Франц Мартін Гільгендорф (нім. Franz Martin Hilgendorf; 1839–1904) — німецький зоолог та палеонтолог. Дослідження Гільгендорфа викопних равликів з кратера Штайнгайм на початку 1860-х років стало палеонтологічним доказом теорії еволюції, опублікованої Чарльзом Дарвіном у 1859 році.
| Франц Мартін Гільгендорф | |
|---|---|
| нім. Franz Martin Hilgendorf | |
| Народився | 5 грудня 1839 Дембно, повіт Кенігсберг-Нюмаркd, Пруссія |
| Помер | 5 липня 1904 (64 роки) Берлін, Німецька імперія |
| Країна | Німецька імперія |
| Діяльність | палеонтолог, зоолог, натураліст, ентомолог, іхтіолог, куратор |
| Alma mater | Тюбінгенський університет і Університет Фрідріха-Вільгельма[d] |
| Заклад | Музей природознавства в Берліні і Zoological Garden of Hamburgd |
| Членство | Леопольдина |
|
| Систематик живої природи | ||
|---|---|---|
| Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Hilgendorf».
|
Біографія ред.
Франц Гільгендорф народився 5 грудня 1839 року в прусському місті Нойдам (сучасне Дембно в Польщі). У 1851–1854 роках навчався в гімназії в Кенігсберзі у Ноймарку а потім в гімназії Gymnasium zum Grauen Kloster в Берліні, яку закінчив у 1858. У 1859 році він почав вивчати філологію в Берлінському університеті. Після чотирьох семестрів він перевівся до Тюбінгенського університету. Влітку 1862 року Франц приєднався до розкопок Фрідріха Августа Квенштедта в кратері Штайнгайма. У 1863 році Гільгендорф здобув докторський ступінь. Він закінчив свої дослідження скам'янілостей під час роботи в Музеї природознавства в Берліні.
У 1868 році Гільгендорф став директором акваріума Зоологічного саду Гамбурга. У 1870–1871 роках працював бібліотекарем Німецької академії наук Леопольдина. У 1873 році Гільгендорф призначений викладачем Імператорської медичної академії в Токіо. Він пропрацював в Японії до 1876 року. Зібрав колекцію японської фауни. У 1876 році повернувся в Німеччину зі своєю колекцією і працював у Музеї природознавства у Берліні. Він був куратором секції черв'яків і равликів, а з 1896 — секції риб. Гільгендорф запропонував 36 нових видів риб, 25 з яких є валідними досі.
Гільгендорф мав шлункову хворобу. Він перестав працювати у 1903 році й помер від хвороби 5 липня 1904.
Вшанування ред.
На честь науковця названо:
- вид ракоподібних Vargula hilgendorfii
- вид риб Helicolenus hilgendorfii
Примітки ред.
Посилання ред.
- Alles über das Steinheimer Becken und einiges zu den Arbeiten Franz Hilgendorf's (Everything on the Steinheim crater and a little bit on the work of Franz Hilgendorf)
- Website der Deutschen Gesellschaft für Natur- und Völkerkunde Ostasiens
- 140 Jahre Hilgendorfs Steinheimer Schnecken-Stammbaum: der älteste fossile Stammbaum aus heutiger Sicht (140 years of Hilgendorfs genealogical tree of Steinheimer Snails: the oldest genealogical tree of fossils seen from today)