www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вужачка звичайна Вужа чка звича йна 1 Ophioglossum vulgatum вид папоротеподібних рослин родини вужачкові Ophioglossaceae

Вужачка звичайна

Вужа́чка звича́йна (Ophioglossum vulgatum) — вид папоротеподібних рослин родини вужачкові (Ophioglossaceae).

Вужачка звичайна
Вужачка звичайна
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Відділ: Папоротеподібні (Polypodiophyta)
Клас: Папоротевидні (Polypodiopsida)
Порядок: Вужачки (Ophioglossales)
Родина: Вужачкові (Ophioglossaceae)
Рід: Вужачка (Ophioglossum)
Вид:
Вужачка звичайна (O. vulgatum)
Біноміальна назва
Ophioglossum vulgatum
L., 1753

Рекомендований природоохронний статус виду ред.

Вразливий (vulnerable – VU)

Назва ред.

Латинська назва вужачки — офіоглосум (походить від слів «офіс» — змія та «глосса» — язик). Дійсно, колосок вгорі на стрілці нагадує язичок вужа. Колись вважали, що цю папороть оберігає цар-вуж, який робить людину щасливою. Цю рослину використовували знахарі. Синонімічні вернакулярні назви рослини такі: ужачка звичайна, без'язичник, погане зілля, тихе зілля, язичник.

Наукове значення ред.

Рідкісний вид папоротеподібних, релікт пізнього плейстоцену. Рід Ophioglossum та Ophioglossumsporites відомі з покладів валанжину та альбу (131-100 млн. р. т.) території України, зокрема такі види, як Ophioglossum porosum Bolch., O. delectus Bolch. та Ophioglossumsporites multifoveolatum (Dor) M. Voronova. O. vulgatum зустрічається з невеликою часткою, починаючи з кінця періоду останнього зледеніння (AL, DR-3), в лісовій зоні сучасних східних регіонів України. У кліматичних та фітоценотичних умовах протягом вюрму евтрофні, мікротермні види були широко поширені. Проте наразі, у зв'язку зі обмеженою кількістю біотопів та зниженою конкурентоздатністю, ці рослини, серед яких і вужачка, імовірно, обмежені ділянками з оптимальним для них кліматичним чи фітоценотичним режимом. Необхідно відмітити, що серед українських зразків O. vulgatum зустрічалися деякі з рисами Ophioglossum azoricum C. Presl.

Ареал виду та його поширення в Україні. ред.

Загальне поширення O. vulgatum включає Скандинавію, Центральну, Атлантичну та Східну Європу, Середземномор'я, Кавказ, Урал, Сибір, Середню Азію, Іран, Японію, північно-західну частину Африки, Північну та Південну Америку.

В Україні зростає рідко на Закарпатті, Поліссі, Лісостепу й дуже рідко в Степу, гірському Криму.

Опис ред.

Це невелика рослина (5-20 см заввишки) з коротким косим кореневищем і товстими мичкуватими коренями. Листків 1-2, з нерозчленованими частинами. Стерильна частина листка цілісна, гола, довгаста або ланцетна. Спороносна частина довша за стерильну, подібна до стробіла, несе від 12 до 40 пар спорангіїв. Спорангії розкриваються поперечною щілиною.

Гаметофіти підземні, циліндричні двостатеві, до 6 см завдовжки, сапрофітні, розвиваються дуже повільно (1-20 років). Архегонії та антеридії занурені в тканину гаметофіта. Сперматозоїди мають численні джгутики.

Чисельність та структура популяцій ред.

Поширення цього вкрай малопомітного виду в Україні вивчено недостатньо. До 1980 р. вид був виявлений у 290 місцезростаннях в 21 регіоні. Після 1980 р. відомо тільки 130 локалітетів у 21 регіоні України. При цьому, тільки 8 локалітетів, які існували до 1980 р., підтверджені як існуючі в наш час (після 1980 р.). O. vulgatum представлений популяціями, які складаються з значної кількості спорофітів, що мають спорофори або ні. Окремі спорофіти можуть бути пов’язані між собою горизонтальними столонами, так що компактні скупчення спорофітів можуть являти собою кореневищні клони.

Умови місцезростання ред.

O. vulgatum зустрічається в широкому спектрі рослинних угруповань. Цей вид бере участь в угрупованнях Molinio-Arrhenatheretea, Molinieatalia, Molinion, Querco-Fagetea, Dentario-Fagetalia, Dentario quinquefoliae-Fagion sylvaticae, Carpinion betuli, Alnetea glutionsae, Alnetalia glutinosae, Alnion glutinosae. В Україні вужачка може зростати в двох головних біотопах: лучному (перехідному) та лісовому (клімаксному). В межах рівнинної території вужачка може зростати в заплавних тополево-вербових біля-клімаксних лісах. Ця папороть може також зростати на осокових болотах, вздовж країв сфагнових боліт, на заболочених зниженнях на піщаних терасах річок вкритих сосновими насадженнями, у вологих соснових та березових лісах, у днищах ярів та реліктових проток, в межах річкових заплав, в спонтанних гаях, саджених листяних лісах та протиерозійних насадженнях, а також у лісах сформованих інтродуцентами, зокрема Robinia pseudoacacia L. O. vulgatum зустрічається у лісовому поясі Карпат, як в букових лісах, так і на луках з різного ступеню вологості, а також як рідкісний вид на гірських луках Криму. В Україні вужачка також відома з напівприродних біотопів, зокрема з берегів меліоративних каналів, закинутих риборозплідних ставків та старих фруктових садів. Згідно польським даним, цей вид є характерним для угруповань Molinietalia caeruleae – вологих мезотрофних лук, що в певні періоди року заливаються. O. vulgatum вважається видом трав’янистих екосистем, характерним для вологих та оліготрофних угруповань союзу Molinion caeruleae, проте може інколи зустрічатися в більш мезотрофних угрупованнях Agropyro-Rumicon чи Arrhenatherion. У Франції O. vulgatum був знайдений у кількох гігрофільних дубово-ясеневих лісах, які відносилися до союзу Carpinion. O. vulgatum присутній на всіх стадіях лісового сукцесійного циклу, проте найбільш звичайний протягом початкових стадій сукцесії. Для Західної Європи вказується, що O. vulgatum воліє луки і рідше зростає у лісах. Імовірно, це відповідає ситуації в усьому лісовому поясі Європи.

Причини зміни чисельності ред.

Вужачка має складний і тривалий онтогенез, слабку конкурентоспроможність, значну розрідженість в охопленні територій популяціями та часто їх нечисленність. Загрозу можуть являти також тварини, зокрема рослиноїдні копитні та молюски. В умовах Києва спорофіти O. vulgatum, часом, були дуже сильно об’їдені. Сухі сезони також лімітують кількість вегетуючих спорофітів. Проте найбільшу загрозу виду становить без сумнівів антропогенний вплив: руйнування біотопів (включаючи зарезервовані для створення заповідних територій), зміни гідрорежиму (зневоднення) біотопів, надмірний випас, заліснення сухих трав'янистих екосистем, висаджування монокультур сосни з розорюванням вихідного ґрунту та знищенням трав'яного ярусу. Біотопи вужачки в Україні дуже часто застосовуються для приватного будівництва (особливо на заплавних терасах річок). Для вужачкових папоротей показаний також деструктивний ефект вирубки дерев. Щодо впливу палів та сінокосіння даних з території України бракує. Вид  зафіксований на сінокісних луках, проте машинне сінокосіння на невеликій відстані від землі може становити для нього загрозу.

Режим збереження популяції та заходи охорони ред.

Деякі автори зазначають, що ефективні методи охорони вужачкових папоротей поки що не відомі. На думку американських дослідників, активні форми охорони вужачкових, зокрема моделювання натурального порушення травостою можуть бути скоріше деструктивними і не ефективними. Зважаючи на це, вони мають застосовуватися лише в тому випадку, коли можна чітко довести їх ефективність та прогнозувати наслідки. O. vulgatum внесено до регіональних Червоних списків Києва, Київської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської (категорія 3 - рідкісний вид), Рівненської, Чернівецької (зникаючий вид з високим ризиком втрати генофонду – critically endangered - CR), Чернігівської, Сумської, Житомирської, Вінницької, Полтавської (категорія ІІ – вразливий вид), Одеської (недостатньо вивчений), Дніпропетровської (категорія 1 - зникаючий вид), Херсонської (категорія ІІІ – рідкісний вид), Луганської (категорія 1 - зникаючий вид) та Харківської областей.

Вид також охороняється на території наступних об'єктів природно-заповідного фонду України: Карпатського та Чорноморського біосферних заповідників, Кримського, Ялтинського гірсько-лісового, Дніпровсько-Орільського заповідників, заповідника «Михайлівська цілина», національних природних парків: «Ужанський», «Прип’ять-Стохід», «Шацький», «Гетьманський», «Ічнянський», «Деснянсько-Старогутський», «Мезинський», «Олешківські піски», «Білобережжя Святослава», «Вижницький», регіональних ландшафтних парків (РЛП): «Нижньоворсклянський», «Міжріченський» та «Кременчуцькі плавні»; заказників загальнодержавного значення: «Урочище Кормин», «Лунківський», «Чорний Діл», «Голицький», «Каморецький», «Замглай», «Кубалач», «Великий каньйон Криму», «Аю-Даг», «Байдарський»; заказників місцевого значення: «Бобровня», «Жуків острів», «Острови Козачий та Ольжин», «Ковалівський яр», «Вишянки» та ботанічної пам'ятки природи місцевого значення «Залютинська».

Даних об’єктів недостатньо для охорони місцезростань виду по всій території країни. У зв’язку з цим, має бути створена низка нових та розширені деякі існуючі об’єкти ПЗФ. Зокрема, необхідно включити дамбу, яка веде на Зміїні острови та гирло річки Рось до Канівського природного заповідника, створити національні парки: «Дніпровські острови» у Києві, «Дніпровський» (включаючи околиці с. Углова Рудня) та «Міжріченський» (на базі існуючого РЛП) в Чернігівській обл., «Подесіння» (з заплавою біля сіл Жукин, Воропаїв та між с. Зазим’я та Пухівка) у Чернігівській та Київській обл., «Сіверсько-Донецький» (включаючи околиці хутора Малиновий) в Луганській області та «Самарський бір» в Дніпропетровській обл. Необхідне розширення національного парку «Олешківські піски» з включенням до його складу урочища Буркутські плавні та створення нових заказників: «Тхоринський» біля с. Бігунь (Оруцький р-н.) та біля с. Барашівка (Житомирський р-н.) у Житомирській обл., «Ставковий яр» в Вишгороді, біля с. Луб’янка (Бородянський р-н.), біля с. Малий Букрин (Миронівський р-н.), у Київській обл., «Святошинські стави» на річці Нивка, «Долобецький-Горбачиха» та «Високий луг» на лівобережній заплаві та «Покал» на правобережній заплаві у Києві, в околицях с. Глибочок та між с. Спаська та с. Ревне, на північно-східному схилі полонини «Заноза» (Сторожинецький р-н.), біля сіл Куликівка, Тернавка (Герцаївський р-н.), в околицях с. Бояни, в балці Гуків (Новоселицький р-н.), біля с. Валя Кузьмина (Глибоцький р-н.), на г. Цецино в Чернівцях, у Чернівецькій обл., біля с. Селець в заплаві р. Рата (Сокальський р-н.), на болоті біля с. Княжий Міст (Мостиський р-н.), біля м. Броди, біля с. Боратин (Бродівський р-н.) у Львівській обл., біля с. Мала Андруга (Кременецький р-н.) у Тернопільській обл., в околицях с. Тур`я Поляна, на полонині Рівна (Перечинський р-н.), на підйомі на гору Анталовецька поляна біля с. Невицьке (Ужгородський р-н.) у Закарпатській обл., біля с. Затишшя (Шацький р-н.), в околицях c. Хотешів (Камінь-Каширський р-н.) у Волинській обл., біля с. Срібне (Радивилівський р-н.) у Рівненській обл., у 58 кварталі Дружбівського л-ва, біля с. Білиця (Ямпільський р-н.) Сумської обл., біля с. Скитьки (Ріпкинський р-н.), біля с. Іванине (Семенівський р-н.) у Чернігівській обл., в урочищі «Новожаново» у Харкові, в заплавному лісі Діївських плавнів та Сугаківському лісі біля селища Кировського у м. Дніпрі, заказник «Пилипцеві озера» (Олешківський р-н.) у Херсонській обл., в околицях с. Руське (Білогірський р-н.) в Криму.

