www.wikidata.uk-ua.nina.az

19 та гренадерська дивізія СС 2 га латвійська нім 19 Waffen Grenadier Division der SS lettische Nr 2 латис 19 ieroču SS

19-та гренадерська дивізія СС (2-га латвійська)

19-та гренадерська дивізія СС (2-га латвійська) (нім. 19.Waffen-Grenadier-Division der SS (lettische Nr.2), латис. 19. ieroču SS grenadieru divīzija (latviešu Nr. 2) — з'єднання, піхотна дивізія в складі військ Ваффен-СС Німеччини, що брала участь у бойових діях протягом 1943–1945 років.

19-та гренадерська дивізія СС (2-га латвійська)
19.Waffen-Grenadier-Division der SS (lettische Nr.2)
19. ieroču SS grenadieru divīzija (latviešu Nr. 2)
Емблема 19-ї дивізії СС (2-ї латвійської)
На службі 7 січня 1944 — 8 травня 1945
Країна  Третій Рейх
Належність СС
Вид  Ваффен-СС
Тип гренадери
Чисельність піхотна дивізія
У складі 6-й корпус СС
50-й армійський корпус
Армійська група «Клеффель»
Гасло Meine Ehre heißt Treue
(«Моя честь називається вірність»)
Війни/битви

Друга світова війна
Східний фронт

Командування
Визначні
командувачі		 СС-бригадефюрер та генерал-майор Ваффен-СС Гінріх Шульдт
СС-групенфюрер та генерал-лейтенант Ваффен-СС Бруно Штреккенбах
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 19-та дивізія.

Історія з'єднання ред.

19-та гренадерська дивізія СС (2-га латвійська) веде свою історію з моменту формування 2-ї моторизованої бригади СС, що існувала У Ваффен-СС з квітня 1941 року. На основі штабу цієї бригади у травні 1943 була сформована Латиська добровольча бригада СС.

23 січня 1943 року Адольф Гітлер «дозволив і наказав» рейхсфюреру СС Генріху Гіммлеру створити Латвійський добровольчий легіон СС. 24 січня, після повернення зі Східного фронту, Гіммлер надіслав радіограму, наказуючи переформувати 2-гу бригаду та 19-й і 21-й батальйони латвійської служби оборони, й створити на їхній основі Латиський добровольчий легіон СС. Обидва батальйони наприкінці січня були виведені з передової та переведені до Красного Села. 8 лютого туди ж прибув і 16-й батальйон. Усі три батальйони були перейменовані: 21-й Лієпайський батальйон на 1-й латиський легіон, 19-й латгальський батальйон — на 2-й латиський легіон, 16-й земгальський батальйон — на 3-й латиський легіон — і об'єднані в 1-й латиський піхотний полк, з призначенням командиром полку полковника Вольдемарса Вейсса, який прибув до Красного Села на початку квітня. Крім згаданих трьох батальйонів до складу полку входили стрілецька артилерійська (13-та) рота, протитанкова артилерійська (14-та) рота та велосипедно-лижна (16-та) рота. Німецькими посередниками при полку були призначені австрійці — СС-гауптштурмфюрери Брейман і Браймайер.

15 березня 1944 року частина була перейменована на Латвійську добровольчу бригаду СС, а з 22 жовтня стала називатися 2-ю латиською добровольчою бригадою СС. СС-бригадефюрер і генерал-майор Фріц фон Шольц був призначений командиром Латвійської добровольчої бригади СС. Після перейменування бригади наказом генерал-майора фон Шольца від 18 квітня полки отримали такі назви: 1-й латиський (нім. SS-Freiw. Rgt. 1/lett.) і 2-й латиський добровольчі полки (нім. SS-Freiw .Rgt.2/lett).

Одночасно з піхотними полками в березні почав формуватися артилерійський дивізіон, командиром якого був призначений капітан Вольдемар Гравеліс, санітарна рота та інші частини.

Бойовий шлях ред.

Після завершення курсу навчань у 1943 році, бригада була переведена на ділянку Волховського фронту в район Кречно, розмістившись на позиціях на лівому березі річки Волхов. 3 вересня 1943 року СС-штандартенфюрер Гінріх Шульдт прийняв командування бригадою. На 31 грудня 1943 року бригада налічувала 8033 особи.

19 січня 1944 року через погіршення загальної ситуації на північному фланзі бригада була змушена залишити позиції на Волхові і зайняла оборону в районі Гусі-П'ятилічі, приблизно в 10 км на південь від Пінева-Луги, яку утримувала до 31 січня. 1 лютого дивізія відступила далі на південний захід. 7 лютого вона атакувала Велешеву гору, щоб послабити тиск на сусідню дивізію. Виконавши завдання, бригада з безперервними боями продовжила відступ через Дубровку-Подуб'ї-Малуя-Уторгош-Романовичі до Пскова, до якого вийшла 25 лютого.

З-під Пскова бригаду перекинули на позиції на річці Велика (так звана лінія оборони «Пантера» або «Східний вал»), де вона перейшла до оборони поруч з 15-ю латиською добровольчою дивізією СС на північ від неї.

22 березня 1944 року бригада була перетворена в 19-ту дивізію СС. У травні 1944 року її перейменували на 19-ту гренадерську дивізію СС (2-гу латвійську). Коли бригада була перетворена в дивізію, до неї приписали третій піхотний полк (6-й піхотний полк).

У березні дві латиські дивізії були об'єднані в 6-й корпус СС під командуванням генерала фон Пфеффер-Вільденбруха. 13 квітня командування дивізією прийняв СС-оберфюрер Бруно Штреккенбах.

У другій половині квітня 6-й корпус СС був перекинутий на позиції Бардово-Кудевере за 50 км від Опочки. Поки дивізія перебувала на цих позиціях, почалося формування 19-го (2-го) артилерійського полку.

На 30 червня 1944 року в дивізії було 10 592 особи, а на 20 вересня 1944 року — 12 507. З червня до середини липня 1944 року дивізія брала участь у ар'єргардних боях біля латвійського кордону. 17 липня обидві латвійські дивізії відступили і перетнули кордон Латвії.

Після відступу вермахту до Курляндії, у Курземе дивізія брала участь у п'яти з шести великих битв у Курляндському мішку. Після першої Курземської битви, в якій 19-та дивізія зазнала значних втрат, дивізія пережила моральну кризу, яка проявилася у масових випадках дезертирства. За цей час з бойових частин втекло близько 500 бійців, а зі складу поповнення, розташованого в районі Дундага, вибуло близько 2 тис. людей, більшість цих дезертирів розійшлася в лісах Дундаги. Основною причиною кризи стало те, що не було ясності стосовно намірів Німеччини щодо оборони Курляндії, а також у намірі німецького командування перекинути 19-ту дивізію на територію Німеччини. Як тільки в листопаді з'ясувалося, що німецьке верховне командування вирішило захищати Курляндський плацдарм, не тільки частина дезертирів повернулася до дивізії, а й з'явилася значна кількість нових добровольців.

У березні 1945 року за наказом Гіммлера до 19-ї дивізії надійшло підкріплення — 2500 осіб з 15-ї дивізії, що дислокувалася в Німеччині. Ці поповнення, враховуючи великі втрати 19-ї дивізії, становили близько 2/3 її бойового складу. Під час боїв у Курляндському мішку дивізія втратила близько 3500 бійців.

8 травня 1945 року рівно о 14:00 командир дивізії Штреккенбах по телефону віддав командирам усіх полків і окремих батальйонів наказ про капітуляцію. На цей момент у 19-ій дивізії залишалося 5200 особового складу. Лише невеликій частині з них вдалося евакуюватися на кораблях чи човнах до Німеччини або ж дістатися Швеції. Частина складу дивізії пішла в ліси, приєднавшись до народних партизанських загонів, а решта здалася радянській владі.

Командування ред.

Командири ред.

Райони бойових дій ред.

Нагороджені дивізії ред.

Кавалери Золотого Німецького Хреста 14
Кавалери Срібного Німецького Хреста 1
Кавалери Лицарського хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами 1
Гінріх Шульдт — СС-оберфюрер, командир дивізії (25 березня 1944)
Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям 1
Бруно Штреккенбах — СС-групенфюрер і генерал-лейтенант військ СС, командир дивізії (16 січня 1945)
Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста 11
Кавалери Почесної відзнаки Ваффен-СС
«Почесна застібка на орденську стрічку для Ваффен-СС» 		8

Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста (11) ред.

