Курета схилова Охоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Твари

?

Курета схилова

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Тиранові (Tyrannidae)
Рід:	Курета (Myiophobus)
Вид:	Курета схилова

Біноміальна назва

Myiophobus phoenicomitra
(Taczanowski & Berlepsch, 1885)

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Myiobius phoenicomitra

Посилання

Вікісховище:	Myiophobus phoenicomitra
Віківиди:	Myiophobus phoenicomitra
ITIS:	561342
МСОП:	22699671
NCBI:	495169

Куре́та схилова (Myiophobus phoenicomitra) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Андах.

Підвиди ред.

Виділяють два підвиди:

M. p. litae (Hartert, E, 1900) — передгір'я і західні схили Анд в Колумбії і північно-західному Еквадорі;
M. p. phoenicomitra (Taczanowski & Berlepsch, 1885) — передгір'я і східні схили Анд в Колумбії, Еквадорі і Перу (на південь до Сан-Мартіна).

Поширення і екологія ред.

Схилові курети мешкають в Колумбії, Еквадорі і Перу. Вони живуть в підліску вологих рівнинних і гірських тропічних лісів, переважно на висоті від 500 до 1550 м над рівнем моря.

Примітки ред.

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 22 травня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 22 травня 2022.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 22 травня 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 22 травня 2022.