У зв’язку з статусом рослини, яка є рідкісною та скорочує своє поширення по всій Україні, а також внесена до Червоних списків 17 регіонів України, вид має бути включений до Червоної книги України як вразливий (VU). Ця рекомендація збігається з висновками інших вітчизняних фахівців та відповідає досвіду поруч розташованих європейських держав, таких як Польща, Словаччина чи Чехія, де як і в Україні цей вид поширений по всій території, проте є вразливим до антропогенного впливу. Окрім того відсутність червонокнижного статусу не дозволяє забезпечити охорону місцезростань виду поза об’єктами природно-заповідного фонду, а також включити вид до дослідницьких програм з моніторингу рідкісних видів. Необхідна перевірка місцезнаходжень та налагодження їх моніторингу. Потрібно також вивчити приналежність деяких українських популяцій до виду O. azoricum і, у випадку підтвердження, також взяти цей вид під охорону.

Вид занесений до Червоних книг Вірменії, Молдови і Туркменістану, а також регіону (фізико-географічної країни) Східна Фенноскандія.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах ред.

Наявний деякий досвід культивування виду.

Господарське та комерційне значення ред.

Декоративне, лікарське.

Примітки ред.

  1. ↑ Ophioglossum vulgatum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. ↑ Парнікоза І., Целька З. (06.2018). (українська). Архів оригіналу за 27 серпня 2018. Процитовано 27.08.18. 
  3. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 28. (рос.)(укр.)
  4. Парнікоза І., Целька З. (02.2018). . http://www.myslenedrevo.com.ua/ (українська, російська, англійська). Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 27.08.2018. 
  5. Андриенко Т. Л., Перегрим М. Г. Официальные перечни регионально редких растений административных территорий Украины (справочное издание). — Киев : Альтерпрес, 2012. — С. 148. — ISBN 978-966-542-512-0. з джерела 29 жовтня 2013
  6. (рос.). Оф. сайт Луганского облсовета. Архів оригіналу за 29.10.2013. Процитовано 27 жовтня 2013. 

Джерела ред.

Це незавершена стаття про папороті.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vuzha chka zvicha jna 1 Ophioglossum vulgatum vid paporotepodibnih roslin rodini vuzhachkovi Ophioglossaceae Vuzhachka zvichajnaVuzhachka zvichajnaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Viddil Paporotepodibni Polypodiophyta Klas Paporotevidni Polypodiopsida Poryadok Vuzhachki Ophioglossales Rodina Vuzhachkovi Ophioglossaceae Rid Vuzhachka Ophioglossum Vid Vuzhachka zvichajna O vulgatum Binomialna nazvaOphioglossum vulgatumL 1753 Zmist 1 Rekomendovanij prirodoohronnij status vidu 2 Nazva 3 Naukove znachennya 4 Areal vidu ta jogo poshirennya v Ukrayini 5 Opis 6 Chiselnist ta struktura populyacij 7 Umovi miscezrostannya 8 Prichini zmini chiselnosti 9 Rezhim zberezhennya populyaciyi ta zahodi ohoroni 10 Rozmnozhennya ta rozvedennya u specialno stvorenih umovah 11 Gospodarske ta komercijne znachennya 12 Primitki 13 DzherelaRekomendovanij prirodoohronnij status vidu red Vrazlivij vulnerable VU 2 Nazva red Latinska nazva vuzhachki ofioglosum pohodit vid sliv ofis zmiya ta glossa yazik Dijsno kolosok vgori na strilci nagaduye yazichok vuzha Kolis vvazhali sho cyu paporot oberigaye car vuzh yakij robit lyudinu shaslivoyu Cyu roslinu vikoristovuvali znahari Sinonimichni vernakulyarni nazvi roslini taki uzhachka zvichajna bez yazichnik pogane zillya tihe zillya yazichnik 1 Naukove znachennya red Ridkisnij vid paporotepodibnih relikt piznogo plejstocenu Rid Ophioglossum ta Ophioglossumsporites vidomi z pokladiv valanzhinu ta albu 131 100 mln r t teritoriyi Ukrayini zokrema taki vidi yak Ophioglossum porosum Bolch O delectus Bolch ta Ophioglossumsporites multifoveolatum Dor M Voronova O vulgatum zustrichayetsya z nevelikoyu chastkoyu pochinayuchi z kincya periodu ostannogo zledeninnya AL DR 3 v lisovij zoni suchasnih shidnih regioniv Ukrayini U klimatichnih ta fitocenotichnih umovah protyagom vyurmu evtrofni mikrotermni vidi buli shiroko poshireni Prote narazi u zv yazku zi obmezhenoyu kilkistyu biotopiv ta znizhenoyu konkurentozdatnistyu ci roslini sered yakih i vuzhachka imovirno obmezheni dilyankami z optimalnim dlya nih klimatichnim chi fitocenotichnim rezhimom Neobhidno vidmititi sho sered ukrayinskih zrazkiv O vulgatum zustrichalisya deyaki z risami Ophioglossum azoricum C Presl 2 Areal vidu ta jogo poshirennya v Ukrayini red Zagalne poshirennya O vulgatum vklyuchaye Skandinaviyu Centralnu Atlantichnu ta Shidnu Yevropu Seredzemnomor ya Kavkaz Ural Sibir Serednyu Aziyu Iran Yaponiyu pivnichno zahidnu chastinu Afriki Pivnichnu ta Pivdennu Ameriku 2 V Ukrayini zrostaye ridko na Zakarpatti Polissi Lisostepu j duzhe ridko v Stepu girskomu Krimu 3 Opis red Ce nevelika roslina 5 20 sm zavvishki z korotkim kosim korenevishem i tovstimi michkuvatimi korenyami Listkiv 1 2 z nerozchlenovanimi chastinami Sterilna chastina listka cilisna gola dovgasta abo lancetna Sporonosna chastina dovsha za sterilnu podibna do strobila nese vid 12 do 40 par sporangiyiv Sporangiyi rozkrivayutsya poperechnoyu shilinoyu Gametofiti pidzemni cilindrichni dvostatevi do 6 sm zavdovzhki saprofitni rozvivayutsya duzhe povilno 1 20 rokiv Arhegoniyi ta anteridiyi zanureni v tkaninu gametofita Spermatozoyidi mayut chislenni dzhgutiki Chiselnist ta struktura populyacij red Poshirennya cogo vkraj malopomitnogo vidu v Ukrayini vivcheno nedostatno Do 1980 r vid buv viyavlenij u 290 miscezrostannyah v 21 regioni Pislya 1980 r vidomo tilki 130 lokalitetiv u 21 regioni Ukrayini Pri comu tilki 8 lokalitetiv yaki isnuvali do 1980 r pidtverdzheni yak isnuyuchi v nash chas pislya 1980 r O vulgatum predstavlenij populyaciyami yaki skladayutsya