www.wikidata.uk-ua.nina.az

bash У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Bash значення source model Екран роботи з BashТип Командна обо

bash

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Bash (значення).

bash
Екран роботи з Bash
Тип Командна оболонка Unix
Автор Браян Фокс (Brian Fox)
Розробник проєкт GNU
Перший випуск 7 червня 1989; 34 роки тому (1989-06-07)
Стабільний випуск 4.2 (27 лютого 2014; 9 років тому (2014-02-27))
Платформа GNU
Операційна система крос-платформовий
Мова програмування C
Доступні мови англійська, багатомовна через gettext
Стан розробки активний
Ліцензія GNU General Public License version 3+
Онлайн-документація gnu.org/software/bash/manual/
Репозиторій git.savannah.gnu.org/cgit/bash.git
Вебсайт домашня сторінка
 bash у Вікісховищі

bash (від англ. Bourne again shell, букв. перероджена Shell) — вдосконалена й модернізована варіація командної оболонки Bourne shell. Один із найпопулярніших сучасних різновидів командної оболонки UNIX. Особливо популярна в середовищі GNU/Linux, де часто використовується як командна оболонка за замовчуванням.

Bash — це акронім Bourne-again-shell, тобто знову оболонка Bourne. Назва — це гра слів на Bourne-shell — один з популярних різновидів командної оболонки для UNIX (sh), автором якої є Stephen Bourne (1978), вдосконалена в 1987 Brian Fox. Bourne (Борн) перекликається з англійським словом «born», що означає що «народився», звідси: народжена-знову командна оболонка. Також має місце інша гра слів: «born again» — «народжений знову».

Синтаксис Редагувати

Синтаксис команд bash — це надмножина синтаксису команд Bourne shell. Остаточна специфікація синтаксису команд Bash є в Bash Reference Manual [Архівовано 23 серпня 2011 у WebCite], що поширює проект GNU.

«hello world» Редагувати 

 #!/bin/bash   echo Hello World!

Цей скрипт містить лише два рядки. Перший повідомляє системі про те, яка програма використовується для запуску файлу. Другий рядок — це єдина дія, яка виконується цим скриптом, він, власне, друкує 'Hello world' у терміналі.

Умовний оператор Редагувати 

 #!/bin/bash  T1="foo"  T2="bar"  if [ "$T1" = "$T2" ]; then  echo умова виконується  else  echo умова не виконується  fi

Цикли Редагувати

Приклад організації циклів 

 #!/bin/bash  for i in $( ls ); do  echo item: $i  done 
 #!/bin/bash  for i in `seq 1 10`;  do  echo $i  done 
 #!/bin/bash  COUNTER=0  while [ $COUNTER -lt 10 ]; do  echo The counter is $COUNTER  let COUNTER=COUNTER+1  done

Функції Редагувати

Оболонка підтримує механізм створення функцій. Після об'яви функції, її можна викликати як звичайну команду з таким самим способом передачі параметрів. Функції створюються наступним чином 

 [ function ] ім'я_функції () перелік_команд [перенаправлення]

де

  • function — не обов'язковий оператор об'яви функції;
  • ім'я_функції () — ім'я нової функції з обов'язковим додаванням дужок;
  • перелік_команд — списком команд, які розміщені між фігурними дужками {}

Приклад функції, яка перевіряє чи є вказаний параметр шляхом до теки 

chck_dir () { # оголошення локальної змінній в функції  local dpath=$1   # якщо тека не існує - завершення роботи функції  if [[ ! -d $dpath ]]  then   echo "файл $dpath не існує або не є текою"  return 1  fi # перевіряємо чи користувач передав валідний шлях до директорії # якщо ні - завершуємо роботу if [[ ! -d "$1" ]] ; then  echo "Шлях '$1' не існує. Будь ласка, уточнить."  exit 1 fi } # Виклик функції chck_dir /home/usr001/record

Відмінний синтаксис Редагувати

Переважна більшість важливих скриптів командного процесора Bourne можуть виконуватись без зміни в bash, за винятком тих скриптів Bourne, які посилаються на спеціальні змінні Bourne або використовують вбудовані команди Bourne. Синтаксис команд Bash включає ідеї, позичені в Korn shell (ksh) і C shell (csh), такі як редагування командного рядка, історія команд, стек директорію, змінні $RANDOM і $PPID, і синтаксис заміни команди POSIX : $(…) . Коли Bash використовується як інтерактивний командний процесор, він підтримує автозавершення імен програм, імен файлів, імен змінних тощо, якщо користувач натискає клавішу TAB.

Цілочисельна математика Редагувати

Головне обмеження Bourne shell це те, що він не може виконувати обчислення з цілими числами без породження зовнішнього процесу. Bash може виконувати цілочисельні обчислення всередині процесу використовуючи команду ((…)) і синтаксис змінної $[…], як показано нижче: 

 VAR=55 # Встановлюємо змінну VAR, рівною 55  ((VAR = VAR + 1)) # Додаємо одиницю до змінної VAR. Зверніть увагу на відсутність знака '$'  ((++VAR)) # Інший спосіб збільшення VAR на одиницю. Виконує префіксний інкремент  ((VAR++)) # Інший спосіб збільшення VAR на одиницю. Виконує постфіксний інкремент  echo $[VAR * 22] # Множимо VAR на 22 і передаємо результат команді  echo $((VAR * 22)) # Інший спосіб зробити те саме

Команда ((…)) так само може використовуватися в умовних твердженнях, тому що її вихідний параметр це 0 або 1, які можуть інтерпретуватися як true або false: 

 if ((VAR == Y * 3 + X * 2))  then  echo Yes  fi  ((Z > 23)) && echo Yes

Команда ((…)) підтримує оператори відношення ==, !=, >, <, >= та <=.

Bash не підтримує обчислення всередині процесу з числами з рухомою комою. Тільки командні процесори UNIX підтримують цю можливість Korn-shell (версія 1993 року) і zsh (починаючи з версії 4.0).

Перенаправлення потоків Редагувати

Bash має індивідуальний синтаксис перенаправлення потоків вводу/виводу, який не підтримує Bourne shell. Bash може перенаправляти стандартний потік виводу stdout та стандартний потік повідомлень про помилки stderr в один файл file одночасно. Використовується наступний синтаксис: 

 command &> file

що простіше набрати, ніж еквівалентну команду в синтаксисі Bourne shell, яка спочатку перенаправляє потік stdout у файл file, а потім перенаправляє stderr в той же потік, що і stdout (1 та 2 тут номери стандартних потоків stdout та stderr відповідно): 

 command >file 2>&1

Bash, починаючи з версії 2.05b, може перенаправляти стандартний ввід stdin на текст із рядка, використовуючи синтаксис, який іноді називають «here strings»: 

 command <<< "string to be read as standard input"

Якщо рядок містить пропуски, його слід узяти в лапки.

Приклади:

  • Перенаправлення стандартного виводу у файл, запис даних, закриття файлу, скидання stdout
 # make Filedescriptor(FD) 6 a copy of stdout (FD 1)  exec 6>&1  # open file "test.data" for writing  exec 1>test.data  # produce some content  echo "data:data:data"  # close file "test.data"  exec 1>&-  # make stdout a copy of FD 6 (reset stdout)  exec 1>&6  # close FD6  exec 6>&-
  • Відкривання та закривання файлів:
 # open file test.data for reading  exec 6<test.data  # read until end of file  while read -u 6 dta  do  echo "$dta"   done  # close file test.data  exec 6<&-
  • Захоплення виведення зовнішніх команд:
 # execute 'find' and store results in VAR  # search for filenames which end with the letter "h"  VAR=$(find . -name "*h")

Регулярні вирази всередині процесу Редагувати

Bash 3.0 підтримує вбудовані регулярні вирази, з синтаксисом подібним до синтаксису Perl: 

 [[ string =~ regex ]]

Синтаксис регулярних виразів задокументовано на сторінках документації man 7 regex. Статус виходу встановлюється в 0, якщо регулярний вираз збігся з рядком, і 1, якщо ні. Значення підвиразів, загорнутих у дужки, можна отримати через змінну ${BASH_REMATCH[@]}, наприклад: 

 REGEXP='foo(bar)bl(.*)'  if [[ "abcfoobarbletch" =~ $REGEXP ]]  then  echo "Регулярний вираз збігся з рядком!"  echo "$BASH_REMATCH" # виводить: foobarbletch  echo "${BASH_REMATCH[1]}" # виводить: bar  echo "${BASH_REMATCH[2]}" # виводить: etch  fi

Вбудовані регулярні вирази працюють швидше, ніж виконання зовнішньої команди grep, бо відповідний регулярний вираз виконується в межах процесу Bash. Якщо регулярний вираз або рядок містять пропуски або метасимволи (такі як '*' або '?'), їх слід узяти в лапки. Рекомендується використовувати змінну для зберігання регулярного виразу, як у вищенаведеному прикладі, для уникнення проблем з екрануванням спеціальних символів. Можна використовувати вивід bash із опцією -x для перевірки, як саме bash сприймає ваш регулярний вираз.

Розширення дужок Редагувати

Можливість розширення дужок запозичено в csh. Вона дозволяє довільному рядку бути сформованим з використанням схожої техніки, як це робиться з назвами файлів. Проте в bash згенеровані рядки не зобов'язані бути іменами файлів. Результат кожного розширення рядка не сортується, зберігається порядок зліва направо: 

 # This is a bash specific feature  echo a{p,c,d,b}e # ape ace ade abe

Не слід використовувати цю особливість, якщо скрипт планується портувати, бо в традиційних скриптах розширення рядка не діятиме: 

 # A traditional shell does not produce the same output  echo a{p,c,d,b}e # a{p,c,d,b}e

Переносимість Редагувати

Скрипти оболонок, написані зі специфічними для bash особливостями (bashism-и) не будуть працювати на системах, де використовується Bourne shell або один із його замінників, без того, щоб bash був встановлений як додаткова оболонка, і звісно, скрипти треба починати з #!/bin/bash. Ця проблема стала особливо важливою, коли Ubuntu почав із жовтня 2006, поставляти Debian Almquist shell, dash, як скриптову оболонку за умовчанням, що призвело до недієздатності численних скриптів.

Див. також Редагувати

Виноски Редагувати

  1. GNU Project. README file. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 3 лютого 2011. «Bash is free software, distributed under the terms of the [GNU] General Public License as published by the Free Software Foundation, version 3 of the License (or any later version)»  
  2. ↑ Free Software Directory
    d:Track:Q2470288

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bash znachennya source model bashEkran roboti z BashTip Komandna obolonka UnixAvtor Brayan Foks Brian Fox Rozrobnik proyekt GNUPershij vipusk 7 chervnya 1989 34 roki tomu 1989 06 07 Stabilnij vipusk 4 2 27 lyutogo 2014 9 rokiv tomu 2014 02 27 Platforma GNUOperacijna sistema kros platformovijMova programuvannya CDostupni movi anglijska bagatomovna cherez gettextStan rozrobki aktivnijLicenziya GNU General Public License version 3 1 Onlajn dokumentaciya gnu org software bash manual Repozitorij git savannah gnu org cgit bash gitVebsajt domashnya storinka bash u Vikishovishibash vid angl Bourne again shell bukv pererodzhena Shell vdoskonalena j modernizovana variaciya komandnoyi obolonki Bourne shell Odin iz najpopulyarnishih suchasnih riznovidiv komandnoyi obolonki UNIX Osoblivo populyarna v seredovishi GNU Linux de chasto vikoristovuyetsya yak komandna obolonka za zamovchuvannyam Bash ce akronim Bourne again shell tobto znovu obolonka Bourne Nazva ce gra sliv na Bourne shell odin z populyarnih riznovidiv komandnoyi obolonki dlya UNIX sh avtorom yakoyi ye Stephen Bourne 1978 vdoskonalena v 1987 Brian Fox Bourne Born pereklikayetsya z anglijskim slovom born sho oznachaye sho narodivsya zvidsi narodzhena znovu komandna obolonka Takozh maye misce insha gra sliv born again narodzhenij znovu Zmist 1 Sintaksis 1 1 hello world 1 2 Umovnij operator 1 3 Cikli 1 4 Funkciyi 2 Vidminnij sintaksis 2 1 Cilochiselna matematika 2 2 Perenapravlennya potokiv 2 3 Regulyarni virazi vseredini procesu 2 4 Rozshirennya duzhok 3 Perenosimist 4 Div takozh 5 Vinoski 6 PosilannyaSintaksis RedaguvatiSintaksis komand bash ce nadmnozhina sintaksisu komand Bourne shell Ostatochna specifikaciya sintaksisu komand Bash ye v Bash Reference Manual Arhivovano 23 serpnya 2011 u WebCite sho poshiryuye proekt GNU hello world Redaguvati bin bash echo Hello World Cej skript mistit lishe dva ryadki Pershij povidomlyaye sistemi pro te yaka programa vikoristovuyetsya dlya zapusku fajlu Drugij ryadok ce yedina diya yaka vikonuyetsya cim skriptom vin vlasne drukuye Hello world u terminali Umovnij operator Redaguvati bin bash T1 foo T2 bar if T1 T2 then echo umova vikonuyetsya else echo umova ne vikonuyetsya fi Cikli Redaguvati Priklad organizaciyi cikliv bin bash for i in ls do echo item i done bin bash for i in seq 1 10 do echo i done bin bash COUNTER 0 while COUNTER lt 10 do echo The counter is COUNTER let COUNTER COUNTER 1 done Funkciyi Redaguvati Obolonka pidtrimuye mehanizm stvorennya funkcij Pislya ob yavi funkciyi yiyi mozhna viklikati yak zvichajnu komandu z takim samim sposobom peredachi parametriv Funkciyi stvoryuyutsya nastupnim chinom function im ya funkciyi perelik komand perenapravlennya de function ne obov yazkovij operator ob yavi funkciyi im ya funkciyi im ya novoyi funkciyi z obov yazkovim dodavannyam duzhok perelik komand spiskom komand yaki rozmisheni mizh figurnimi duzhkami Priklad funkciyi yaka pereviryaye chi ye vkazanij parametr shlyahom do teki chck dir ogoloshennya lokalnoyi zminnij v funkciyi local dpath 1 yaksho teka ne isnuye zavershennya roboti funkciyi if d dpath then echo fajl dpath ne isnuye abo ne ye tekoyu return 1 fi pereviryayemo chi koristuvach peredav validnij shlyah do direktoriyi yaksho ni zavershuyemo robotu if d 1 then echo Shlyah 1 ne isnuye Bud laska utochnit exit 1 fi Viklik funkciyi chck dir home usr001 recordVidminnij sintaksis RedaguvatiPerevazhna bilshist vazhlivih skriptiv komandnogo procesora Bourne mozhut vikonuvatis bez zmini v bash za vinyatkom tih skriptiv Bourne yaki posilayutsya na specialni zminni Bourne abo vikoristovuyut vbudovani komandi Bourne Sintaksis komand Bash vklyuchaye ideyi pozicheni v Korn shell ksh i C shell csh taki yak redaguvannya komandnogo ryadka istoriya komand stek direktoriyu zminni RANDOM i PPID i sintaksis zamini komandi POSIX Koli Bash vikoristovuyetsya yak interaktivnij komandnij procesor vin pidtrimuye avtozavershennya imen program imen fajliv imen zminnih tosho yaksho koristuvach natiskaye klavishu TAB Cilochiselna matematika Redaguvati Golovne obmezhennya Bourne shell ce te sho vin ne mozhe vikonuvati obchislennya z cilimi chislami bez porodzhennya zovnishnogo procesu Bash mozhe vikonuvati cilochiselni obchislennya vseredini procesu vikoristovuyuchi komandu i sintaksis zminnoyi yak pokazano nizhche VAR 55 Vstanovlyuyemo zminnu VAR rivnoyu 55 VAR VAR 1 Dodayemo odinicyu do zminnoyi VAR Zvernit uvagu na vidsutnist znaka VAR Inshij sposib zbilshennya VAR na odinicyu Vikonuye prefiksnij inkrement VAR Inshij sposib zbilshennya VAR na odinicyu Vikonuye postfiksnij inkrement echo VAR 22 Mnozhimo VAR na 22 i peredayemo rezultat komandi echo VAR 22 Inshij sposib zrobiti te same Komanda tak samo mozhe vikoristovuvatisya v umovnih tverdzhennyah tomu sho yiyi vihidnij parametr ce 0 abo 1 yaki mozhut interpretuvatisya yak true abo false if VAR Y 3 X 2 then echo Yes fi Z gt 23 amp amp echo Yes Komanda pidtrimuye operatori vidnoshennya gt lt gt ta lt Bash ne pidtrimuye obchislennya vseredini procesu z chislami z ruhomoyu komoyu Tilki komandni procesori UNIX pidtrimuyut cyu mozhlivist Korn shell versiya 1993 roku i zsh pochinayuchi z versiyi 4 0 Perenapravlennya potokiv Redaguvati Bash maye individualnij sintaksis perenapravlennya potokiv vvodu vivodu yakij ne pidtrimuye Bourne shell Bash mozhe perenapravlyati standartnij potik vivodu stdout ta standartnij potik povidomlen pro pomilki stderr v odin fajl file odnochasno Vikoristovuyetsya nastupnij sintaksis command amp gt file sho prostishe nabrati nizh ekvivalentnu komandu v sintaksisi Bourne shell yaka spochatku perenapravlyaye potik stdout u fajl file a potim perenapravlyaye stderr v toj zhe potik sho i stdout 1 ta 2 tut nomeri standartnih potokiv stdout ta stderr vidpovidno command gt file 2 gt amp 1 Bash pochinayuchi z versiyi 2 05b mozhe perenapravlyati standartnij vvid stdin na tekst iz ryadka vikoristovuyuchi sintaksis yakij inodi nazivayut here strings command lt lt lt string to be read as standard input Yaksho ryadok mistit propuski jogo slid uzyati v lapki Prikladi Perenapravlennya standartnogo vivodu u fajl zapis danih zakrittya fajlu skidannya stdout make Filedescriptor FD 6 a copy of stdout FD 1 exec 6 gt amp 1 open file test data for writing exec 1 gt test data produce some content echo data data data close file test data exec 1 gt amp make stdout a copy of FD 6 reset stdout exec 1 gt amp 6 close FD6 exec 6 gt amp Vidkrivannya ta zakrivannya fajliv open file test data for reading exec 6 lt test data read until end of file while read u 6 dta do echo dta done close file test data exec 6 lt amp Zahoplennya vivedennya zovnishnih komand execute find and store results in VAR search for filenames which end with the letter h VAR find name h Regulyarni virazi vseredini procesu Redaguvati Bash 3 0 pidtrimuye vbudovani regulyarni virazi z sintaksisom podibnim do sintaksisu Perl string regex Sintaksis regulyarnih viraziv zadokumentovano na storinkah dokumentaciyi man 7 regex Status vihodu vstanovlyuyetsya v 0 yaksho regulyarnij viraz zbigsya z ryadkom i 1 yaksho ni Znachennya pidviraziv zagornutih u duzhki mozhna otrimati cherez zminnu BASH REMATCH napriklad REGEXP foo bar bl if abcfoobarbletch REGEXP then echo Regulyarnij viraz zbigsya z ryadkom echo BASH REMATCH vivodit foobarbletch echo BASH REMATCH 1 vivodit bar echo BASH REMATCH 2 vivodit etch fi Vbudovani regulyarni virazi pracyuyut shvidshe nizh vikonannya zovnishnoyi komandi grep bo vidpovidnij regulyarnij viraz vikonuyetsya v mezhah procesu Bash Yaksho regulyarnij viraz abo ryadok mistyat propuski abo metasimvoli taki yak abo yih slid uzyati v lapki Rekomenduyetsya vikoristovuvati zminnu dlya zberigannya regulyarnogo virazu yak u vishenavedenomu prikladi dlya uniknennya problem z ekranuvannyam specialnih simvoliv Mozhna vikoristovuvati vivid bash iz opciyeyu x dlya perevirki yak same bash sprijmaye vash regulyarnij viraz Rozshirennya duzhok Redaguvati Mozhlivist rozshirennya duzhok zapozicheno v csh Vona dozvolyaye dovilnomu ryadku buti sformovanim z vikoristannyam shozhoyi tehniki yak ce robitsya z nazvami fajliv Prote v bash zgenerovani ryadki ne zobov yazani buti imenami fajliv Rezultat kozhnogo rozshirennya ryadka ne sortuyetsya zberigayetsya poryadok zliva napravo This is a bash specific feature echo a p c d b e ape ace ade abe Ne slid vikoristovuvati cyu osoblivist yaksho skript planuyetsya portuvati bo v tradicijnih skriptah rozshirennya ryadka ne diyatime A traditional shell does not produce the same output echo a p c d b e a p c d b ePerenosimist RedaguvatiSkripti obolonok napisani zi specifichnimi dlya bash osoblivostyami bashism i ne budut pracyuvati na sistemah de vikoristovuyetsya Bourne shell abo odin iz jogo zaminnikiv bez togo shob bash buv vstanovlenij yak dodatkova obolonka i zvisno skripti treba pochinati z bin bash Cya problema stala osoblivo vazhlivoyu koli Ubuntu pochav iz zhovtnya 2006 postavlyati Debian Almquist shell dash yak skriptovu obolonku za umovchannyam sho prizvelo do nediyezdatnosti chislennih skriptiv Div takozh RedaguvatiSpisok vbudovanih komand bash Komandna obolonka Unix Obolonka Borna Korn shellVinoski Redaguvati GNU Project README file Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 3 lyutogo 2011 Bash is free software distributed under the terms of the GNU General Public License as published by the Free Software Foundation version 3 of the License or any later version a b v Free Software Directory d Track Q2470288Posilannya RedaguvatiBash home page Arhivovano 13 serpnya 2006 u Wayback Machine angl Bash Guide for Beginners Arhivovano 8 serpnya 2006 u Wayback Machine angl Advanced Bash Scripting Guide Arhivovano 26 veresnya 2008 u Wayback Machine angl Learn X in Y minutes Where X bash Arhivovano 22 bereznya 2018 u Wayback Machine angl Konspekt po Bash Arhivovano 22 bereznya 2018 u Wayback Machine Bash Debugger angl Learning the shell angl 2008 interview with GNU Bash s maintainer Chet Ramey angl Bash Online Forum Arhivovano 14 travnya 2019 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bash amp oldid 35360208