Смикавець гачкуватий 1 або дихостиліс гачкуватий як Dichostylis hamulosa 2 або маріскус маленький як Mariscus hamulosus

Смикавець гачкуватий або дихостиліс гачкуватий (як Dichostylis hamulosa) або маріскус маленький (як Mariscus hamulosus) (Cyperus hamulosus) — вид трав'янистих рослин родини осокові (Cyperaceae), поширений у деяких частинах Африки й південної Європи, й у середній Азії.

Смикавець гачкуватий
Охоронний статус
Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Клада:	Комелініди (Commelinids)
Порядок:	Тонконогоцвіті (Poales)
Родина:	Осокові (Cyperaceae)
Рід:	Смикавець (Cyperus)
Вид:	*Смикавець гачкуватий (C. hamulosus)*
Біноміальна назва
*Cyperus hamulosus* M.Bieb., 1808
Синоніми
Dichostylis hamulosa (M.Bieb.) Nees Mariscus hamulosus (M.Bieb.) S.S.Hooper

Опис ред.

Однорічна рослина 5–15 см заввишки. Суцвіття складається з кількох головок, одна з них сидяча, інші — на ніжках. Колоски широкояйцевиді. Колоскові луски червонувато-зелені, з довгим відігнутим назовні вістрям. Тичинок 1. Рилець 3. Горішок 3-гранний, вузький, сіро-бурий.

Поширення ред.

Європа: Болгарія, Італія, Румунія, Україна, Росія, Туреччина (Стамбул, північна частина озера Теркос); Африка: Марокко, Туніс, Ботсвана, Намібія, Малі, Нігер, Нігерія, Сенегал; Азія: Казахстан, Туркменістан, Узбекистан; натуралізований: Західна Австралія. Вид мешкає на сезонно затоплених окраїнах озер.

В Україні зростає на вологому піску, головним чином на берегах річок — від Полісся до приморських районів (головним чином по Дніпру, Ворсклі, Сіверському Дінцю, в низов'ях Південного Бугу, на о. Джарилгач) спорадично, місцями часто. Входить у переліки видів, які перебувають під загрозою зникнення на територіях Дніпропетровської, Київської областей.

Див. також ред.

Список видів роду смикавець.

Джерела ред.

Cyperus hamulosus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 419. (рос.)(укр.)
↑ Андрієнко Т. Л., Перегрим М. М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
. Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 24.04.2018. (англ.)
Kavak, S. (2014). . International Union for Conservation of Nature and Natural Resources. Архів оригіналу за 2 червня 2018. Процитовано 24.04.2018. (англ.)
. Архів оригіналу за 25.04.2018. Процитовано 24.04.2018. (англ.)

Це незавершена стаття про осокові.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Cyperus hamulosus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.

[ОВРУ-2] Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 419. (рос.)(укр.)

[переліки-3] Андрієнко Т. Л., Перегрим М. М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.

[4] . Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 24.04.2018. (англ.)

[5] Kavak, S. (2014). . International Union for Conservation of Nature and Natural Resources. Архів оригіналу за 2 червня 2018. Процитовано 24.04.2018. (англ.)

[6] . Архів оригіналу за 25.04.2018. Процитовано 24.04.2018. (англ.)