? Гекон індо—тихоокеанський | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Гекон індо—тихоокеанський | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Hemidactylus garnotii Габріель Біброн та Андре-Марі Дюмеріль, 1836 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Індо—тихоокеанський гекон (Hemidactylus garnotii) — гекон з роду напівпалих геконів з підродини Справжні гекони.
Опис ред.
Загальна довжина цього гекона сягає до 13 см, має довгий хвіст, тонкий тулуб та витягнуту голову, відносно великі очі помаранчеві з країв. Хвіст стиснутий з обох боків, із зубчиками. Колір шкіри коричневий з частими темними плямочками, черево має біло—сірий колір з жовтим відтінком, нижня частині хвоста помаранчева. На хвості є білі плями та кільця. У індо-тихоокеанських геконів хвіст крихкий та легко відкидається.
Спосіб життя ред.
Живе переважно на стінах, на деревах та в інших місцях з великою кількістю укриттів. Ховаються на телефонних стовпах, парканах. Це нічні тварини, які ховаються протягом дня, активними стають у сутінках. Харчується дрібними комахами, жуками і цвіркунами.
Це яйцекладні гекони. Самка відкладає 2 яйця, за сезон буває декілька кладок.
Розповсюдження ред.
Південно-Західна Азія, острови Індійського океану, Філіппіни, Нова Зеландія, Індонезія, о.Нова Каледонія, Західне Самоа, Полінезія. Людиною був завезений до США, особливо багато індо-тихоокеанських геконів у штаті Флорида.
Джерела ред.
- Crawford, Daniel M.; Somma, Louis A., 1993 «Hemidactylus garnotii (Indo-Pacific gecko)». USA: Florida Herpetological Review 24 (3): 108–109
- Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В. М. Мухін та ін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. — 3—є вид., випр. і допов. — К.: Вища шк., 2002. — 622 с.: іл.
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
| Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |