«Генерал Бельграно» (ісп. ARA General Belgrano) — легкий крейсер військово-морських сил Аргентини, потоплений у травні 1982 року британською субмариною у ході Фолклендської війни. Потоплення крейсера викликало широкий міжнародний резонанс.
| «Генерал Бельграно» | |
|---|---|
| ARA General Belgrano (C-4) | |
| Служба | |
| Тип/клас | Легкий крейсер |
| Належність | Військово-морські сили Аргентини |
| Корабельня | New York Shipbuilding, Нью-Йорк |
| Спущено на воду | 12 березня 1938 |
| Введено в експлуатацію | 5 грудня 1951 |
| Статус | потоплений 2 травня 1982 |
| Ідентифікація | |
| Параметри | |
| Тоннаж | стандартна 10 800 т |
| Довжина | 185,4 м |
| Ширина | 21 м |
| Осадка | 7,3 м |
| Технічні дані | |
| Рухова установка | 8 котлів |
| Потужність | 100 000 к.с. |
| Швидкість | max. 32,5 вуз. (60 км/год.) |
| Екіпаж | 1 200 чол. |
| Озброєння | |
| Артилерія | 5×3-152мм 8×127мм |
| Зенітне озброєння | 2×4 ЗРК «Сі Кет» |
| Авіація | 2 вертольоти |
Історія ред.
«Генерал Бельграно» був спущений на воду в США в 1938 році під назвою «Фенікс». Крейсер знаходився у гавані Перл-Гарбору під час нальоту японської авіації 7 грудня 1941 року. В подальшому брав участь у бойових діях на Тихому океані. Після закінчення Другої світової війни «Фенікс» був виведений зі складу ВМС США, і 12 квітня 1951 року проданий Аргентині за 7,8 млн доларів. У аргентинських ВМС крейсер отримав назву «17 жовтня», а в 1956 році перейменований на «Генерал Бельграно», на честь генерала Мануеля Бельграно, який брав участь у війні за незалежність від Іспанії в XIX сторіччі.
Загибель ред.
Крейсер «Генерал Бельграно» входив до складу аргентинської оперативної групи 79.3, яка 26 квітня 1982 року вийшла з порту Ушуайя назустріч британському флоту, який наближався до Фолклендських островів.
30 квітня група була помічена атомною субмариною «Конкерор» (англ. Conqueror — «Завойовник»), яка здійснювала патрулювання у районі островів.
1 травня субмарина наблизилась до аргентинської оперативної групи, продовжуючи залишатися непоміченою. На цей момент аргентинські кораблі знаходились поза межами 200-мильної (370 км) воєнної зони, яка була проголошена Великою Британією (та офіційно було проголошено, що будь-який аргентинський корабель в межах цієї зони буде потоплений). Незважаючи на це, британці вирішили, що група становить загрозу для флоту. Після консультацій з міністрами свого кабінету, Маргарет Тетчер особисто віддала розпорядження про атаку кораблів супротивника.
2 травня 1982 року о 15.57 субмарина «Конкерор» здійснила залп трьома торпедами, дві з яких влучили у «Генерал Бельграно». Вважається, що основна кількість загиблих втратили життя внаслідок вибуху однієї з торпед. Пожежі не виникло, однак на крейсері зник струм. О 16.24 аргентинський капітан Ектор Бонсо віддав наказ екіпажу покинути корабель. За офіційною версією, кораблі супроводу — есмінці «Іполіто Бушар» та «П'єдра Буена» у сильному тумані втратили візуальний контакт з крейсером та не змогли організувати пошуки та переслідування «Конкерора».
Жертви ред.
При потопленні крейсера «Генерал Бельграно» загинули 323 людини, що складає приблизно половини втрат Аргентини у Фолклендській війні. У багатьох джерелах зустрічається число у 368 загиблих, однак вона не відповідає дійсності. Безпосередньо після потоплення фігурували ще більші цифри: газета «Правда» 5 травня 1982 року писала, що з 1042 членів екіпажу крейсера вдалося врятувати лише 400, однак рятувальні роботи продовжуються.
Резонанс ред.
Британська преса повідомляла про потоплення «Генерал Бельграно» як про першу велику перемогу британських сил у війні, що розпочалась (активні бойові дії у районі Фолклендських островів розпочались 2 травня). У Аргентині ця подія викликала шок. Після 2 травня аргентинський флот фактично був виведений з війни у зв'язку зі страхом нових втрат.
Велика Британія була розкритикована за те, що крейсер був потоплений поза межами 200-мильної зони, яка була встановлена нею самою. Також висувалась версія, що потоплення було здійснене з метою зриву мирних переговорів перуанського президента Белаундо Террі, однак на офіційному рівні ця версія відкидається. У 1994 році міністерство оборони Аргентини визнало потоплення «незабороненим актом війни без кримінальної відповідальності». Незважаючи на це, у 2000 році Аргентина звернулась до Європейського суду з прав людини у Страсбурзі зі скаргою відносно незаконності дій Великої Британії у випадку з «Генерал Бельграно», однак отримала відмову за терміном давності.
Історичне значення ред.
Потоплення крейсера «Генерал Бельграно» було першим потопленням надводного корабля атомною субмариною. Крім того, це другий випадок потоплення корабля субмариною після Другої світової війни.
За кількістю людських жертв потоплення «Генерал Бельграно» є найбільшою трагедією у новітній історії Аргентини.
Потоплення крейсера під час повернення на свою базу (за іншими даними, крейсер планував здійснити спробу удару по британському флоту) розглядається аргентинським суспільством як військовий злочин.
Примітки ред.
- Соломонов П. В., Соломонов Б. В., Волков А. Е. Корабли Фолклендской войны: флоты Великобритании и Аргентины. — Москва : Морская коллекция, 2007. — № 2. — С. 26.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 січня 2016.
- ↑ . Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 31 січня 2016.
- Владимир Катин. (22 июля 2000). Аргентина обвинила Маргарет Тэтчер в военном преступлении. Независимая газета. Архів оригіналу за 23 лютого 2012. Процитовано 13 серпня 2010.
- Перший такий випадок відбувся під час індо-пакистанської війни 1971 року.
- . РИА Новости. 8 квітня 2013. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 квітня 2015.
Література ред.
- Коваленко В. А., Остроумов М. Н. Справочник по иностранным флотам. — Москва : Военное издательство МО СССР, 1971.
- Conway’s All the World’s Fighting Ships, 1947—1995. — Annapolis, Maryland, U.S.A. : Naval Institute Press, 1996. — ISBN 978-155-75013-25.