia Graphophone Company. У липні 1929 року активи американської звукозаписної компанії Pathé були об'єднані в новостворену American Record Corporation. Етикетки та каталог Pathé і Pathé-Marconi все ще збереглися, спочатку як відбитки EMI, а тепер як наступник EMI Parlophone Records.

    Фільми Pathé ред.

    Коли фонографічний бізнес став успішним, Пате побачив можливості, які відкривають нові засоби розваг і, зокрема, нова кіноіндустрія. Вирішивши розширити звукозаписний бізнес, включивши в нього кінообладнання, компанія різко розширилася. Щоб фінансувати своє зростання, компанія взяла назву Compagnie Générale des Établissements Pathé Frères Phonographes & Cinématographes (іноді скорочено як «C.G.P.C.») у 1897 році, а її акції котирувалися на Паризькій фондовій біржі. У 1896 році Мітчелл Марк з Буффало, штат Нью-Йорк, став першим американцем, який імпортував фільми Pathé до Сполучених Штатів, де їх показували в театрі Vitascope.

    У 1907 році Пате придбав патенти братів Люм'єр, а потім приступив до розробки вдосконаленої студійної камери та створення власної плівки. Їхнє технологічно просунуте обладнання, нові переробні потужності, побудовані у Венсенні, і агресивний мерчандайзинг у поєднанні з ефективними системами розподілу дозволили їм захопити величезну частку міжнародного ринку. Вперше вони розширилися до Лондона в 1902 році, де вони створили виробничі потужності та мережу кінотеатрів.

    До 1909 року Pathé побудував понад 200 кінотеатрів у Франції та Бельгії, а до наступного року вони мали приміщення в Мадриді, Москві, Римі та Нью-Йорку, а також в Австралії та Японії. Трохи пізніше вони відкрили кінобіржу в Буффало, штат Нью-Йорк. Через свою американську дочірню компанію вона була частиною виробничого картелю MPPC в Сполучених Штатах. Він брав участь у Паризькому кіноконгресі в лютому 1909 року в рамках плану створення подібної європейської організації. Компанія вийшла з проекту на другій зустрічі в квітні, що фатально підірвало пропозицію.

    До початку Першої світової війни Pathé домінував на європейському ринку кінокамер і проекторів. Підраховано, що свого часу 60 відсотків усіх фільмів було знято за допомогою обладнання Pathé. У 1908 році Pathé розповсюджував «Екскурсію на Місяць» Сегундо де Чомона, імітацію «Подорожі на Місяць» Жоржа Мельєса. Пате і Мельєс працювали разом у 1911 році. Жорж Мельєс зняв фільм «Сон барона Мюнхгаузена», його перший фільм, який розповсюджував Пате. Відносини Пате з Мельєсом зіпсувалися, і в 1913 році Мельєс збанкрутував, і його останній фільм так і не був випущений Пате.

    Інновації ред.

    В усьому світі компанія наголошувала на дослідженнях, інвестуючи в такі експерименти, як розфарбована вручну плівка та синхронізація фільмів і грамзаписів. У 1908 році Пате винайшов кінохроніку, яку показували в кінотеатрах до повнометражного фільму. У роликах новин на початку кожного ролика був логотип Pathé із співаючим півнем. У 1912 році компанія представила 28 мм негорючу плівку та обладнання під торговою маркою Pathescope. Pathé News випускала кінохроніку з 1910 року до 1970-х років, коли виробництво припинилося в результаті масового володіння телебаченням.

    У Сполучених Штатах, починаючи з 1914 року, компанія побудувала кіностудії у Форт-Лі та Джерсі-Сіті, штат Нью-Джерсі, де досі стоїть їх будівля. Хайтс, Джерсі-Сіті, створив надзвичайно успішні серійні епізоди під назвою «Небезпеки Полін». До 1918 року Pathé виріс до того моменту, коли необхідно було розділити операції на два окремих підрозділи. З Емілем Пате як виконавчим директором, Pathé Records займалася виключно фонографами та записами, а брат Чарльз керував Pathé-Cinéma, яка відповідала за виробництво, розповсюдження та показ фільмів.

    У 1922 році була представлена домашня плівка Pathé Baby з використанням нової плівки 9,5 мм, яка стала популярною протягом наступних кількох десятиліть. У 1921 році Pathé продала своє відділення виробництва кінофільмів у США, яке було перейменовано в «Pathé Exchange», а потім об'єднано з RKO Pictures, зникнувши як незалежний бренд у 1931 році. Pathé продав свої британські кіностудії Eastman Kodak у 1927 році, зберігаючи театр і напрямок дистрибуції.

    Бернар Натан ред.

    Пате вже мав значні фінансові проблеми, коли Бернар Натан взяв під свій контроль компанію в 1929 році. Засновник студії Чарльз Пате кілька років продавав активи, щоб підвищити цінність для інвесторів і підтримувати грошовий потік студії в нормі. Засновник компанії навіть продав ім'я Pathé та торгову марку «півень» іншим компаніям в обмін на лише 2 відсотки прибутку. Натану не пощастило очолити студію саме тоді, коли Велика депресія сколихнула французьку економіку.

    Натан намагався забезпечити фінанси Pathé та впровадити сучасні методи кіноіндустрії на студії. Натан придбав ще одну кіностудію, Société des Cinéromans, у Артура Бернеда та Гастона Леру, що дозволило Pathé розширитися до виробництва проекторів та електроніки. Він також купив мережу кінотеатрів Fornier і швидко розширив присутність мережі по всій країні. Французька преса, однак, безжально накинулася на Натана за його керівництво Пате. Багато з цих атак були антисемітськими.

    Пате-Натан добре впорався з Натаном. Між 1930 і 1935 роками, незважаючи на світову економічну кризу, компанія отримала 100 мільйонів франків прибутку, випустила понад 60 повнометражних фільмів (стільки фільмів, скільки на той час випускали великі американські студії). Він відновив виробництво кінохроніки Pathé News, яка не випускалася з 1927 року.

    Натан також інвестував значні кошти в дослідження та розробки, щоб розширити кінобізнес Pathé. У 1929 році він підштовхнув Пате до звукового кіно. У вересні студія випустила свій перший звуковий повнометражний фільм, а через місяць — першу звукову кінохроніку. Натан також запустив два нові журнали, пов'язані з кіно, Pathé-Revue та Actualités Féminines, щоб допомогти продати фільми Pathé та створити споживчий попит на кіно. При Натані, Пате також фінансував дослідження Анрі Кретьєна, який розробив анаморфний об'єктив (що призвело до створення CinemaScope та інших широкоекранних форматів фільмів, поширених сьогодні).

    Натан розширив бізнес-інтереси Пате в галузі комунікацій, крім кіно. У листопаді 1929 року Натан заснував першу у Франції телевізійну компанію Télévision-Baird-Natan. Рік по тому він купив радіостанцію в Парижі і заснував холдингову компанію (Radio-Natan-Vitus), щоб керувати тим, що стало розвиватися як радіоімперія.

    Але в 1935 році Pathé збанкрутував. Щоб профінансувати подальше розширення компанії, рада директорів Pathé (до складу якої все ще входив Шарль Пате) проголосувала в 1930 році за випуск акцій на суму 105 мільйонів франків. Але з поглибленням депресії було куплено лише 50 відсотків акцій. Один з банків-інвесторів зазнав краху через фінансові труднощі, не пов'язані з проблемами Пате, і Pathé був змушений продовжити покупку кількох мереж кінотеатрів, які він більше не міг дозволити собі купити. Хоча компанія продовжувала отримувати прибуток (як зазначалося вище), вона втратила більше грошей, ніж могла принести.

    Крах Pathé змусив французьку владу висунути звинувачення Бернару Натану у шахрайстві. Натана звинуватили у фінансуванні купівлі компанії без будь-якої застави, у заволодінні інвесторами шляхом створення фіктивних корпорацій та недбалому фінансовому управлінні. Натана навіть звинуватили в тому, що він приховував свою румунське та єврейське походження, змінюючи ім'я. Натан був звинувачений і ув'язнений у 1939 році. Друге обвинувачення було висунуто в 1941 році, і невдовзі після цього він був засуджений. У вересні 1942 року французькою владою він був вилучений з в'язниці, доставлений нацистам і депортований до Освенцима, де він помер у жовтні 1942 року.

    У 1943 році компанія була змушена пройти реструктуризацію і була придбана Адрієном Рамауге. Протягом багатьох років бізнес зазнав ряду змін, включаючи диверсифікацію у виробництво програм для телевізійної індустрії, що розвивається. У 1970-х роках операційні зали обігнали виробництво фільмів як основне джерело доходу Pathé.

    Наприкінці 1980-х італійський фінансист Джанкарло Парретті намагався зробити ставку на Pathé, навіть перейшовши на Cannon і перейменувавши її в Pathé Communications в очікуванні володіння відомою студією. Однак темне минуле Парретті викликало у французького уряду достатньо аргументыв, що угода провалилася. Це виявилося щасливим рішенням, оскільки Парретті пізніше придбав Metro-Goldwyn-Mayer і об'єднав її зі своєю Pathé Communications Group для створення MGM-Pathé Communications у 1990 році, але втратив її через банкрутство наприкінці 1991 року.

    Жером Сейду ред.

    У 1990 році Chargeurs, французький конгломерат на чолі з Жеромом Сейду, взяв під свій контроль компанію. В результаті дерегуляції французького телекомунікаційного ринку в червні 1999 року Pathé об'єднався з Vivendi, при цьому коефіцієнт обміну для злиття був встановлений на рівні трьох акцій Vivendi на кожні дві акції Pathé. The Wall Street Journal оцінює вартість угоди в 2,59 мільярда доларів США. Після завершення злиття Vivendi зберегла частки Pathé у British Sky Broadcasting і CanalSatellite, французькій телерадіокорпорації, але потім продала всі активи, що залишилися, сімейній корпорації Жерома Сейду, Fornier SA, яка змінила назву на Pathé.

    Посилання ред.

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Pathé

    Офіційний сайт

    Примітки ред.

    1. Museum of Modern Art online collection
      d:Track:Q73268604
    2. Trade catalogs from Pathé Frères SA. National Museum of American History (англ.). Процитовано 5 червня 2022. 
    3. Hoffmann, Frank; Howard Ferstler (2005). The Encyclopedia of Recorded Sound. CRC Press. ISBN 0-415-93835-X. 
    4. ↑ Copeland, George A.; Dethlefson, Ronald (2000). Pathé Records and Phonographs in America, 1914-1922 (англ.). Mulholland Press. 
    5. Pathé vertical-cut disc record (1905 - 1932). Museum of Obsolete Media (en-GB). 18 травня 2015. Процитовано 5 червня 2022. 
    6. Who's Who of Victorian Cinema. www.victorian-cinema.net. Процитовано 5 червня 2022. 
    7. Abel 1999, pp. 23–24.
    8. Abel 1999, p. 25.
    9. Abel 1999, p. 25.
    10. . web.archive.org. 1 лютого 2014. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 5 червня 2022. 
    11. Abel 1999, p. 26.
    12. Researcher's Guide to British Newsreels 1993, p. 80.
    13. Abel 1999, pp. 32–35.
    14. Abel 1999, pp. 32–35.
    15. ↑ . web.archive.org. 9 січня 2008. Архів оригіналу за 9 січня 2008. Процитовано 6 червня 2022. 
    16. Abel, Richard. French Cinema: The First Wave 1915—1929 Paperback ed. Princeton: Princeton University Press, 1987, ISBN 0-691-00813-2.
    17. Abel, Richard. French Cinema: The First Wave 1915—1929 Paperback ed. Princeton: Princeton University Press, 1987, ISBN 0-691-00813-2.
    18. ↑ Willems, Gilles (1995). Les origines du groupe Pathé-Natan et le modèle américain. Vingtième Siècle. Revue d'histoire 46 (1). с. 98–106. doi:10.3406/xxs.1995.3157. Процитовано 6 червня 2022. 
    19. In need of rehabilitation: Bernard Natan, the Holocaust victim who saved France's film industry. the Guardian (англ.). 14 грудня 2015. Процитовано 6 червня 2022. 
    20. Abel, Richard. French Cinema: The First Wave 1915—1929 Paperback ed. Princeton: Princeton University Press, 1987, ISBN 0-691-00813-2.
    21. Abel, Richard. French Cinema: The First Wave 1915—1929 Paperback ed. Princeton: Princeton University Press, 1987, ISBN 0-691-00813-2.
    22. Abel, Richard. French Cinema: The First Wave 1915—1929 Paperback ed. Princeton: Princeton University Press, 1987, ISBN 0-691-00813-2.
    23. Abel, Richard. French Cinema: The First Wave 1915—1929 Paperback ed. Princeton: Princeton University Press, 1987, ISBN 0-691-00813-2.
    24. Gant 1999, p. 370.
    25. . web.archive.org. 24 вересня 2010. Архів оригіналу за 24 вересня 2010. Процитовано 6 червня 2022. 
    26. Williams, Michael; Williams, Michael (8 червня 1999). Vivendi nabs sat stakes for Pathe merger. Variety (амер.). Процитовано 6 червня 2022. 


    Це незавершена стаття про кінематографічну організацію.
    Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pate Pate fr Pathe abo fr Pathe Freres francuzka kinostudiya Patefr PatheLogotipTip kinostudiya kinokompaniya d i merezha kinoteatrivdGaluz kinematografZasnovano 1896Zasnovnik i Sharl Pate Emil PateShtab kvartira Parizh FranciyaProdukciya kinofilmiDochirni kompaniyi Pathe Cinemasd Pathe Distribution d Pathe Productiond i Brati Pate Moskovske viddilennya pathe fr Pathe u VikishovishiZasnovana v 1896 roci Torgovoyu markoyu firmi Pate stav simvol Franciyi Gallskij piven V 1908 roci v Moskvi vidkrilasya filiya kinostudiyi v Rosijskij imperiyi Chastinu svoyih filmiv firma znimala v Ukrayini zokrema igrovi filmi Yevrejski kupleti 1907 Chi ne chas Panteleyu posoromitis lyudej 1908 Zhidivka vihrestka 1911 a takozh bagato hronikalnih syuzhetiv Zmist 1 Istoriya 1 1 Pathe Records 1 2 Filmi Pathe 1 3 Innovaciyi 1 4 Bernar Natan 1 5 Zherom Sejdu 2 Posilannya 3 PrimitkiIstoriya red Kompaniya bula zasnovana pid nazvoyu Societe Pathe Freres kompaniya Pathe Brothers v Parizhi Franciya 28 veresnya 1896 roku chotirma bratami Sharlem Emilem Teofilem i Zhakom Pate 2 Protyagom pershoyi polovini 20 go stolittya Pathe stala najbilshoyu u sviti kompaniyeyu z kinovirobnictva kinoustatkuvannya a takozh velikim virobnikom gramplativok Pathe Records red Rushijnoyu siloyu virobnictva filmiv i fonografiv buv Sharl Pate yakij dopomig vidkriti fonografnij magazin u 1894 roci i zasnuvav fonografnu fabriku v Shatu na zahidnij okolici Parizha Brati Pate pochali prodavati fonografi Edison i Columbia i suprovidni cilindrovi plativki a piznishe brati rozrobili ta prodali vlasni fonografi yaki vklyuchali elementi inshih brendiv 3 Nezabarom pislya cogo voni takozh pochali prodavati poperedno zapisani cilindrovi zapisi Do 1896 roku brati Pate mali ofisi ta studiyi zvukozapisu ne tilki v Parizhi a j u Londoni Milani ta Sankt Peterburzi Pate vigotovlyav cilindrovi plativki priblizno do 1914 roku U 1905 roci 4 brati Pate vijshli na rinok gramofonnih plativok 5 U Franciyi Pathe stala najbilshim i najuspishnishim distrib yutorom cilindrovih plativok i patefoniv Odnak voni ne zmogli dosyagti uspihu na zovnishnih rinkah takih yak Spoluchene Korolivstvo ta Spolucheni Shtati de vzhe shiroko vikoristovuvalisya inshi brendi U grudni 1928 roku francuzki ta britanski fonografi Pathe buli prodani kompaniyi British Columbia Graphophone Company U lipni 1929 roku aktivi amerikanskoyi zvukozapisnoyi kompaniyi Pathe buli ob yednani v novostvorenu American Record Corporation 4 Etiketki ta katalog Pathe i Pathe Marconi vse she zbereglisya spochatku yak vidbitki EMI a teper yak nastupnik EMI Parlophone Records Filmi Pathe red Koli fonografichnij biznes stav uspishnim Pate pobachiv mozhlivosti yaki vidkrivayut novi zasobi rozvag i zokrema nova kinoindustriya Virishivshi rozshiriti zvukozapisnij biznes