Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Берлінська міська електричка (нім. S-Bahn Berlin) — один із видів громадського транспорту в Берліні.
| Берлінська міська електричка S-Bahn Berlin | |
|---|---|
 | |
| Інформація | |
| Країна |  Німеччина |
| Місто |  Берлін |
| Дата відкриття | 8 серпня 1924 |
| Довжина ліній | 331 км. |
| Кількість станцій | 165 |
| Кількість ліній | 15 |
| Пасажиропотік за рік | 375 млн осіб |
| Схема ліній | |
 | |
Залізнична мережа берлінської міської електрички довжиною 329,3 км має 166 станцій. Кількість перевезених пасажирів у 2006 році склала 375 мільйонів людей. Багато ліній берлінської міської електрички обслуговують також передмістя Берліна: Потсдам, Оранієнбург, Бланкенфельде-Малов, Бернау, Тельтов, Геннігсдорф, Еркнер, Кенігс-Вустергаузен, Штраусберг, Біркенвердер, та ін.
Центральна частина залізничної мережі складається з трьох магістралей: Stadtbahn проходить із заходу на схід, складається з наземних і надземних станцій; Nord-Süd Bahn проходить з півночі на південь переважно в тунелі; Ringbahn є кільцевою лінією.
Маршрути і лінії
| Лінія | Маршрут | Кількість станцій | Залізничні маршрути |
|---|---|---|---|
| [en] | ↔ | 35 | [de], [en], [en], [en] |
| [en] | ↔ | 28 | [en], тунель північ — південь, залізниця Берлін — Щецин |
| [en] | ↔ | 27 | [en], [en], тунель північ — південь, залізниця Берлін — Щецин, Берлінська північна залізниця, [en] |
| [en] | ↔ | 23 | Залізниця Берлін — Ліхтерфельде-Південний — Тельтов-штадт, приміська залізниця Ангальт, тунель північ — південь, залізниця Берлін — Щецин, Берлінська північна залізниця, Кремменська залізниця |
| [en] | ↔ | 30 | [en], Берлінський штадтбан |
| [en] | Берлін-Гезундбруннен — Берлін-Зюдкройц — Гезундбруннен | 28 | Кільцева лінія (за годинниковою стрілкою) |
| [en] | Берлін-Гезундбруннен — Берлін-Зюдкройц — Гезундбруннен | 28 | Кільцева лінія (проти годинникової стрілки) |
| [en] | Берлін-Зюдкройц ↔ Аеропорт Бранденбург — Термінал 1-2 | 12 | [en], [en], [en], кільцева лінія |
| [en] | ↔ | 23 | залізниця Берлін — Герліц, кільцева лінія |
| [en] | ↔ | 7 | залізниця Берлін — Герліц, кільцева лінія |
| [en] | ↔ | 30 | Берлінський штадтбан, [en], [en], [en] |
| [en] | Потсдам-Головний ↔ | 29 | [en], [en], Пруська Східна залізниця, Берлінський штадтбан, [en], [en] |
| [en] | ↔ | 27 | Зовнішнє кільце Берліна, Пруська Східна залізниця |
| [en] | ↔ | 24 | залізниця Берлін — Герліц, кільцева лінія, залізниця Берлін — Щецин, Зовнішнє кільце Берліна, Берлінська північна залізниця |
| [en] | ↔ | 20 | Кільцева лінія, залізниця Берлін — Герліц, Берлінська північна залізниця |
| [en] | ↔ Аеропорт Бранденбург — Термінал 1-2 | 28 | Берлінський штадтбан, кільцева лінія, залізниця Берлін — Герліц, залізниця Грюнау-кросс — Аеропорт Берлін-Бранденбург |
На відміну, наприклад, від берлінського U-бана, відповідність між лініями і маршрутами S-бана не є взаємно однозначною. Так, лінію штадтбану (Берлін-Осткройц — Берлін-Весткройц) обслуговує 4 маршрути (S3, S5, S7, S75), а маршрут S1 прямує трьома лініями: Wannseebahn, Nord-Süd-Tunnel і Nordbahn.
Номер маршруту може бути однозначним або двозначним. Маршрути зі спільною першою цифрою завжди мають спільні дистанції колії.
