www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гідо Вестервелле Ґідо Вестервелле нім Guido Westerwelle 27 грудня 1961 19611227 Бад Гоннеф ФРН 18 березня 2016 Кельн Нім

Гідо Вестервелле

Ґідо Вестервелле (нім. Guido Westerwelle; 27 грудня 1961(19611227), Бад-Гоннеф, ФРН — 18 березня 2016, Кельн, Німеччина) — німецький політик. 15-й віцеканцлер ФРН (з 28 жовтня 2009 року до 16 травня 2011 рік), а також міністр закордонних справ (з 28 жовтня 2009 до 17 грудня 2013 рік) у другому уряді Анґели Меркель. З 2001 до 2011 року — голова Вільної демократичної партії (ВДП). 2006 року очолював фракцію Вільної демократичної партії у Бундестазі.

Ґідо Вестервелле
нім. Guido Westerwelle
нім. Guido Westerwelle
Ґідо Вестервелле
нім. Guido Westerwelle
Ґідо Вестервелле у 2013 році
Міністр закордонних справ Німеччини
28 жовтня 2009 — 17 грудня 2013
Президент Горст Келер
Крістіан Вульф
Йоахім Ґаук
Прем'єр-міністр Анґела Меркель
Попередник Франк-Вальтер Штайнмаєр
Наступник Франк-Вальтер Штайнмаєр
Віцеканцлер Німеччини
28 жовтня 2009 — 16 травня 2011
Президент Горст Келер
Крістіан Вульфф
Прем'єр-міністр Ангела Меркель
Попередник Франк-Вальтер Штайнмаєр
Наступник Філіпп Реслер
Народився 27 грудня 1961(1961-12-27)
Бад-Гоннеф
 Північний Рейн-Вестфалія
Помер 18 березня 2016(2016-03-18) (54 роки)
Кельн
Похований
Мелатенd : 

Відомий як політик, адвокат, письменник, учасник міжнародних форумів
Громадянство  Німеччина
Національність німець
Alma mater Ernst-Moritz-Arndt-Gymnasiumd (1980), Боннський університет (1987) і Гаґенський заочний університет (1994)
Політична партія Вільна демократична партія
Батько Гайнз Вествервелле
Мати Еріка Вествервелле
У шлюбі з Міхаель Мронц
(нім. Michael Mronz)
Професія політик
Релігія Evangelical Church in the Rhinelandd
Нагороди

орден «Проти звірячої серйозності»d (2001)

Європейська реміснича преміяd (2006)

почесний доктор[d] (2006)

Q1430672? (2002)

Людина в краватці рокуd (2001)

Підпис
guido-westerwelle.de
Висловлювання у Вікіцитатах

Медіафайли у Вікісховищі

Ґідо Вестервелле був почесним доктором сеульського Університету Ханьян, членом ради директорів організації трансатлантичного співробітництва «Atlantik-Brücke[en]» та членом ради повірених Німецького фонду з боротьби зі СНІДом, очолював фонд свого імені «Westerwelle Foundation».

Як міністр закордонних справ Німеччини Ґідо Вестервелле одним із перших західних політиків відвідав Київ та спілкувався з протестувальниками на Майдані Незалежності України 5 грудня 2013 року, висловивши таким чином підтримку мирним протестам у Києві проти чинного на той час режиму Віктора Януковича. Він також відвідував Україну в жовтні того ж року, провівши політичні консультації з керівництвом України й опозицією.

Відкритий гей, перші гомосексуальні потяги у нього були ще в школі. Був одружений з Міхаелем Мронцем.

Життєпис Редагувати

Становлення Редагувати

Народився 27 грудня 1961 року в курортному містечку Бад-Гоннеф, що в районі Рейн-Зіґ, поблизу Бонна в землі Північний Рейн-Вестфалія. Його батьки, Гайнз та Еріка Вествервелле, були правниками. Вони розлучилися, коли Ґідо було 8 років, після чого він мешкав з батьком. 1980 року закінчив боннську гімназію імені Ернста Моріца Арндта та вступив до Боннського університету, який закінчив 1987 року. Після першого (1987) та другого (1991) державного іспиту з права, 1991 року став адвокатом-практиком у Бонні. До 1994 року працював у фірмі свого батька.

Ґідо Вестервелле — федеральний виконавчий директор «Молодих лібералів» (1982)

1994 року Ґідо отримав докторський ступінь з права в Гаґенському університеті — єдиному заочному університеті Німеччини.

Вільна демократична партія Редагувати

Ще 1980 року Ґідо став членом Вільної демократичної партії. Один із співзасновників її молодіжного крила — Молоді ліберали, яке він очолював упродовж 5 років — з 1983 по 1988 роки.

1988 року став членом виконавчої ради партії. 1994 року став генеральним секретарем ВДП, на цій посаді був провідним розробником нової програми вільних демократів.

1996 року обраний депутатом 13-го Бундестагу за квотою, що звільнилася внаслідок переходу Гайнца Ланферманна на посаду міністра юстиції. А 1998 року Вестервелле повторно обрали уже на загальних виборах до 14-го Бундестагу (1998—2002) у переліку 43 депутатів від ВДП.

З 1993 до 2000 року Ґідо Вестервелле обіймав посаду голови міського відділення ВДП у Бонні.

Лідер ВДП Редагувати

2001 року очолив Вільну демократичну партію, замінивши на цій посаді Вольфганга Ґерхарда, який керував фракцією у парламенті.

На парламентських виборах 2002 року зміг незначно підняти рейтинг партії з 6,8 % до 7,4 % голосів і збільшити кількість місць з 43 до 47. Кампанія запам'яталася екстравагантними методами. Ґідо Вестервелле роз'їжджав Ґідо-мобілем, носив взуття з написом 18 (символізувало 18 передвиборчих пунктів партії), узяв участь у реаліті-шоу «Великий брат». Попри це, 2003 року його переобирають головою партії.

Наступні виборчі кампанії проводилися без ексцентризму. На дострокових федеральних виборах, ініційованих 2005 року Ґерхардом Шредером, партія Ґідо здобула 9,8 %. Оскільки обидві провідні партії вирішили сформувати мегакоаліцію, Вестервелле відкинув пропозицію Ґергарда Шредера і перейшов в опозицію, закинувши великій коаліції СДП та ХДС/ХСС зраду інтересів їхніх виборців, та назвав саму коаліцію «історичною помилкою». З 2006 року замістив Вольфганга Ґерхарда в парламенті, очоливши фракцію лібералів.

На чергових парламентських виборах 27 вересня 2009 року, Вільна демократична партія отримала рекордні в своїй історії 14,6 % голосів і 93 місця у Бундестазі. Сумарно в коаліції з ХДС/ХСС здобуто 48 % голосів виборців — 332 мандати з 622 місць.

За традицією представнику молодшої партії-партнера коаліції дістається посада віцеканцлера та голови МЗС. З 28 вересня 2009 року після закінчення коаліційних перемовин з формування уряду Ґідо Вестервелле став віцеканцлером і міністром закордонних справ Німеччини в другому уряді Ангели Меркель, з якою заприятелював ще наприкінці 90-х, проводячи спільну роботу в опозиції до тодішнього канцлера Ґергарда Шредера.

Камінг-аут та особисте життя Редагувати

Вестервелле зі своїм партнером Міхаелем Мронцом. (2009)

Ґідо Вестервелле не робив жодних публічних заяв щодо своєї орієнтації. Він просто прийшов на 50-річний ювілей Анґели Меркель, що відбувся 20 липня 2004 року, разом зі своїм партнером — бізнесменом Міхаелем Мронцом (нім. Michael Mronz).

Мій партнер та я ведемо абсолютно спокійний спосіб життя.

17 вересня 2010 року в Бонні Ґідо та Міхаель одружилися. Церемонію провів бургомістр Бонну Юрґен Німч (нім. Jürgen Nimptsch[de]). Подія відбулася у вузькому колі рідних та близьких подружжя.

Хвороба Редагувати

Вестервелле хворів на лейкемію. Хворобу діагностували у червні 2014 року. За рік після діагнозу Ґідо Вестервелле заявляв про ознаки одужання та презентував свою книгу «Між двома життями». Однак у листопаді 2015 року він був змушений знову проходити курс лікування.

Ґідо Вестервелле помер 18 березня 2016 року в Університетській клініці Кельна.

Примітки Редагувати

  1. Д-р Ґідо Вестервелле [ 28 березня 2016 у Wayback Machine.](нім.)
  2. . Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 25 березня 2016. 
  3. . Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 25 березня 2016. 
  4. . Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 25 березня 2016. 
  5. Костюк, Богдана. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 7 грудня 2020. 
  6. ↑ Constantin Magnis. Mensch, Guido. [ 5 квітня 2016 у Wayback Machine.](нім.)
  7. Життєпис Ґідо Вестервелле [ 24 травня 2016 у Wayback Machine.](нім.)
  8. ↑ Лідер лібералів – від політичної легковажності до героя виборів. Німецька хвиля. 28 вересня 2009. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 13 листопада 2009. 
  9. Dr. Guido Westerwelle, FDP. Deutscher Bundestag, 02.06.2007 (нім.)
  10. Наталя Фібріг (12 листопада 2005). стаття "Велика коаліція": підписано шлюбний контракт. Німецька хвиля. Архів оригіналу за 1 липня 2013. Процитовано 13 листопада 2009. 
  11. Марсель Фюрстенау, Наталя Неділько (5 жовтня 2009). стаття Дружба Меркель і Вестервелле: випробування владою. Німецька хвиля. Архів оригіналу за 1 липня 2013. Процитовано 13 листопада 2009. 
  12. . Радіо Свобода. 25 березня 2016. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 15 червня 2011. 
  13. . Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 25 березня 2016. 
  14. . Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 25 березня 2016. 
  15. . Архів оригіналу за 21 березня 2016. Процитовано 25 березня 2016. 
  16. Екс-голова МЗС Німеччини Ґідо Вестервелле помер від раку. hromadske.ua (укр.). Процитовано 7 грудня 2020. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gido Vestervelle nim Guido Westerwelle 27 grudnya 1961 19611227 Bad Gonnef FRN 18 bereznya 2016 Keln Nimechchina nimeckij politik 15 j vicekancler FRN z 28 zhovtnya 2009 roku do 16 travnya 2011 rik a takozh ministr zakordonnih sprav z 28 zhovtnya 2009 do 17 grudnya 2013 rik u drugomu uryadi Angeli Merkel Z 2001 do 2011 roku golova Vilnoyi demokratichnoyi partiyi VDP 2006 roku ocholyuvav frakciyu Vilnoyi demokratichnoyi partiyi u Bundestazi Gido Vestervellenim Guido Westerwellenim Guido WesterwelleGido Vestervellenim Guido WesterwelleGido Vestervelle u 2013 rociMinistr zakordonnih sprav Nimechchini28 zhovtnya 2009 17 grudnya 2013Prezident Gorst KelerKristian VulfJoahim GaukPrem yer ministr Angela MerkelPoperednik Frank Valter ShtajnmayerNastupnik Frank Valter ShtajnmayerVicekancler Nimechchini28 zhovtnya 2009 16 travnya 2011Prezident Gorst KelerKristian VulffPrem yer ministr Angela MerkelPoperednik Frank Valter ShtajnmayerNastupnik Filipp ReslerNarodivsya 27 grudnya 1961 1961 12 27 Bad Gonnef Pivnichnij Rejn VestfaliyaPomer 18 bereznya 2016 2016 03 18 54 roki KelnPohovanij Melatend Vidomij yak politik advokat pismennik uchasnik mizhnarodnih forumivGromadyanstvo NimechchinaNacionalnist nimecAlma mater Ernst Moritz Arndt Gymnasiumd 1980 Bonnskij universitet 1987 i Gagenskij zaochnij universitet 1994 Politichna partiya Vilna demokratichna partiyaBatko Gajnz VestvervelleMati Erika VestvervelleU shlyubi z Mihael Mronc nim Michael Mronz Profesiya politikReligiya Evangelical Church in the RhinelanddNagorodi orden Proti zviryachoyi serjoznosti d 2001 Yevropejska remisnicha premiyad 2006 pochesnij doktor d 2006 Q1430672 2002 Lyudina v kravatci rokud 2001 Pidpisguido westerwelle deVislovlyuvannya u VikicitatahMediafajli u VikishovishiGido Vestervelle buv pochesnim doktorom seulskogo Universitetu Hanyan chlenom radi direktoriv organizaciyi transatlantichnogo spivrobitnictva Atlantik Brucke en ta chlenom radi povirenih Nimeckogo fondu z borotbi zi SNIDom ocholyuvav fond svogo imeni Westerwelle Foundation 1 Yak ministr zakordonnih sprav Nimechchini Gido Vestervelle odnim iz pershih zahidnih politikiv vidvidav Kiyiv ta spilkuvavsya z protestuvalnikami na Majdani Nezalezhnosti Ukrayini 5 grudnya 2013 roku vislovivshi takim chinom pidtrimku mirnim protestam u Kiyevi proti chinnogo na toj chas rezhimu Viktora Yanukovicha 2 3 4 Vin takozh vidviduvav Ukrayinu v zhovtni togo zh roku provivshi politichni konsultaciyi z kerivnictvom Ukrayini j opoziciyeyu 5 Vidkritij gej pershi gomoseksualni potyagi u nogo buli she v shkoli 6 Buv odruzhenij z Mihaelem Mroncem Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Stanovlennya 1 2 Vilna demokratichna partiya 1 3 Lider VDP 2 Kaming aut ta osobiste zhittya 2 1 Hvoroba 3 Primitki 4 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiStanovlennya Redaguvati Narodivsya 27 grudnya 1961 roku v kurortnomu mistechku Bad Gonnef sho v rajoni Rejn Zig poblizu Bonna v zemli Pivnichnij Rejn Vestfaliya Jogo batki Gajnz ta Erika Vestvervelle buli pravnikami Voni rozluchilisya koli Gido bulo 8 rokiv pislya chogo vin meshkav z batkom 6 1980 roku zakinchiv bonnsku gimnaziyu imeni Ernsta Morica Arndta ta vstupiv do Bonnskogo universitetu yakij zakinchiv 1987 roku Pislya pershogo 1987 ta drugogo 1991 derzhavnogo ispitu z prava 1991 roku stav advokatom praktikom u Bonni Do 1994 roku pracyuvav u firmi svogo batka 7 nbsp Gido Vestervelle federalnij vikonavchij direktor Molodih liberaliv 1982 1994 roku Gido otrimav doktorskij stupin z prava v Gagenskomu universiteti yedinomu zaochnomu universiteti Nimechchini Vilna demokratichna partiya Redaguvati She 1980 roku Gido stav chlenom Vilnoyi demokratichnoyi partiyi Odin iz spivzasnovnikiv yiyi molodizhnogo krila Molodi liberali yake vin ocholyuvav uprodovzh 5 rokiv z 1983 po 1988 roki 1988 roku stav chlenom vikonavchoyi radi partiyi 1994 roku stav generalnim sekretarem VDP na cij posadi buv providnim rozrobnikom novoyi programi vilnih demokrativ 8 1996 roku obranij deputatom 13 go Bundestagu 8 za kvotoyu sho zvilnilasya vnaslidok perehodu Gajnca Lanfermanna na posadu ministra yusticiyi A 1998 roku Vestervelle povtorno obrali uzhe na zagalnih viborah do 14 go Bundestagu 1998 2002 u pereliku 43 deputativ vid VDP Z 1993 do 2000 roku Gido Vestervelle obijmav posadu golovi miskogo viddilennya VDP u Bonni 9 Lider VDP Redaguvati nbsp 2001 roku ocholiv Vilnu demokratichnu partiyu zaminivshi na cij posadi Volfganga Gerharda yakij keruvav frakciyeyu u parlamenti Na parlamentskih viborah 2002 roku zmig neznachno pidnyati rejting partiyi z 6 8 do 7 4 golosiv i zbilshiti kilkist misc z 43 do 47 Kampaniya zapam yatalasya ekstravagantnimi metodami Gido Vestervelle roz yizhdzhav Gido mobilem 8 nosiv vzuttya z napisom 18 simvolizuvalo 18 peredviborchih punktiv partiyi uzyav uchast u realiti shou Velikij brat Popri ce 2003 roku jogo pereobirayut golovoyu partiyi Nastupni viborchi kampaniyi provodilisya bez ekscentrizmu Na dostrokovih federalnih viborah inicijovanih 2005 roku Gerhardom Shrederom partiya Gido zdobula 9 8 Oskilki obidvi providni partiyi virishili sformuvati megakoaliciyu Vestervelle vidkinuv propoziciyu Gergarda Shredera i perejshov v opoziciyu 8 zakinuvshi velikij koaliciyi SDP ta HDS HSS zradu interesiv yihnih viborciv ta nazvav samu koaliciyu istorichnoyu pomilkoyu 10 Z 2006 roku zamistiv Volfganga Gerharda v parlamenti ocholivshi frakciyu liberaliv 8 Na chergovih parlamentskih viborah 27 veresnya 2009 roku Vilna demokratichna partiya otrimala rekordni v svoyij istoriyi 14 6 golosiv i 93 miscya u Bundestazi Sumarno v koaliciyi z HDS HSS zdobuto 48 golosiv viborciv 332 mandati z 622 misc Za tradiciyeyu predstavniku molodshoyi partiyi partnera koaliciyi distayetsya posada vicekanclera ta golovi MZS 8 Z 28 veresnya 2009 roku pislya zakinchennya koalicijnih peremovin z formuvannya uryadu Gido Vestervelle stav vicekanclerom i ministrom zakordonnih sprav Nimechchini v drugomu uryadi Angeli Merkel z yakoyu zapriyatelyuvav she naprikinci 90 h provodyachi spilnu robotu v opoziciyi do todishnogo kanclera Gergarda Shredera 11 Kaming aut ta osobiste zhittya Redaguvati nbsp Vestervelle zi svoyim partnerom Mihaelem Mroncom 2009 Gido Vestervelle ne robiv zhodnih publichnih zayav shodo svoyeyi oriyentaciyi Vin prosto prijshov na 50 richnij yuvilej Angeli Merkel sho vidbuvsya 20 lipnya 2004 roku razom zi svoyim partnerom biznesmenom Mihaelem Mroncom nim Michael Mronz 8 nbsp Mij partner ta ya vedemo absolyutno spokijnij sposib zhittya 8 nbsp 17 veresnya 2010 roku v Bonni Gido ta Mihael odruzhilisya Ceremoniyu proviv burgomistr Bonnu Yurgen Nimch nim Jurgen Nimptsch de Podiya vidbulasya u vuzkomu koli ridnih ta blizkih podruzhzhya 12 Hvoroba Redaguvati Vestervelle hvoriv na lejkemiyu Hvorobu diagnostuvali u chervni 2014 roku Za rik pislya diagnozu Gido Vestervelle zayavlyav pro oznaki oduzhannya ta prezentuvav svoyu knigu Mizh dvoma zhittyami 13 Odnak u listopadi 2015 roku vin buv zmushenij znovu prohoditi kurs likuvannya 14 Gido Vestervelle pomer 18 bereznya 2016 roku v Universitetskij klinici Kelna 15 16 Primitki Redaguvati D r Gido Vestervelle Arhivovano 28 bereznya 2016 u Wayback Machine nim Zayava Federalnogo ministr zakordonnih sprav Nimechchini d r Gido Vestervelle v Bryusseli Posolstvo Federativnoyi Respubliki Nimechchina Kiyiv Arhiv originalu za 6 kvitnya 2016 Procitovano 25 bereznya 2016 Glava MZS Nimechchini prijshov na Yevromajdan Arhiv originalu za 4 kvitnya 2016 Procitovano 25 bereznya 2016 Vestervelle zaklikaye zahistiti mirnih demonstrantiv v Ukrayini Arhiv originalu za 12 kvitnya 2016 Procitovano 25 bereznya 2016 Kostyuk Bogdana Stanovishe skladne Vestervelle pislya zustrichi z Yanukovichem Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 23 veresnya 2020 Procitovano 7 grudnya 2020 a b Constantin Magnis Mensch Guido Arhivovano 5 kvitnya 2016 u Wayback Machine nim Zhittyepis Gido Vestervelle Arhivovano 24 travnya 2016 u Wayback Machine nim a b v g d e zh i Lider liberaliv vid politichnoyi legkovazhnosti do geroya viboriv Nimecka hvilya 28 veresnya 2009 Arhiv originalu za 30 chervnya 2013 Procitovano 13 listopada 2009 Dr Guido Westerwelle FDP Deutscher Bundestag 02 06 2007 nim Natalya Fibrig 12 listopada 2005 stattya Velika koaliciya pidpisano shlyubnij kontrakt Nimecka hvilya Arhiv originalu za 1 lipnya 2013 Procitovano 13 listopada 2009 Marsel Fyurstenau Natalya Nedilko 5 zhovtnya 2009 stattya Druzhba Merkel i Vestervelle viprobuvannya vladoyu Nimecka hvilya Arhiv originalu za 1 lipnya 2013 Procitovano 13 listopada 2009 U Nimechchini pomer eks golova MZS Gido Vestervelle Radio Svoboda 25 bereznya 2016 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2016 Procitovano 15 chervnya 2011 Nimechchina pomer kolishnij ministr zakordonnih sprav Gido Vestervelle Arhiv originalu za 31 bereznya 2016 Procitovano 25 bereznya 2016 U Vestervelle viyavili lejkemiyu Arhiv originalu za 12 kvitnya 2016 Procitovano 25 bereznya 2016 Pomer nimeckij politik Gido Vestervelle Arhiv originalu za 21 bereznya 2016 Procitovano 25 bereznya 2016 Eks golova MZS Nimechchini Gido Vestervelle pomer vid raku hromadske ua ukr Procitovano 7 grudnya 2020 Posilannya RedaguvatiGido Vestervelle patriot Nimechchini ta Yevropi Posolstvo Federativnoyi Respubliki Nimechchina Kiyiv Oficijnij sajt nim Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gido Vestervelle amp oldid 40341806