Anserimimus — рід тероподових динозаврів пізнього крейдяного періоду з Монголії. Це була худа, швидка тварина, можливо, всеїдна. Судячи з відомих скам'янілостей, Anserimimus, імовірно, був дуже схожий на інших орнітомімід, за винятком потужніших передніх кінцівок.
| Anserimimus | |
|---|---|
| Скелет | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Динозаври (Dinosauria) |
| Ряд: | Ящеротазові (Saurischia) |
| Підряд: | Тероподи (Theropoda) |
| Клада: | †Ornithomimosauria |
| Родина: | †Орнітомімові (Ornithomimidae) |
| Рід: | †Anserimimus Barsbold, 1988 |
| Вид: | †A. planinychus |
| Біноміальна назва | |
| †Anserimimus planinychus Barsbold, 1988 |
Відкриття ред.
Ансерімім був знайдений в монгольському аймаку або провінції Баянхонгор під час спільної радянсько-монгольської експедиції в пустелю Гобі наприкінці 1970-х років. Монгольський палеонтолог Рінчен Барсболд назвав рід у 1988 році, поєднавши латинське anser, що означає «гусак», із грецьким mimos, що означає «мімік». Хоча Anserimimus не дуже схожий на гусака, орнітомімозаврів традиційно називали на честь різних типів птахів, таких як Struthiomimus («імітація страуса»), Gallimimus («імітація півня») і Pelecanimimus («імітація пелікана»). Один із названих видів Anserimimus називається Anserimimus planinychus. Видова назва походить від латинського planus, що означає «плоский», і давньогрецького ὄνυξ, онікс, що означає «кіготь», у зв’язку зі специфічними сплощеними кігтями, які характеризують рід.
Є лише один екземпляр Anserimimus, його голотип IGM 100/300. Він складається з досить повного та зчленованого скелета без черепа та нижньої щелепи. Була опублікована обмежена інформація про анатомію ансеріміма, оскільки Барсболд не описав більшість цих кісток, натомість зосередився лише на тих, які мають особливості, які відрізняють ансеріміма від інших орнітомімідів. У неопублікованій дисертації Роберт Броновіч у 2005 році дав детальний опис виду, також посилаючись на додаткові матеріали до нього, серед яких другий частковий скелет, зразок ZPAL MgD-I/65. Однак у 2010 році Броновіч дійшов висновку, що ця інша знахідка, хоча й найбільше пов’язана з Anserimimus planinychus, ймовірно, представляє окремий таксон.
Опис ред.
Ансерімім був орнітомімозавром середнього розміру. Грегорі С. Пол у 2010 році оцінив його довжину в 3 метри, а вагу в 50 кілограмів. Інші дослідження показали, що голотип був важчим і важив до 143,6–170 кілограмів.
Палеобіологія та палеоекологія ред.
Функція потужної руки з її розправленими кігтями залишається невідомою. Це може вказувати на іншу дієту щодо стратегії збору їжі, ніж інші орнітоміміди, хоча її дієту важко визначити, оскільки череп тварини невідомий. Вчені давно висунули гіпотезу про те, що орнітоміміди, які походять від м’ясоїдних предків тероподів, насправді були всеїдними або навіть травоїдними.
Фації гірських порід цієї формації припускають наявність русел струмків і річок, мулів і мілководних озер. Відкладення також вказують на те, що тут існувало багате середовище існування, яке пропонувало різноманітну їжу у великій кількості, яка могла підтримувати величезних динозаврів крейдяного періоду.
Кладограма ред.
Кладограма:
| Ornithomimidae |
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки ред.
- Rinchen Barsbold, 1988, "A new Late Cretaceous ornithomimid from the Mongolian People's Republic", Paleontological Journal 22: 124–127
- Bronowicz, R., 2005, Upper Cretaceous dinosaur Anserimimus planinychus (Theropoda: Ornithomimidae) from Mongolia. MS Thesis, University of Warsaw
- Bronowicz, R. (2011). New Material of a Derived Ornithomimosaur from the Upper Cretaceous Nemegt Formation of Mongolia. Acta Palaeontologica Polonica. 56 (3): 477–488. doi:10.4202/app.2009.1123.
- Paul, G.S., 2010, The Princeton Field Guide to Dinosaurs, Princeton University Press p. 113
- Chinzorig, Tsogtbaatar; Cullen, Thomas; Phillips, George; Rolke, Richard; Zanno, Lindsay E. (19 жовтня 2022). Large-bodied ornithomimosaurs inhabited Appalachia during the Late Cretaceous of North America. PLOS One. 17 (10). e0266648. doi:10.1371/journal.pone.0266648.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - Christiansen, Per (1998). Strength indicator values of theropod long bones, with comments on limb proportions and cursorial potential. Gaia. 15: 241–255. ISSN 0871-5424.
- Osborn, H.F. 1917. Skeletal adaptations of Ornitholestes, Struthiomimus, and Tyrannosaurus. Bulletin of the American Museum of Natural History 35: 733–771.
- Novacek, M. (1996). Dinosaurs of the Flaming Cliffs. Bantam Doubleday Dell Publishing Group Inc. New York, New York. ISBN 978-0-385-47775-8
- Xu, L.; Kobayashi, Y.; Lü, J.; Lee, Y. N.; Liu, Y.; Tanaka, K.; Zhang, X.; Jia, S.; Zhang, J. (2011). A new ornithomimid dinosaur with North American affinities from the Late Cretaceous Qiupa Formation in Henan Province of China. Cretaceous Research. 32 (2): 213. doi:10.1016/j.cretres.2010.12.004.