Історія
Наприкінці XIX століття в Берліні почали будувати окремі залізничні колії для приміських поїздів. Перші такі колії з'явилися 1 березня 1881 року в східній частині залізничного кільця Ringbahn. 7 лютого 1882 року був побудований Stadtbahn, що сполучив Шарлоттенбург із Сілезьким вокзалом (нині Берлін-Східний). Дві його колії (з чотирьох) були одразу віддані під приміське сполучення.
У 1900—1903 роках робилися спроби електрифікувати окремі дистанції приміських залізничних колій. Найдовше (понад 22 років) пропрацював відрізок колії між Postdamer Ringbahnhof і Lichterfelde Ost. 4 червня 1903 року він був обладнаний контактною рейкою, напруга на якій становила 550 В.
Датою народження S-бана вважається 8 серпня 1924 року, коли між Щецінським вокзалом (нині Берлін-Північний) і Бернау вперше пройшов поїзд, що використав контактну рейку з напругою 800 В. До кінця 1929 року (цей період отримав назву «Великої електрифікації») довжина електрифікованої за даною технологією мережі склала понад 233 км. 1 грудня 1930 ця мережа отримала сучасну назву S-bahn, але до 1980-х років в це поняття часто включалися і інші приміські колії.
Основним будівництвом 1930-х років став тунель в центрі міста, що став основною частиною лінії Nordsüd-S-Bahn. Цей тунель між станціями HumboldthainіYorckstraße з'єднав 6 листопада 1939 року північні і південні напрямки S-бана.
У квітні — травні 1945 року трьохсоткілометрова мережа S-бана перестала функціонувати, але більша її частина була відновлена до 1948 року.
13 серпня 1961 року в результаті будівництва Берлінської стіни були закриті 11 ділянок S-бана, і єдина мережа була розділена на західну і східну частини. Єдиною спільною точкою цих мереж стала станція Friedrichstraße. Ще 4 станції Nordsüd-тунелю, що знаходилися на території Східного Берліна, були закриті і стали станціями-привидами: західноберлінські поїзди S-бана не зупинялися на них.
Надалі в Східному Берліні продовжували електрифікувати нові дистанції S-бана, а основним швидкісним транспортом Західного Берліна став U-бан. Головною причиною цієї ситуації є те, що весь берлінський S-бан до 1984 року перебував у підпорядкуванні влади НДР. У вересні 1980 року були закриті більшість ліній S-бана Західного Берліна. На початку 1984 року управління західноберлінською мережею було передано .
Після падіння Берлінського муру почалися роботи з відновлення єдиної мережі берлінського S-бана. До кінця 1998 року знову відкриті всі основні радіальні лінії на території колишнього Західного Берліна, а також відновлено зв'язок із деякими передмістями Берліна (Потсдамом, Оранієнбургом, Бланкенфельде, Геннінгсдорфом). 15 червня 2002 року було повністю відновлено рух на кільцевій лінії Ringbahn. У 2006 році на місці станції Leehrter Bahnhof відкрито Головний залізничний вокзал, який також є станцією S-бана.
Рухомий склад
- [en] (з 1986 року, використовується на лініях S41, S42, S45, S46, S47, S8 і S85)
- [en] (з 1996 року, використовується на всіх лініях)
- [en] (з 1987 року, використовується на лініях S45, S46, S47, S8 і S85)
- [en] (з 2021 року, використовується на лінії S47 і S45)
Примітки
- Станом на 2007 рік
- Станом на 2006 рік
Див. також
Література
- Wolfgang Kiebert. Die Berliner S-Bahn. 1924 bis heute. — Transpress, 2004. — С. 176. — .
- Bernd Kuhlmann. Bahnknoten Berlin. — Берлін : GVE, 2006. — С. 312. — .
- Robert Schwandl. Berlin S-Bahn Album. — Берлін : metroPlanet, 2003. — С. 144. — .
- Bernhard Strowitzki. S-Bahn Berlin. Geschichte (n) für unterwegs. — GVE, 2004. — С. 288. — .
- Gerd Gauglitz, Holger Orb. Berlin S-und U-Bahnnetz. Ein geschichtlicher Streckenplan. — Берлін : Edition Gauglitz, 2002. — .
Посилання
- Офіційний сайт S-Bahn Berlin GmbH [ 17 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Інтерактивна схема ліній [ 14 липня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Berlinska miska elektrichka nim S Bahn Berlin odin iz vidiv gromadskogo transportu v Berlini Berlinska miska elektrichka S Bahn BerlinInformaciyaKrayina NimechchinaMisto BerlinData vidkrittya 8 serpnya 1924Dovzhina linij 331 km Kilkist stancij 165Kilkist linij 15Pasazhiropotik za rik 375 mln osibShema linij Zaliznichna merezha berlinskoyi miskoyi elektrichki dovzhinoyu 329 3 km maye 166 stancij Kilkist perevezenih pasazhiriv u 2006 roci sklala 375 miljoniv lyudej Bagato linij berlinskoyi miskoyi elektrichki obslugovuyut takozh peredmistya Berlina Potsdam Oraniyenburg Blankenfelde Malov Bernau Teltov Gennigsdorf Erkner Kenigs Vustergauzen Shtrausberg Birkenverder ta in Centralna chastina zaliznichnoyi merezhi skladayetsya z troh magistralej Stadtbahn prohodit iz zahodu na shid skladayetsya z nazemnih i nadzemnih stancij Nord Sud Bahn prohodit z pivnochi na pivden perevazhno v tuneli Ringbahn ye kilcevoyu liniyeyu Marshruti i liniyiLiniya Marshrut Kilkist stancij Zaliznichni marshruti en 35 de en en en en 28 en tunel pivnich pivden zaliznicya Berlin Shecin en 27 en en tunel pivnich pivden zaliznicya Berlin Shecin Berlinska pivnichna zaliznicya en en 23 Zaliznicya Berlin Lihterfelde Pivdennij Teltov shtadt primiska zaliznicya Angalt tunel pivnich pivden zaliznicya Berlin Shecin Berlinska pivnichna zaliznicya Kremmenska zaliznicya en 30 en Berlinskij shtadtban en Berlin Gezundbrunnen Berlin Zyudkrojc Gezundbrunnen 28 Kilceva liniya za godinnikovoyu strilkoyu en Berlin Gezundbrunnen Berlin Zyudkrojc Gezundbrunnen 28 Kilceva liniya proti godinnikovoyi strilki en Berlin Zyudkrojc Aeroport Brandenburg Terminal 1 2 12 en en en kilceva liniya en 23 zaliznicya Berlin Gerlic kilceva liniya en 7 zaliznicya Berlin Gerlic kilceva liniya en 30 Berlinskij shtadtban en en en en Potsdam Golovnij 29 en en Pruska Shidna zaliznicya Berlinskij shtadtban en en en 27 Zovnishnye kilce Berlina Pruska Shidna zaliznicya en 24 zaliznicya Berlin Gerlic kilceva liniya zaliznicya Berlin Shecin Zovnishnye kilce Berlina Berlinska pivnichna zaliznicya en 20 Kilceva liniya zaliznicya Berlin Gerlic Berlinska pivnichna zaliznicya en Aeroport Brandenburg Terminal 1 2 28 Berlinskij shtadtban kilceva liniya zaliznicya Berlin Gerlic zaliznicya Gryunau kross Aeroport Berlin Brandenburg Na vidminu napriklad vid berlinskogo U bana vidpovidnist mizh liniyami i marshrutami S bana ne ye vzayemno odnoznachnoyu Tak liniyu shtadtbanu Berlin Ostkrojc Berlin Vestkrojc obslugovuye 4 marshruti S3 S5 S7 S75 a marshrut S1 pryamuye troma liniyami Wannseebahn Nord Sud Tunnel i Nordbahn Nomer marshrutu mozhe buti odnoznachnim abo dvoznachnim Marshruti zi spilnoyu pershoyu cifroyu zavzhdi mayut spilni distanciyi koliyi IstoriyaNaprikinci XIX stolittya v Berlini pochali buduvati okremi zaliznichni koliyi dlya primiskih poyizdiv Pershi taki koliyi z yavilisya 1 bereznya 1881 roku v shidnij chastini zaliznichnogo kilcya Ringbahn 7 lyutogo 1882 roku buv pobudovanij Stadtbahn sho spoluchiv Sharlottenburg iz Silezkim vokzalom nini Berlin Shidnij Dvi jogo koliyi z chotiroh buli odrazu viddani pid primiske spoluchennya U 1900 1903 rokah robilisya sprobi elektrifikuvati okremi distanciyi primiskih