PSLV

PSLV — індійська ракета-носій. Назва є широко використовуваною абревіатурою від Polar Satellite Launch Vehicle, що українською означає «ракета-носій для виведення супутників на полярну орбіту». Ракета розроблена Індійською організацією космічних досліджень (ISRO), для запуску індійських супутників дистанційного зондування (IRS) на сонячно-синхронні орбіти.

PSLV

Розміри
Споріднені ракети
Історія запусків

PSLV — чотириступінчаста ракета-носій середнього класу, перший і третій ступені — твердопаливні, другий і четвертий — рідинні. Може бути запущена в 3 різних модифікаціях (PSLV, PSLV-CA, PSLV-XL), які відрізняються використанням бічних прискорювачів.

Перший запуск ракети-носія PSLV відбувся 20 вересня 1993 року. У квітні 2008 року з допомогою PSLV був здійснений успішний запуск відразу 10 супутників, що побило попередній світовий рекорд, поставлений Росією. Пізніше Росія повернула рекорд — 37 супутників у 2014 році., який протримався до 15 лютого 2017 року, коли ракетою PSLV-XL були виведені на орбіту 104 супутника.

Ракета-носій використовується для запуску на низьку навколоземну, полярну, сонячно-синхронні орбіти індійських космічних апаратів, а також для комерційних запусків зарубіжних супутників; до появи PSLV подібні комерційні послуги надавала тільки Росія. З допомогою PSLV можна також запускати невеликі супутники на геоперехідну орбіту (ГПО).

22 жовтня 2008 року ракета-носій PSLV-XL була використана для запуску першого індійського місячного зонда Чандраян-1, а 5 листопада 2013 року — для запуску першого індійського міжпланетного зонда Мангальян (Mars Orbiter Mission) до Марсу. Також PSLV-XL використовується для запуску супутників індійської регіональної навігаційної системи IRNSS.

Розробка

Розробка ракети-носія PSLV йшла з початку 1990-х років в Космічному центрі імені Вікрама Сарабхаї^[en] в місті Тируванантапурам (штат Керала). Інерціальні системи були розроблені спеціальним відділенням ISRO. Рідинний другий і четвертий ступені, а також реактивна система управління розроблялися в Центрі рідкопаливних силових установок^[en] (Трівандрум). Твердопаливні двигуни доопрацьовуються в космічному центрі імені Сатиша Дхавана, який також виконує операції запуску ракети-носія.

Конструкція

Перша ступінь

Перша ступінь PS1 — одна з найбільших твердопаливних ступенів у світі, поступається в розмірах тільки бічним прискорювачами Спейс Шаттлу і Аріан-5. Корпус виготовлений із загартованого сталевого сплаву, має довжину 20,34 м, діаметр 2,8 м і суху вагу 30 200 кг. Вміщує 138 т твердого палива на основі полібутадієна з кінцевими гідроксильними групами (HTPB). Двигун S139 розвиває максимальну тягу 4800 кН з питомим імпульсом 269 с у вакуумі.

Управління вектором тяги по тангажу і рисканню здійснюється методом створення асиметричної тяги в соплі двигуна за допомогою системи SITVC (Secondary Injection Thrust Vector Control), яка впорскує розчин перхлорату стронцію в потрібну частину сопла. Розчин знаходиться в циліндричних алюмінієвих паливних баках, для його стабілізації в баках під час польоту використовується стиснений азот. Контроль обертання здійснюється за допомогою двох двигунів RCT (Roll Control Thrusters), розташованих на протилежних сторонах першого ступеню між бічними прискорювачами.

Перший ступінь працює протягом 105 секунд після запуску і від'єднується на висоті близько 76 км.

Прискорювачі

По бокам первого ступеню прикріплені 6 твердопаливних прискорювачів.

Стандартна версія ракети-носія PSLV використовує прискорювачі PSOM, довжиною 10 м і діаметром 1 м. Кожен прискорювач вміщує близько 9 т палива на основі HTPB і розвиває тягу 503 кН з питомим імпульсом 262 с. Час роботи прискорювачів PSOM становить 44 секунди.

Версія PSLV-XL використовує збільшені прискорювачі PSOM-XL довжиною 13,5 і вони вміщають до 12 т палива. Тяга прискорювачів PSOM-XL становить 719 кН, тривалість роботи — 49 секунд.

