Helianthus debilis — вид квіткових рослин з родини айстрових (Asteraceae).
| Helianthus debilis | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Рід: | Соняшник (Helianthus) |
| Вид: | H. debilis |
| Біноміальна назва | |
| Helianthus debilis Nutt. |
Біоморфологічна характеристика ред.
Це багаторічник чи однорічник 30–200 см (стрижневі корені). Стебла від прямовисних до лежачих, голі, ворсисті чи запушені. Листки переважно стеблові; переважно чергуються; листкові ніжки 1–7 см; листкові пластинки дельтасто-яйцеподібні, ланцето-яйцеподібні чи яйцеподібні, 2.5–14 × 1.8–13 см, абаксіально (низ) від голих до щетинистих, залозисто-крапкові, краї від майже суцільних до зазубрених. Квіткових голів 1–3. Променеві квітки 11–20; пластинки 12–23 мм. Дискові квітки 30+; віночки 4.5–5 мм, частки зазвичай червонуваті, іноді жовті; пиляки темні. Ципсели 2.5–3.2 мм, голі чи слабо-волосисті.
Умови зростання ред.
Схід США (Техас, Міссісіпі, Луїзіана, Флорида, Алабама, Джорджія); інтродукований до Австралії, Куби, дечких країн Європи, Азії, пд.-сх. Африки. Цей вид росте в кількох типах прибережних місць існування, іноді безпосередньо на пляжі. Він переносить помірно солоне середовище, але не переносить надмірну кількість соляних бризок або затоплення.
Значущість ред.
Рід Helianthus приваблює велику кількість місцевих бджіл. Цей вид є вторинними генетичними родичами культивованого соняшнику H. annuus.
Примітки ред.
- ↑ Helianthus debilis. Flora of North America. efloras.org. Процитовано 17.02.2023. (англ.)
- Gann, G. D., et al. 2005-2013. East Coast dune sunflower Helianthus debilis. Natives For Your Neighborhood. The Institute for Regional Conservation. Delray Beach, Florida, USA.
- IUCN