zaliznichnih kolij Najdovshe ponad 22 rokiv propracyuvav vidrizok koliyi mizh Postdamer Ringbahnhof i Lichterfelde Ost 4 chervnya 1903 roku vin buv obladnanij kontaktnoyu rejkoyu napruga na yakij stanovila 550 V Datoyu narodzhennya S bana vvazhayetsya 8 serpnya 1924 roku koli mizh Shecinskim vokzalom nini Berlin Pivnichnij i Bernau vpershe projshov poyizd sho vikoristav kontaktnu rejku z naprugoyu 800 V Do kincya 1929 roku cej period otrimav nazvu Velikoyi elektrifikaciyi dovzhina elektrifikovanoyi za danoyu tehnologiyeyu merezhi sklala ponad 233 km 1 grudnya 1930 cya merezha otrimala suchasnu nazvu S bahn ale do 1980 h rokiv v ce ponyattya chasto vklyuchalisya i inshi primiski koliyi Osnovnim budivnictvom 1930 h rokiv stav tunel v centri mista sho stav osnovnoyu chastinoyu liniyi Nordsud S Bahn Cej tunel mizh stanciyami HumboldthainiYorckstrasse z yednav 6 listopada 1939 roku pivnichni i pivdenni napryamki S bana U kvitni travni 1945 roku trohsotkilometrova merezha S bana perestala funkcionuvati ale bilsha yiyi chastina bula vidnovlena do 1948 roku 13 serpnya 1961 roku v rezultati budivnictva Berlinskoyi stini buli zakriti 11 dilyanok S bana i yedina merezha bula rozdilena na zahidnu i shidnu chastini Yedinoyu spilnoyu tochkoyu cih merezh stala stanciya Friedrichstrasse She 4 stanciyi Nordsud tunelyu sho znahodilisya na teritoriyi Shidnogo Berlina buli zakriti i stali stanciyami prividami zahidnoberlinski poyizdi S bana ne zupinyalisya na nih Nadali v Shidnomu Berlini prodovzhuvali elektrifikuvati novi distanciyi S bana a osnovnim shvidkisnim transportom Zahidnogo Berlina stav U ban Golovnoyu prichinoyu ciyeyi situaciyi ye te sho ves berlinskij S ban do 1984 roku perebuvav u pidporyadkuvanni vladi NDR U veresni 1980 roku buli zakriti bilshist linij S bana Zahidnogo Berlina Na pochatku 1984 roku upravlinnya zahidnoberlinskoyu merezheyu bulo peredano Pislya padinnya Berlinskogo muru pochalisya roboti z vidnovlennya yedinoyi merezhi berlinskogo S bana Do kincya 1998 roku znovu vidkriti vsi osnovni radialni liniyi na teritoriyi kolishnogo Zahidnogo Berlina a takozh vidnovleno zv yazok iz deyakimi peredmistyami Berlina Potsdamom Oraniyenburgom Blankenfelde Genningsdorfom 15 chervnya 2002 roku bulo povnistyu vidnovleno ruh na kilcevij liniyi Ringbahn U 2006 roci na misci stanciyi Leehrter Bahnhof vidkrito Golovnij zaliznichnij vokzal yakij takozh ye stanciyeyu S bana Poyizd seriyi 481 na liniyiRuhomij sklad en z 1986 roku vikoristovuyetsya na liniyah S41 S42 S45 S46 S47 S8 i S85 en z 1996 roku vikoristovuyetsya na vsih liniyah en z 1987 roku vikoristovuyetsya na liniyah S45 S46 S47 S8 i S85 en z 2021 roku vikoristovuyetsya na liniyi S47 i S45 PrimitkiStanom na 2007 rik Stanom na 2006 rikDiv takozhBerlinskij metropolitenLiteraturaWolfgang Kiebert Die Berliner S Bahn 1924 bis heute Transpress 2004 S 176 ISBN 3 613 71242 3 Bernd Kuhlmann Bahnknoten Berlin Berlin GVE 2006 S 312 ISBN 3 89218 099 7 Robert Schwandl Berlin S Bahn Album Berlin metroPlanet 2003 S 144 ISBN 3 936573 02 6 Bernhard Strowitzki S Bahn Berlin Geschichte n fur unterwegs GVE 2004 S 288 ISBN 3 89218 073 3 Gerd Gauglitz Holger Orb Berlin S und U Bahnnetz Ein geschichtlicher Streckenplan Berlin Edition Gauglitz 2002 ISBN 3 933502 09 8 PosilannyaOficijnij sajt S Bahn Berlin GmbH 17 lipnya 2018 u Wayback Machine Interaktivna shema linij 14 lipnya 2009 u Wayback Machine