  • Бруно Штреккенбах — СС-бригадефюрер, генерал майор військ СС і поліції, командир бойової групи (17 серпня 1944)
  • Жаніс Буткус — СС-гауптштурмфюрер військ, командир 10-ї роти 19-го польового запасного батальйону СС (21 вересня 1944)
  • Жаніс Ансонс — СС-гауптштурмфюрер військ, командир 6-ї роти 44-го гренадерського полку військ СС (латиського № 6) (16 січня 1945)
  • Мієрвалдіс Адамсонс — СС-унтерштурмфюрер легіону, командир 6-ї роти 44-го гренадерського полку військ СС (латиського № 6) (25 січня 1945)
  • Робертс Анцанс — СС-унтерштурмфюрер військ, начальник школи ближнього бою 19-го запасного польового батальйону військ СС (25 січня 1945)
  • Ніколайс Ґалдіньш — СС-оберштурмбанфюрер військ, командир 42-го гренадерського полку військ СС «Волдемарс Вейсс» (25 січня 1945)
  • Альфредс Ріекстіньш — СС-унштершарфюрер військ 1-ї роти 19-го фузілерного батальйону військ СС (5 квітня 1945(
  • Робертс Гайгалс — СС-оберштурмфюрер військ, командир 6-ї роти 42-го гренадерського полку військ СС «Волдемарс Вейсс» (5 травня 1945)
  • Андрейс Фрейманіс — СС-оберштурмфюрер військ, командир 13-ї роти 44-го гренадерського полку військ СС (5 травня 1945)
  • Волдемарс Рейнголдс — СС-штурмбанфюрер військ, командир 43-го гренадерського полку військ СС (латиського № 5) (9 травня 1945)
  • Карліс Сенсбергс — СС-унтершарфюрер військ, командир групи.

Див. також ред.

Посилання ред.

Відео ред.

Примітки ред.

  1. з травня до жовтня 1943 — Латиська добровольча бригада СС (нім. Lettische SS-Freiwilligen-Brigade),
    з жовтня 1943 по січень 1944 — 2-га Латиська добровольча бригада СС (нім. 2. Lettische SS-Freiwilligen-Brigade,
    з 7 січня по травень 1944 — 19-та Латиська добровольча дивізія СС (нім. 19. Lettische SS-Freiwilligen-Division,
    з травня 1944 по травень 1945 — 19-та гренадерська дивізія СС (2-га латвійська) (нім. 19. Waffen-Grenadier-Division der SS (lettische Nr.2))
  2. Holders of high awards [ 2010-01-02 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. . Архів оригіналу за 24 листопада 2012. Процитовано 11 липня 2012. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
19 ta grenaderska diviziya SS 2 ga latvijska nim 19 Waffen Grenadier Division der SS lettische Nr 2 latis 19 ierocu SS grenadieru divizija latviesu Nr 2 1 z yednannya pihotna diviziya v skladi vijsk Vaffen SS Nimechchini sho brala uchast u bojovih diyah protyagom 1943 1945 rokiv 19 ta grenaderska diviziya SS 2 ga latvijska 19 Waffen Grenadier Division der SS lettische Nr 2 19 ierocu SS grenadieru divizija latviesu Nr 2 Emblema 19 yi diviziyi SS 2 yi latvijskoyi Na sluzhbi 7 sichnya 1944 8 travnya 1945Krayina Tretij RejhNalezhnist SSVid Vaffen SSTip grenaderiChiselnist pihotna diviziyaU skladi 6 j korpus SS50 j armijskij korpusArmijska grupa Kleffel Gaslo Meine Ehre heisst Treue Moya chest nazivayetsya virnist Vijni bitvi Druga svitova vijnaShidnij front Pskovsko Ostrovska operaciya Pribaltijska operaciya Kurlyandskij mishokKomanduvannyaViznachnikomanduvachi SS brigadefyurer ta general major Vaffen SS Ginrih ShuldtSS grupenfyurer ta general lejtenant Vaffen SS Bruno ShtrekkenbahU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina 19 ta diviziya Zmist 1 Istoriya z yednannya 1 1 Bojovij shlyah 2 Komanduvannya 2 1 Komandiri 3 Rajoni bojovih dij 4 Nagorodzheni diviziyi 4 1 Kavaleri Licarskogo hresta Zaliznogo hresta 11 5 Div takozh 6 Posilannya 7 Video 8 PrimitkiIstoriya z yednannya red 19 ta grenaderska diviziya SS 2 ga latvijska vede svoyu istoriyu z momentu formuvannya 2 yi motorizovanoyi brigadi SS sho isnuvala U Vaffen SS z kvitnya 1941 roku Na osnovi shtabu ciyeyi brigadi u travni 1943 bula sformovana Latiska dobrovolcha brigada SS 23 sichnya 1943 roku Adolf Gitler dozvoliv i nakazav rejhsfyureru SS Genrihu Gimmleru stvoriti Latvijskij dobrovolchij legion SS 24 sichnya pislya povernennya zi Shidnogo frontu Gimmler nadislav radiogramu nakazuyuchi pereformuvati 2 gu brigadu ta 19 j i 21 j bataljoni latvijskoyi sluzhbi oboroni j stvoriti na yihnij osnovi Latiskij dobrovolchij legion SS Obidva bataljoni naprikinci sichnya buli vivedeni z peredovoyi ta perevedeni do Krasnogo Sela 8 lyutogo tudi zh pribuv i 16 j bataljon Usi tri bataljoni buli perejmenovani 21 j Liyepajskij bataljon na 1 j latiskij legion 19 j latgalskij bataljon na 2 j latiskij legion 16 j zemgalskij bataljon na 3 j latiskij legion i ob yednani v 1 j latiskij pihotnij polk z priznachennyam komandirom polku polkovnika Voldemarsa Vejssa yakij pribuv do Krasnogo Sela na pochatku kvitnya Krim zgadanih troh bataljoniv do skladu polku vhodili strilecka artilerijska 13 ta rota protitankova artilerijska 14 ta rota ta velosipedno lizhna 16 ta rota Nimeckimi poserednikami pri polku buli priznacheni avstrijci SS gauptshturmfyureri Brejman i Brajmajer 15 bereznya 1944 roku chastina bula perejmenovana na Latvijsku dobrovolchu brigadu SS a z 22 zhovtnya stala nazivatisya 2 yu latiskoyu dobrovolchoyu brigadoyu SS SS brigadefyurer i general major Fric fon Sholc buv priznachenij komandirom Latvijskoyi dobrovolchoyi brigadi SS Pislya perejmenuvannya brigadi nakazom general majora fon Sholca vid 18 kvitnya polki otrimali taki nazvi 1 j latiskij nim SS Freiw Rgt 1 lett i 2 j latiskij dobrovolchi polki nim SS Freiw Rgt 2 lett Odnochasno z pihotnimi polkami v berezni pochav formuvatisya artilerijskij divizion komandirom yakogo buv priznachenij kapitan Voldemar Gravelis sanitarna rota ta inshi chastini Bojovij shlyah red Pislya zavershennya kursu navchan u 1943 roci brigada bula perevedena na dilyanku Volhovskogo frontu v rajon Krechno rozmistivshis na poziciyah na livomu berezi richki Volhov 3 veresnya 1943 roku SS shtandartenfyurer Ginrih Shuldt prijnyav komanduvannya brigadoyu Na 31 grudnya 1943 roku brigada nalichuvala 8033 osobi 19 sichnya 1944 roku cherez pogirshennya zagalnoyi situaciyi na pivnichnomu flanzi brigada bula zmushena zalishiti poziciyi na Volhovi i zajnyala oboronu v rajoni Gusi P yatilichi priblizno v 10 km na pivden vid Pineva Lugi yaku utrimuvala do 31 sichnya 1 lyutogo diviziya vidstupila dali na pivdennij zahid 7 lyutogo vona atakuvala Veleshevu goru shob poslabiti tisk na susidnyu diviziyu Vikonavshi zavdannya brigada z bezperervnimi boyami prodovzhila vidstup cherez Dubrovku Podub yi Maluya Utorgosh Romanovichi do Pskova do yakogo vijshla 25 lyutogo Z pid Pskova brigadu perekinuli na poziciyi na richci Velika tak zvana liniya oboroni Pantera abo Shidnij val de vona perejshla do oboroni poruch z 15 yu latiskoyu dobrovolchoyu diviziyeyu SS na pivnich vid neyi 22 bereznya 1944 roku brigada bula peretvorena v 19 tu diviziyu SS U travni 1944 roku yiyi perejmenuvali na 19 tu grenadersku diviziyu SS 2 gu latvijsku Koli brigada bula peretvorena v diviziyu do neyi pripisali tretij pihotnij polk 6 j pihotnij polk U berezni dvi latiski diviziyi buli ob yednani v 6 j korpus SS pid komanduvannyam generala fon Pfeffer Vildenbruha 13 kvitnya komanduvannya diviziyeyu prijnyav SS oberfyurer Bruno Shtrekkenbah U drugij polovini kvitnya 6 j korpus SS buv perekinutij na poziciyi Bardovo Kudevere za 50 km vid Opochki Poki diviziya perebuvala na cih poziciyah pochalosya formuvannya 19 go 2 go artilerijskogo polku Na 30 chervnya 1944 roku v diviziyi bulo 10 592 osobi a na 20 veresnya 1944 roku 12 507 Z chervnya do seredini lipnya 1944 roku diviziya brala uchast u ar yergardnih boyah bilya latvijskogo kordonu 17 lipnya obidvi latvijski diviziyi vidstupili i peretnuli kordon Latviyi Dokladnishe Kurlyandskij mishokPislya vidstupu vermahtu do Kurlyandiyi u Kurzeme diviziya brala uchast u p yati z shesti velikih bitv u Kurlyandskomu mishku Pislya pershoyi Kurzemskoyi bitvi v yakij 19 ta diviziya zaznala znachnih vtrat diviziya perezhila moralnu krizu yaka proyavilasya u masovih vipadkah dezertirstva Za cej chas z bojovih chastin vteklo blizko 500 bijciv a zi skladu popovnennya roztashovanogo v rajoni Dundaga vibulo blizko 2 tis lyudej bilshist cih dezertiriv rozijshlasya v lisah Dundagi Osnovnoyu prichinoyu krizi stalo te sho ne bulo yasnosti stosovno namiriv Nimechchini shodo oboroni Kurlyandiyi a takozh u namiri nimeckogo komanduvannya perekinuti 19 tu diviziyu na teritoriyu Nimechchini Yak tilki v listopadi z yasuvalosya sho nimecke verhovne komanduvannya virishilo zahishati Kurlyandskij placdarm ne tilki chastina dezertiriv povernulasya do diviziyi a j z yavilasya znachna kilkist novih dobrovolciv U berezni 1945 roku za nakazom Gimmlera do 19 yi diviziyi nadijshlo pidkriplennya 2500 osib z 15 yi diviziyi sho dislokuvalasya v Nimechchini Ci popovnennya vrahovuyuchi veliki vtrati 19 yi diviziyi stanovili blizko 2 3 yiyi bojovogo skladu Pid chas boyiv u Kurlyandskomu mishku diviziya vtratila blizko 3500 bijciv 8 travnya 1945 roku rivno o 14 00 komandir diviziyi Shtrekkenbah po telefonu viddav komandiram usih polkiv i okremih bataljoniv nakaz pro kapitulyaciyu Na cej moment u 19 ij diviziyi zalishalosya 5200 osobovogo skladu Lishe nevelikij chastini z nih vdalosya evakuyuvatisya na korablyah chi chovnah do Nimechchini abo zh distatisya Shveciyi Chastina skladu diviziyi pishla v lisi priyednavshis do narodnih partizanskih zagoniv a reshta zdalasya radyanskij vladi Komanduvannya red Komandiri red nbsp SS brigadefyurer ta general major Vaffen SS Ginrih Shuldt 7 sichnya 15 bereznya 1944 nbsp SS shtandartenfyurer Fridrih Vilgelm Bok 15 bereznya 13 kvitnya 1944 nbsp SS grupenfyurer ta general lejtenant Vaffen SS Bruno Shtrekkenbah 13 kvitnya 1944 8 travnya 1945 Rajoni bojovih dij red Shidnij front pivnichnij napryamok traven 1943 lipen 1944 Kurlyandskij mishok lipen 1944 traven 1945 Nagorodzheni diviziyi red Nagorodzheni diviziyi 2 nbsp Kavaleri Zolotogo Nimeckogo Hresta 14 nbsp Kavaleri Sribnogo Nimeckogo Hresta 1 nbsp Kavaleri Licarskogo hrest Zaliznogo hresta z dubovim listyam i mechami 1Ginrih Shuldt SS oberfyurer komandir diviziyi 25 bereznya 1944 nbsp Kavaleri Licarskogo hresta Zaliznogo hresta z Dubovim listyam 1 Bruno Shtrekkenbah SS grupenfyurer i general lejtenant vijsk SS komandir diviziyi 16 sichnya 1945 nbsp Kavaleri Licarskogo hresta Zaliznogo hresta 3 11 nbsp Kavaleri Pochesnoyi vidznaki Vaffen SS Pochesna zastibka na ordensku strichku dlya Vaffen SS 8Kavaleri Licarskogo hresta Zaliznogo hresta 11 red Bruno Shtrekkenbah SS brigadefyurer general major vijsk SS i policiyi komandir bojovoyi grupi 17 serpnya 1944 Zhanis Butkus SS gauptshturmfyurer vijsk komandir 10 yi roti 19 go polovogo zapasnogo bataljonu SS 21 veresnya 1944 Zhanis Ansons SS gauptshturmfyurer vijsk komandir 6 yi roti 44 go grenaderskogo polku vijsk SS latiskogo 6 16 sichnya 1945 Miyervaldis Adamsons SS untershturmfyurer legionu komandir 6 yi roti 44 go grenaderskogo polku vijsk SS latiskogo 6 25 sichnya 1945 Roberts Ancans SS untershturmfyurer vijsk nachalnik shkoli blizhnogo boyu 19 go zapasnogo polovogo bataljonu vijsk SS 25 sichnya 1945 Nikolajs Galdinsh SS obershturmbanfyurer vijsk komandir 42 go grenaderskogo polku vijsk SS Voldemars Vejss 25 sichnya 1945 Alfreds Riekstinsh SS unshtersharfyurer vijsk 1 yi roti 19 go fuzilernogo bataljonu vijsk SS 5 kvitnya 1945 Roberts Gajgals SS obershturmfyurer vijsk komandir 6 yi roti 42 go grenaderskogo polku vijsk SS Voldemars Vejss 5 travnya 1945 Andrejs Frejmanis SS obershturmfyurer vijsk komandir 13 yi roti 44 go grenaderskogo polku vijsk SS 5 travnya 1945 Voldemars Rejngolds SS shturmbanfyurer vijsk komandir 43 go grenaderskogo polku vijsk SS latiskogo 5 9 travnya 1945 Karlis Sensbergs SS untersharfyurer vijsk komandir grupi Div takozh red Spisok divizij Vaffen SS Legion Lettland Lyuftvaffe 15 ta grenaderska diviziya SS 1 sha latvijska 20 ta grenaderska diviziya SS 1 sha estonska 36 ta grenaderska diviziya SS Dirlevanger Posilannya red 19 Waffen Grenadier Division der SS lettische Nr 2 na axishistory com Arhiv originalu za 22 lipnya 2013 Procitovano 14 travnya 2013 angl 19 Waffen Grenadier Division der SS lett Nr 2 na feldgrau com Arhiv originalu za 14 serpnya 2013 Procitovano 11 lipnya 2012 angl 19 Waffen Grenadierdivision der SS lettische Nr 2 na lexikon der wehrmacht de Arhiv originalu za 22 lipnya 2013 Procitovano 11 lipnya 2012 nim 19 Waffen Grenadier Division der SS Lettische Nr 2 Arhivovano 23 zhovtnya 2012 u Wayback Machine 19 Waffen Grenadier Division der SS lettische Nr 2 na okh it Arhiv originalu za 22 lipnya 2013 Procitovano 11 lipnya 2012 ital Imya im legion Arhivovano 26 sichnya 2011 u Wayback Machine ros 19 Division SS Latyshskaya 2 ros Muzej okkupacii 1940 1991 gg v Rige Arhivovano 4 grudnya 2011 u Wayback Machine angl Video red My 19th SS Freiwilligen Latvian Waffen Grenadier Division 3rd Pattern Dachau Style Sleeve ShieldPrimitki red z travnya do zhovtnya 1943 Latiska dobrovolcha brigada SS nim Lettische SS Freiwilligen Brigade z zhovtnya 1943 po sichen 1944 2 ga Latiska dobrovolcha brigada SS nim 2 Lettische SS Freiwilligen Brigade z 7 sichnya po traven 1944 19 ta Latiska dobrovolcha diviziya SS nim 19 Lettische SS Freiwilligen Division z travnya 1944 po traven 1945 19 ta grenaderska diviziya SS 2 ga latvijska nim 19 Waffen Grenadier Division der SS lettische Nr 2 Holders of high awards Arhivovano 2010 01 02 u Wayback Machine angl Knight s Cross Holders of 19 Waffen Grenadier Division der SS lettische Nr 2 Arhiv originalu za 24 listopada 2012 Procitovano 11 lipnya 2012 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title 19 ta grenaderska diviziya SS 2 ga latvijska amp oldid 39186925