Amynodontidae захисний зуб 4 5 родина вимерлих непарнопалих споріднених зі справжніми носорогами Їх зазвичай зображують

Amynodontidae («захисний зуб») — родина вимерлих непарнопалих, споріднених зі справжніми носорогами. Їх зазвичай зображують як напівводних бегемотів, схожих на носорогів, але цей опис підходить лише для представників Metamynodontini; інші групи амінодонтів, такі як кадуркодонтини, мали більш типові для унгулят пропорції та конвергентно розвинули тапіроподібний хоботок.

Amynodontidae Період існування: 37.8–23.03 PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N

Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Непарнопалі (Perissodactyla)
Надродина:	Rhinocerotoidea
Родина:	†Amynodontidae Scott & Osborn, 1883
Типовий рід
†Amynodon Marsh, 1877
Роди
Див. текст

Діапазон Amynodontidae на основі скам'янілостей
Вікісховище: Amynodontidae

Грецька назва родини описує їхні бивні, отримані від збільшених іклів. Непарнопалі є травоїдними тваринами, тому ці бивні використовувалися або для стримування, або для захисту від хижаків (як випливає з назви), або, можливо, у боях між самцями.

Їх скам'янілості були знайдені в Північній Америці та Євразії, вік яких варіюється від середнього еоцену до раннього олігоцену, з одним родом (Cadurcotherium), який зберігся до пізнього олігоцену в Південній Азії (Пакистан).

Таксономія ред.

†Amynodontidae

Subfamily Amynodontinae
- Tribe Cadurcodontini
  - Genus Cadurcodon
  - Genus Lushiamynodon
  - Genus Sharamynodon
- Tribe Metamynodontini
  - Genus Gigantamynodon
  - Genus Metamynodon
  - Genus Paramynodon
  - Genus Zaisanamynodon
- Tribe incertae sedis
  - Genus Amynodon
Subfamily incertae sedis
- Genus Amynodontopsis
- Genus Armania
- Genus Cadurcotherium
- Genus Caenolophus
- Genus Hypsamynodon
- Genus Megalamynodon
- Genus Penetrigonias
- Genus Procadurcodon
- Genus Rostriamynodon
- Genus Teilhardia

Примітки ред.

Scott, W. B.; Osborn, Henry F. (1883). On the Skull of the Eocene Rhinoceros, Orthocynodon, and the Relation of this Genus to other Members of the Group. Contributions from the E. M. Museum of Geology and Archæology of Princeton College 3: 1–22.
McKenna, M. C.; S. K. Bell (1997). Classification of Mammals Above the Species Level. Columbia University Press. ISBN 0-231-11012-X.
Marsh, O. C. (1877). Notice of some new Vertebrate Fossils. The American Journal of Science and Arts. Ser. 3 14 (81): 251–252.
American Museum of Natural History, "Perissodactyls Glossary"
https://logeion.uchicago.edu/%E1%BC%80μ%CF%8Dνω
Savage, RJG; Long, MR (1986). Mammal Evolution: an illustrated guide. New York: Facts on File. с. 194. ISBN 0-8160-1194-X.
Palmer, D., ред. (1999). The Marshall Illustrated Encyclopedia of Dinosaurs and Prehistoric Animals. London: Marshall Editions. с. 264. ISBN 1-84028-152-9.
http://www.rhinoresourcecenter.com/pdf_files/141/1415340780.pdf PDF}}
Wall, William P. (1989). The phylogenetic history and adaptive radiation of the Amynodontidae. У Prothero, Donald R.; Schoch, Robert M. The Evolution of perissodactyls. Oxford University Press. ISBN 9780195060393.
↑ Averianov, A.; Danilov, I. (2017). A new amynodontid from the Eocene of South China and phylogeny of Amynodontidae (Perissodactyla: Rhinocerotoidea). Journal of Systematic Palaeontology 15 (11): 927–945. doi:10.1080/14772019.2016.1256914.
von Koenigswald, W.; Holbrook, L.T. (March 2011). Diversity and Evolution of Hunter-Schreger Band Configuration in Tooth Enamel of Perissodactyl Mammals. Acta Palaeontologica Polonica 56 (1): 11–32. doi:10.4202/app.2010.0021.
Huang, X.; Wang, J. (January 2001). New materials of tapiroid and rhinocerotoid remains (Mammalia, Perissodactyla) from the Middle Eocene of Yuanqu Basin, Central China. Vertebrata PalAsiatica 39 (3): 197–203. Процитовано 14.08.2020.
Antoine, P.; Ducrocq, S. (2003). Early rhinocerotids (Mammalia: Perissodactyla) from South Asia and a review of the Holarctic Paleogene rhinocerotid record. Canadian Journal of Earth Sciences 40 (3): 365–374. Bibcode:2003CaJES..40..365A. doi:10.1139/e02-101.
↑ Wall, W.P.; Manning, E. (July 1986). Rostriamynodon grangeri n. gen., n. sp. of amynodontid (Perissodactyla, Rhinocerotoidea) with comments on the phylogenetic history of Eocene Amynodontidae. Journal of Paleontology 60 (4): 911–919. JSTOR 1305081. doi:10.1017/S0022336000043079.

