Daphne arbuscula — вид квіткових рослин з родини вовчеликових (Thymelaeaceae). Видовий епітет arbuscula означає «як маленьке дерево».
| Daphne arbuscula | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Мальвоцвіті (Malvales) |
| Родина: | Вовчеликові (Thymelaeaceae) |
| Рід: | Вовче лико (Daphne) |
| Вид: | D. arbuscula |
| Біноміальна назва | |
| Daphne arbuscula Čelak., 1890 |
Біоморфологічна характеристика ред.
Це вічнозелений невисокий кущ з багаторічним листям заввишки 10–35 см. Гілки лежачі чи висхідні. Листки шкірясті, від вузько-зворотно-ланцетних до лінійних, згорнуті по краю, тупі на верхівці, скупчені на кінцях гілочок. Квітки по 3–8 на кінцях гілок, рожеві, рідше білі, запашні. Плід кісточковий, але кущ рідко дає плоди.
Середовище проживання ред.
Ендемік Словаччини, де трапляється на плато Муранська планина; на висотах від 590 до 1330 метрів. У минулому вид був більш поширений, але сьогодні зостався лише на території ≈ 95 км².
Зростає на скелях, узліссях, гребенях, терасах, іноді осипах, на вапняковому та доломітовому субстраті. Віддає перевагу відкритим або малозатіненим схилам, які відкриті на південь, але також часто зустрічається на північних схилах і рідше в реліктових соснових лісах.
Використання ред.
Різні сорти цієї рослини використовуються як рослини для альпінарію.
Загрози й охорона ред.
Основні загрози – збір рослин, посухи та забруднення повітря. Останні загрози послаблюють рослини та роблять їх більш вразливими для шкідників. Альпінізм і скелелазіння також можуть вплинути на цю рослину.
Рослина внесена до списку пріоритетних видів у Додатку II Оселищної директиви та Додатку I Конвенції про збереження дикої природи та природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція). У Словаччині рослина має статус EN.