vklyuchivshi v nogo kinoobladnannya kompaniya rizko rozshirilasya Shob finansuvati svoye zrostannya kompaniya vzyala nazvu Compagnie Generale des Etablissements Pathe Freres Phonographes amp Cinematographes inodi skorocheno yak C G P C u 1897 roci a yiyi akciyi kotiruvalisya na Parizkij fondovij birzhi 6 U 1896 roci Mitchell Mark z Buffalo shtat Nyu Jork stav pershim amerikancem yakij importuvav filmi Pathe do Spoluchenih Shtativ de yih pokazuvali v teatri Vitascope 7 U 1907 roci Pate pridbav patenti brativ Lyum yer a potim pristupiv do rozrobki vdoskonalenoyi studijnoyi kameri ta stvorennya vlasnoyi plivki Yihnye tehnologichno prosunute obladnannya novi pererobni potuzhnosti pobudovani u Vensenni i agresivnij merchandajzing u poyednanni z efektivnimi sistemami rozpodilu dozvolili yim zahopiti velicheznu chastku mizhnarodnogo rinku Vpershe voni rozshirilisya do Londona v 1902 roci de voni stvorili virobnichi potuzhnosti ta merezhu kinoteatriv 8 Do 1909 roku Pathe pobuduvav ponad 200 kinoteatriv u Franciyi ta Belgiyi a do nastupnogo roku voni mali primishennya v Madridi Moskvi Rimi ta Nyu Jorku a takozh v Avstraliyi ta Yaponiyi Trohi piznishe voni vidkrili kinobirzhu v Buffalo shtat Nyu Jork 9 Cherez svoyu amerikansku dochirnyu kompaniyu vona bula chastinoyu virobnichogo kartelyu MPPC v Spoluchenih Shtatah Vin brav uchast u Parizkomu kinokongresi v lyutomu 1909 roku v ramkah planu stvorennya podibnoyi yevropejskoyi organizaciyi Kompaniya vijshla z proektu na drugij zustrichi v kvitni sho fatalno pidirvalo propoziciyu Do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Pathe dominuvav na yevropejskomu rinku kinokamer i proektoriv Pidrahovano sho svogo chasu 60 vidsotkiv usih filmiv bulo znyato za dopomogoyu obladnannya Pathe 10 U 1908 roci Pathe rozpovsyudzhuvav Ekskursiyu na Misyac Segundo de Chomona imitaciyu Podorozhi na Misyac Zhorzha Melyesa Pate i Melyes pracyuvali razom u 1911 roci Zhorzh Melyes znyav film Son barona Myunhgauzena jogo pershij film yakij rozpovsyudzhuvav Pate Vidnosini Pate z Melyesom zipsuvalisya i v 1913 roci Melyes zbankrutuvav i jogo ostannij film tak i ne buv vipushenij Pate 11 Innovaciyi red V usomu sviti kompaniya nagoloshuvala na doslidzhennyah investuyuchi v taki eksperimenti yak rozfarbovana vruchnu plivka ta sinhronizaciya filmiv i gramzapisiv U 1908 roci Pate vinajshov kinohroniku yaku pokazuvali v kinoteatrah do povnometrazhnogo filmu U rolikah novin na pochatku kozhnogo rolika buv logotip Pathe iz spivayuchim pivnem U 1912 roci kompaniya predstavila 28 mm negoryuchu plivku ta obladnannya pid torgovoyu markoyu Pathescope Pathe News vipuskala kinohroniku z 1910 roku do 1970 h rokiv koli virobnictvo pripinilosya v rezultati masovogo volodinnya telebachennyam 12 U Spoluchenih Shtatah pochinayuchi z 1914 roku kompaniya pobuduvala kinostudiyi u Fort Li ta Dzhersi Siti shtat Nyu Dzhersi de dosi stoyit yih budivlya Hajts Dzhersi Siti stvoriv nadzvichajno uspishni serijni epizodi pid nazvoyu Nebezpeki Polin Do 1918 roku Pathe viris do togo momentu koli neobhidno bulo rozdiliti operaciyi na dva okremih pidrozdili Z Emilem Pate yak vikonavchim direktorom Pathe Records zajmalasya viklyuchno fonografami ta zapisami a brat Charlz keruvav Pathe Cinema yaka vidpovidala za virobnictvo rozpovsyudzhennya ta pokaz filmiv 13 U 1922 roci bula predstavlena domashnya plivka Pathe Baby z vikoristannyam novoyi plivki 9 5 mm yaka stala populyarnoyu protyagom nastupnih kilkoh desyatilit U 1921 roci Pathe prodala svoye viddilennya virobnictva kinofilmiv u SShA yake bulo perejmenovano v Pathe Exchange a potim ob yednano z RKO Pictures zniknuvshi yak nezalezhnij brend u 1931 roci Pathe prodav svoyi britanski kinostudiyi Eastman Kodak u 1927 roci zberigayuchi teatr i napryamok distribuciyi 14 Bernar Natan red Pate vzhe mav znachni finansovi problemi koli Bernar Natan vzyav pid svij kontrol kompaniyu v 1929 roci Zasnovnik studiyi Charlz Pate kilka rokiv prodavav aktivi shob pidvishiti cinnist dlya investoriv i pidtrimuvati groshovij potik studiyi v normi Zasnovnik kompaniyi navit prodav im ya Pathe ta torgovu marku piven inshim kompaniyam v obmin na lishe 2 vidsotki pributku Natanu ne poshastilo ocholiti studiyu same todi koli Velika depresiya skolihnula francuzku ekonomiku 15 16 Natan namagavsya zabezpechiti finansi Pathe ta vprovaditi suchasni metodi kinoindustriyi na studiyi Natan pridbav she odnu kinostudiyu Societe des Cineromans u Artura Berneda ta Gastona Leru sho dozvolilo Pathe rozshiritisya do virobnictva proektoriv ta elektroniki Vin takozh kupiv merezhu kinoteatriv Fornier i shvidko rozshiriv prisutnist merezhi po vsij krayini 15 17 18 Francuzka presa odnak bezzhalno nakinulasya na Natana za jogo kerivnictvo Pate Bagato z cih atak buli antisemitskimi 19 Pate Natan dobre vporavsya z Natanom Mizh 1930 i 1935 rokami nezvazhayuchi na svitovu ekonomichnu krizu kompaniya otrimala 100 miljoniv frankiv pributku vipustila ponad 60 povnometrazhnih filmiv stilki filmiv skilki na toj chas vipuskali veliki amerikanski studiyi Vin vidnoviv virobnictvo kinohroniki Pathe News yaka ne vipuskalasya z 1927 roku 15 Natan takozh investuvav znachni koshti v doslidzhennya ta rozrobki shob rozshiriti kinobiznes Pathe U 1929 roci vin pidshtovhnuv Pate do zvukovogo kino U veresni studiya vipustila svij pershij zvukovij povnometrazhnij film a cherez misyac pershu zvukovu kinohroniku Natan takozh zapustiv dva novi zhurnali pov yazani z kino Pathe Revue ta Actualites Feminines shob dopomogti prodati filmi Pathe ta stvoriti spozhivchij popit na kino Pri Natani Pate takozh finansuvav doslidzhennya Anri Kretyena yakij rozrobiv anamorfnij ob yektiv sho prizvelo do stvorennya CinemaScope ta inshih shirokoekrannih formativ filmiv poshirenih sogodni 20 18 Natan rozshiriv biznes interesi Pate v galuzi komunikacij