C/2022 E3 (ZTF) — довгоперіодична комета, відкрита 2 березня 2022 року за допомогою Zwicky Transient Facility (ZTF). Комета досягла свого перигелію 12 січня 2023 року, коли вона перебувала на відстані 1,11 астрономічної одиниці.
Відкриття | |
---|---|
Першовідкривач: | Zwicky Transient Facility |
Дата відкриття: | 2 березня 2022 |
Характеристики орбіти | |
Фізичні характеристики | |
Найближче комета підійде до Землі 1 лютого 2023 року — на відстань 0,28 а. о. Яскравість комети може перевищити 6-ту зоряну величину — тобто, на темному незасвіченому небі її можна буде побачити неозброєним оком як невелику розсіяну пляму, але більшості людей знадобляться біноклі.
Історія спостережень ред.
Комету C/2022 E3 (ZTF) відкрили астрономи Брайс Болін (Bryce Bolin) і Френк Маскі (Frank Masci) у рамках дослідження Zwicky Transient Facility (ZTF) 2 березня 2022 року. Комета мала видиму зоряну величину 17,3 й перебувала на відстані прибл. 4,3 а. о. від Сонця. Спершу об'єкт ідентифікували як астероїд, але подальші спостереження виявили наявність дуже конденсованої коми, що було ознакою комети.
До початку листопада 2022 року яскравість комети перевищила 10-ту зоряну величину. Комета повільно рухалася сузір'ями Північна Корона і Змія паралельно Землі. Комета мала зелену кому, жовтуватий пиловий хвіст і слабкий іонний хвіст. Її було видно рано ввечері, а наприкінці листопада вона стала помітна на ранковому небі.
На 19 грудня комета розвинула зеленувату кому, короткий і широкий пиловий хвіст і довгий слабкий іонний хвіст, який розтягнувся на 2,5° (для порівняння: діаметр Місяця — приблизно 0,5°). Після цього комета почала рух на північ через сузір'я Волопаса, Дракона та Малу Ведмедицю, пройшла приблизно за 10° від Полярної зорі.
Свого перигелію комета досягла 12 січня 2023 року на відстані 1,11 а. о. від Сонця. Найближче до Землі комета буде 1 лютого 2023 року — на відстані 0,28 а. о. За розрахунками, яскравість комети мала перевищити 6-ту зоряну величину, тобто, стати видимою неозброєним оком.
Перші спостереження комети неозброєним оком відбулися 16 і 17 січня, коли комета мала зоряну величину 5,4 і 6,0 відповідно. Під час максимального наближення до Землі комета буде поблизу північного полюсу світу, в сузір'ї Жирафа. 10—11 лютого комета пройде на відстані 1,5° від Марса, а 13—15 лютого пройде на фоні зоряного скупчення Гіади.
Дата й час максимального наближення | Відстань від Землі, а. о. | Відстань від Сонця, а. о. | Швидкість відносно Землі, км/с | Швидкість відносно Сонця, км/с | Область невизначеності трьох сигм | Довідка |
---|---|---|---|---|---|---|
2023-02-01 17:54 | 0,2839 | 1,159 | 57,4 | 39,1 | ±1200 км | Горизонти |
Траєкторія руху ред.
Орбіта комети ретроградна: вона нахилена приблизно на 109° відносно площини екліптики — тобто, комета рухається під дуже великим кутом відносно площин орбіт планет у напрямку, протилежному напрямку їхнього обертання навколо Сонця.
Згідно з відомими елементами орбіти станом на грудень 2022 року, орбіта комети була еліптичною задовго до того, як наблизилася до внутрішньої частини Сонячної системи з приблизним ексцентриситетом 0,99920 і приблизною великою піввіссю 1400 а. о., її орбітальний період становив приблизно 52 000 років. Через гравітаційне тяжіння з боку планет-гігантів, зокрема через проходження відносно близько до Сатурна та Юпітера, ексцентриситет орбіти збільшиться приблизно на 0,00080 (без урахування негравітаційних сил), і стане дуже близьким до 1. Як комета рухатиметься далі — залишиться на замкнутій еліптичній орбіті чи залишить сонячну систему по гіперболічній орбіті —, не можна сказати через невизначеність поточних даних.