z znachnoyi kilkosti sporofitiv sho mayut sporofori abo ni Okremi sporofiti mozhut buti pov yazani mizh soboyu gorizontalnimi stolonami tak sho kompaktni skupchennya sporofitiv mozhut yavlyati soboyu korenevishni kloni 2 4 Umovi miscezrostannya red O vulgatum zustrichayetsya v shirokomu spektri roslinnih ugrupovan Cej vid bere uchast v ugrupovannyah Molinio Arrhenatheretea Molinieatalia Molinion Querco Fagetea Dentario Fagetalia Dentario quinquefoliae Fagion sylvaticae Carpinion betuli Alnetea glutionsae Alnetalia glutinosae Alnion glutinosae V Ukrayini vuzhachka mozhe zrostati v dvoh golovnih biotopah luchnomu perehidnomu ta lisovomu klimaksnomu V mezhah rivninnoyi teritoriyi vuzhachka mozhe zrostati v zaplavnih topolevo verbovih bilya klimaksnih lisah Cya paporot mozhe takozh zrostati na osokovih bolotah vzdovzh krayiv sfagnovih bolit na zabolochenih znizhennyah na pishanih terasah richok vkritih sosnovimi nasadzhennyami u vologih sosnovih ta berezovih lisah u dnishah yariv ta reliktovih protok v mezhah richkovih zaplav v spontannih gayah sadzhenih listyanih lisah ta protierozijnih nasadzhennyah a takozh u lisah sformovanih introducentami zokrema Robinia pseudoacacia L O vulgatum zustrichayetsya u lisovomu poyasi Karpat yak v bukovih lisah tak i na lukah z riznogo stupenyu vologosti a takozh yak ridkisnij vid na girskih lukah Krimu V Ukrayini vuzhachka takozh vidoma z napivprirodnih biotopiv zokrema z beregiv meliorativnih kanaliv zakinutih riborozplidnih stavkiv ta starih fruktovih sadiv Zgidno polskim danim cej vid ye harakternim dlya ugrupovan Molinietalia caeruleae vologih mezotrofnih luk sho v pevni periodi roku zalivayutsya O vulgatum vvazhayetsya vidom trav yanistih ekosistem harakternim dlya vologih ta oligotrofnih ugrupovan soyuzu Molinion caeruleae prote mozhe inkoli zustrichatisya v bilsh mezotrofnih ugrupovannyah Agropyro Rumicon chi Arrhenatherion U Franciyi O vulgatum buv znajdenij u kilkoh gigrofilnih dubovo yasenevih lisah yaki vidnosilisya do soyuzu Carpinion O vulgatum prisutnij na vsih stadiyah lisovogo sukcesijnogo ciklu prote najbilsh zvichajnij protyagom pochatkovih stadij sukcesiyi Dlya Zahidnoyi Yevropi vkazuyetsya sho O vulgatum voliye luki i ridshe zrostaye u lisah Imovirno ce vidpovidaye situaciyi v usomu lisovomu poyasi Yevropi 2 Prichini zmini chiselnosti red Vuzhachka maye skladnij i trivalij ontogenez slabku konkurentospromozhnist znachnu rozridzhenist v ohoplenni teritorij populyaciyami ta chasto yih nechislennist Zagrozu mozhut yavlyati takozh tvarini zokrema roslinoyidni kopitni ta molyuski V umovah Kiyeva sporofiti O vulgatum chasom buli duzhe silno ob yideni Suhi sezoni takozh limituyut kilkist vegetuyuchih sporofitiv Prote najbilshu zagrozu vidu stanovit bez sumniviv antropogennij vpliv rujnuvannya biotopiv vklyuchayuchi zarezervovani dlya stvorennya zapovidnih teritorij zmini gidrorezhimu znevodnennya biotopiv nadmirnij vipas zalisnennya suhih trav yanistih ekosistem visadzhuvannya monokultur sosni z rozoryuvannyam vihidnogo gruntu ta znishennyam trav yanogo yarusu Biotopi vuzhachki v Ukrayini duzhe chasto zastosovuyutsya dlya privatnogo budivnictva osoblivo na zaplavnih terasah richok Dlya vuzhachkovih paporotej pokazanij takozh destruktivnij efekt virubki derev Shodo vplivu paliv ta sinokosinnya danih z teritoriyi Ukrayini brakuye Vid zafiksovanij na sinokisnih lukah prote mashinne sinokosinnya na nevelikij vidstani vid zemli mozhe stanoviti dlya nogo zagrozu 2 Rezhim zberezhennya populyaciyi ta zahodi ohoroni red Deyaki avtori zaznachayut sho efektivni metodi ohoroni vuzhachkovih paporotej poki sho ne vidomi Na dumku amerikanskih