Ford GT — середньомоторний спортивний автомобіль, перше покоління якого випускалось Ford Motor Company з 2003 по 2006 рік, а друге — з 2016 року. Спочатку автомобіль розроблявся як концепт-кар до сторіччя компанії Ford, також він повинен був нагадати про імена автомобілів з яких «росли його коріння», таких як Mustang і Thunderbird. Каміло Пардо (англ. Camilo Pardo), начальник студії Ford «Living Legends» (в перекладі на укр. "Живі легенди"), був призначений на посаду головного дизайнера GT і працював під керівництвом Джея Мейса (англ. J Mays). Дизайнер взяв за основу дизайн класичного гоночного автомобіля Ford GT40 1960 років, тому автомобіль іноді плутали з його попередником.
| Ford GT | |
|---|---|
| Ford GT ІІ | |
| Виробник | Ford |
| Роки виробництва | 2003—2006 2016— |
| Попередник(и) | Ford GT40 |
| Клас | спорткар |
| Двигун(и) | Бензиновий двигун |
Позитивні відгуки в автосалонах спонукали компанію в 2002 році випустити автомобілі в обмеженій кількості, перша випущена версія з'явилася в 2005 році. Це був двомісний дуже потужний автомобіль дуже схожий на свого спортивного «батька». 5,4 літровий двигун з наддувом був задньорозташований, видавав 550 к.с. (410 кВт) і крутний момент 680 Нм, максимальна швидкість — 330 км/год (обмежена електронікою).
Перше покоління Редагувати
| Ford GT | |
|---|---|
| Ford GT coupe | |
| Виробник | Ford |
| Роки виробництва | 2003—2006 (4038 автомобілів) |
| Попередник(и) | Ford GT40 |
| Клас | спорткар |
| Стиль кузова | купе |
| Компонування | RMR |
| Двигун(и) | 2004—2006: 5,4 л V8 |
| Коробка передач | 2004—2006: МКПП 6-ступенева |
| Колісна база | 2710 мм |
| Довжина | 4643 мм |
| Ширина | 1953 мм |
| Висота | 1125 мм |
| Маса | 1500 кг |
| Подібні | Ferrari F430 Lamborghini Gallardo |
Розробка Редагувати
В 1995 році на Детройтському автосалоні був показаний концепт Ford GT90. Пізніше, в 2002 році, компанією Ford був продемонстрований концепт оновленого GT40.
GT дуже подібний на оригінальний Ford GT40, але дещо більший, ширший і на 3 дюйми (76 мм) вищий від оригінального 40-дюймового автомобіля — з цієї причини потенційною назвою для автомобіля була GT43. Три прототипи автомобіля були показані в 2003 році у рамках урочистостей з нагоди століття компанії. Виробництво Ford GT було почате восени 2004 року.
Британська компанія, «Safir Engineering», яка придбала торгову марку і відновляла випуск GT40 в 1980-х, припинивши випуск, продала непотрібні права і потужності невеликій компанії з Огайо, яка називалась «Safir GT40 Spares». Safir GT40 Spares ліцензувало використання торгової марки, в результаті Ford до початку виставки в 2002 році не міг присвоїти новому Ford GT назву GT40. Були чутки, що Safir GT40 Spares попросив $40 млн. за права, але вони ні разу не підтвердились. Представники Safir GT40 Spares заявили, що Ford відхилив пропозицію про угоду на $8 мільйонів. Перші машини 1960-х називали просто «Ford GT». Назва «GT40» була назвою проекту Ford з підготовки машин до міжнародних тривалих змагань з ціллю виграти «24 Години Ле-Мана». Перші 12 прототипів носили послідовні номери з GT-101 по GT-112. З початку виробництва все більш пізні моделі 1, 2, 3, 5 поколінь нумерувались з GT40-P-1000 до GT40-P-1145 і офіційно називались «GT40». В результаті цієї історії новий Ford GT втратив свою нумерацію і серійні номери.
Виробництво і продажі Редагувати
Перші покупці отримали автомобіль в серпні 2004 року. Почав збиратись і був розфарбований Ford GT компанією Saleen в їхньому відділенні Saleen Special Vehicles в місті Трой (штат Мічиган). На GT встановлювався фордівський двигун з фабрики «Romeo Engine» в місті Ромео (штат Мічиган). Займались установкою двигуна, механічною КПП й інтер'єру у відділі SVT Ford на заводі у Віксомі.
З 4 500 спочатку запланованих біля 100 було експортовано в Європу починаючи з кінця 2005 року. 200 автомобілів призначались для продажу в Канаді. Коли в 2006 році виробництво було закінчене, план в 4 500 автомобілів не був виконаний. Приблизно 550 було зроблено в 2004 році, біля 1900 в 2005, і трохи більше 1600 в 2006, в сумі 4038; окрім цього останні 11 машин були розібрані компанією «Mayflower Vehicle Systems» і продані на запчастини.
Як і в більшості бажаних автомобілів, коли Ford GT тільки вийшов, попит на нього перевищував пропозицію, і в результаті автомобілі спочатку продавались за преміум цінами. Перший продаж приватній особі нового фордівського спорткару відбулась 4 серпня 2004 року, коли керівний службовець з Microsoft Джон Шірлей (англ. Jon Shirley) забрав свій темно-синій Ford GT 2005. Шірлей заплатив за право отримати перший Ford GT на Pebble Beach Concours d'Elegance аукціоні віддавши вище $557 000. Джей Лено (англ. Jay Leno), ведучий програми The Tonight Show with Jay Leno, отримав червоний GT на тиждень пізніше.
Виробництво останньої 4038-ї GT завершило виробництво моделі 21 вересня 2006 року, раніше спочатку запланованих 4500. Фабрика у Віксомі завершила виробництво 31 травня 2007 року. Продажі GT продовжувались до 2007 року (включно) зі складів.
| Рік | Продажі в США | Виробництво | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Всього | ||
| 2004 | 22 | 63 | 59 | 144 | 547 | |||||||||
| 2005 | 7 | 4 | 44 | 70 | 117 | 150 | 91 | 113 | 176 | 165 | 157 | 208 | 1302 | 1890 |
| 2006 | 157 | 194 | 204 | 157 | 178 | 185 | 147 | 143 | 133 | 102 | 261 | 58 | 1919 | 1601 |
| 2007 | 62 | 169 | - | 231 | 0 | |||||||||
| В сумі | 3596 | 4038 |
Двигун Редагувати
- 5.4 л Ford Modular V8 550 к.с. 774 Нм
Ford GTX1 Редагувати
В листопаді 2005 року Ford GTX1 (родстер-версія Ford GT) була показана в Лас-Вегасі. Тюнінг вартістю 48 тисяч доларів здійснений «Genaddi Design Group» і одобрений Ford. Це включає покращення підвіски, гальм і збільшення потужності до 700 к. с. (520 кВт).
Друге покоління (з 2015) Редагувати
Новий Ford GT був представлений на Північноамериканському міжнародному автошоу 2015 року і на відкритті Forza Motorsport 6, і поставлений на виробництво і випуск у 2016 році. Він позначив 50 років відтоді як GT40 виграв перегони 24 години Ле Мана 1966 року і успішно проїхав 24 години Ле Мана 2016 року для відмітки річниці, вигравши у своєму класі.
Машина оснащена щойно розробленим 3,5-літровим двигуном EcoBoost V6 з подвійним турбонаддувом, видаючи 656 к.с. (483 кВт) 6520 об/хв і 746 Нм при 5900 об/хв та 7-ст. роботизованою коробкою передач Getrag.. Згідно з Фордом, "GT демонструватиме одне з найкращих співвідношень потужності до маси будь-якого серійного автомобіля", завдяки його легкій конструкції з вуглепластику. Підґрунтям GT є монокок з вуглепластику, вмонтований до алюмінієвих переднього і заднього підрамників, покритий вуглепластиковими кузовними панелями. Машина також має підвіску спортивного типу, ефективну аеродинаміку і двогранні двері. Вітрове скло автомобіля виготовлене з Gorilla Glass, вироблене на Corning, яке також застосовується на екранах смартфонів. Gorilla Glass використовується для зниження маси автомобіля, дозволяючи тонше вітрове скло такої самої міцності.
Починаючи з грудня 2016 року, Ford планує складати GT в кількості одного автомобіля в день аж по жовтень 2020 року. Автомобілі 2017 і 2018 модельних років будуть зарезервовані для обраних покупців GT, автомобілі 2019 року – для покупців, які впустили свій шанс в першому вибірковому процесі, і автомобілі 2020 року для нових клієнтів.
Двигун Редагувати
- 3.5 л twin-turbo Ford EcoBoost V6 656 к.с. 746 Нм
Примітки Редагувати
- LIVING LEGEND COMES TO LIFE AS FORD DELIVERS FIRST PRODUCTION 2005 FORD GT[недоступне посилання з лютого 2019]
- . Архів оригіналу за 29 травня 2011. Процитовано 4 січня 2017.
- . Архів оригіналу за 2 жовтня 2008. Процитовано 4 січня 2017.
- . Архів оригіналу за 14 липня 2009. Процитовано 4 січня 2017.
- Fords Wixom Plant Heads to the Great Assembly Line in the Sky [ 5 травня 2008 у Wayback Machine.] autoblog.com
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 4 січня 2017.
- Motoring on the Ford GT (Series II) http://www.motoring.com.au/why-ford-chose-a-truck-engine-for-its-new-supercar-51170/ [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- . RSsportscars.com. 12 січня 2015. Архів оригіналу за 12 червня 2017. Процитовано 23 січня 2015.
- . theverge.com. The Verge. 15 грудня 2015. Архів оригіналу за 15 грудня 2015. Процитовано 16 грудня 2015.
- . Mortortrend.com. The Enthusiast Network. 15 грудня 2015. Архів оригіналу за 28 липня 2016. Процитовано 16 грудня 2015.
- . Road & Track. 24 жовтня 2016. Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 26 жовтня 2016.
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ford GT |
| Це незавершена стаття про автомобілі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |