| Тип | стандартна бібліотека C |
|---|---|
| Розробник | GNU Project |
| Стабільний випуск | 2.29 (1 лютого 2019) |
| Платформа | багатоплатформовий |
| Операційна система | багатоплатформовий |
| Мова програмування | C |
| Стан розробки | активний |
| Ліцензія | GNU Lesser General Public License |
| Онлайн-документація | gnu.org/software/libc/manual/ |
| Репозиторій | sourceware.org/git/glibc.git |
| Вебсайт | gnu.org/software/libc |
GNU C Library у Вікісховищі |
glibc (англ. GNU C Library — GNU бібліотека Сі) — стандартна бібліотека мови C з проекту GNU, яка забезпечує системні виклики та основні функції. Вона написана Фондом вільного програмного забезпечення для операційних систем родини GNU. glibc повністю відповідає вимогам стандартів ISO C99, C11 та POSIX.1-2008, і випущена під ліцензією GNU LGPL.
glibc є основою більшості Linux-дистрибутивів, за винятком OpenWrt.
Історія Редагувати
Бібліотека створена Фондом вільного програмного забезпечення (Free Software Foundation, FSF) для операційних систем GNU. Розробка бібліотеки була переглянута комітетом з 2001 на чолі з провідним розробником і підтримувачем Ульріхом Дреппером (Ulrich Drepper) з Red Hat.
Спочатку glibc була написана Роландом Мак-Гратом (Roland McGrath), котрий працював у FSF в 1980-x роках. У лютому 1988 року FSF представила glibc як бібліотеку, що має найповнішу функціональність, необхідну для ANSI C. У 1992 були імплементовані функції ANSI C-1989 та POSIX.1-1990 і робота переведена у спосіб POSIX.2.
Форки Редагувати
Тимчасовий форк glibc Редагувати
На початку 1990-х років розробники ядра Linux створили форк glibc. Він був названий «Linux libc». Коли FSF випустила в 1996 році glibc 2.0, яка підтримувала IPv6, 64-бітовий доступ до даних, багатонитеві програми, сумісність з майбутніми версіями і більше стерпний початковий код, розробники Linux перервали розробку Linux libc і почали використовувати glibc від FSF.
eglibc Редагувати
Деякий час існував eglibc — форк glibc, повністю сумісний з нею на рівні API і ABI. Eglibc відрізнялась інтеграцією деяких додаткових напрацювань для вбудовуваних систем, нижчими системними вимогами (підтримка компіляції з деякими відключеними компонентами), можливістю гнучкого налаштування компонентів, поліпшеною підтримкою крос-компіляції і крос-тестування. Напрацювання eglibc було інтегровано у glibc.
Підтримувані архітектури та ядра Редагувати
Glibc використовується в системах, на яких працює багато різних ОС, і на різних архітектурах. Найбільш часто glibc використовується на машинах x86-архітектури з ОС Linux.
Офіційно також підтримуються архітектури:
Критика Редагувати
glibc критикують за її «роздутість» і повільну роботу в порівнянні з іншими минулими бібліотеками. Тому були створені кілька альтернативних стандартних бібліотек мови Сі (dietlibc, uClibc і Newlib).
Виноски Редагувати
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 1 лютого 2019.
- glibc homepage. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 19 березня 2011. «In 2001 The GNU C Library Steering Committee ..., was formed and currently consists of Mark Brown, Paul Eggert, Andreas Jaeger, Jakub Jelinek, Roland McGrath and Andreas Schwab.»
- http://www.gnu.org/bulletins/bull4.html. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 19 березня 2011. «Most libraries are done. Roland McGrath [...] has a nearly complete set of ANSI C library functions. We hope they will be ready some time this spring.»
- GNU's Bulletin, vol. 1 no. 12. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 19 березня 2011. «It now contains all of the ANSI C-1989 and POSIX.1-1990 functions, and work is in progress on POSIX.2 and Unix functions (BSD and System V)»
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
- GNU libc homepage [Архівовано 12 липня 2013 у WebCite]
- GNU libc developers' page [ 21 жовтня 2012 у Wayback Machine.]