www.wikidata.uk-ua.nina.az

Юнона космічний апарат У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Юнона значення Юнона англ Juno також Jupiter

Юнона (космічний апарат)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Юнона (значення).

Юнона (англ. Juno, також Jupiter Polar Orbiter) — космічний зонд, створений НАСА в рамках програми New Frontiers (другий проект цієї програми) для дослідження Юпітера. 5 серпня 2011 року НАСА запустило «Юнону» у відкритий космос із метою надалі вивести апарат на орбіту Юпітера. Оскільки основне завдання міжпланетного космічного зонда полягає в дослідженні магнітного поля Юпітера, природи його полярного сяйва, обумовленого потоком заряджених частинок із супутника Юпітера Іо, то орбіта «Юнони» пролягатиме над магнітними полюсами планети. Серед інших цілей цієї місії — перевірка гіпотези про наявність у Юпітера твердого ядра шляхом вимірювання варіацій гравітаційного поля планети, дослідження атмосфери планети — визначення вмісту в ній води та аміаку, а також вивчення її турбулентності та постійних ураганів на кшталт Великої червоної плями. «Юнона» стала першим космічним апаратом, що зробив світлини північного та південного полюсів Юпітера. Попереднім космічним місіям не вдавалося сфотографувати полюси Юпітера, також це неможливо зробити із Землі.

Юнона
Художнє зображення міжпланетного космічного зонда «Юнона» на тлі Юпітера
Основні параметри
Повна назва Jupiter Polar Orbiter
Організація НАСА
Виготівник Lockheed Martin
Оператор НАСА
Тип апарата Міжпланетний космічний зонд
Штучний супутник Юпітера
Вихід на орбіту 4 липня 2016 року
Дата запуску 5 серпня 2011
Ракета-носій Атлас-5 версія 551
Тривалість польоту 5,2 роки
Технічні параметри
Маса 3700 кг
Потужність 600 Вт
Джерела живлення Сонячні батареї загальною площею 54 м²
Вебсторінка
Вебсторінка SWRI, НАСА

Космічний зонд названо на честь персонажа римської міфології богині Юнони, дружини Юпітера. За легендою, Юпітер часто напускав хмари навколо себе, щоб приховати заподіяну ним шкоду. І лише дружина Юнона могла бачити крізь ці хмари всі таємниці Юпітера.

Проектування й підготовка ред.

У червні 2005 року місія перебувала в стадії попереднього проектування. Будівництво апарату здійснювала компанія Lockheed Martin Space Systems під управлінням Лабораторії реактивного руху НАСА. Голова директорату наукових програм НАСА Алан Штерн у травні 2007 р. заявив, що в 2008 фінансовому році буде закінчено фазу попереднього проектування і досягнуто стану готовності проекту до реалізації.

«Юнона» на стадії конструювання: тести на обертальному стенді

У процесі робіт час розробки деяких компонентів «Юнони» було подовжено, порівняно із запланованими термінами. Однією з причин затримки став землетрус у Центральній Італії 2009 року, який завдав пошкодження заводу, який виготовляв компоненти АМС.

13 березня 2011 р. на випробувальному стенді Lockheed Martin Space Systems «Юнона» успішно пройшла двотижневі температурні випробування у вакуумній камері.

Вартість ред.

На початковому етапі проектування, у 2005 році, планувалося, що вартість місії не перевищить 700 млн дол. США за умови, що запуск буде здійснено не пізніше 30 червня 2010 року Однак згодом суму витрат було збільшено. У грудні 2008 року було заявлено, що з огляду на інфляцію і перенесення запуску на серпень 2011 року, загальний бюджет місії дещо перевищить 1 млрд дол.

Місія ред.

Інфографіка NASA, що ілюструє особливості роботи космічного апарата в умовах підвищеної радіації
Орбітальна траєкторія «Юнони», засічки проставлені з інтервалом у 30 діб

НАСА запустило «Юнону» з метою надалі вивести апарат на орбіту Юпітера. Було заплановано спрямувати зонд на витягнуту полярну орбіту з періодом обертання близько 11 діб, із максимальним наближенням до планети менше 5000 км. Планувалося, що протягом 20 місяців апарат здійснить 37 обертів навколо газового гіганта, збираючи дані за допомогою дев'яти приладів, серед яких НВЧ-радіометр, магнітометр, детектор часток, спектрографи і камера. Оскільки основне завдання автоматичної міжпланетної станції полягає в дослідженні магнітного поля Юпітера, природи його полярного сяйва, що обумовлене потоком заряджених частинок з супутника Юпітера Іо, то орбіта «Юнони» пролягатиме над магнітними полюсами планети. Завершення місії передбачалося у лютому 2018 року шляхом виведення апарата з орбіти.

Серед інших цілей цієї місії:

  • дослідження внутрішньої будови гіганта, розподілу маси в його надрах, перевірка гіпотези наявності у Юпітера твердого ядра шляхом вимірювання варіацій гравітаційного поля планети, визначення складу цього ядра;
  • дослідження атмосфери планети — визначення в ній вмісту води та аміаку (ці величини допоможуть вченим скорегувати теорію формування планет);
  • вивчення турбулентності атмосфери та постійних ураганів на кшалт Великої червоної плями.

На борту в космос вирушили не лише наукові прилади, а й кілька незвичайних предметів. Так, на борту «Юнони» було три фігурки «Лего»: Юпітера, Юнони і Галілея. Окрім того, на апарат наклеєно табличку із зображенням самого вченого.

В історії NASA це є 9-та місія з вивчення Юпітера. «Юнона» — це 2-га місія НАСА з так званої програми «Нові межі» (New Frontiers). Першу місію запущено 2006 року до Плутона, і вона успішно досягла мети в 2015 році.

Завдання та інструменти ред.

Обладнання «Юнони»

Структура атмосфери ред.

MWR (Microwave Radiometer) — мікрохвильовий радіометр, який фіксує випромінювання з довжиною хвилі 1,3—50 см, складається з шести окремих радіометрів. Основна мета — дослідження глибоких шарів атмосфери Юпітера шляхом вимірювання теплового випромінювання з його надр. MWR має допомогти відповісти на питання, як формувався Юпітер, а також про те, наскільки глибоко відбувається циркуляція атмосфери, виявлена космічним апаратом «Галілео». Радіометр досліджує кількість аміаку і води в атмосфері.

