Хвощеві, хвощові (Equisetaceae) — родина хвощеподібних рослин.
| Хвощеві Період існування: пізній тріас — наш час | |
|---|---|
| Хвощ польовий | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Відділ: | Папоротеподібні (Polypodiophyta) |
| Клас: | Папоротевидні (Polypodiopsida) |
| Підклас: | Equisetidae |
| Порядок: | Equisetales |
| Родина: | Хвощеві (Equisetaceae) Michx. ex DC. |
| Роди | |
| дивитись текст | |
| Вікісховище: Equisetaceae |
Опис Редагувати
Це багаторічні рослини з галузистими підземними кореневищами. Стебла зимують або на зиму відмирають, гіллясті, рідше нерозгалужені. Спорангієфори щиткоподібні, несуть по 5-10 спорангіїв. Хвощі — досить дрібні рослини, їхній розмір рідко досягає 1 м, проте є й винятки. У всіх хвощів добре розвинене підземне кореневище, від якого відходять жорсткуваті ребристі стебла, які часто мають усередині порожнину. Стебла ніби складені з окремих діляночок — члеників, тому хвощі називають членистими. Листки у хвощів дуже редуковані, розташовані кільцями й зростаються один з одним у зубчасті трубочки — піхви. Бувають хвощі без бічних гілочок, якщо ж гілки є, то вони звичайно розташовуються кільцями. Хвощі — спорові рослини. Величезна кількість спор утворюється у спеціальних спорангіях, зібраних на спороносних колосках на верхівках пагонів. У одних видів хвощів усі пагони однакові, в інших є весняні спороносні пагони й літні фотосинтезуючі. Після дозрівання і висівання спорспороносні пагони відмирають або витягуються, зеленіють, розвивають гілки й робляться схожими на безплідні пагони.
Представники хвощових, які нині живуть на нашій планеті, — невеликі залишки колись величезних, заввишки до 10-20 м, деревоподібних рослин, звичайних для лісів кам’яновугільного періоду.
Класифікація Редагувати
Родина містить один вимерлий та один сучасний рід:
Примітки Редагувати
- Equisetaceae // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 25.
- Weber, Reinhard (2005): Equisetites aequecaliginosus sp. nov., ein Riesenschachtelhalm aus der spättriassischen Formation Santa Clara, Sonora, Mexiko [Equisetites aequecaliginosus sp. nov., a tall horsetail from the Late Triassic Santa Clara Formation, Sonora, Mexico]. Revue de Paléobiologie 24(1): 331–364 [German with English abstract]. PDf fulltext [ 3 червня 2013 у Wayback Machine.]
- Гамуля Ю. Г. Рослини України / за ред. О. М. Утєвської. — X.: Фактор, 2011. — 208 с. — C.90
| Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |