Тихоголос периджійський Охоронний статусУразливий МСОП 3 1 1 Біологічна класифікаціяДомен Ядерні Eukaryota Царство Твари

?

Тихоголос периджійський

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Інфратип:	Хребетні (Vertebrata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Passerellidae
Рід:	Тихоголос (Arremon)
Вид:	Тихоголос периджійський

Біноміальна назва

Arremon perijanus
(Phelps & Gilliard, 1940)

Ареал виду

Синоніми

Arremon torquatus perijanus
Buarremon perijanus

Посилання

Вікісховище:	Arremon perijanus
Віківиди:	Arremon perijanus
ITIS:	997747
МСОП:	22724899
NCBI:	2928202

Тихоголос периджійський (Arremon perijanus) — вид горобцеподібних птахів родини Passerellidae. Мешкає в Колумбії та Венесуелі.

Таксономія ред.

Периджійський тихоголос раніше вважався підвидом строкатоголового заросляка (A. torquatus), однак в 2010 році був визнаний Південноамериканський класифікаціний комітет окремим видом, разом з низкою інших підвидів Arremon torquatus.

Поширення і екологія ред.

Периджійський тихоголос мешкає на узліссях і в підліску тропічних гірських вологих лісів гірського масиву Сьєрра-де-Періха, що знаходиться на північному сході Колумбії та на північному заході Венесуели. Живе на висоті 700-1900 м над рівнем моря.

Збереження ред.

Це рідкісний птах, що має вузький ареал. МСОП вважає периджійського тихоголоса вразливим видом.

Примітки ред.

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 7 липня 2021.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2020). . IOC World Bird List Version 10.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 31 May 2020.
Cadena, C. D., and A. M. Cuervo (2009). Molecules, ecology, morphology, and songs in concert: how many species is Arremon torquatus (Aves: Emberizidae)? Biological Journal of the Linnean Society 99(1): 152-176
Ridgely, R. S., & J. A. Gwynne, Jr. (1989). A Guide to the Birds of Panama with Costa Rica, Nicaragua, and Honduras. 2nd edition. Princeton University Press. ISBN 0-691-08529-3
Restall, R. L., C. Rodner, & M. Lentino (2006). Birds of Northern South America. Christopher Helm. ISBN 0-7136-7243-9 (vol. 1). ISBN 0-7136-7242-0 (vol. 2).

Посилання ред.

South American Classification Committee (September 2010). Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 24 липня 2012.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 7 липня 2021.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2020). . IOC World Bird List Version 10.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 31 May 2020.

[CadenaCuervo-4] Cadena, C. D., and A. M. Cuervo (2009). Molecules, ecology, morphology, and songs in concert: how many species is Arremon torquatus (Aves: Emberizidae)? Biological Journal of the Linnean Society 99(1): 152-176

[Panama-5] Ridgely, R. S., & J. A. Gwynne, Jr. (1989). A Guide to the Birds of Panama with Costa Rica, Nicaragua, and Honduras. 2nd edition. Princeton University Press. ISBN 0-691-08529-3

[NorthernSouthAmerica-6] Restall, R. L., C. Rodner, & M. Lentino (2006). Birds of Northern South America. Christopher Helm. ISBN 0-7136-7243-9 (vol. 1). ISBN 0-7136-7242-0 (vol. 2).