Я́рунь — село в Україні, адміністративний центр Ярунської сільської громади Звягельського району Житомирської області. Населення становить 3478 осіб (2016).
| село Я́рунь | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Звягельський район |
| Громада | Ярунська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1540 (483 роки) |
| Населення | 3478 осіб (2016) |
| Площа | 6,543 км² |
| Густота населення | 457,74 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11762 |
| Телефонний код | +380 4141 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°32′36″ пн. ш. 27°27′58″ сх. д. / 50.54333° пн. ш. 27.46611° сх. д.Координати: 50°32′36″ пн. ш. 27°27′58″ сх. д. / 50.54333° пн. ш. 27.46611° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 214 м |
| Водойми | р. Церем, Жолбнянка, Кошелівка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 11762, Житомирська обл., Звягельський р-н, с. Ярунь |
| Карта | |
Я́рунь | |
Я́рунь | |
| Мапа | |
| Ярунь у Вікісховищі |
У селі розташований технікум землевпорядкування Поліського національного університету (м. Житомир). На південний захід від села розташований Туганівський заказник.
Населення Редагувати
За даними перепису населення СРСР 1939 року кількість населення становила 1 961 особу, з них українців — 1 422, росіян — 108, німців — 6, євреїв — 386, поляків — 13, інших — 26.
Історія Редагувати
Походження назви села достовірно не встановлено. Одна із версій така: оскільки русла річок, які протікають через село, глибокі, схожі на яри, то це і породило назву населеного пункту.
Проте у древніх актах Ярунь мав назву «Ярунское имение», ця обставина дозволяє припустити, що воно було засноване досі невідомим для нас Ярунем.
Ім'я Ярун мав київський боярин, брат Констянтина Васильовича, який загинув у битві з половцями у 1170 році.
Головний провід над військом якоїсь округи у княжі часи мав тисяцький — організатор місцевого ополчення. Історія пам'ятає перемиського тисяцького Яруна (1213 р.) та київського тисяцького Давида Яруновича, «який з боярами гнав за половцями, та їх розбили».
У XIII столітті, після навали Батия, частина сіл та містечок при річці Случ уклали угоду з татарами. А. Поліщук у газеті «Лесин край» (№ 54, 1997) пише, що йому жителі села розповідали, що в давнину, ще за татар, селом володів якийсь татарський старшина, і можливо, що якийсь Ярун, котрий перебував на татарській службі, в ту пору володів селом, названим пізніше його іменем.
Час зберіг переказ про те, що село заснував воєвода Ярун. Найраніше воєводи, як управителі окремих територіальних одиниць, з'являються у Руському воєводстві (1432); Подільському воєводстві (перша згадка у 1435 pоці).
В Удмуртії (Росія) одне із сіл носить назву Ярунь. Можливо, воно отримало назву від колишніх переселенців чи депортованих краян.
Археологічні матеріали свідчать, що територія краю була заселена вже у добу пізнього палеоліту (близько 15 тис. років тому).
В урочищі Пасіка, на горбах якого у минувшині росли ліси і в якому петляє між високими берегами річка Церем, довжина якої становить 58 км, та і на теренах Яруня, знаходили кам'яні сокири, ножі, молотки.
Місцевість Ярунщини була багата на поклади граніту, торфу, піску, а ліси, багаті на звірину, приваблювали мисливців, луки і річки — пастуші племена, а родючі землі — землеробів, про що свідчать поховання IV—III століть до н. е. в урочищі Пасіка.
29 червня 1960 року Ярунь об'єднана з селами Малим Молодьківим та Юрківщиною.
Пам'ятники Редагувати
У селі знаходиться пам'ятник українській письменниці Лесі Українці, який встановлено у 2008 році біля технікуму землевпорядкування Державного агроекологічного університету. Раніше на цьому місці був пам'ятник Володимиру Леніну, який перед тим у листопаді 2007 року було демонтовано.
Відомі особи Редагувати
- Бойко Володимир Степанович — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017 років
- Дідух Леонід Дмитрович — вчений в галузі фізики твердого тіла, доктор фізико-математичних наук, професор кафедри фізики Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя.
- Пелех Юрій Володимирович — вчений, засновник і розробник нового напряму педагогічної науки — аксіопедагогіка, доктор педагогічних наук, професор.
- Стецюк Яків Нестерович — письменник родом з Яруня; з 1945 працював у Львові.
- Мамайчук Іван Федорович — композитор, педагог, заслужений працівник культури, певний час працював у Яруні.
- Сергій Ярунський (Степанюк Сергій Анатолійович) — композитор, диригент, філософ. З 1991 року живе і працює у Києві.
- Софія Рокоссовська — дослідниця етнографії села Юрківщина кінця XIX — початку XX століть
Примітки Редагувати
- Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Демоскоп Weekly (російська). Процитовано 14 березня 2023.
- . Журнал Житомира. 26 вересня 2008. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 5 серпня 2013.
Література Редагувати
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.
Посилання Редагувати
- Звягельський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Житомирська область [ 2 липня 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.)
- Сайт села Ярунь [ 3 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Яруню — 470! [ 30 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Ярунь [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]