? Gasteroclisus | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||||
Gasteroclísus — рід жуків родини Довгоносики (Curculionidae).
Зовнішній вигляд ред.
До цього роду відносяться жуки, основні ознаки яких такі:
- головотрубка, як правило, звужена до вершини, із щетинками позаду верхніх щелеп;
- очі загострені донизу;
- вусикові борозенки знизу зближені, але не торкаються нижніх країв очей;
- передньоспинка блискуча, злегка звужена допереду, із вдавленням по боках і підвищенням посередині;
- передньогруди довші за діаметр передніх тазиків;
- передні гомілки при основі вигнуті назовні.
Спосіб життя ред.
Відомості є лише про декілька видів. Ґрунтуючись на цьому, можна припустити, що він подібний до способу життя видів з роду Lixus. Рослинами-господарями слугують Лободові та Амарантові. Імаго живляться зеленими частинами рослин. Самиці вигризають заглиблення у стеблах та черешках і відкладають туди яйця. Личинки живляться тканинами серцевини, прогризаючи тунель. В останній період розвитку вони вигризають навколо себе камеру, де заляльковуються.
Географічне поширення ред.
Ареал роду величезний — він охоплює окремі ділянки Південної Палеарктики, Неотропіки, Північну, субтропічну та тропічну Африку (включаючи Мадагаскар), субтропічну та тропічну Азію (Індія, Пакистан, Індонезія, Китай, В'єтнам, Бірма, Філіппіни), Нову Гвінею і Австралію (див. нижче).
Класифікація ред.
Один з найбільших родів у підродині Lixini. Описано приблизно 100 видів Gasteroclisus, але відсутність новітніх таксономічних ревізій та узагальнюючих зведень не дозволяє навести обґрунтований перелік видів. В усякому разі, у Палеарктиці мешкає 11 видів цього роду, згрупованих у два підроди:
Eugasteroclisus Voss, 1958
- Gasteroclisus kabulensis (Voss, 1961) — Афганістан
- Gasteroclisus klapperichi Voss, 1956 — Китай
Gasteroclisus Desbrochers des Loges, 1904
- Gasteroclisus arcurostris Petri, 1912 — Китай, Пакистан, Індія
- Gasteroclisus augurius (Boheman, 1835) — Португалія, Іспанія, Франція, Італія, Греція, Північна Африка, Сирія, Пакистан, субтропіки й тропіки Азії
- Gasteroclisus auriculatus (C. R. Sahlberg, 1823) — Китай, Японія, Північна і Південна Корея, Індія
- Gasteroclisus binodulus (Boheman, 1835) — Китай, субтропіки й тропіки Азії
- Gasteroclisus denticollis (Petri, 1904) — Неотропіка, інтродукований до Сирії
- Gasteroclisus scissifrons Petri, 1912 — Північна Індія, субтропіки й тропіки Азії
- Gasteroclisus subdentatus (Petri, 1904) — Північна Індія, субтропіки й тропіки Азії
- Gasteroclisus sulcirostris (Gerstaecker, 1871) — Єгипет, субтропіки й тропіки Африки
- Gasteroclisus syriacus Petri, 1920 — Єгипет, Близький Схід
Практичне значення ред.
У Західній Африці довгоносик Gasteroclisus rhomboidalis (Boheman, 1836) пошкоджує овочеві та кормові амаранти, хоча конкретних показників економічного збитку не наводиться.
Примітки ред.
- Aslam N.A. On the genera of Indo-Pakistan Cleoninae and Hylobiinae (Coleoptera: Curculionidae) // Bulletin of the British Museum (Natural History), Entomology, 1950. — 13. — Р. 47-66
- ↑ Banjo, A.D. Bio-Ecology and Life-History of Gasteroclisus rhomboidalis Boh. (Coleoptera: Curculionidae) a Pest of Amaranthus cruentus (L.) Sauer // Journal of Entomology, 2007. — 4(4). — P. 308–316
- Alonso-Zarazaga, М. A. and C.H.C. Lyal . A World Catalogue of Families and Genera of Curculionoidea (Insecta: Coleoptera) (Excepting Scolytidae and Platypodidae). Barcelona: Entomopraxis,1999. — Р. 189
- Gültekin, Levent. Allolarinus , a new genus and species of Lixini (Coleoptera: Curculionidae: Lixinae) from Congo // Annales de la Société entomologique de France (n.s.), 2012. — 48 (1-2). — P. 57-65>
- Gültekin L. & Fremuth J. : Lixini, p. 457. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. — Leiden: Brill, 2013. — 700 pp.