? Товстодзьобка золотолоба | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Pachycare flavogriseum (Meyer, 1874) | ||||||||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
Товстодзьобка золотолоба (Pachycare flavogriseum) — вид горобцеподібних птахів родини шиподзьобових (Acanthizidae). Ендемік Нової Гвінеї. Це єдиний представник монотипового роду Золотолоба товстодзьобка (Pachycare).
Таксономія і систематика ред.
Таксономічне положення золотолобої товстодзьобки довгий час було неясне. Одні дослідники відносили її до родини свистунових (Pachycephalidae) чеоез яскраве забарвлення і виразний спів птаха, другі — до родини тоутоваєвих (Petroicidae), треті — до родини шиподзьобових, через те, що гнізда золотолобої товстодзьобки нагадували гнізда шиподзьобок. Врешті за результатами молекулярного дослідження золотолобу шиподзьобку було віднесено до родини шиподзьобових (Acanthizidae).
Підвиди ред.
Виділяють чотири підвиди:
- P. f. lecroyae Beehler & Prawiradilaga, 2010 (північ Нової Гвінеї);
- P. f. flavogriseum (Meyer, AB, 1874) (захід Нової Гвінеї);
- P. f. subaurantium Rothschild & Hartert, E, 1911 (центр Нової Гвінеї);
- P. f. subpallidum Hartert, E, 1930 (схід і південний схід Нової Гвінеї).
Опис ред.
Довжина птаха становить 13 см, вага 14-19 г. Верхня частина тіла темно-сіра, обличчя, груди, горло і живіт яскраво-жоовті. Темно-сіре тім'я від жовтого обличчя відділяє чорна смуга, яка проходить до плеч. Махові пера на крилах на кінці чорно-білі. Очі і дзьоб чорні, лапи рожеві. У самиць темна пляма на лобі більша. Молоді птахи нагадують самиць.
Забарвлення підвидів дещо різниться. Представники підвиду P. f. subaurantium мають темнішу верхню частину тіла, їх груди мають орнажевий відтінок. Представники підвиду P. f. subpallidum мають блідішу верхню частину тіла, їх груди мають яскраво-жовтий відтінок.
Поширення і екологія ред.
Золотолобі товстодзьобки є ендеміками Нової Гвінеї. Вони мешкають в гірських тропічних лісах на висоті 1600-1800 м над рівнем моря (однак трапляються і нижче, на висоті 400 м над рівнем моря).
Раціон ред.
Золотолобі товстодзьобки харчуються комахами і павуками, яких ловить в густих кронах дерев.
Розмноження ред.
Про репродуктивну поведінку золотолобих товстодзьобок відомо небагато. Птахи під час гніздування були помічені в серпні і жовтні, а яйця і пташенята в червні і листопаді. Гнідо кулеподібної форми з бічним фходом.
Примітки ред.
- BirdLife International (2012). Pachycare flavogriseum. Процитовано 26 листопада 2013.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Del Hoyo, J.; Elliot, A. & Christie D. (editors). (2007). Handbook of the Birds of the World. Volume 12: Picathartes to Tits and Chickadees. Lynx Edicions. ISBN 978-84-96553-42-2
- Norman, Janette; Walter E. Boles; Les Christidis (2009). Relationships of the New Guinean songbird genera Amalocichla and Pachycare based on mitochondrial and nuclear DNA sequences. Journal of Avian Biology. 40 ( (6)): 640–645. doi:10.1111/j.1600-048X.2009.04722.x.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2019). Bristlebirds, pardalotes, Australasian warblers. World Bird List Version 9.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 January 2019.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |