www.wikidata.uk-ua.nina.az

Callicebus Тіті рід широконосих мавп родини Сакієві Pitheciidae Живуть в Південній Америці живляться в основному фруктам

Callicebus

Callicebus (Тіті) — рід широконосих мавп родини Сакієві (Pitheciidae). Живуть в Південній Америці живляться в основному фруктами.

Опис ред.

Тіті досягають довжини голови й тіла від 23 до 46 сантиметрів, хвіст довший від тіла, 26–56 сантиметрів. Вага 0,5—1,5 кг, статевий диморфізм є слабким. Окремі види сильно розрізняються за розмірами та забарвленням шерсті, але схожі статурою. Хутро довге і м'яке, як правило, червонувате, коричневе або чорне, світліше в нижній частині. Хвіст волохатий повністю і не можуть бути використаний для захоплення. Задні ноги витягнуті як адаптація до пересування стрибками, голова мала і кругла.

Поширення ред.

Тіті живуть в Південній Америці, вони мають площу розподілу дворівневу. Більшість видів живуть в басейні Амазонки на півдні Колумбії і східному Еквадорі, в західній та центральній Бразилії до Болівії й північного Парагваю. Друга група географічно ізольована на південному сході Бразилії. Середовище проживання цих тварин в основному ліси, де вони можуть жити в різних типах лісу в залежності від виду.

Спосіб життя ред.

Рід денний і деревний. На додаток до нічної фази сну, для якої вони приховуються в густому підліску, вони також мають сієсту. Це територіальні тварини. Вони живуть в сімейних групах, що складаються з одного самця, одної самиця й спільного потомства і можуть містити 2—7 тварин. Обидва партнери моногамні, вони часто залишаються протягом усього їхнього спільного життя. Оселище має розмір 3-24 га. Зранку дорослі тварини співом мітять свою територію. Ці пісні займають до 10 хвилин і на них відповідають сусідні пари. При необхідності, область захищається агресивно проти зловмисників. Догляд та спілкування з різними звуками важливі для згуртування групи. Часто також можна побачити пари, які сидять з переплетеними хвостами або сплять разом. Основна їжа складається з фруктів. Крім того, вони також споживають листя, насіння та інші частини рослин і комах та інших дрібні тварини на додачу.

Цикл життя ред.

Самиця народжує після вагітності близько 5—6 місяців, одне дитинча. Батько бере головну турботу за дитинчам, він піклується про нього, і приносить матері тільки смоктання, яке триває п'ять місяців, у близько й рік молодь повністю самостійна й у 2—3 роки вони залишають сімейну групу, щоб почати свою власну. У зоопарку ці тварини можуть досягати віку понад 25 років.

Загрози ред.

Основною загрозою для роду є руйнування їх місця існування. Види, які живуть в прибережних атлантичних лісів Бразилії потерпають більшою мірою, оскільки ці ліси вже вирубані значною мірою. Меншою мірою, на деякі види ведеться полювання.

Класифікація ред.

Посилання ред.

  • Don E. Wilson, DeeAnn M. Reeder: Mammal Species of the World. A taxonomic and geographic Reference. Johns Hopkins University Press, Baltimore, 2005
  • Ronald M. Nowak: Walker's Mammals of the World. 6th edition. Johns Hopkins University Press, Baltimore, 1999


Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Callicebus Titi rid shirokonosih mavp rodini Sakiyevi Pitheciidae Zhivut v Pivdennij Americi zhivlyatsya v osnovnomu fruktami CallicebusCallicebus brunneusBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Primati Primates Pidryad HaplorhiniInfraryad Vishi primati Simiiformes Rodina Sakiyevi Pitheciidae Pidrodina CallicebinaeRid CallicebusThomas 1903Tipovij vidCallicebus personatusE Geoffroy 1812Vididiv tekstVikishovishe Callicebus Zmist 1 Opis 2 Poshirennya 3 Sposib zhittya 4 Cikl zhittya 5 Zagrozi 6 Klasifikaciya 7 PosilannyaOpis red Titi dosyagayut dovzhini golovi j tila vid 23 do 46 santimetriv hvist dovshij vid tila 26 56 santimetriv Vaga 0 5 1 5 kg statevij dimorfizm ye slabkim Okremi vidi silno rozriznyayutsya za rozmirami ta zabarvlennyam shersti ale shozhi staturoyu Hutro dovge i m yake yak pravilo chervonuvate korichneve abo chorne svitlishe v nizhnij chastini Hvist volohatij povnistyu i ne mozhut buti vikoristanij dlya zahoplennya Zadni nogi vityagnuti yak adaptaciya do peresuvannya stribkami golova mala i krugla Poshirennya red Titi zhivut v Pivdennij Americi voni mayut ploshu rozpodilu dvorivnevu Bilshist vidiv zhivut v basejni Amazonki na pivdni Kolumbiyi i shidnomu Ekvadori v zahidnij ta centralnij Braziliyi do Boliviyi j pivnichnogo Paragvayu Druga grupa geografichno izolovana na pivdennomu shodi Braziliyi Seredovishe prozhivannya cih tvarin v osnovnomu lisi de voni mozhut zhiti v riznih tipah lisu v zalezhnosti vid vidu Sposib zhittya red Rid dennij i derevnij Na dodatok do nichnoyi fazi snu dlya yakoyi voni prihovuyutsya v gustomu pidlisku voni takozh mayut siyestu Ce teritorialni tvarini Voni zhivut v simejnih grupah sho skladayutsya z odnogo samcya odnoyi samicya j spilnogo potomstva i mozhut mistiti 2 7 tvarin Obidva partneri monogamni voni chasto zalishayutsya protyagom usogo yihnogo spilnogo zhittya Oselishe maye rozmir 3 24 ga Zranku dorosli tvarini spivom mityat svoyu teritoriyu Ci pisni zajmayut do 10 hvilin i na nih vidpovidayut susidni pari Pri neobhidnosti oblast zahishayetsya agresivno proti zlovmisnikiv Doglyad ta spilkuvannya z riznimi zvukami vazhlivi dlya zgurtuvannya grupi Chasto takozh mozhna pobachiti pari yaki sidyat z perepletenimi hvostami abo splyat razom Osnovna yizha skladayetsya z fruktiv Krim togo voni takozh spozhivayut listya nasinnya ta inshi chastini roslin i komah ta inshih dribni tvarini na dodachu Cikl zhittya red Samicya narodzhuye pislya vagitnosti blizko 5 6 misyaciv odne ditincha Batko bere golovnu turbotu za ditincham vin pikluyetsya pro nogo i prinosit materi tilki smoktannya yake trivaye p yat misyaciv u blizko j rik molod povnistyu samostijna j u 2 3 roki voni zalishayut simejnu grupu shob pochati svoyu vlasnu U zooparku ci tvarini mozhut dosyagati viku ponad 25 rokiv Zagrozi red Osnovnoyu zagrozoyu dlya rodu ye rujnuvannya yih miscya isnuvannya Vidi yaki zhivut v priberezhnih atlantichnih lisiv Braziliyi poterpayut bilshoyu miroyu oskilki ci lisi vzhe virubani znachnoyu miroyu Menshoyu miroyu na deyaki vidi vedetsya polyuvannya Klasifikaciya red Rid Callicebus Callicebus urubambensis Pidrid Callicebus Grupa C donacophilus Callicebus donacophilus Callicebus modestus Callicebus oenanthe Callicebus olallae Callicebus pallescens Grupa C moloch Callicebus baptista Callicebus bernhardi Callicebus brunneus Callicebus cinerascens Callicebus hoffmannsi Callicebus miltoni Callicebus moloch Callicebus vieirai Grupa C personatus Callicebus barbarabrownae Callicebus coimbrai Callicebus melanochir Callicebus nigrifrons Callicebus personatus Grupa C cupreus Callicebus cupreus Callicebus caquetensis Callicebus caligatus Callicebus discolor Callicebus dubius Callicebus ornatus Callicebus stephennashi Callicebus aureipalatii Pidrid Torquatus Grupa C torquatus Callicebus lucifer Callicebus lugens Callicebus medemi Callicebus purinus Callicebus regulus Callicebus torquatusPosilannya red Don E Wilson DeeAnn M Reeder Mammal Species of the World A taxonomic and geographic Reference Johns Hopkins University Press Baltimore 2005 Ronald M Nowak Walker s Mammals of the World 6th edition Johns Hopkins University Press Baltimore 1999 nbsp Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Callicebus amp oldid 37898521