? MetaxytheriumЧас існування: пізній олігоцен — пізній пліоцен ~25.7–3 млн р. т. | ||||
|---|---|---|---|---|
M. floridanum fossil | ||||
| Біологічна класифікація | ||||
Види | ||||
| ||||
Посилання | ||||
|
Metaxytherium — вимерлий рід дюгонів, що жив з олігоцену до кінця пліоцену. Викопні останки були знайдені в Африці, Європі, Північній і Південній Америці. Як спеціалісти з морської водорості, вони мешкали в теплих і мілководних водах Паратетіса, Середземного моря, Карибського моря та узбережжя Тихого океану. Американські види Metaxytherium вважаються предками північно-тихоокеанської родини Hydrodamalinae, до якої входить гігантська морська корова Стеллера.
Філогенез ред.
Філогенетичний аналіз свідчить про те, що Metaxytherium є парафілетичним родом, який має тісні зв’язки з Hydrodamalinae, морськими коровами. Як правило, аналіз послідовно виявляє, що гідродамалінові морські корови є прямим відгалуженням американської лінії. M. subapenninum і M. serresii, як правило, вважаються сестринськими таксонами, а M. krahuletzi виглядає як найбільш базальний представник роду. Vélez-Juarbe & Domning знайшли наступне дерево в своєму описі M. albifontanum:
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Наступне філогенетичне дерево є спрощеною версією результатів, отриманих Кербером і Мораесом-Сантосом (2021), що відновлюють подібні результати, за винятком політомії в Metaxytherium, подібної до тієї, яку відновили Сорбі та ін. (2021). У своїй філогенії Sirenia обмежується ламантинами та дюгонями.
| Sirenia |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки ред.
- ↑ Vélez-Juarbe, Jorge; Domning, Daryl P. (2014). Fossil Sirenia of the West Atlantic and Caribbean region. Ix. Metaxytherium albifontanum, sp. nov.. Journal of Vertebrate Paleontology 34 (2): 444–464. doi:10.1080/02724634.2013.799072.
- Kerber, L; Moraes-Santos, H.M. (2021). Endocranial Morphology of a Middle Miocene South American Dugongid and the Neurosensorial Evolution of Sirenians. Journal of Mammalian Evolution 28 (3): 661–678. doi:10.1007/s10914-021-09555-8.