doslidnikiv aktivni formi ohoroni vuzhachkovih zokrema modelyuvannya naturalnogo porushennya travostoyu mozhut buti skorishe destruktivnimi i ne efektivnimi Zvazhayuchi na ce voni mayut zastosovuvatisya lishe v tomu vipadku koli mozhna chitko dovesti yih efektivnist ta prognozuvati naslidki O vulgatum vneseno do regionalnih Chervonih spiskiv Kiyeva Kiyivskoyi Zakarpatskoyi Ivano Frankivskoyi Lvivskoyi kategoriya 3 ridkisnij vid Rivnenskoyi Cherniveckoyi znikayuchij vid z visokim rizikom vtrati genofondu critically endangered CR Chernigivskoyi Sumskoyi Zhitomirskoyi Vinnickoyi Poltavskoyi kategoriya II vrazlivij vid Odeskoyi nedostatno vivchenij Dnipropetrovskoyi kategoriya 1 znikayuchij vid Hersonskoyi kategoriya III ridkisnij vid Luganskoyi kategoriya 1 znikayuchij vid ta Harkivskoyi oblastej 2 5 6 Vid takozh ohoronyayetsya na teritoriyi nastupnih ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu Ukrayini Karpatskogo ta Chornomorskogo biosfernih zapovidnikiv Krimskogo Yaltinskogo girsko lisovogo Dniprovsko Orilskogo zapovidnikiv zapovidnika Mihajlivska cilina nacionalnih prirodnih parkiv Uzhanskij Prip yat Stohid Shackij Getmanskij Ichnyanskij Desnyansko Starogutskij Mezinskij Oleshkivski piski Biloberezhzhya Svyatoslava Vizhnickij regionalnih landshaftnih parkiv RLP Nizhnovorsklyanskij Mizhrichenskij ta Kremenchucki plavni zakaznikiv zagalnoderzhavnogo znachennya Urochishe Kormin Lunkivskij Chornij Dil Golickij Kamoreckij Zamglaj Kubalach Velikij kanjon Krimu Ayu Dag Bajdarskij zakaznikiv miscevogo znachennya Bobrovnya Zhukiv ostriv Ostrovi Kozachij ta Olzhin Kovalivskij yar Vishyanki ta botanichnoyi pam yatki prirodi miscevogo znachennya Zalyutinska Danih ob yektiv nedostatno dlya ohoroni miscezrostan vidu po vsij teritoriyi krayini U zv yazku z cim maye buti stvorena nizka novih ta rozshireni deyaki isnuyuchi ob yekti PZF Zokrema neobhidno vklyuchiti dambu yaka vede na Zmiyini ostrovi ta girlo richki Ros do Kanivskogo prirodnogo zapovidnika stvoriti nacionalni parki Dniprovski ostrovi u Kiyevi Dniprovskij vklyuchayuchi okolici s Uglova Rudnya ta Mizhrichenskij na bazi isnuyuchogo RLP v Chernigivskij obl Podesinnya z zaplavoyu bilya sil Zhukin Voropayiv ta mizh s Zazim ya ta Puhivka u Chernigivskij ta Kiyivskij obl Siversko Doneckij vklyuchayuchi okolici hutora Malinovij v Luganskij oblasti ta Samarskij bir v Dnipropetrovskij obl Neobhidne rozshirennya nacionalnogo parku Oleshkivski piski z vklyuchennyam do jogo skladu urochisha Burkutski plavni ta stvorennya novih zakaznikiv Thorinskij bilya s Bigun Oruckij r n ta bilya s Barashivka Zhitomirskij r n u Zhitomirskij obl Stavkovij yar v Vishgorodi bilya s Lub yanka Borodyanskij r n bilya s Malij Bukrin Mironivskij r n u Kiyivskij obl Svyatoshinski stavi na richci Nivka Dolobeckij Gorbachiha ta Visokij lug na livoberezhnij zaplavi ta Pokal na pravoberezhnij zaplavi u Kiyevi v okolicyah s Glibochok ta mizh s Spaska ta s Revne na pivnichno shidnomu shili polonini Zanoza Storozhineckij r n bilya sil Kulikivka Ternavka Gercayivskij r n v okolicyah s Boyani v balci Gukiv Novoselickij r n bilya s Valya Kuzmina Glibockij r n na g Cecino v Chernivcyah u Cherniveckij obl bilya s Selec v zaplavi r Rata Sokalskij r n na boloti bilya s Knyazhij Mist Mostiskij r n bilya m Brodi bilya s Boratin Brodivskij r n u Lvivskij obl bilya s Mala Andruga Kremeneckij r n u Ternopilskij obl v okolicyah s Tur ya Polyana na polonini Rivna Perechinskij r n na pidjomi na goru Antalovecka polyana bilya s Nevicke Uzhgorodskij r n u Zakarpatskij obl bilya s Zatishshya Shackij r n v okolicyah c Hoteshiv Kamin Kashirskij r n u Volinskij obl bilya s Sribne Radivilivskij r n u Rivnenskij obl u 58 kvartali Druzhbivskogo l va bilya s Bilicya Yampilskij r n Sumskoyi obl bilya s Skitki Ripkinskij r n bilya s Ivanine Semenivskij r n u Chernigivskij obl v urochishi Novozhanovo u Harkovi v zaplavnomu lisi Diyivskih plavniv ta Sugakivskomu lisi bilya selisha Kirovskogo u m Dnipri zakaznik Pilipcevi ozera Oleshkivskij r n u Hersonskij obl v okolicyah s Ruske Bilogirskij r n v Krimu U zv yazku z statusom roslini yaka ye ridkisnoyu ta skorochuye svoye poshirennya po vsij Ukrayini a takozh vnesena do Chervonih spiskiv 17 regioniv Ukrayini vid maye buti vklyuchenij do Chervonoyi knigi Ukrayini yak vrazlivij VU Cya rekomendaciya zbigayetsya z visnovkami inshih vitchiznyanih fahivciv ta vidpovidaye dosvidu poruch roztashovanih yevropejskih derzhav takih yak Polsha Slovachchina chi Chehiya de yak i v Ukrayini cej vid poshirenij po vsij teritoriyi prote ye vrazlivim do antropogennogo vplivu Okrim togo vidsutnist chervonoknizhnogo statusu ne dozvolyaye zabezpechiti ohoronu miscezrostan vidu poza ob yektami prirodno zapovidnogo fondu a takozh vklyuchiti vid do doslidnickih program z monitoringu ridkisnih vidiv Neobhidna perevirka misceznahodzhen ta nalagodzhennya yih monitoringu Potribno takozh vivchiti prinalezhnist deyakih ukrayinskih populyacij do vidu O azoricum i u vipadku pidtverdzhennya takozh vzyati cej vid pid ohoronu 2 Vid zanesenij do Chervonih knig Virmeniyi Moldovi i Turkmenistanu a takozh regionu fiziko geografichnoyi krayini Shidna Fennoskandiya Rozmnozhennya ta rozvedennya u specialno stvorenih umovah red Nayavnij deyakij dosvid kultivuvannya vidu 2 Gospodarske ta komercijne znachennya red Dekorativne likarske 2 Primitki red a b Ophioglossum vulgatum Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 a b v g d e zh i k l Parnikoza I Celka Z 06 2018 Obgruntuvannya vklyuchennya Ophioglossum vulgatum L ta Botrychium simplex E Hitchc do Chervonoyi knigi Ukrayini V Mizhnarodna konferenciya Roslinnij svit u Chervonij knizi Ukrayini Vprovadzhennya globalnoyi strategiyi zberezhennya roslin Herson S 71 75 ukrayinska Arhiv originalu za 27 serpnya 2018 Procitovano 27 08 18 Dobrochaeva D N Kotov M I Prokudin Yu N i dr Opredelitel vysshih rastenij Ukrainy K Nauk dumka 1987 S 28 ros ukr Parnikoza I Celka Z 02 2018 Arhiv znahidok predstavnikiv vuzhachkovih paporotej Ophioglossaceae v Ukrayini http www myslenedrevo com ua ukrayinska rosijska anglijska Arhiv originalu za 4 grudnya 2020 Procitovano 27 08 2018 Andrienko T L Peregrim M G Oficialnye perechni regionalno redkih rastenij administrativnyh territorij Ukrainy spravochnoe izdanie Kiev Alterpres 2012 S 148 ISBN 978 966 542 512 0 Arhivovano z dzherela 29 zhovtnya 2013 Reshenie Luganskogo oblastnogo soveta 32 21 ot 03 12 2009 g Ob utverzhdenii Perechnya vidov rastenij zanesennyh v Krasnuyu knigu Ukrainy kotorye podlezhat osoboj ohrane na territorii Luganskoj oblasti ros Of sajt Luganskogo oblsoveta Arhiv originalu za 29 10 2013 Procitovano 27 zhovtnya 2013 Dzherela red Ophioglossum vulgatum L is an accepted name angl Royal Botanic Gardens Kew and Missouri Botanical Garden Arhiv originalu za 28 veresnya 2013 Procitovano 1 listopada 2013 Parnikoza I Celka Z 02 2018 Arhiv znahidok predstavnikiv vuzhachkovih paporotej Ophioglossaceae v Ukrayini Arhivovano 27 serpnya 2018 u Wayback Machine Parnikoza I Chernyshenko M amp Celka Z Ophioglossaceae Psilotopsida in Ukraine Biodiv Res Conserv 48 25 47 2017 DOI 10 1515 biorc 2017 0009 Arhivovano 25 zhovtnya 2018 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya pro paporoti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vuzhachka zvichajna amp oldid 40185743