[1] Scott, W. B.; Osborn, Henry F. (1883). On the Skull of the Eocene Rhinoceros, Orthocynodon, and the Relation of this Genus to other Members of the Group. Contributions from the E. M. Museum of Geology and Archæology of Princeton College 3: 1–22.

[McK&B-2] McKenna, M. C.; S. K. Bell (1997). Classification of Mammals Above the Species Level. Columbia University Press. ISBN 0-231-11012-X.

[3] Marsh, O. C. (1877). Notice of some new Vertebrate Fossils. The American Journal of Science and Arts. Ser. 3 14 (81): 251–252.

[4] American Museum of Natural History, "Perissodactyls Glossary"

[5] ttps://logeion.uchicago.edu/%E1%BC%80μ%CF%8Dνω

[MamEv-6] Savage, RJG; Long, MR (1986). Mammal Evolution: an illustrated guide. New York: Facts on File. с. 194. ISBN 0-8160-1194-X.

[7] Palmer, D., ред. (1999). The Marshall Illustrated Encyclopedia of Dinosaurs and Prehistoric Animals. London: Marshall Editions. с. 264. ISBN 1-84028-152-9.

[8] ttp://www.rhinoresourcecenter.com/pdf_files/141/1415340780.pdf PDF}}

[Wall_1989-9] Wall, William P. (1989). The phylogenetic history and adaptive radiation of the Amynodontidae. У Prothero, Donald R.; Schoch, Robert M. The Evolution of perissodactyls. Oxford University Press. ISBN 9780195060393.

[Averianov2017-10] Averianov, A.; Danilov, I. (2017). A new amynodontid from the Eocene of South China and phylogeny of Amynodontidae (Perissodactyla: Rhinocerotoidea). Journal of Systematic Palaeontology 15 (11): 927–945. doi:10.1080/14772019.2016.1256914.

[Koenigswald2011-11] von Koenigswald, W.; Holbrook, L.T. (March 2011). Diversity and Evolution of Hunter-Schreger Band Configuration in Tooth Enamel of Perissodactyl Mammals. Acta Palaeontologica Polonica 56 (1): 11–32. doi:10.4202/app.2010.0021.

[Huang2001-12] Huang, X.; Wang, J. (January 2001). New materials of tapiroid and rhinocerotoid remains (Mammalia, Perissodactyla) from the Middle Eocene of Yuanqu Basin, Central China. Vertebrata PalAsiatica 39 (3): 197–203. Процитовано 14.08.2020.

[Antoine2003-13] Antoine, P.; Ducrocq, S. (2003). Early rhinocerotids (Mammalia: Perissodactyla) from South Asia and a review of the Holarctic Paleogene rhinocerotid record. Canadian Journal of Earth Sciences 40 (3): 365–374. Bibcode:2003CaJES..40..365A. doi:10.1139/e02-101.

[Wall1986-14] Wall, W.P.; Manning, E. (July 1986). Rostriamynodon grangeri n. gen., n. sp. of amynodontid (Perissodactyla, Rhinocerotoidea) with comments on the phylogenetic history of Eocene Amynodontidae. Journal of Paleontology 60 (4): 911–919. JSTOR 1305081. doi:10.1017/S0022336000043079.