Juxia (з китайської: 巨犀; піньїнь: Jùxī; букв. «гігантський носоріг») — вимерлий рід носорогуватих ссавців з родини Paraceratheriidae. Типовим видом є Juxia sharamurenensis, названий Чжоу Мінчженем і Цю Чжаньсяном у 1964 році. Juxia був розміром приблизно з коня. Мешкав в Азії у верхньому еоцені.
Juxia | |
---|---|
Установлений скелет, музей Внутрішньої Монголії | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Непарнопалі (Perissodactyla) |
Надродина: | Rhinocerotoidea |
Родина: | †Paraceratheriidae |
Рід: | †Juxia Chow & Chiu, 1964 |
Типовий вид | |
†Juxia sharamurenensis Chow & Chiu, 1964 | |
Види | |
Синоніми | |
Видові синоніми
| |
Вікісховище: Juxia |
Як ранній Paraceratheriidae, Джуксія мав відносно легке тіло, яке утримувалося подовженими довгими ногами та маленьким черепом, міцно прикріпленим до відносно довгої шиї. Завдяки своїм трикутним зубам і гострим виступаючим різцям Джуксія, ймовірно, живилися папороттю та листям на гілках, куди більшість травоїдних ссавців не могли дістатися. З точки зору середовища проживання, Juxia жили в густих пишних і тропічних лісах на території сучасного Китаю. Хоча було знайдено кілька скелетів, незрозуміло, чи був цей ранній Paraceratheriidae постійно самотнім чи жив невеликими соціальними групами, можливо, гаремами. Виходячи з його морфології, довгі ноги Джуксії, ймовірно, дозволяли йому бігати відносно швидко протягом обмеженого часу. Ймовірно, це був механізм захисту від ранніх хижаків ссавців.
Примітки ред.
- ↑ Chow, M.-C.; Chiu, C.-S. (1964). An Eocene giant rhinoceros. Vertebrata PalAsiatica (zh-cn, en) 8 (3): 264–267.
- Qi, T.; Zhou, M. (1989). A new species of Juxia (Perissodactyla), Nei Mongol. Vertebrata PalAsiatica (zh-cn, en) 27 (3): 205–208.
- Lucas, S.G.; Sobus, J.C. (1989). The Systematics of Indricotheres. У Prothero, David R.; Schoch, Robert M. The Evolution of Perissodactyls. Oxford University Press. с. 358–378. ISBN 978-0-19-506039-3. OCLC 19268080.
- Qiu, Z.; Wang, B. (2007). Juxia Chow et Chiu ( = Zhou et Qiu), 1964. Paracerathere Fossils of China. Palaeontologia Sinica, New Series C (zh-cn, en) 29 (Beijing: Science Press). с. 15–100. ISBN 978-7-03-019127-4.
- Prothero, D. (2013). Rhinoceros Giants: The Palaeobiology of Indricotheres. Indiana: Indiana University Press. ISBN 978-0-253-00819-0.