krim kino U listopadi 1929 roku Natan zasnuvav pershu u Franciyi televizijnu kompaniyu Television Baird Natan Rik po tomu vin kupiv radiostanciyu v Parizhi i zasnuvav holdingovu kompaniyu Radio Natan Vitus shob keruvati tim sho stalo rozvivatisya yak radioimperiya 15 21 18 Ale v 1935 roci Pathe zbankrutuvav Shob profinansuvati podalshe rozshirennya kompaniyi rada direktoriv Pathe do skladu yakoyi vse she vhodiv Sharl Pate progolosuvala v 1930 roci za vipusk akcij na sumu 105 miljoniv frankiv Ale z pogliblennyam depresiyi bulo kupleno lishe 50 vidsotkiv akcij Odin z bankiv investoriv zaznav krahu cherez finansovi trudnoshi ne pov yazani z problemami Pate i Pathe buv zmushenij prodovzhiti pokupku kilkoh merezh kinoteatriv yaki vin bilshe ne mig dozvoliti sobi kupiti Hocha kompaniya prodovzhuvala otrimuvati pributok yak zaznachalosya vishe vona vtratila bilshe groshej nizh mogla prinesti 22 18 Krah Pathe zmusiv francuzku vladu visunuti zvinuvachennya Bernaru Natanu u shahrajstvi Natana zvinuvatili u finansuvanni kupivli kompaniyi bez bud yakoyi zastavi u zavolodinni investorami shlyahom stvorennya fiktivnih korporacij ta nedbalomu finansovomu upravlinni Natana navit zvinuvatili v tomu sho vin prihovuvav svoyu rumunske ta yevrejske pohodzhennya zminyuyuchi im ya Natan buv zvinuvachenij i uv yaznenij u 1939 roci Druge obvinuvachennya bulo visunuto v 1941 roci i nevdovzi pislya cogo vin buv zasudzhenij U veresni 1942 roku francuzkoyu vladoyu vin buv viluchenij z v yaznici dostavlenij nacistam i deportovanij do Osvencima de vin pomer u zhovtni 1942 roku 15 23 18 U 1943 roci kompaniya bula zmushena projti restrukturizaciyu i bula pridbana Adriyenom Ramauge 24 Protyagom bagatoh rokiv biznes zaznav ryadu zmin vklyuchayuchi diversifikaciyu u virobnictvo program dlya televizijnoyi industriyi sho rozvivayetsya U 1970 h rokah operacijni zali obignali virobnictvo filmiv yak osnovne dzherelo dohodu Pathe Naprikinci 1980 h italijskij finansist Dzhankarlo Parretti namagavsya zrobiti stavku na Pathe navit perejshovshi na Cannon i perejmenuvavshi yiyi v Pathe Communications v ochikuvanni volodinnya vidomoyu studiyeyu Odnak temne minule Parretti viklikalo u francuzkogo uryadu dostatno argumentyv sho ugoda provalilasya Ce viyavilosya shaslivim rishennyam oskilki Parretti piznishe pridbav Metro Goldwyn Mayer i ob yednav yiyi zi svoyeyu Pathe Communications Group dlya stvorennya MGM Pathe Communications u 1990 roci ale vtrativ yiyi cherez bankrutstvo naprikinci 1991 roku Zherom Sejdu red U 1990 roci Chargeurs francuzkij konglomerat na choli z Zheromom Sejdu vzyav pid svij kontrol kompaniyu 25 V rezultati deregulyaciyi francuzkogo telekomunikacijnogo rinku v chervni 1999 roku Pathe ob yednavsya z Vivendi pri comu koeficiyent obminu dlya zlittya buv vstanovlenij na rivni troh akcij Vivendi na kozhni dvi akciyi Pathe The Wall Street Journal ocinyuye vartist ugodi v 2 59 milyarda dolariv SShA Pislya zavershennya zlittya Vivendi zberegla chastki Pathe u British Sky Broadcasting i CanalSatellite francuzkij teleradiokorporaciyi 26 ale potim prodala vsi aktivi sho zalishilisya simejnij korporaciyi Zheroma Sejdu Fornier SA yaka zminila nazvu na Pathe Posilannya red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu PatheOficijnij sajtPrimitki red Museum of Modern Art online collection d Track Q73268604 Trade catalogs from Pathe Freres SA National Museum of American History angl Procitovano 5 chervnya 2022 Hoffmann Frank Howard Ferstler 2005 The Encyclopedia of Recorded Sound CRC Press ISBN 0 415 93835 X a b Copeland George A Dethlefson Ronald 2000 Pathe Records and Phonographs in America 1914 1922 angl Mulholland Press Pathe vertical cut disc record 1905 1932 Museum of Obsolete Media en GB 18 travnya 2015 Procitovano 5 chervnya 2022 Who s Who of Victorian Cinema www victorian cinema net Procitovano 5 chervnya 2022 Abel 1999 pp 23 24 Abel 1999 p 25 Abel 1999 p 25 Film and Electrolux through the ages web archive org 1 lyutogo 2014 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 5 chervnya 2022 Abel 1999 p 26 Researcher s Guide to British Newsreels 1993 p 80 Abel 1999 pp 32 35 Abel 1999 pp 32 35 a b v g d The Origins of the Pathe Natan Group web archive org 9 sichnya 2008 Arhiv originalu za 9 sichnya 2008 Procitovano 6 chervnya 2022 Abel Richard French Cinema The First Wave 1915 1929 Paperback ed Princeton Princeton University Press 1987 ISBN 0 691 00813 2 Abel Richard French Cinema The First Wave 1915 1929 Paperback ed Princeton Princeton University Press 1987 ISBN 0 691 00813 2 a b v g d Willems Gilles 1995 Les origines du groupe Pathe Natan et le modele americain Vingtieme Siecle Revue d histoire 46 1 s 98 106 doi 10 3406 xxs 1995 3157 Procitovano 6 chervnya 2022 In need of rehabilitation Bernard Natan the Holocaust victim who saved France s film industry the Guardian angl 14 grudnya 2015 Procitovano 6 chervnya 2022 Abel Richard French Cinema The First Wave 1915 1929 Paperback ed Princeton Princeton University Press 1987 ISBN 0 691 00813 2 Abel Richard French Cinema The First Wave 1915 1929 Paperback ed Princeton Princeton University Press 1987 ISBN 0 691 00813 2 Abel Richard French Cinema The First Wave 1915 1929 Paperback ed Princeton Princeton University Press 1987 ISBN 0 691 00813 2 Abel Richard French Cinema The First Wave 1915 1929 Paperback ed Princeton Princeton University Press 1987 ISBN 0 691 00813 2 Gant 1999 p 370 Pathe Gaumont and Seydoux Pathe web archive org 24 veresnya 2010 Arhiv originalu za 24 veresnya 2010 Procitovano 6 chervnya 2022 Williams Michael Williams Michael 8 chervnya 1999 Vivendi nabs sat stakes for Pathe merger Variety amer Procitovano 6 chervnya 2022 nbsp Ce nezavershena stattya pro kinematografichnu organizaciyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pathe amp oldid 37760942