4 прискорювача з 6 запалюються в момент запуску ракети-носія, 2 — через 25 секунд після старту. Зазвичай перші від'єднуються на висоті 24 км через 68 секунд після запуску, другі — на висоті 41 км на 90-й секунді польоту. 2 прискорювача також оснащені системою SITVC для додаткового контролю обертання ракети-носія.

Другий ступінь

Другий ступінь PS2 має діаметр 2,8 м, довжину 12,8 м і суху вагу 5300 кг.

На ступені встановлено 1 рідинний ракетний двигун Vikas^[en] з тягою 799 кН (в перших 7 польотах тяга становила 725 кН), в якості палива двигун використовує суміш несиметричного диметилгідразина (пальне) і тетраоксид діазота (окисник), яка самозаймається. Ступінь вміщує до 40,7 т компонентів палива.

Двигун може відхилятися від центральної осі в межах 4 градусів, забезпечуючи контроль вектора тяги. Контроль обертання забезпечується двома двигунами реактивної системи управління (Hot Gas Reaction Motor Control).

Час роботи ступеню становить 158 секунд, відстиковується на висоті близько 277 км.

Третій ступінь

Третій ступінь PS3 — твердопаливний, використовує те ж паливо, що і перший ступінь. Має діаметр 2,02 м, довжину 3,54 м, суха вага 1100 кг і вміщає 6700 кг палива. Тяга двигуна S7 становить 240 кН з питомим імпульсом 294 с. Двигун має сопло з композитних матеріалів, який може відхилятися від центральної осі в межах 2 градусів, дозволяючи здійснювати контроль вектора тяги по рисканню і тангажу. Обертання контролюється реактивною системою управління четвертого ступеню.

Четвертий ступінь

Четверта ступінь PS4 обладнана польотним комп'ютером і системою інерціальної навігації, які забезпечують управління процесом польоту ракети-носія з моменту запуску. Діаметр ступеня 2,02 м, довжина — 2,6 м, сухий вага — 920 кг. На ступінь встановлені 2 рідинних ракетних двигуна L-2-5, тяга кожного становить 7,6 кН, питома імпульс — 308 с. Пальним для них служить монометилгидразин, а окислювачем — суміш оксидів азоту (MONMON^[en]). Стабілізація палива забезпечується підвищеним тиском з використанням стисненого гелію. Двигуни можуть відхиляться від центральної осі до 3 градусів, забезпечуючи контроль вектора тяги по тангажу і рисканню. Контроль обертання здійснює реактивною системою управління. Ця ж система забезпечує керування положенням ступеня у фазі вільного польоту і для переорієнтації при відстиковки декількох космічних апаратів.

При запуску модифікацій PSLV і PSLV-XL ступінь вміщує 2000 кг палива, при запуску PSLV-CA — 1600 кг Час роботи ступені залежить від профілю місії і може досягати 525 секунд.

Головний обтічник

На ракеті-носії використовують алюмінієвий обтічник висотою 8,3 м, діаметром 3,2 м і вагою 1150 кг. Зазвичай він від'єднується через 165 секунд після запуску на висоті близько 130 км.

Модифікації

PSLV

Перший і основний варіант PSLV. Чотириступінчаста ракета-носій, що використовує 6 стандартних бічних твердопаливних прискорювачів PSOM. Висота ракети становить 44 метри, стартова маса — 295 т.

PSLV-CA

У даній модифікації ракета-носій вперше запущена в 2007 році, використовується за необхідності запуску порівняно невеликого корисного навантаження. CA в назві позначає Core Alone (з англ. core alone — лише серцевина). Використовуються основні ступені, без бічних прискорювачів. На першому ступені залишаються закріпленими баки з паливом для системи управління вектором тяги та двигуни для контролю обертання. Четвертий ступінь використовує на 400 кг менше палива. Стартова маса — 229 т.

PSLV-XL

Покращена стандартна модифікація PSLV. Стартова маса становить 320 т, використовуються збільшені бічні твердопаливні прискорювачі PSOM-XL. 29 грудня 2005 року ISRO провела успішні випробування вдосконаленої версії стартового прискорювача. Перший запуск версії PSLV-XL відбувся в 2008 році, був запущений перший індійський місячний зонд Чандраян-1.

Запуски ракети-носія PSLV

№	Дата запуску (UTC)	Версія	Стартовий майданчик	Корисне навантаження	Маса (в кг)	Результат
D1	20 вересня 1993, 05:12	PSLV	Шрихарикота, перший^[en]	IRS-1E^[en]	846	Невдача
	Перша тестова спроба запуску. Через помилку в програмі управління запуск завершився невдачею, уламки ракети впали в Бенгальську затоку.
D2	15 жовтня 1994, 05:05	PSLV	перший	IRS-P2^[en]	804	Успіх
	Другий тестовий і перший успішний запуск.
D3	21 березня 1996, 04:53	PSLV	перший	IRS-P3^[en]	930	Успіх
C1	29 вересня 1997, 04:47	PSLV	перший	IRS-D1	1250	Часткова невдача
	Через збій в роботі четвертого ступеню апарат був виведений не на розрахункову орбіту. Витік гелію спровокував зниження продуктивності ступеню на 140 м/с, замість кругової орбіти висотою 817 км апарат виведений на еліптичну орбіту 301×823 км. Було використано 70 % власного палива апарату для довиведення його на функціональну орбіту 742×822 км.
C2	26 травня 1999, 06:22	PSLV	перший	Oceansat-1^[en] DLR-Tubsat KitSat 3	1036 45 107	Успіх
	Перший успішний комерційний запуск.
C3	22 жовтня 2001, 04:53	PSLV	перший	TES^[en] PROBAPROBA^[en] BIRD^[en]	1108 94 92	Успіх
C4	12 вересня 2002, 10:23	PSLV	перший		1060	Успіх
	Перший запуск на геоперехідну орбіту.
C5	17 жовтня 2003, 04:52	PSLV	перший	ResourceSat-1^[en]	1360	Успіх
C6	5 травня 2005, 04:45	PSLV	Шрихарикота, другий^[en]	Cartosat-1 HAMSAT^[en]	1560 42,5	Успіх
C7	10 січня 2007, 03:54	PSLV	перший	CartoSat-2^[en] SRE^[en] LAPAN-TUBSAT^[en] PEHUENSAT-1	650 550 56 6	Успіх
	Вперше використовувався диспенсер Dual Launch Adapter для запуску чотирьох супутників. Вперше на борту використовувалася відеосистема, для зйомки відділення перших трьох супутників від четвертого ступеню ракети.
C8	23 квітня 2007, 10:00	PSLV-CA	перший	AGILE AAM^[en]	352 185	Успіх
	Перший запуск модифікації PSLV-CA. Перший комерційний запуск із закордонним супутником в якості основного корисного навантаження.
C10	21 січня 2008, 03:45	PSLV-CA	перший	TecSAR^[en]	260	Успіх
	Другий комерційний запуск (зарубіжний супутник в якості основного корисного навантаження).
C9	28 квітня 2008, 03:53	PSLV-CA	другий	Cartosat-2A^[en] IMS-1/TWSAT^[en] RUBIN-8^[en] CanX-6/NTS^[en] CanX-2^[en] Cute 1.7+APD-2^[en] Delfi-C3^[en] Seeds-2^[en] Compass-1^[en] AAUSAT-II^[en]	690 83 8 6,5 3,5 3 2,2 1 1 0,75	Успіх
	Найбільша кількість супутників (10) виведених PSLV за один раз.
C11	22 жовтня 2008, 00:52	PSLV-XL	другий	Чандраян-1	1380	Успіх
	Перший індійський місячний зонд і перший запуск модифікації PSLV-XL.
C12	20 квітня 2009, 01:15	PSLV-CA	другий	RISAT-2 ANUSAT^[en]	300 40	Успіх
	Запуск першого індійського радіолокаційного супутника.
C14	23 вересня 2009, 06:21	PSLV-CA	перший	Oceansat-2^[en] Rubin 9.1 Rubin 9.2 SwissCube-1^[en] BeeSat UWE-2 ITUpSAT1^[en]	960 8 8 1 1 1 1	Успіх
C15	12 липня 2010, 03:52	PSLV-CA	другий	Cartosat-2B^[en] ALSAT-2A AISSat-1^[en] TIsat-1 StudSat^[en]	690 117 6.5 1 0,95	Успіх
C16	20 квітня 2011, 04:42	PSLV	перший	Resourcesat-2 X-Sat^[en] YouthSat^[en]	1206 106 92	Успіх
	Російсько-індійський супутник YothSat створений російськими та індійськими університетами для освітніх програм. Перший сінгапурський супутник X-Sat буде збирати дані про ерозію ґрунтів протягом 3 років. Індійський супутник Resourcesat-2 призначений для дистанційного зондування Землі, на ньому встановлена канадська апаратура спостереження за морськими суднами.
C17	15 липня 2011, 11:18	PSLV-XL	другий	GSAT-12^[en]	1410	Успіх
	Перше використання польотного комп'ютера Vikram.
C18	12 жовтня 2011, 05:31	PSLV-CA	перший	Megha-Tropiques^[en] VesselSat-1^[en] SRMSAT^[en] Jugnu^[en]	1000 29 11 4	Успіх
	Третій комерційний запуск.
C19	26 квітня 2012, 00:17	PSLV-XL	перший	RISAT-1	1858	Успіх
C21	9 вересня 2012, 04:23	PSLV-CA	перший	SPOT-6 mRESINS PROITERES^[en]	712 50 15	Успіх
C20	25 лютого 2013, 12:31	PSLV-CA	перший	SARAL^[en] Sapphire^[en] NEOSSat TUGSAT-1^[en] UniBRITE-1^[en] STRaND-1 AAUSAT3^[en]	409 148 74 14 14 6,5 0,8	Успіх
C22	1 липня 2013, 18:11	PSLV-XL	перший	IRNSS-1A^[en]	1425	Успіх
C25	5 листопада 2013, 09:08	PSLV-XL	перший	Mangalyaan	1350	Успіх
	Перша індійська місія до Марсу.
C24	4 квітня 2014, 11:44	PSLV-XL	перший	IRNSS-1B^[en]	1432	Успіх
	Другий супутник індійської регіональної супутникової системи навігації.
C23	30 червня 2014, 04:22	PSLV-CA	перший	SPOT 7 Can-X4^[en] Can-X5^[en] AISAT VELOX-1	714 15 15 14 7	Успіх
	Четвертий комерційний запуск.
C26	15 жовтня 2014, 20:02	PSLV-XL	перший	IRNSS-1C^[en]	1425	Успіх
	Третій супутник індійської регіональної супутникової системи навігації.
C27	28 березня 2015, 11:49	PSLV-XL	другий	IRNSS-1D^[en]	1425	Успіх
	Четвертий супутник індійської регіональної супутникової системи навігації.
C28	10 липня 2015, 16:28	PSLV-XL	перший	UK-DMC3A^[en] UK-DMC3B^[en] UK-DMC3C^[en] CBNT-1^[en] DeOrbitSail^[de]	447 447 447 91 7	Успіх
	Найважчий вантаж виведений в комерційний запуск ISRO (1439 кг).
C30	28 вересня 2015, 04:30	PSLV-XL	перший	Astrosat LAPAN-A2^[de] ExactView 9^[en] Lemur-2 1, 2, 3, 4	1650 68 5,5 4 (×4)	Успіх
C29	16 грудня 2015, 12:30	PSLV-CA	перший	TeLEOS-1 VELOX C1 VELOX 2 Kent Ridge 1 Galassia Athenoxat-1	400 123 13 78 3,4	Успіх
	Комерційний запуск шести сінгапурських супутників. Вперше проведено повторне запалення четвертого ступеню після завершення основної місії.
C31	20 січня 2016, 04:01	PSLV-XL	другий	IRNSS-1E^[en]	1425	Успіх
	П'ятий супутник індійської регіональної супутникової системи навігації.
C32	10 березня 2016, 10:31	PSLV-XL	другий	IRNSS-1F^[en]	1425	Успіх
	Шостий супутник індійської регіональної супутникової системи навігації.
C33	28 квітня 2016, 07:20	PSLV-XL	перший	IRNSS-1G^[en]	1425	Успіх
	Сьомий супутник індійської регіональної супутникової системи навігації.
C34	22 червня 2016, 03:56	PSLV	другий	Cartosat-2C Skysat Gen 2-1 BIROS (FireBird 2) M3MSat^[en] LAPAN A3 GHGSat-D (Claire) Dove Flock-2p (1, 2, …, 11, 12) SathyabamaSat Swayam^[en]	727,5 110 130 85 120 25,5 4,7 (×12) 1,5 1	Успіх
	Запуск одночасно 20 супутників, рекордна кількість для ракети-носія PSLV. Сумарна вага корисного навантаження — 1288 кг. Після виведення супутників на орбіту проведено вже другий експеримент з повторним запуском четвертої ступені.
C35	26 вересня 2016, 3:42	PSLV	перший	SCATSAT-1 AlSat-1B AlSat-2B BlackSky Pathfinder 1 Pratham AlSat-1N PISat CanX-7	371 120 110 50 10 7 5,3 3,5	Успіх
	Вперше корисне навантаження виведене на 2 різні орбіти. Після відстиковки супутника SCATSAT-1 на орбіті заввишки км і нахилом 98,1°, четвертий ступінь ракети-носія здійснив два 20-секундних включення двигуна, знизивши висоту орбіти до 689 км для відділення інших семи супутників. Також вперше ракета-носій PSLV виконала 5 запусків протягом одного року.
C36	7 грудня 2016, 04:55	PSLV-XL	перший	Resourcesat-2A	1235	Успіх
C37	15 лютого 2017, 03:58	PSLV-XL	перший	Cartosat-2D INS-1A INS-1B Dove Flock-3p 1, 2, …, 87, 88 Lemur-2 22, 23, …, 28, 29 PEASSS DIDO-2 BGUSat Al-Farabi-1 Nayif-1	714 8,4 9,7 4,7 (×88) 4,6 (×8) 3 4,2 4,3 1,7 1,1	Успіх
	Запуск рекордної кількості супутників одночасно (104 шт., Загальною масою 1 378 кг) на орбіту висотою 500 км.
C38	23 червня 2017, 03:59	PSLV-XL	перша	Cartosat-2E NIUSAT (Keralshree) CE-SAT 1 Max Valier Sat Venta-1 CICERO-6 D-Sat Blue Diamond Green Diamond Red Diamond Lemur-2 34, 35, …, 40, 41 Aalto-1 ROBUSTA-1B SUCHAI skCUBE COMPASS-2 (QB50 DE04) InflateSail (QB50 GB06) LituanicaSAT-2 (QB50 LT01) URSA MAIOR (QB50 IT02) NUDTSat (QB50 CN06) Pegasus (QB50 AT03) UCLSat (QB50 GB03) VZLUsat-1 (QB50 CZ02) Tyvak 53B	712 15 65 16 7,5 10 4,5 6 6 6 4,7 (×8) 4 1 1 1 4 4 4 3 2 2 2 2 ?	Успіх
	Запуск шостого супутника ДЗЗ серії Cartosat-2 і другорядного навантаження, що складається з 30 малих супутників загальною масою 243 кг, серед яких перші супутники Латвії та Словаччини.
C39	31 августа 2017, 13:30	PSLV-XL	другий	IRNSS-1H^[en]	1425	Невдача
	Запуск восьмого супутника індійської регіональної супутникової системи навігації завершився невдачею. На ділянці роботи другого ступеня, в призначений час, через 3 хвилини 24 секунд після старту ракети-носія, головний обтічник для корисного навантаження відокремився від четвертого ступеня. Через додаткову вагу обтічника, четверта ступінь вийшла на орбіту 167 × 6554 км, з нахилом 19,18°, набагато нижче запланованої орбіти 284 × 20650 км. Супутник відокремився всередині обтічника.
C40	12 січня 2018, 03:59	PSLV-XL	перша	Cartosat-2F Microsat-TD LEO Vantage-1 Carbonite-2 ICEYE CICERO-7 INS-1C Arkyd-6A Corvus-BC 3 Flock-3p' 1, 2, 3, 4 Lemur-2 y1, y2, y3, y4 MicroMAS-2a PicSat CANYVAL-X 1 (Tom) CANYVAL-X 2 (Jerry) CNUSail-1 (Papillon) KAUSAT-5 SIGMA (KHUSAT-3) DemoSat-2 Tyvak 61C Fox-1D STEP Cube Lab SpaceBEE 1, 2, 3, 4	710 ~120 100 ~10 11 10 11 5 (×4) 4 (×4) 5,5 4 2,7 1 4 4 4 1 1	Успіх
	Запуск супутника ДЗЗ Cartosat-2F, а також 30 малих супутників загальною масою 613 кг. Сумарна маса корисного навантаження становить 1 323 кг. 30 супутників виведені на сонячно-синхронну орбіту висотою 505 км, а потім четвертий ступінь опустився на орбіту висотою 359 км і випустив індійський мікросупутник Microsat-TD.
Запуски, що плануються
№	Дата запуску (UTC)	Версія	Стартовий майданчик	Корисне навантаження	Масса (в кг)	Результат
C41	2018	PSLV-XL	другий	IRNSS-1I^[en]
	2018	PSLV-XL	Team Indus HAKUTO
Запуск індійського і японського апаратів на поверхню Місяця в рамках конкурсу Google Lunar X PRIZE.
2018	PSLV	Cartosat-3
2018	PSLV-CA	EnMAP
2018	PSLV	Oceansat-3
2019	PSLV	Cartosat-3A
2019	PSLV-XL	RISAT-1A
2019	PSLV-XL	Aditya
Перший індійський супутник для вивчення Сонця буде запущений в точку Лагранжа L1 системи Земля-Сонце.
2020	PSLV	Cartosat-3B
2020	PSLV	Oceansat-3A
2020	PSLV-XL	RISAT-2A

