Астрагал гачкуватий, астрагал гачконосний (Astragalus hamosus) — вид квіткових рослин родини бобові (Fabaceae).
| Астрагал гачкуватий | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
| Родина: | Бобові (Fabaceae) |
| Рід: | Астрагал (Astragalus) |
| Вид: | Астрагал гачкуватий (A. hamosus) |
| Біноміальна назва | |
| Astragalus hamosus |
Опис ред.
Однорічна трав'яниста рослина, яка досягає у висоту від 10 до 60 сантиметрів. Стебла сланкі або прямовисні. Листя непарноперисті, складається з від 19 до 23 листочків довгасто-яйцеподібних. Суцвіття більш-менш щільні, містять від 5 до 14 квіток. Віночок 6-11 мм, блідо-жовтий. Плід – лінійний, серпувато-зігнутий біб, до 4 см завдовжки та 0,3 см завширшки, з носиком, волохатий, коричневий. Насіння ниркоподібне, до 3 мм завбільшки, з добре помітним насіннєвим рубчиком, пласке, коричневе, матове.
Поширення ред.
Країни поширення: Північна Африка: Алжир; Єгипет; Лівія; Марокко; Туніс. Азія: Кувейт; Катар; Саудівська Аравія; Афганістан; Кіпр; Єгипет — Синай; Іран; Ірак; Ізраїль; Йорданія; Ліван; Сирія; Туреччина; Туркменістан [ш. Копетдаг]; Пакистан — Пенджаб. Кавказ: Вірменія; Азербайджан; Грузія; Росія — Чечено-Інгушетія, Дагестан, Краснодар. Європа: Україна — Крим; Албанія; Болгарія; Колишня Югославія; Греція [вкл. Крит]; Італія [вкл. Сардинія, Сицилія]; Румунія; Франція [вкл. Корсика]; Португалія [вкл. Мадейра]; Гібралтар; Іспанія [вкл. Балеарські острови, Канарські острови].
Росте на луках на вапняковому субстраті; 0-1700 м. Період цвітіння триває з березня по травень.
Галерея ред.
Примітки ред.
- ↑ Astragalus hamosus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
Посилання ред.
- Flora Vascular [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Сікура Й. Й. Морфологічні особливості плодів та насіння квіткових рослин світової флори. — Ужгород : Закарпатський угорський інститут ім. Ф. Ракоці, 2014. — С. 207. — ISBN 978-966-8904-74-5. PDF [ 30 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про бобові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |