Свистач індійський Охоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Т

?

Свистач індійський

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Гусеподібні (Anseriformes)
Родина:	Качкові (Anatidae)
Рід:	Свистач (Dendrocygna)
Вид:	Свистач індійський

Біноміальна назва

Dendrocygna javanica
(Horsfield, 1821)

Ареал проживання позначений зеленим кольором, влітку – голубим

Посилання

Вікісховище:	Dendrocygna javanica
Віківиди:	Dendrocygna javanica
EOL:	45515902
ITIS:	175052
МСОП:	22679758
NCBI:	60182

Свистач індійський (Dendrocygna javanica) — вид гусеподібних птахів родини качкових (Anatidae), які розмножуються на Індійському субконтиненті та в Південно-Східній Азії. Вони харчуються вночі, а вдень їх можна зустріти зграями навколо озер і вологих рисових полів. Вони можуть сідати на дерева, а іноді будують гнізда в дуплі дерева.

Опис ред.

Пташенята мають чорно-біле забарвлення

Цю каштаново-коричневу качку можна сплутати лише з рудим свистачем^[en] (Dendrocygna bicolor), але вона має каштанові покриви верхньої частини хвоста на відміну від індійського свистача. Навколо ока є кільце оранжевого або жовтого кольору. Під час прямого польоту їх голова тримається нижче рівня тіла, як і в інших видів Свистачів. Вони літають повільно, але швидко змахують крилами, і зазвичай під час польту видають дуже помітний свист. Вони ведуть нічний спосіб життя і часто відпочивають вдень.

Поширення і середовище проживання ред.

Форма зовнішнього пера, яке видає свист під час польоту

Вид широко поширений у низинних водно-болотних угіддях Індійського субконтиненту та Південно-Східної Азії. Також зустрічається на Андаманських, Нікобарських та Мальдівських островах. Вони зустрічаються в прісноводних заболочених місцях з хорошим рослинним покривом і часто відпочивають протягом дня на березі або навіть у відкритому морі в прибережних районах. Курчата чорні з білими плямами на потилиці, крилі та попереку. Птахи альбіноси були помічені в дикій природі.

Орлан білочеревий (Haliaeetus leucogaster) із спійманою качкою

Велика кількість іноді зустрічається в міських заболочених угіддях, таких як Колката та Гоа, особливо взимку.

Вважається, що вони мають безпечну глобальну популяцію від двох до двадцяти мільйонів особин з широким діапазоном поширення. Їм не загрожує полювання, оскільки їх не можна їсти. Однак відомо, що в Ассамі мисливці вирощують каченят, які служать живою приманкою.

Примітки ред.

↑ BirdLife International. Dendrocygna javanica: інформація на сайті МСОП (англ.)
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Johnsgard, Paul (1965). Handbook of waterfowl behaviour. Handbook of Waterfowl Behavior, by Paul Johnsgard (Comstock Publishing Associates).
Anderson, R C; M Baldock (2001). . Forktail 17: 67–73. Архів оригіналу за 26 лютого 2012.
↑ Ali, Salim; Sidney Dillon Ripley (1978). Handbook of the Birds of India and Pakistan. Volume 1 (вид. 2nd). New Delhi: Oxford University Press. с. 138–139.
Baker, ECS (1929). Fauna of British India. Birds. Volume 6 (вид. 2nd). London: Taylor and Francis. с. 411–413.
Blanford, WT (1898). Fauna of British India. Birds. Volume 4. London: Taylor and Francis. с. 430–431.
Chatterjee, Sujan (1995). Occurrence of albino Lesser Whistling Teal, Dendrocygna javanica (Horsfield). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 92 (3): 417–418.
Abdulali, Humayun (1965). Behaviour of Lesser Whistling Teal [Dendrocygna javanica (Horsfield)] in Alipore Zoo, Calcutta. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 62 (2): 300–301.
Lainer, Heinz (2000). Waterfowl of the Carambolim Lake. Newsletter for Birdwatchers 40 (5): 59–60.
Mazumdar S; P Ghosh; GK Saha (2005). Diversity and behaviour of waterfowl in Santragachi Jheel, West Bengal, India, during winter season. Indian Birds 1 (3): 68–69.
Raj, M (1991). The rearing of Lesser Whistling Teals. Newsletter for Birdwatchers 31 (3–4): 6.

[iucn-1] BirdLife International. Dendrocygna javanica: інформація на сайті МСОП (англ.)

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[3] Johnsgard, Paul (1965). Handbook of waterfowl behaviour. Handbook of Waterfowl Behavior, by Paul Johnsgard (Comstock Publishing Associates).

[4] Anderson, R C; M Baldock (2001). . Forktail 17: 67–73. Архів оригіналу за 26 лютого 2012.

[hbk-5] Ali, Salim; Sidney Dillon Ripley (1978). Handbook of the Birds of India and Pakistan. Volume 1 (вид. 2nd). New Delhi: Oxford University Press. с. 138–139.

[fbi2-6] Baker, ECS (1929). Fauna of British India. Birds. Volume 6 (вид. 2nd). London: Taylor and Francis. с. 411–413.

[7] Blanford, WT (1898). Fauna of British India. Birds. Volume 4. London: Taylor and Francis. с. 430–431.

[8] Chatterjee, Sujan (1995). Occurrence of albino Lesser Whistling Teal, Dendrocygna javanica (Horsfield). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 92 (3): 417–418.

[9] Abdulali, Humayun (1965). Behaviour of Lesser Whistling Teal [Dendrocygna javanica (Horsfield)] in Alipore Zoo, Calcutta. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 62 (2): 300–301.

[10] Lainer, Heinz (2000). Waterfowl of the Carambolim Lake. Newsletter for Birdwatchers 40 (5): 59–60.

[11] Mazumdar S; P Ghosh; GK Saha (2005). Diversity and behaviour of waterfowl in Santragachi Jheel, West Bengal, India, during winter season. Indian Birds 1 (3): 68–69.

[12] Raj, M (1991). The rearing of Lesser Whistling Teals. Newsletter for Birdwatchers 31 (3–4): 6.