Ячмінка лісова або горделімус європейський (Hordelymus europaeus) — вид трав'янистих рослин родини тонконогові (Poaceae), поширений у Європі, Кавказі, Туреччині й на північному заході Африки. Населяє листяні ліси й узлісся; росте у щільних пучках.
| Ячмінка лісова | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Надтриба: | Triticodae |
| Триба: | Triticeae |
| Рід: | Ячмінка (Hordelymus) Jess. ex Harz 1885 not Bachtj & Darevsk 1950 |
| Вид: | Ячмінка лісова (H. europaeus) |
| Біноміальна назва | |
| Hordelymus europaeus | |
| Синоніми | |
| Elymus europaeus L. |
Опис ред.
Багаторічна рослина 60–120 см заввишки. Колос прямий, звужений до верхівки, 7–11 см завдовжки. Колоскові луски вузькі, поступово звужені в остюку, разом з остюком 20–25 мм довжиною. Нижня квіткова луска ланцетна, гостро-шорсткувата, ≈ 11 мм завдовжки, з остюком 20–30 мм довжиною. Піхви нижніх листків волосисті. Листки плоскі, 6–11 мм завширшки, голі. Стебла із запушеними вузлами.
Поширення ред.
Європа: Австрія, Ліхтенштейн, Бельгія, Люксембург, Велика Британія, Болгарія, Білорусь, Чехія, Хорватія, Данія, Естонія, Франція, Німеччина, Греція, Ірландія, Швейцарія, Нідерланди, Іспанія, Угорщина, Італія, Латвія, Литва, Молдова, Польща, Росія, Румунія, Мальта, Словаччина, Словенія, Сербія (вкл. Косово), Швеція, Україна (вкл. Крим); Азія: Азербайджан, Грузія, Вірменія, Туреччина; Північна Африка: Алжир, Марокко.
В Україні зростає в тінистих букових, грабово-дубових і дубових лісах — у правобережному і західному Лісостепу, західних лісових районах, Карпатах і гірському Криму, зрідка. Входить у переліки видів, які перебувають під загрозою зникнення на територіях Київської й Хмельницької областей.
Джерела ред.
- Hordelymus europaeus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 440. (рос.)(укр.)
- ↑ Андрієнко Т. Л., Перегрим М. М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
- . Архів оригіналу за 17.04.2018. Процитовано 16.04.2018. (англ.)
- . Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 16.04.2018. (англ.)
| Це незавершена стаття про злакові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |