Тихоголос парійський Охоронний статусУразливий МСОП 3 1 1 Біологічна класифікаціяДомен Ядерні Eukaryota Царство Тварини

?

Тихоголос парійський

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Інфратип:	Хребетні (Vertebrata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Passerellidae
Рід:	Тихоголос (Arremon)
Вид:	Тихоголос парійський

Біноміальна назва

Arremon phygas
(Berlepsch, 1912)

Ареал виду

Синоніми

Arremon torquatus phygas
Buarremon phygas

Посилання

Вікісховище:	Arremon phygas
Віківиди:	Arremon phygas
ITIS:	997750
МСОП:	22724917
NCBI:	2928215

Тихоголос парійський (Arremon phygas) — вид горобцеподібних птахів родини Passerellidae. Ендемік Венесуели.

Таксономія ред.

Парійський тихоголос раніше вважався підвидом строкатоголового заросляка (A. torquatus), однак в 2010 році був визнаний Південноамериканський класифікаціний комітет окремим видом, разом з низкою інших підвидів Arremon torquatus.

Поширення і екологія ред.

Парійський тихоголос мешкає на узліссях і в підліску вологих гірських тропічних лісів Прибережного гірського хребта, що знаходиться на півночі Венесуели. Це рідкісний вид, який був знайдений лише в декількох місцях — в горах Турумікіре і на півострові Парія.

Збереження ред.

Це рідкісний птах, що має вузький ареал. МСОП вважає парійського тихоголоса вразливим видом.

Примітки ред.

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 7 липня 2021.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2020). . IOC World Bird List Version 10.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 31 May 2020.
Cadena, C. D., and A. M. Cuervo (2009). Molecules, ecology, morphology, and songs in concert: how many species is Arremon torquatus (Aves: Emberizidae)? Biological Journal of the Linnean Society 99(1): 152-176
Ridgely, R. S., & J. A. Gwynne, Jr. (1989). A Guide to the Birds of Panama with Costa Rica, Nicaragua, and Honduras. 2nd edition. Princeton University Press. ISBN 0-691-08529-3
Restall, R. L., C. Rodner, & M. Lentino (2006). Birds of Northern South America. Christopher Helm. ISBN 0-7136-7243-9 (vol. 1). ISBN 0-7136-7242-0 (vol. 2).

Посилання ред.

South American Classification Committee (September 2010). Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 24 липня 2012.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 7 липня 2021.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2020). . IOC World Bird List Version 10.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 31 May 2020.

[CadenaCuervo-4] Cadena, C. D., and A. M. Cuervo (2009). Molecules, ecology, morphology, and songs in concert: how many species is Arremon torquatus (Aves: Emberizidae)? Biological Journal of the Linnean Society 99(1): 152-176

[Panama-5] Ridgely, R. S., & J. A. Gwynne, Jr. (1989). A Guide to the Birds of Panama with Costa Rica, Nicaragua, and Honduras. 2nd edition. Princeton University Press. ISBN 0-691-08529-3

[NorthernSouthAmerica-6] Restall, R. L., C. Rodner, & M. Lentino (2006). Birds of Northern South America. Christopher Helm. ISBN 0-7136-7243-9 (vol. 1). ISBN 0-7136-7242-0 (vol. 2).