Магнітне поле ред.

Дослідження магнітного поля включає в себе наступні три напрямки: проведення картографії (мапування) магнітного поля, визначення динаміки внутрішніх шарів Юпітера, рух яких генерує спостережувану конфігурацію магнітного поля планети, і реконструкція трьох вимірної структури магнітосфери Юпітера безпосередньо на та біля його магнітних полюсів. Згідно із зазначеними цілями борт Юнони обладнано наступними приладами:

  • Flux Gate Magnetometer (FGM) — вимірює напруженість на напрямок магнітного поля безпосередньо на самій станції. За його допомогою можна проводити картографію трьохвимірної структури магнітного поля в міріу обертання «Юнони» орбітою навколо Юпітера.
  • Scalar Helium Magnetometer (SHM) — вимірює напруженість на напрямок магнітного поля на окремих ділянках видимої поверхні планети використовуючи залежність поглинання поляризованого інфрачервоного світла збудженими іонами гелію від конфігурації оточуючого магнітного поля.
  • Advanced Stellar Compass (ASC) — прилад для визначення орієнтації станції по відношенню до віддалених зір.

Програма дослідження магнітосфери на полюсах ред.

Світлина полярного сяйва на магнітному полюсі Юпітера відзнята космічним телескопом Габбл в ультрафіолетових променях.

Полярне сяйво на ділянці магнітних полюсів Юпітера має природу, відмінну від земного полярного сяйва[джерело?]. Лінії магнітного поля Юпітера замикаються на лінії магнітного поля його супутника Іо, відомого також своєю вулканічною активністю. Електрично заряджені частинки, що викидаються з надр Іо внаслідок вулканічної діяльності, захоплюються магнітним полем і перекочовують на магнітні полюси Юпітера. Саме ці заряджені частинки, спочатку прискорені магнітним полем між супутником та планетою, гальмуються поблизу магнітних полюсів планети й спричиняють видиме полярне сяйво Юпітера. Щоб дослідити цей унікальний механізм, співробітники НАСА обладнали «Юнону» такими спеціалізованими приладами:

  • Jovian Aurora Distribution Experiment (JADE) — призначений для дослідження полярного сяйва на Юпітері. Складається з трьох детекторів електронів та одного детектора позитивно заряджених частинок (JEDI).
    • Energetic Particle Detector (JEDI) — прилад, що реєструє енергетичні позитивно заряджені частинки; буде фіксувати розподіл іонів водню, гелію, кисню, сірки та інших над полюсами й поблизу них.
  • Radio and Plasma Wave Sensor (WAVES) — радіо-спектрометр для дослідження випромінювання плазми та радіоджерел в області полярного сяйва поблизу магнітних полюсів Юпітера.
  • UV spectrograph (UVS) — спектрограф ультрафіолетового випромінювання, — проводитиме картографію джерел ультрафіолетового випромінювання та фіксуватиме їх спектральні особливості; призначений для спектрального спостереження ультрафіолетового випромінювання з ділянок полярного сяйва на Юпітері.

Внутрішня структура ред.

  • Gravity Science Experiment (GCE) — шляхом вимірювання гравітаційного поля, побудувати модель розподілу маси у зовнішніх шарах Юпітера.

Зйомка поверхні ред.

JunoCam (JCM) — триколірна відеокамера-телескоп, яка працює у діапазоні видимого світла. Вона призначена для навчальних цілей і для ознайомлення широкого загалу з результатами відеозаписів поверхні Юпітера відзнятих з висоти орбіти «Юнони». Унаслідок впливу магнітного поля та жорсткого випромінювання передбачалося, що камера зможе працювати лише впродовж приблизно перших семи обертів «Юнони» навколо планети.

Забезпечення енергією ред.

Інтенсивність сонячного світла на Юпітері у 25 разів менша, ніж на Землі. Тому попередні апарати, що досліджували Юпітер, живилися енергією радіоізотопних термоелектрогенераторів з оксидом плутонію-238. На «Юноні» натомість встановлено три високоефективні сонячні батареї розміром ≈ 2 × 9 м, вкриті 18 тисячами сонячних фотоелементів. На орбіті Юпітера вони вироблятимуть потужність близько 400 Вт. «Юнона» стала першим апаратом на сонячних батареях, який перебуває так далеко від Сонця, і першим апаратом такого типу, що вивчає Юпітер. Оскільки апарат живиться лише сонячною енергією, то його панелі завжди буде обернено до Сонця і «Юнона» ніколи не заходитиме в тінь Юпітера.

Запуск ред.

Запуск «Юнони»

Зонд масою 3,6 тонни було виведено у космічний простір 5 серпня 2011 року з космодрому на мисі Канаверал ракетою-носієм Atlas V у найпотужнішій конфігурації 551: із п'ятьма твердопаливними прискорювачами та розгінним блоком «Кентавр».

Через велику масу «Юнони» її запустили до Юпітера не безпосередньо, а по складній траєкторії з низкою гравітаційних маневрів.

Плановий час польоту до Юпітера становив 5 років, орієнтовна дата виходу на орбіту — серпень[відсутнє в джерелі] 2016 р. Фактично апарат досяг Юпітера 4 липня 2016 року.

Хронологія польоту ред.

Світлини Південної Америки, зроблений камерою «Юнони», коли вона здійснювала обліт Землі в жовтні 2013 року

30 серпня 2012 року на відстані 483 млн км від Землі була виконана перша корекція траєкторії польоту. Маршовий двигун LEROS-1b було ввімкнено на 29 хвилин 39 секунд, під час маневру було витрачено 376 кілограмів палива.

14 вересня 2012 року о 15:30 UTC, коли апарат перебував за 480 млн км від Землі, була виконана друга корекція орбіти. Головний двигун пропрацював близько 30 хвилин і витратив 376 кг палива. Після виконання маневру швидкість зонду змінилася на 388 м/с. Обидві корекції були виконані для проведення гравітаційного маневру з обльотом Землі, запланованого на 9 жовтня 2013 року.