Онлайн-система ефемерид JPL Horizons показує барицентричну вихідну орбіту, прив'язану до системи Сонце — Юпітер в епоху 2050 року, але з неймовірно далекою максимальною відстанню, яка виходить аж за хмару Оорта. Якщо виходити з геліоцентричної орбіти в епоху 2495, враховуючи лише масу Сонця, комета виявляється взагалі не прив'язаною до Сонячної системи: вона або зовсім її залишить, або повернеться через багато мільйонів років — це залежить від збурень під час її перебування в хмарі Оорта та від виділення газів з її поверхні.
Колір ред.
Зелений колір коми пояснюється, імовірно, наявністю двоатомного вуглецю, переважно навколо голови комети. Молекула C2, іонізована сонячним ультрафіолетовим випромінюванням, випромінює переважно в інфрачервоному діапазоні, але її триплетний стан випромінює на довжині хвиль 518 нм (нанометрів). Вона утворюється шляхом фотолізу органічних сполук, що випаровуються з ядра комети. Потім молекула піддається фотодисоціації з часом життя близько двох днів, тому зелене світіння з'являється в голові комети, але не в хвості.
Примітки ред.
- ↑ Bolin, B. (21 березня 2022). MPEC 2022-F13 : COMET C/2022 E3 (ZTF). Minor Planet Electronic Circular. Minor Planet Center. Процитовано 24 серпня 2022.
- Circumpolar Comet ZTF (C/2022 E3) is Here!. Sky & Telescope (амер.). 16 січня 2023. Процитовано 20 січня 2023.
- Electronic Telegram No. 5111- COMET C/2022 E3 (ZTF). Central Bureau for Astronomical Telegrams. 21 березня 2022. Процитовано 24 серпня 2022.
- Ratcliffe, Martin; Ling, Alister (1 листопада 2022). Sky This Month: November 2022. Astronomy.com (англ.). Процитовано 4 листопада 2022.
- Comet 2022 E3 (ZTF) | Science Mission Directorate. science.nasa.gov. 24 грудня 2022. Процитовано 31 грудня 2022.
- ↑ Sneak Peek at Two Promising Comets. Sky & Telescope. 17 листопада 2022. Процитовано 18 листопада 2022.
- Machholz, Donald (25 березня 2022). EarthSky | New comet might brighten enough for binoculars. earthsky.org. Процитовано 24 серпня 2022.
- Atkinson, Stuart (7 грудня 2022). Comet C/2022 E3 (ZTF) is one to watch out for in December and January. BBC Sky at Night Magazine (англ.). Процитовано 10 грудня 2022.
- . cobs.si. Архів оригіналу за 18 січня 2023. Процитовано 18 січня 2023.
- Comets to View in 2022. Sky & Telescope. 30 березня 2022. Процитовано 24 серпня 2022.
- Urbain, Tom (10 листопада 2022). Starlust.org | Meet Comet C/2022 E3 (ZTF), the next naked-eye comet in the night sky. starlust.org. Процитовано 10 листопада 2022.
- Small-Body Database Lookup. ssd.jpl.nasa.gov. Процитовано 20 січня 2023.
- https://ssd.jpl.nasa.gov/horizons_batch.cgi?batch=1&COMMAND='2022+E3'&TABLE_TYPE='ELEMENTS'&START_TIME='1950-01-01'&STOP_TIME='2050-01-01'&STEP_SIZE='100%20years'&CENTER='@0'&OUT_UNITS='AU-D'
- Rao, Joe (6 січня 2023). A comet not seen in 50,000 years is coming. Here's what you need to know (англ.). Процитовано 6 січня 2023.
- Krämer, Katrina (23 грудня 2021). Comets’ green colour comes from dicarbon dissociation, experiments confirm (англ.). Процитовано 7 січня 2023.
- Koe, Crystal (31 січня 2022). Why are comet heads green — but not their tails? (англ.). Процитовано 7 січня 2023.
Зовнішні посилання ред.
- База даних малих космічних тіл JPL