Геропогон гібридний 1 Geropogon hybridus вид трав янистих рослин родини айстрові Asteraceae поширений у Середземномор ї

Геропогон гібридний (Geropogon hybridus) — вид трав'янистих рослин родини айстрові (Asteraceae), поширений у Середземномор'ї й на Близькому Сході. Геропогон гібридний — єдиний вид у свому роді.

Геропогон гібридний
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Айстроцвіті (Asterales)
Родина:	Айстрові (Asteraceae)
Підродина:	Цикорієві (Cichorioideae)
Триба:	Cichorieae
Підтриба:	Scorzonerinae
Рід:	Геропогон (Geropogon) L.
Вид:	G. hybridus
Біноміальна назва
*Geropogon hybridus* (L.) Sch.Bip., 1850

Опис ред.

Однорічна рослина 20–60(80) см заввишки, гладка, проста або розгалужена. Листки вузько лінійні, гострі. Квіти від рожевого до фіолетового забарвлення. Листки довжиною до 18.0 см, шириною 0.8 см, голі чи запушені при основі. Сім'янка 2.0–2.5 мм довжиною, шириною 1.5 мм, блідо-коричневим, з ниткоподібним дзьобом; дзьоб ≈2.5 мм довжиною. Папуси зовнішніх сім'янок 2.0–9.0(12.0) мм довжиною; папуси внутрішніх сім'янок 12.0–18.0 мм довжиною.

Поширення ред.

Північна Африка: Єгипет, Алжир, Лівія, Туніс, Марокко, Макаронезія; Азія: Азербайджан, Кіпр, Грузія, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Сирія, Ірак, Іран, Туреччина; Європа: Крим — Україна, Греція, Албанія, Хорватія, Мальта, Італія, Франція, Іспанія, Португалія.

Входить до переліків видів, які перебувають під загрозою зникнення на територіях АРК і м. Севастополя.

Галерея ред.

Джерела ред.

. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 15.05.2018. (англ.)
Tela Botanica. Процитовано 15.05.2018. (фр.)
. Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 15.05.2018. (англ.)
The Euro+Med PlantBase. Процитовано 15.05.2018. (англ.)
Catalogue of Life. Процитовано 15.05.2018. (англ.)
Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.

Це незавершена стаття про капустяні.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 15.05.2018. (англ.)

[2] Tela Botanica. Процитовано 15.05.2018. (фр.)

[3] . Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 15.05.2018. (англ.)

[4] The Euro+Med PlantBase. Процитовано 15.05.2018. (англ.)

[5] Catalogue of Life. Процитовано 15.05.2018. (англ.)

[переліки-6] Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.