До лютого 2013 року апарат подолав відстань в 1 млрд км.[значущість факту?]

17 березня 2013 року «Юнона» перетнула орбіту Марса і попрямувала в напрямку Землі.

З 29 травня 2013 року станція перебувала у фазі польоту, яка отримала назву Inner Cruise 3; вона тривала до листопада 2013 року.

9 жовтня 2013 року «Юнона» здійснила гравітаційний маневр біля Землі за 559 км від її поверхні для прискорення апарата. Збільшення швидкості КА після гравітаційного маневру становило 7,3 км/с; швидкість КА після прискорення склала 40 000 км/год[джерело?]. Також було здійснено тестування наукового обладнання: основні прилади на борту працювали і потім передали інформацію про магнітосферу Землі. Під час заходу в тінь сталася нештатна ситуація: зонд перейшов у так званий «безпечний режим» (safe mode), який передбачає відключення другорядного обладнання. Крім того, апарат автоматично розвернувся так, щоб його сонячні батареї збирали максимальну кількість світла. Перемикання в безпечний режим не вплинуло на траєкторію космічного зонда. Проблему вдалося повністю усунути 17 жовтня. Під час зближення із Землею «Юнона» зробила фотографії узбережжя Південної Америки й Атлантичного океану; також була зроблена світлина Юпітера (на той час відстань до нього становила 764 млн км). Наступні знімки планувалося зробити тільки в липні 2016 року, після виходу зонда на орбіту Юпітера[джерело?].

4 липня 2016 року після складного маневру гальмування «Юнона» вийшла на орбіту Юпітера.

В останні дні серпня 2016 Юнона здійснила проліт на максимально близькій відстані від планети — зонд рухався на відстані 4,2 тисячі км від верхнього шару атмосфери Юпітера. Раніше жоден космічний апарат не підходив так близько до планети під час основного етапу досліджень. На цій початковій орбіті апарат мав перебувати протягом 107 днів (два оберти).

19 жовтня 2016 року Юнона мала здійснити останній маневр для виходу на заплановану орбіту. Вмикання двигуна в перийовії мало скоротити період обертання з 53 днів до запланованих 14. Однак двигун не ввімкнувся, оскільки два контрольних гелієвих клапани, які є частиною системи подачі палива для головного двигуна, не працювали належним чином. Щоб уникнути ризику пошкодження обладнання внаслідок вмикання несправного двигуна, НАСА ухвалила рішення залишити апарат на орбіті з періодом 53 доби. Бюджет місії дозволяв експлуатацію до липня 2018 року. На довшій орбіті зонд зазнає́ меншого радіаційного впливу, що було головним обмеженням тривалості роботи апарату.

  • Фотографії, зроблені під час проходження 26 серпня 2016

Продовження місії ред.

У червні 2018 року НАСА розглянула попередні результати місії та питання про її продовження. На той час апарат завершував 13-й оберт, обладнання працювало нормально. Оскільки перебування на довшій орбіті (з періодом обертання 53 доби порівняно з початково запланованим, 14-денним) потребувало більше часу для збирання даних, було ухвалено продовження місії до липня 2021 року. Довша орбіта має деякі переваги, оскільки дає змогу одночасно вивчити й віддалені ділянки магнітосфери Юпітера, зокрема його магнітопаузу. Фінансування передбачено до 2022 року, коли очікується завершення обробки отриманих даних.

У січні 2021 року Аерокосмічне управління США продовжило дослідницьку місію міжпланетної автоматичної станції «Юнона» до вересня 2025 року або до того часу, коли апарат «помре» через сильну радіацію в районі Юпітера. Апарат, який був налаштований під збір даних переважно про газовий гігант (про гравітаційне і магнітне поля, внутрішню будову), досліджуватиме систему Юпітер + його кільця + найбільші Галілеєві супутники. Схвалена розширення місії передбачає 42 додаткових витки навколо Юпітера, включаючи близькі прольоти над його північними полярними циклонами, а також проходи близько Іо, Ганімеда та Європи, і перше велике дослідження слабких кілець планети.

Весь час до прийняття відповідного рішення на продовження місії зонд НАСА «Юнона» продовжував фотографувати погоду Юпітера. Згідно з публікацією в журналі Space, він зафіксував досить вражаюче явище. Саме під час свого 31-го прольоту навколо Юпітера, 31 грудня 2020 року, «Юнона» зробила дуже незвичайний знімок зеленуватого світіння від удару блискавки всередині закрученого вихору поблизу північного полюса Юпітера. У той час зонд «Юнона» перебував на висоті лише 32 тис. кілометрів над вершинами хмар планети. На початок червня 2023 року «Юнона» вже здійснила 51 близький прохід навколо Юпітера.

15 жовтня 2023 року, зонд НАСА «Юнона» здійснив чергове зближення з супутником Юпітера Іо та здійснив більше дюжини знімків поверхні супутника з відстані в 11 680 км. Це найчіткіші та найкращі знімки супутника Іо з часів місії Galileo, які були здійснені з відстані вдвічі ближче, ніж до цього.

Примітки ред.

  1. Juno Mission to Jupiter. NASA. 04/09. с. 2. Архів оригіналу за 14 липня 2013. Процитовано 5 квітня 2011. 
  2. SpaceRef.Com (6 мая 2007). Statement of Alan Stern before the Subcommittee on Space and Aeronautics, House Committee on Science and Technology (англ.). Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 27 травня 2007. 
  3. мається на увазі завершення фази «B» (Phase B) у стандартному процесі реалізації проектів НАСА (див. [1] [ 20 липня 2007 у Wayback Machine.])
  4. NASA Juno spacecraft will target Jupiter (англійською). NetworkWorld.com. 6 квітня 2010. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 25 березня 2011. 
  5. Juno Marches On (англійською). NASA. 22 березня 2011. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 25 березня 2011. 
  6. NASA Selects New Frontiers Mission Concept Study (англійською). NASA Jet Propulsion Laboratory. 1 червня 2005. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 25 березня 2011. 
  7. NASA Moving Ahead with 2011 Juno Mission to Jupiter (англійською). Spacenews (Space.com). 9 грудня 2008. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 25 березня 2011. 
  8. ↑ Page Editor: Tony Greicius; NASA Official: Brian Dunbar (5 травня 2016). . National Aeronautics and Space Administration. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 27.04.2017. (англ.)
  9. ↑ . TCH. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 27.04.2017. 
  10. Triaxial Low Field Helium Magnetometer — Mariner 5 mission [ 29 червня 2011 у Wayback Machine.] National Space Science Data Center, NASA
  11. . Архів оригіналу за 10 травня 2020. Процитовано 9.05.2017. 
  12. ↑ НАСА запустило безпілотну місію на Юпітер
  13. . ЗУНР.ІНФО. Архів оригіналу за 20 липня 2016. Процитовано 5 липня 2016. 
  14. ↑ NASA’s Jupiter-Bound Juno Changes its Orbit (англ.). NASA. 30 серпня 2012. Архів оригіналу за 24 листопада 2012. Процитовано 20 листопада 2012. «The deep-space maneuver began at 6:57 p.m. EDT (3:57 p.m. PDT) today, when the Leros-1b main engine was fired for 29 minutes 39 seconds. Based on telemetry, the Juno project team believes the burn was accurate, changing the spacecraft's velocity by about 770 mph (344 meters a second) while consuming about 829 pounds (376 kilograms) of fuel.»  
  15. Deep Space Maneuver (англ.). NASA. 14 вересня 2012. Архів оригіналу за 24 листопада 2012. Процитовано 20 листопада 2012. 
  16. Ильин А. (2012). . Новости космонавтики (англ.) (368). Архів оригіналу за 15 листопада 2012. Процитовано 20 листопада 2012. 
  17. Juno Position & Status. 7 червня 2013. Архів оригіналу за 13 червня 2013. Процитовано 13 вересня 2015. 
  18. . РИА Новости. 12 октября 2013. Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 12 жовтня 2013. 
  19. . Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 14 жовтня 2013. 
  20. Beutel, Allard (5 липня 2016). . Архів оригіналу за 8 липня 2016. Процитовано 5 липня 2016. 
  21. Maddie Stone (17/10/2016 9:01). . Gizmodo. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 26.04.2017. (англ.)
  22. Dwayne Brown, Laurie Cantillo, DC Agle (Feb. 17, 2017 RELEASE 17-018). . NASA. Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 27.04.2017. (англ.)
  23. Brown, Dwayne; Cantillo, Laurie; Agle, D. C. (17 лютого 2017). (пресреліз). NASA. Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 13 березня 2017.  (англ.)
  24. . NASA. 7 червня 2018. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 19 квітня 2019. 
  25. NASA's Juno Mission Expands Into the Future [ 23 січня 2021 у Wayback Machine.] // Jan 13, 2021
  26. Alien green flash: Lightning crackles in vortex near Jupiter's north pole (photo). By Mike Wall published June 18, 2023
  27. NASA зафіксувало інопланетний зелений спалах на Юпітері — фото. 19.06.2023, 01:33
  28. Зонд «Юнона» сфотографував супутника Юпітера з відстані 11 тис. км 20.10.2023113
  29. Зонд NASA Juno сфотографував супутник Юпітера з відстані 11 тис. км // Автор: Юлія Александрова. 20.10.2023

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Juno
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yunona znachennya Yunona angl Juno takozh Jupiter Polar Orbiter kosmichnij zond stvorenij NASA v ramkah programi New Frontiers drugij proekt ciyeyi programi dlya doslidzhennya Yupitera 5 serpnya 2011 roku NASA zapustilo Yunonu u vidkritij kosmos iz metoyu nadali vivesti aparat na orbitu Yupitera Oskilki osnovne zavdannya mizhplanetnogo kosmichnogo zonda polyagaye v doslidzhenni magnitnogo polya Yupitera prirodi jogo polyarnogo syajva obumovlenogo potokom zaryadzhenih chastinok iz suputnika Yupitera Io to orbita Yunoni prolyagatime nad magnitnimi polyusami planeti Sered inshih cilej ciyeyi misiyi perevirka gipotezi pro nayavnist u Yupitera tverdogo yadra shlyahom vimiryuvannya variacij gravitacijnogo polya planeti doslidzhennya atmosferi planeti viznachennya vmistu v nij vodi ta amiaku a takozh vivchennya yiyi turbulentnosti ta postijnih uraganiv na kshtalt Velikoyi chervonoyi plyami Yunona stala pershim kosmichnim aparatom sho zrobiv svitlini pivnichnogo ta pivdennogo polyusiv Yupitera Poperednim kosmichnim misiyam ne vdavalosya sfotografuvati polyusi Yupitera takozh ce nemozhlivo zrobiti iz Zemli YunonaHudozhnye zobrazhennya mizhplanetnogo kosmichnogo zonda Yunona na tli YupiteraOsnovni parametriPovna nazva Jupiter Polar OrbiterOrganizaciya NASAVigotivnik Lockheed MartinOperator NASATip aparata Mizhplanetnij kosmichnij zondShtuchnij suputnik YupiteraVihid na orbitu 4 lipnya 2016 rokuData zapusku 5 serpnya 2011Raketa nosij Atlas 5 versiya 551Trivalist polotu 5 2 rokiTehnichni parametriMasa 3700 kg 1 Potuzhnist 600 VtDzherela zhivlennya Sonyachni batareyi zagalnoyu plosheyu 54 m VebstorinkaVebstorinka SWRI NASAKosmichnij zond nazvano na chest personazha rimskoyi mifologiyi bogini Yunoni druzhini Yupitera Za legendoyu Yupiter chasto napuskav hmari navkolo sebe shob prihovati zapodiyanu nim shkodu I lishe druzhina Yunona mogla bachiti kriz ci hmari vsi tayemnici Yupitera Zmist 1 Proektuvannya j pidgotovka 1 1 Vartist 2 Misiya 2 1 Zavdannya ta instrumenti 2 2 Struktura atmosferi 2 3 Magnitne pole 2 4 Programa doslidzhennya magnitosferi na polyusah 2 5 Vnutrishnya struktura 2 6 Zjomka poverhni 2 7 Zabezpechennya energiyeyu 3 Zapusk 4 Hronologiya polotu 4 1 Prodovzhennya misiyi 5 Primitki 6 PosilannyaProektuvannya j pidgotovka red U chervni 2005 roku misiya perebuvala v stadiyi poperednogo proektuvannya Budivnictvo aparatu zdijsnyuvala kompaniya Lockheed Martin Space Systems pid upravlinnyam Laboratoriyi reaktivnogo ruhu NASA Golova direktoratu naukovih program NASA Alan Shtern u travni 2007 r zayaviv 2 sho v 2008 finansovomu roci bude zakincheno fazu poperednogo proektuvannya i dosyagnuto stanu gotovnosti proektu do realizaciyi 3 nbsp Yunona na stadiyi konstruyuvannya testi na obertalnomu stendiU procesi robit chas rozrobki deyakih komponentiv Yunoni bulo podovzheno porivnyano iz zaplanovanimi terminami Odniyeyu z prichin zatrimki stav zemletrus u Centralnij Italiyi 2009 roku yakij zavdav poshkodzhennya zavodu yakij vigotovlyav komponenti AMS 4 13 bereznya 2011 r na viprobuvalnomu stendi Lockheed Martin Space Systems Yunona uspishno projshla dvotizhnevi temperaturni viprobuvannya u vakuumnij kameri 5 Vartist red Na pochatkovomu etapi proektuvannya u 2005 roci planuvalosya sho vartist misiyi ne perevishit 700 mln dol SShA za umovi sho zapusk bude zdijsneno ne piznishe 30 chervnya 2010 roku 6 Odnak zgodom sumu vitrat bulo zbilsheno U grudni 2008 roku bulo zayavleno sho z oglyadu na inflyaciyu i perenesennya zapusku na serpen 2011 roku zagalnij byudzhet misiyi desho perevishit 1 mlrd dol 7 Misiya red nbsp Infografika NASA sho ilyustruye osoblivosti roboti kosmichnogo aparata v umovah pidvishenoyi radiaciyi nbsp Orbitalna trayektoriya Yunoni zasichki prostavleni z intervalom u 30 dibNASA zapustilo Yunonu z metoyu nadali vivesti aparat na orbitu Yupitera Bulo zaplanovano spryamuvati zond na vityagnutu polyarnu orbitu z periodom obertannya blizko 11 dib iz maksimalnim nablizhennyam do planeti menshe 5000 km Planuvalosya sho protyagom 20 misyaciv aparat zdijsnit 37 obertiv navkolo gazovogo giganta 8 zbirayuchi dani za dopomogoyu dev yati priladiv sered yakih NVCh radiometr magnitometr detektor chastok spektrografi i kamera Oskilki osnovne zavdannya avtomatichnoyi mizhplanetnoyi stanciyi polyagaye v doslidzhenni magnitnogo polya Yupitera prirodi jogo polyarnogo syajva sho obumovlene potokom zaryadzhenih chastinok z suputnika Yupitera Io to orbita Yunoni prolyagatime nad magnitnimi polyusami planeti Zavershennya misiyi peredbachalosya u lyutomu 2018 roku shlyahom vivedennya aparata z orbiti 8 Sered inshih cilej ciyeyi misiyi doslidzhennya vnutrishnoyi budovi giganta rozpodilu masi v jogo nadrah perevirka gipotezi nayavnosti u Yupitera tverdogo yadra shlyahom vimiryuvannya variacij gravitacijnogo polya planeti viznachennya skladu cogo yadra doslidzhennya atmosferi planeti viznachennya v nij vmistu vodi ta amiaku ci velichini dopomozhut vchenim skoreguvati teoriyu formuvannya planet vivchennya turbulentnosti atmosferi ta postijnih uraganiv na kshalt Velikoyi chervonoyi plyami Na bortu v kosmos virushili ne lishe naukovi priladi a j kilka nezvichajnih predmetiv Tak na bortu Yunoni bulo tri figurki Lego Yupitera Yunoni i Galileya Okrim togo na aparat nakleyeno tablichku iz zobrazhennyam samogo vchenogo 9 V istoriyi NASA ce ye 9 ta misiya z vivchennya Yupitera Yunona ce 2 ga misiya NASA z tak zvanoyi programi Novi mezhi New Frontiers Pershu misiyu zapusheno 2006 roku do Plutona i vona uspishno dosyagla meti v 2015 roci Zavdannya ta instrumenti red nbsp Obladnannya Yunoni Struktura atmosferi red MWR Microwave Radiometer mikrohvilovij radiometr yakij fiksuye viprominyuvannya z dovzhinoyu hvili 1 3 50 sm skladayetsya z shesti okremih radiometriv Osnovna meta doslidzhennya glibokih shariv atmosferi Yupitera shlyahom vimiryuvannya teplovogo viprominyuvannya z jogo nadr MWR maye dopomogti vidpovisti na pitannya yak formuvavsya Yupiter a takozh pro te naskilki gliboko vidbuvayetsya cirkulyaciya atmosferi viyavlena kosmichnim aparatom Galileo Radiometr doslidzhuye kilkist amiaku i vodi v atmosferi Magnitne pole red Doslidzhennya magnitnogo polya vklyuchaye v sebe nastupni tri napryamki provedennya kartografiyi mapuvannya magnitnogo polya viznachennya dinamiki vnutrishnih shariv Yupitera ruh yakih generuye sposterezhuvanu konfiguraciyu magnitnogo polya planeti i rekonstrukciya troh vimirnoyi strukturi magnitosferi Yupitera bezposeredno na ta bilya jogo magnitnih polyusiv Zgidno iz zaznachenimi cilyami bort Yunoni obladnano nastupnimi priladami Flux Gate Magnetometer FGM vimiryuye napruzhenist na napryamok magnitnogo polya bezposeredno na samij stanciyi Za jogo dopomogoyu mozhna provoditi kartografiyu trohvimirnoyi strukturi magnitnogo polya v miriu obertannya Yunoni orbitoyu navkolo Yupitera Scalar Helium Magnetometer SHM vimiryuye napruzhenist na napryamok magnitnogo polya na okremih dilyankah vidimoyi poverhni planeti vikoristovuyuchi zalezhnist poglinannya polyarizovanogo infrachervonogo svitla zbudzhenimi ionami geliyu vid konfiguraciyi otochuyuchogo magnitnogo polya 10 Advanced Stellar Compass ASC prilad dlya viznachennya oriyentaciyi stanciyi po vidnoshennyu do viddalenih zir Programa doslidzhennya magnitosferi na polyusah red nbsp Svitlina polyarnogo syajva na magnitnomu polyusi Yupitera vidznyata kosmichnim teleskopom Gabbl v ultrafioletovih promenyah Polyarne syajvo na dilyanci magnitnih polyusiv Yupitera maye prirodu vidminnu vid zemnogo polyarnogo syajva dzherelo Liniyi magnitnogo polya Yupitera zamikayutsya na liniyi magnitnogo polya jogo suputnika Io vidomogo takozh svoyeyu vulkanichnoyu aktivnistyu Elektrichno zaryadzheni chastinki sho vikidayutsya z nadr Io vnaslidok vulkanichnoyi diyalnosti zahoplyuyutsya magnitnim polem i perekochovuyut na magnitni polyusi Yupitera Same ci zaryadzheni chastinki spochatku priskoreni magnitnim polem mizh suputnikom ta planetoyu galmuyutsya poblizu magnitnih polyusiv planeti j sprichinyayut vidime polyarne syajvo Yupitera Shob dosliditi cej unikalnij mehanizm spivrobitniki NASA obladnali Yunonu takimi specializovanimi priladami Jovian Aurora Distribution Experiment JADE priznachenij dlya doslidzhennya polyarnogo syajva na Yupiteri Skladayetsya z troh detektoriv elektroniv ta odnogo detektora pozitivno zaryadzhenih chastinok JEDI 11 Energetic Particle Detector JEDI prilad sho reyestruye energetichni pozitivno zaryadzheni chastinki bude fiksuvati rozpodil ioniv vodnyu geliyu kisnyu sirki ta inshih nad polyusami j poblizu nih Radio and Plasma Wave Sensor WAVES radio spektrometr dlya doslidzhennya viprominyuvannya plazmi ta radiodzherel v oblasti polyarnogo syajva poblizu magnitnih polyusiv Yupitera UV spectrograph UVS spektrograf ultrafioletovogo viprominyuvannya provoditime kartografiyu dzherel ultrafioletovogo viprominyuvannya ta fiksuvatime yih spektralni osoblivosti priznachenij dlya spektralnogo sposterezhennya ultrafioletovogo viprominyuvannya z dilyanok polyarnogo syajva na Yupiteri Vnutrishnya struktura red Gravity Science Experiment GCE shlyahom vimiryuvannya gravitacijnogo polya pobuduvati model rozpodilu masi u zovnishnih sharah Yupitera Zjomka poverhni red JunoCam JCM trikolirna videokamera teleskop yaka pracyuye u diapazoni vidimogo svitla Vona priznachena dlya navchalnih cilej i dlya oznajomlennya shirokogo zagalu z rezultatami videozapisiv poverhni Yupitera vidznyatih z visoti orbiti Yunoni Unaslidok vplivu magnitnogo polya ta zhorstkogo viprominyuvannya peredbachalosya sho kamera zmozhe pracyuvati lishe vprodovzh priblizno pershih semi obertiv Yunoni navkolo planeti Zabezpechennya energiyeyu red Intensivnist sonyachnogo svitla na Yupiteri u 25 raziv mensha nizh na Zemli Tomu poperedni aparati sho doslidzhuvali Yupiter zhivilisya energiyeyu radioizotopnih termoelektrogeneratoriv z oksidom plutoniyu 238 Na Yunoni natomist vstanovleno tri visokoefektivni sonyachni batareyi rozmirom 2 9 m vkriti 18 tisyachami sonyachnih fotoelementiv Na orbiti Yupitera voni viroblyatimut potuzhnist blizko 400 Vt Yunona stala pershim aparatom na sonyachnih batareyah yakij perebuvaye tak daleko vid Soncya i pershim aparatom takogo tipu sho vivchaye Yupiter Oskilki aparat zhivitsya lishe sonyachnoyu energiyeyu to jogo paneli zavzhdi bude oberneno do Soncya i Yunona nikoli ne zahoditime v tin Yupitera 12 Zapusk red source source Zapusk Yunoni Zond masoyu 3 6 tonni bulo vivedeno u kosmichnij prostir 5 serpnya 2011 roku z kosmodromu na misi Kanaveral raketoyu nosiyem Atlas V u najpotuzhnishij konfiguraciyi 551 iz p yatma tverdopalivnimi priskoryuvachami ta rozginnim blokom Kentavr Cherez veliku masu Yunoni yiyi zapustili do Yupitera ne bezposeredno a po skladnij trayektoriyi z nizkoyu gravitacijnih manevriv Planovij chas polotu do Yupitera stanoviv 5 rokiv oriyentovna data vihodu na orbitu serpen vidsutnye v dzhereli 2016 r 12 Faktichno aparat dosyag Yupitera 4 lipnya 2016 roku 13 Hronologiya polotu red nbsp Svitlini Pivdennoyi Ameriki zroblenij kameroyu Yunoni koli vona zdijsnyuvala oblit Zemli v zhovtni 2013 roku30 serpnya 2012 roku na vidstani 483 mln km vid Zemli bula vikonana persha korekciya trayektoriyi polotu Marshovij dvigun LEROS 1b bulo vvimkneno na 29 hvilin 39 sekund pid chas manevru bulo vitracheno 376 kilogramiv paliva 14 14 veresnya 2012 roku o 15 30 UTC koli aparat perebuvav za 480 mln km vid Zemli bula vikonana druga korekciya orbiti 15 Golovnij dvigun propracyuvav blizko 30 hvilin i vitrativ 376 kg paliva Pislya vikonannya manevru shvidkist zondu zminilasya na 388 m s 16 Obidvi korekciyi buli vikonani dlya provedennya gravitacijnogo manevru z oblotom Zemli zaplanovanogo na 9 zhovtnya 2013 roku 14 Do lyutogo 2013 roku aparat podolav vidstan v 1 mlrd km znachushist faktu 17 bereznya 2013 roku Yunona peretnula orbitu Marsa i popryamuvala v napryamku Zemli Z 29 travnya 2013 roku stanciya perebuvala u fazi polotu yaka otrimala nazvu Inner Cruise 3 vona trivala do listopada 2013 roku 17 9 zhovtnya 2013 roku Yunona zdijsnila gravitacijnij manevr bilya Zemli za 559 km vid yiyi poverhni dlya priskorennya aparata 18 Zbilshennya shvidkosti KA pislya gravitacijnogo manevru stanovilo 7 3 km s shvidkist KA pislya priskorennya sklala 40 000 km god dzherelo Takozh bulo zdijsneno testuvannya naukovogo obladnannya osnovni priladi na bortu pracyuvali i potim peredali informaciyu pro magnitosferu Zemli Pid chas zahodu v tin stalasya neshtatna situaciya zond perejshov u tak zvanij bezpechnij rezhim safe mode yakij peredbachaye vidklyuchennya drugoryadnogo obladnannya Krim togo aparat avtomatichno rozvernuvsya tak shob jogo sonyachni batareyi zbirali maksimalnu kilkist svitla Peremikannya v bezpechnij rezhim ne vplinulo na trayektoriyu kosmichnogo zonda 19 Problemu vdalosya povnistyu usunuti 17 zhovtnya Pid chas zblizhennya iz Zemleyu Yunona zrobila fotografiyi uzberezhzhya Pivdennoyi Ameriki j Atlantichnogo okeanu takozh bula zroblena svitlina Yupitera na toj chas vidstan do nogo stanovila 764 mln km Nastupni znimki planuvalosya zrobiti tilki v lipni 2016 roku pislya vihodu zonda na orbitu Yupitera dzherelo 4 lipnya 2016 roku pislya skladnogo manevru galmuvannya Yunona vijshla na orbitu Yupitera 9 20 V ostanni dni serpnya 2016 Yunona zdijsnila prolit na maksimalno blizkij vidstani vid planeti zond ruhavsya na vidstani 4 2 tisyachi km vid verhnogo sharu atmosferi Yupitera Ranishe zhoden kosmichnij aparat ne pidhodiv tak blizko do planeti pid chas osnovnogo etapu doslidzhen Na cij pochatkovij orbiti aparat mav perebuvati protyagom 107 dniv dva oberti 9 19 zhovtnya 2016 roku Yunona mala zdijsniti ostannij manevr dlya vihodu na zaplanovanu orbitu Vmikannya dviguna v perijoviyi malo skorotiti period obertannya z 53 dniv do zaplanovanih 14 21 Odnak dvigun ne vvimknuvsya oskilki dva kontrolnih geliyevih klapani yaki ye chastinoyu sistemi podachi paliva dlya golovnogo dviguna ne pracyuvali nalezhnim chinom Shob uniknuti riziku poshkodzhennya obladnannya vnaslidok vmikannya nespravnogo dviguna NASA uhvalila rishennya zalishiti aparat na orbiti z periodom 53 dobi Byudzhet misiyi dozvolyav ekspluataciyu do lipnya 2018 roku 22 Na dovshij orbiti zond zaznaye menshogo radiacijnogo vplivu sho bulo golovnim obmezhennyam trivalosti roboti aparatu 23 Fotografiyi zrobleni pid chas prohodzhennya 26 serpnya 2016 nbsp Pivnichnij polyus Yupitera nbsp Pivdennij polyus Yupitera nbsp Infrachervone zobrazhennya polyarnogo syajvaProdovzhennya misiyi red U chervni 2018 roku NASA rozglyanula poperedni rezultati misiyi ta pitannya pro yiyi prodovzhennya Na toj chas aparat zavershuvav 13 j obert obladnannya pracyuvalo normalno Oskilki perebuvannya na dovshij orbiti z periodom obertannya 53 dobi porivnyano z pochatkovo zaplanovanim 14 dennim potrebuvalo bilshe chasu dlya zbirannya danih bulo uhvaleno prodovzhennya misiyi do lipnya 2021 roku Dovsha orbita maye deyaki perevagi oskilki daye zmogu odnochasno vivchiti j viddaleni dilyanki magnitosferi Yupitera zokrema jogo magnitopauzu Finansuvannya peredbacheno do 2022 roku koli ochikuyetsya zavershennya obrobki otrimanih danih 24 U sichni 2021 roku Aerokosmichne upravlinnya SShA prodovzhilo 25 doslidnicku misiyu mizhplanetnoyi avtomatichnoyi stanciyi Yunona do veresnya 2025 roku abo do togo chasu koli aparat pomre cherez silnu radiaciyu v rajoni Yupitera Aparat yakij buv nalashtovanij pid zbir danih perevazhno pro gazovij gigant pro gravitacijne i magnitne polya vnutrishnyu budovu doslidzhuvatime sistemu Yupiter jogo kilcya najbilshi Galileyevi suputniki Shvalena rozshirennya misiyi peredbachaye 42 dodatkovih vitki navkolo Yupitera vklyuchayuchi blizki proloti nad jogo pivnichnimi polyarnimi ciklonami a takozh prohodi blizko Io Ganimeda ta Yevropi i pershe velike doslidzhennya slabkih kilec planeti Ves chas do prijnyattya vidpovidnogo rishennya na prodovzhennya misiyi zond NASA Yunona prodovzhuvav fotografuvati pogodu Yupitera Zgidno z publikaciyeyu v zhurnali Space vin zafiksuvav dosit vrazhayuche yavishe 26 Same pid chas svogo 31 go prolotu navkolo Yupitera 31 grudnya 2020 roku Yunona zrobila duzhe nezvichajnij znimok zelenuvatogo svitinnya vid udaru bliskavki vseredini zakruchenogo vihoru poblizu pivnichnogo polyusa Yupitera U toj chas zond Yunona perebuvav na visoti lishe 32 tis kilometriv nad vershinami hmar planeti Na pochatok chervnya 2023 roku Yunona vzhe zdijsnila 51 blizkij prohid navkolo Yupitera 27 15 zhovtnya 2023 roku zond NASA Yunona zdijsniv chergove zblizhennya z suputnikom Yupitera Io ta zdijsniv bilshe dyuzhini znimkiv poverhni suputnika z vidstani v 11 680 km Ce najchitkishi ta najkrashi znimki suputnika Io z chasiv misiyi Galileo yaki buli zdijsneni z vidstani vdvichi blizhche nizh do cogo 28 29 Primitki red Juno Mission to Jupiter NASA 04 09 s 2 Arhiv originalu za 14 lipnya 2013 Procitovano 5 kvitnya 2011 SpaceRef Com 6 maya 2007 Statement of Alan Stern before the Subcommittee on Space and Aeronautics House Committee on Science and Technology angl Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 27 travnya 2007 mayetsya na uvazi zavershennya fazi B Phase B u standartnomu procesi realizaciyi proektiv NASA div 1 Arhivovano 20 lipnya 2007 u Wayback Machine NASA Juno spacecraft will target Jupiter anglijskoyu NetworkWorld com 6 kvitnya 2010 Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 25 bereznya 2011 Juno Marches On anglijskoyu NASA 22 bereznya 2011 Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 25 bereznya 2011 NASA Selects New Frontiers Mission Concept Study anglijskoyu NASA Jet Propulsion Laboratory 1 chervnya 2005 Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 25 bereznya 2011 NASA Moving Ahead with 2011 Juno Mission to Jupiter anglijskoyu Spacenews Space com 9 grudnya 2008 Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 25 bereznya 2011 a b Page Editor Tony Greicius NASA Official Brian Dunbar 5 travnya 2016 Juno Overview National Aeronautics and Space Administration Arhiv originalu za 7 veresnya 2018 Procitovano 27 04 2017 angl a b v P yatirichna podorozh na Yupiter TCH Arhiv originalu za 20 lyutogo 2020 Procitovano 27 04 2017 Triaxial Low Field Helium Magnetometer Mariner 5 mission Arhivovano 29 chervnya 2011 u Wayback Machine National Space Science Data Center NASA Juno Spacecraft JADE Ion instrument Arhiv originalu za 10 travnya 2020 Procitovano 9 05 2017 a b NASA zapustilo bezpilotnu misiyu na Yupiter Kosmichnij aparat Juno dosyag Yupitera ZUNR INFO Arhiv originalu za 20 lipnya 2016 Procitovano 5 lipnya 2016 a b NASA s Jupiter Bound Juno Changes its Orbit angl NASA 30 serpnya 2012 Arhiv originalu za 24 listopada 2012 Procitovano 20 listopada 2012 The deep space maneuver began at 6 57 p m EDT 3 57 p m PDT today when the Leros 1b main engine was fired for 29 minutes 39 seconds Based on telemetry the Juno project team believes the burn was accurate changing the spacecraft s velocity by about 770 mph 344 meters a second while consuming about 829 pounds 376 kilograms of fuel Deep Space Maneuver angl NASA 14 veresnya 2012 Arhiv originalu za 24 listopada 2012 Procitovano 20 listopada 2012 Ilin A 2012 Manyovry Yunony Novosti kosmonavtiki angl 368 Arhiv originalu za 15 listopada 2012 Procitovano 20 listopada 2012 Juno Position amp Status 7 chervnya 2013 Arhiv originalu za 13 chervnya 2013 Procitovano 13 veresnya 2015 Zond Dzhuno vernulsya k normalnoj rabote proletev mimo Zemli RIA Novosti 12 oktyabrya 2013 Arhiv originalu za 1 lipnya 2015 Procitovano 12 zhovtnya 2013 Juno spacecraft resumes full flight operations on its way to Jupiter Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 14 zhovtnya 2013 Beutel Allard 5 lipnya 2016 NASA s Juno Spacecraft in Orbit Around Mighty Jupiter Arhiv originalu za 8 lipnya 2016 Procitovano 5 lipnya 2016 Maddie Stone 17 10 2016 9 01 Something Went Wrong With the Juno Spacecraft s Engine Gizmodo Arhiv originalu za 28 lyutogo 2020 Procitovano 26 04 2017 angl Dwayne Brown Laurie Cantillo DC Agle Feb 17 2017 RELEASE 17 018 NASA s Juno Mission to Remain in Current Orbit at Jupiter NASA Arhiv originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 27 04 2017 angl Brown Dwayne Cantillo Laurie Agle D C 17 lyutogo 2017 NASA s Juno Mission to Remain in Current Orbit at Jupiter presreliz NASA Arhiv originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 13 bereznya 2017 angl NASA Re plans Juno s Jupiter Mission NASA 7 chervnya 2018 Arhiv originalu za 9 listopada 2020 Procitovano 19 kvitnya 2019 NASA s Juno Mission Expands Into the Future Arhivovano 23 sichnya 2021 u Wayback Machine Jan 13 2021 Alien green flash Lightning crackles in vortex near Jupiter s north pole photo By Mike Wall published June 18 2023 NASA zafiksuvalo inoplanetnij zelenij spalah na Yupiteri foto 19 06 2023 01 33 Zond Yunona sfotografuvav suputnika Yupitera z vidstani 11 tis km 20 10 2023113 Zond NASA Juno sfotografuvav suputnik Yupitera z vidstani 11 tis km Avtor Yuliya Aleksandrova 20 10 2023Posilannya red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu JunoOficijnij sajt on NASA gov Juno mission web site Arhivovano 21 serpnya 2015 u Wayback Machine on South West Research Institute Juno Launch press kit Arhivovano 25 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Juno Mission Profile by NASA s Solar System Exploration NASA Selects New Frontiers Concept Study Juno Mission to Jupiter Arhivovano 24 serpnya 2011 u WebCite at NASA Jet Propulsion Laboratory The Juno Mission to Jupiter Arhivovano 1 sichnya 1996 u Wayback Machine at Space com NASA 360 New Worlds New Discoveries 1 2 Arhivovano 17 bereznya 2021 u Wayback Machine Retrieved 6 30 2011 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yunona kosmichnij aparat amp oldid 40722523