Гібіск конопляний, або кена́ф (від перс. کنف, Hibiscus cannabinus) — однорічна трав'яниста прядильна рослина родини мальвових. Походить з Південної Африки.
| Гібіск конопляний | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Мальвоцвіті (Malvales) |
| Родина: | Мальвові (Malvaceae) |
| Рід: | Гібіск (Hibiscus) |
| Вид: | H. cannabinus |
| Біноміальна назва | |
| Hibiscus cannabinus L., 1759 |
Опис рослини ред.
Коренева система кенафу стрижневого типу. Основна частина коренів залягає на глибині 45-50 см (окремі корені сягають глибини 220 см).
Рослина заввишки 2-5 м. Товщина стебла біля основи — 0,8-3 см. Найякісніше волокно утворюється у стебла діаметром не більше 1,5 см. Забарвлення стебла зелене, червоне та пурпурове. На сонці зеленостебельні форми набувають червоного забарвлення і це знижує якість волокна. У стеблах кенафу міститься 16-20 % волокна, в тому числі первинного — до 35 %, вторинного — 65 %. Вторинне волокно більш м'яке та еластичне.
Листки довгочерешкові; нижні — прості, середні пальчасто-роздільні і верхні — ланцетоподібні.
Квітка кенафу 5-пелюсткова (діаметром 7-12 см), розташована в пазусі листа на короткій (5-7 мм) квітконіжці. Квітки кремові з вишнево-червоною плямою всередині віночка; сидять поодинці в пазухах листків і відцвітають за 1 день. Переважає самозапилення. При недостатньому розвитку пиляків можливе перехресне запилення (до 10 %) за допомогою бджіл та інших комах. Кенаф цвіте 1,5-2 місяці. Бджоли беруть нектар з позаквіткових нектарників; пилок майже не збирають Мед і пилок вважаються малоцінними..
Використання ред.
Волокно кенафу використовують для виготовлення мішкових тканин, а також для скатертин та килимів, корабельних тросів (у цьому застосуванні відоме під назвою «бомбейське прядиво»). Костриця (деревина стебла) використовується для виготовлення паперу та картону. Насіння кенафу містить технічну олію.
Розповсюдження ред.
Кенаф вирощують у Південно-Східній Азії і Центральній Америці, в деяких країнах Африки.
У радянські часи вирощувався в Узбецькій, Киргизській і Казахській РСР, на Північному Кавказі й півдні України.
Біологічні властивості ред.
Кенаф — самозапилювач, хоча іноді зустрічається і перехресне запилення. Формування насіння відбувається 12-15 днів, стільки ж і дозрівання. Загальна кількість насіння в коробочці при нормальному запиленні — 25 штук. Коробочка кенафу покрита жорсткими дрібними волосинами, що викликають свербіж і подразнення. Кенаф в перші 30 днів росте повільно і досягає висоти 12-15 см. Найбільш швидке зростання рослини відбувається в другий період, що триває до формування насіння. До кінця цього періоду висота кенафу досягає максимуму — 3,5-4,5 м. У подальшому ріст припиняється і формується насіння.
Примітки ред.
- Кенаф // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Алєксєєнко Ф. М., Савченко Я. М. і ін. Виробнича енциклопедія бджільництва. — Київ: «Урожай», 1966. 500с. (с.:202)
- Самойлов К. И. Бомбейская пенька // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
- Бомбейская пенька // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Література ред.
- Косовський М., Ніколіна Н. Кенаф в Україні: Досліди з кенафом в селянських господарствах 1929 р. // Краєзнавство. — Харків, 1930. — № 1-5. [ 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] — С. 29-36.