? Gerbillus cheesmani |
---|
Біологічна класифікація |
Gerbillus cheesmani (Thomas, 1919) |
Посилання |
Gerbillus cheesmani або Піщанка Чізмана — невеликий гризун підродини Піщанкові родини мишеві. Поширений від Аравійського півострову до південно-західного Ірану.
Таксономія ред.
Вид був вперше описаний британським зоологом Олдфілдом Томасом в 1919 році. Вид названий на честь британського офіцера, дослідника і орнітолога Роберта Ернеста Чізмана, який вперше зібрав зразки нового виду піщанки.
Опис ред.
Вид схожий на звичайну піщанку (Gerbillus gerbillus) і піщанку Андерсона (Gerbillus andersoni). Двжина тіла разом з головою від 70 до 110 мм, довжина хвоста від 90 до 135 мм. Як і у згаданих вище видів, підошви кінцівок покриті волоссям. Колір шерсті оранжево-коричневий, живіт білий, очі великі, хвіст дуже довгий.
Поширення ред.
Піщанка Чізмана мешкає на Аравійському півострові і Близькому Сході. Середовища проживання включають посушливі рівнини з піщаними ґрунтами, пустелі і прибережні рівнинні солончаки (себха). Вид часто зустрічається в місцях, де ростуть рослини Haloxylon, Calligonum, Ephedra alata і Artemisia.
Екологія ред.
Вид веде нічний спосіб життя. Денну спеку проводить в норі, вночі виходить на пошук насіння і трав. Іноді може вживати корм тваринного походження. Волосся на ступнях ніг- важливе пристосування тварини, завдяки якому вона бігає по піску. Може високо стрибати. Добуває воду, злизуючи росу з рослин, а також економить вологу, виробляючи сухі фекалії і невелику кулькість сечі. Піщанка заносить в нору соковиті рослини, підвищуючи вологість всередині.схід в нору часто розташовується під кущем. Тварина маскує вхід, загрібаючи пісок хвостом. На піщанку полюють сови, аравійський підвид звичайного лиса і лисиця піщана.
Охорона ред.
Піщанка Чізмана є широкорозповсюдженим і численним видом, має великий ареал проживання. На думку дослідників, популяція піщанки стабільна. особливих загроз для виду не виявлено. МСОП відніс цей вид, щодо якого є наменші загрози.
Примітки ред.
- Shenbrot, G.; Amr, Z. (2008). Gerbillus cheesmani 2008. с. e.T9113A12959084. doi:10.2305/IUCN.UK.2008.RLTS.T9113A12959084.en.
{{cite web}}
: Пропущений або порожній|url=
(довідка) - Cheesman, Robert Ernest (1926). . Macmillan and Company. с. 326. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 20 травня 2021.
- Qumsiyeh, Mazin B. (1996). Mammals of the Holy Land. Texas Tech University Press. с. 241–243. ISBN 978-0-89672-364-1.
- . ARKive. Архів оригіналу за 21 жовтня 2015. Процитовано 1 грудня 2015.