Мурахоїд великий велетенський або трипалий (Myrmecophaga tridactyla) — найбільший представник надряду неповнозубих ряду Pilosa. Етимологія: грец. μύρμηξ — «мураха», грец. φάγ — «їсти»; грец. τρία — «три», грец. δάκτυλος — «палий». Розривши великими кігтями термітник чи мурашник, тварина довгим висунутим язиком добуває приблизно 30 000 мурах і термітів на день.Мешкає у Амазонії в Південній Америці.
| Мурахоїд великий | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Лінивцеподібні (Pilosa) |
| Родина: | Мурахоїдові (Myrmecophagidae) |
| Рід: | Мурахоїд (Myrmecophaga) Лінней, 1758 |
| Вид: | Мурахоїд великий (M. tridactyla) |
| Біноміальна назва | |
| Myrmecophaga tridactyla | |
| Поширення: синій — вид присутній; помаранчевий — ймовірно знищений |
Опис Редагувати
Довжина його тіла досягає 110–130 см. Зовнішній вигляд мурахоїда, як і інших представників неповнозубих, вельми химерний: довга вузька морда, що нагадує трубку, крихітні вузькі очі, довгий, стиснутий зі сторін хвіст з урахуванням шерсті в довжину досягає 95 см, а то й більше. Вага дорослої особини — до 40 кг, загальна довжина тіла від носа до кінчика хвоста — близько 2,3 м.Великий достатньо пухнастий хвіст.
Спосіб життя Редагувати
Гігантський мурахоїд веде наземний спосіб життя. На відміну від карликового мурахоїда, він не вміє лазити по деревах. Як і його деревні родичі, він активний переважно вночі, але в безлюдних місцях нерідко блукає і вдень. Спить до 16 годин на добу. Ходити по землі, маючи такі довгі кігті, важко, тож мурахоїди змушені підгинати кігті та спиратися на тильний бік передніх лап. Зате такими кігтями легко захищатися від хижаків — одним ударом лапи великий мурахоїд здатний випатрати собаку. Навіть ягуар — найбільший хижак Південної Америки — воліє не мати справи з цими тваринами.
Живлення Редагувати
Живиться мурахоїд мурахами та термітами. Зруйнувавши кігтями термітник або мурашник, він приступає до трапези. Мурахоїд викидає 60-сантиметровий язик, змочений липкою слиною, частотою у 160 разів на хвилину, добуваючи за день до 30 000 комах. Також нещодавно було встановлено, що мурахоїди можуть живитися і плодами пальмового дерева, розриваючи плід гострими кігтями, добуваючи таким чином собі вологу та вітаміни.
Розмноження Редагувати
Самиці мурахоїда — турботливі матері, вони носять на спині єдине чадо і не розлучаються з ним від народження й до наступної вагітності. Завдяки забарвленню, подібному до материнського, дитинча майже непомітне.
Охоронний статус Редагувати
Гігантський мурахоїд — рідкісна тварина, занесена до Червоного списку МСОП — статус «вразливий».
Галерея Редагувати
Посилання Редагувати
- / Енциклопедія Брема (рос.)
Примітки Редагувати
- (лат.)Linnæus, Carl (1758). (вид. 10). Holmiæ: Laurentius Salvius. с. 35. Архів оригіналу за 8 листопада 2012. Процитовано 23-11-2012.
- Раковський, І. (гол. ред.). Українська загальна енциклопедія. — Львів-Станиславів-Коломия : Рідна школа, 1930—1933. — Т. 2. — С. 786.
- Шарлемань, М. Ссавці. — Плазуни. — Земноводяні. — Київ : Держ. вид-во України, 1927. — С. 23.
- Харчук С., Загороднюк І. Родини ссавців світу: огляд таксонів та їхні українські назви // Geo & Bio. — 2019. — Вип. 17. — С. 85–115. — DOI:.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Roberts, G. An etymological and explanatory dictionary of the terms and language of geology: designed for the early student, and those who have not made progress in the science. — London : Printed for Longman, Orme, Brown, Green, & Longmans, 1839. — С. 116.