Примітки

1. РИА Новости. 22 червня 2016. Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 22 червня 2016. 
2. . ISRO (англ.). Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018. 
3. . Spaceflight101 (англ.). 15 лютого 2017. Архів оригіналу за 27 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018. 
4. . Spaceflight Now (англ.). 15 лютого 2017. Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 27 січня 2018. 
5. (англ.). spaceflight101.com. Архів оригіналу за 28 червня 2016. Процитовано 27 січня 2018. 
6. (англ.). www.isro.gov.in. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 27 січня 2018. 
7. (англ.). spacelaunchreport.com. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 27 січня 2018. 
8. . ISRO. Архів оригіналу за 11 квітня 2006. 
9. . The New Indian Express daily. Архів оригіналу за 30 жовтня 2007. 
10. (англ.). spacelaunchreport.com. Архів оригіналу за 11 жовтня 2014. Процитовано 27 січня 2018. 
11. . Новости Космонавтики. 5 жовтня 1997. Архів оригіналу за 20 грудня 2008. 
12. ESA — Proba Missions. Архів оригіналу за 3 серпня 2012. Процитовано 27 січня 2018. 
13. (англ.). isro.gov.in. 9 вересня 2002. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 27 січня 2018. 
14. . Архів оригіналу за 28 січня 2007. Процитовано 27 січня 2018. 
15. . Архів оригіналу за 28 січня 2007. Процитовано 27 січня 2018. 
16. India sets its sights on the Moon. BBC. 21 жовтня 2008. Архів оригіналу за 21 березня 2012. 
17. (англ.). www.isro.gov.in. Архів оригіналу за 6 лютого 2018. Процитовано 27 січня 2018. 
18. . Архів оригіналу за 18 листопада 2012. Процитовано 27 січня 2018. 
19. . Архів оригіналу за 11 лютого 2021. Процитовано 11 травня 2022. 
20. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 11 травня 2022. 
21. ISRO to launch five satellites on July 12. IANS. Sify. 3 липня 2010. Архів оригіналу за 21 березня 2012. 
22. М. И. Панасюк. О запуске спутника «ЮТСАТ». НИИЯФ МГУ. Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 18 вересня 2011. 
23. (англ.). www.isro.gov.in. Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 27 січня 2018. 
24. (eng). isro.org. Архів оригіналу за 12 липня 2015. 
25. (eng). isro.org. Архів оригіналу за 12 липня 2015. ,
26. (eng). isro.org. Архів оригіналу за 12 липня 2015. 
27. . isro.org. Архів оригіналу за 12 липня 2015. 
28. (англ.). newindianexpress.com. 16 грудня 2015. Архів оригіналу за 3 травня 2016. Процитовано 27 січня 2018. 
29. . ТАСС. 22 червня 2016. Архів оригіналу за 27 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018. 
30. India’s PSLV launches Cartosat-2C and 19 small satellites, including 13 commercial U.S. spacecraft. Space News (англ.). 22 червня 2016. 
31. . Spaceflight Now (англ.). 22 червня 2016. Архів оригіналу за 22 травня 2017. Процитовано 27 січня 2018. 
32. . Spaceflight101 (англ.). 22 червня 2016. Архів оригіналу за 9 квітня 2018. Процитовано 27 січня 2018. 
33. . Spaceflight101 (англ.). 26 вересня 2016. Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018. 
34. . Spaceflight Now (англ.). 7 грудня 2016. Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 27 січня 2018. 
35. . Spaceflight101 (англ.). 23 червня 2017. Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018. 
36. . Spaceflight Now (англ.). 23 червня 2017. Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 27 січня 2018. 
37. . Spaceflight101 (англ.). 31 серпня 2017. Архів оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 27 січня 2018. 
38. . Spaceflight Now (англ.). 12 січня 2017. Архів оригіналу за 30 квітня 2018. Процитовано 27 січня 2018. 
39. . ISRO (англ.). Архів оригіналу за 11 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018. 
40. . Team HAKUTO (англ.). 20 грудня 2016. Архів оригіналу за 24 серпня 2017. Процитовано 27 січня 2018. 
41. . ISRO (англ.). Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 27 січня 2018.