2020 CD3 — маленький навколоземний астероїд і тимчасовий супутник Землі. Астероїд був відкритий 15 лютого 2020 року астрономами Теодором Пруйне (Theodore A. Pruyne) і Качпером Вежхосом (Kacper W. Wierzchoś) в обсерваторії Маунт-Леммон, США.
| Зображення 2020 CD3, отримане обсерваторією Джеміні 24 лютого 2020 року | |
| Відкриття | |
|---|---|
| Відкривач |
|
| Місце відкриття | Обсерваторія Маунт-Леммон (Каталінський огляд) |
| Дата відкриття | 15 лютого 2020 р. |
| Позначення | |
| Позначення | 2020 CD3 |
| Тимчасові позначення | C26FED2 |
| Категорія малої планети | аполлонці · Амури · НЗО · тимчасовий супутник[en] |
| Орбітальні характеристики | |
| Епоха 31 травня 2020 р. (JD 2459000.5) | |
| Велика піввісь | 1,0227 а. о. |
| Перигей | 1,0051 а. о. |
| Апогей | 1,0403 а. о. |
| Ексцентриситет | 0,01722 |
| Орбітальний період | 1,03 року (377,8 доби) |
| Середня орбітальна швидкість | 0,9529925°/добу |
| Середня аномалія | 117,032° |
| Нахил орбіти | 0,6403° |
| Довгота висхідного вузла | 83,002° |
| Довгота перицентру | 46,943° |
| Є супутником | Земля |
| Фізичні характеристики | |
| Середній радіус | 1.0–1.8 м (оцін.) |
| Видима зоряна величина | 23,0 |
| Стандартна зоряна величина | 31.72±0.30 31.8 |
| Атмосфера | |
| 2020 CD3 у Вікісховищі |
При відкритті астероїд отримав тимчасову назву C26FED2. Після підтвердження об'єкта, йому було присвоєно попереднє позначення 2020 CD3.
Астероїд на момент відкриття рухався по геоцентричній орбіті і був тимчасовим супутником Землі.
Фізичні характеристики Редагувати
Астероїд має низьку яскравість. Стандартна зоряна величина близько 32. Передбачається, що об'єкт має низьке альбедо (0,1—0,6) і належить до астероїдів спектрального класу С.
Розмір астероїда оцінюється в 1—6 метрів.
Орбіта Редагувати
Згідно з розрахунками астероїд 2020 CD3 раніше належав до групи Аполлона, але був захоплений Землею 2017 року. Найменша відстань, на яку об'єкт підходив до Землі — 0,01664 а. о. (2 489 300 км). До середини 2020 року 2020 CD3 мав рухатися по геоцентричній орбіті, а потім залишити сферу дії Землі і перейти на геліоцентричну орбіту.
Надалі об'єкт буде зближуватися із Землею і може бути захоплений повторно.
| Рік | Мінімальна відстань |
|---|---|
| 2044 | 0,0221881 |
| 2060 | 0,0129178 |
| 2077 | 0,0157489 |
| 2095 | 0,0135979 |
У траєкторії руху не помічено ознак збурень через сонячне випромінювання і не виявлено жодного зв'язку з відомими штучними об'єктами.
Перший подібний захоплений об'єкт 2006 RH120 було виявлено 2006 року. У 2007 році астероїд пішов на геліоцентричну орбіту. Ще кілька потенційних таких об'єктів виявилися штучними.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ . Minor Planet Electronic Circular. Minor Planet Center. 25 лютого 2020. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 25 лютого 2020.
- ↑ 2020 CD3. Minor Planet Center. International Astronomical Union. Процитовано 25 лютого 2020.
- . NEO Exchange. Обсерваторія Лас-Кумбрес[en]. 15 лютого 2020. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 25 лютого 2020.
- . Project Pluto. 24 лютого 2020. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 25 лютого 2020.
- ↑ (2020-02-27 last obs.). Jet Propulsion Laboratory. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 25 лютого 2020.
- Crane, Leah (27 лютого 2020). . National Optical-Infrared Astronomy Research Laboratory (пресреліз). National Science Foundation. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 27 лютого 2020.
- . Near Earth Objects – Dynamic Site. Department of Mathematics, University of Pisa, Italy. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 25 лютого 2020.
- …
- ↑ . minorplanetcenter.net. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 26 лютого 2020.
- ↑ Александр Войтюк. . nplus1.ru. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 26 лютого 2020.
- Новости Mail.ru (26 лютого 2020). (ru-RU). Новости Mail.ru. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 26 лютого 2020.
- . neoexchange.lco.global. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 26 лютого 2020.
- . newton.spacedys.com. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 26 лютого 2020.